Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Сиджу в себе вдома в Брюховичах. Так ніби ніде й не була, тільки кицьки нема і то незвично, бо дім і кіт-то були нерозлучні речі. Попиваю каву, поїдаю печиво Фраєрка з Цукерні, вдома як в гостях...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

дивний ранок.... сьогодні проспали на роботу і дошколи всі... при тому що в кожного свій будильник.
на вулиці замело, занесло. файно... діти робили ангелів на снігу а мама з гірки каталась .
шукала я шукала аватар, з того всього поставила перше шо мене розмішило але дивлячись на карму і пп всім подобається)
ялинка стоїть бідна і не щасна.. дощик порваний, іграшки облизані і попробувані на зуб...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

вчора шось понервувалась на роботі і вдома.сьогодні зранку температура і всі м"язи болять( але якось до обіду попустило, то вже встигла наготувати їсти, помити-попрати, вибігти в магазин, а тепер маю час на інтернет

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

а мене чоловік в 5-ій ранку збудив бо не так вечері мене зрозумів, я попила чаю, посиденьки за компом почитала, душ спокійно приняла, а в 10 ми вже катались на лижах відгук напишу у відповідній темі, але на рівні емоцій і того що ми пів дня провели тільки двох ахххх як ж то кльовезно, відпочили-наговорились-полюбились ще більше

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Чоловік ще вчора ввечері відчув що починає нездужати, сьогодні зранку вже має повний грипозний комплект. А коли він хворіє - то йой, думаю більшість дружин в курсі наразі чекаємо лікаря. В холодильнику навіть миші нема щоб повіситись, треба йти з малим на закупи а я тааааак не хоцю вилазити з теплої хатки на холод! Та і малого треба доряче вигуляти щоб менше таткових бацил вдихав, хоч коханий і ходить (точніше лежить) в масці. Сама теж щось трохи підпчихувала вранці, але ніби поки все нормульно... найбільше переживаю щоб манюнь не набрався, особливо якщо то грип, бо я навіть не уявляю як це коли така маленька дитина хворіє і чим тоді можна зарадити. Страшно... Але пишу не в жилєтку, бо надіюся що все буде добре.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

в мене сьогодні вариться-тушиться-смажиться...
планів на готування вечері купа, часу мало.
поклала дитину спати, замішую на пампухи, включаю собі серіальчик і помалу буду розгрібати кухонні завали.
а ще треба до завтра прибрати і випрати .

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

З самого ранку збігали з Софійкою за молоком і дріжджами на пампухи , поставила варити узвар і бульйон (решта вечері і смаколиків вже готові) і поки доня кимарить намазюкала моську і волосся масочками, а тепер мене чекає прибирання !!!
Всім щедрої вечері і гарного настрою!!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А я сьогодні проспала...
Прокинулись з Ромчиком в 11, а робота то не спить. Ужась). Варю кутю, замісила тісто на пампухи, а ще голубці поставила пектись і узвар варитись і... Нарешті снідаю.
Ще чекає мене торт перемащувати, завиванці пекти, посмажити пампухи і дитину вигуляти і ще купа дрібної хатньої роботи. Добре тато раніше з роботи прийшов на допомогу і маю надію, що чоловік буде не пізно в ночі. Настрій дуже файний, бо минулу вечерю я готувала з температурою, а тут тішусь що можу в здоров"ї все робити. А ще завтра маєм посиденьки з друзями і я нарешті виберусь в люди після затяжних болячок, уря-уррря.
Усім настрою хорошого і вечері щедрої та смачної!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

а я після трьохтижневої безінтернетної перерви знову тут
поділюсь з вами змінами в моєму житті: довго думала чи йти в жилєтку чи у вихвалялки, бо і меду і дьогтю трохи є, та все ж вирішила що краще написати тут. отже, найголовніше те, що ми змінили місце проживання, і тепер мешкаємо на вулиці В.Великого біля ЦУМу; зле те, що робота і садок залишились на Сихові, але думаю з часом звикнеться... настрій якийсь плаксивий переважно, погода додає суму, малечі найважче звикнутись з переїздом. всі свята були в селі, 14 січня повернулись до міста, а доця вчора ввечері запитала :"Коли ми нарешті поїдемо до Львова вже?"сьогодні нічого не готую бо по обіді знову відчалюєм в село до неділі.
до речі,

знаю що багато хто з Посиденьок проживають в цьому р-ні, якщо конкретніше то наш будинок знаходиться через дорогу навпроти Єврошопу відразу за довгим 9-типоверховим. зголосіться де гуляєте і прийміть нас в компанію що нам тут самотньо не було? і ду тут є якісь гарні дитячі майданчики?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А я "перу" , мама з Сашком ще вчора спекли тортик, а зранку я вже його дегустувала...не пощу цього року...Типу є привід-відмазка - "Я ж вагітна!! Всі страви робить мама...А я їй тільки під руками кручусь. Ось така доця-ледащиця..Зранку тільки поїхала, владнала деякі справи, купила Саші нове одіялко...Та й все. Покупалась й валяюсь в ліжку.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

То вже зовсім не ледащиця.
Я зі своїми +20кг вже ледве пересуваюсь і ненавиджу себе за то що постійно хочу їсти. Хліб, вареники, цукерки Але як вже хочу цукерка, то так хочу, що здється, якщо не з"їм то вмру.
А я сьогодні так погано себе почуваю, що навіть не пішла гуляти з малою. Шкода її, вона так любить гуляти

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Я нині теж нічо не готувала. Свекруха приготувала вечерю, моя мама привезе не пісні страви на завтра А мені так хочеться на кухню, щось смачне приготувати, я вже стільки нових рецептів в закладках тримаю. Ну нічого, діти троха підростуть і буде красота.
З врочистості - сходила з Маріянчиком до церкви, набрали водички.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

сьогодні також можна не пісні страви, щедра вечеря
Я нині зробила кутю, хоч на третю вечерю поїмо її , але також нині я зрозуміла, яке би було життя у свекрухи вдома ( яке щастя, що ми далеко гг). Вона зранку зібралася на роботу, а на мене навісила купа завдань. Мені то не важко, але то мені раз зробити-хату прибрати, їсти зготувати. А якби ми тут жили, то по любе би було так все, я бачу вона любить роздавати команди. Хочу в Брюховичі, до своєї хатки рідної...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

таки сьогодні піст і вечеря пісна.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

скільки ж в Україні постів , не розумію, в Польщі до Різдва лиш і все наразі.

Дивно, а я завжди вважала, що вже щедрий...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

то піст всього лиш один передсвятковий день.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Так-так, щойно дивилась в календар, щоб остаточно пересвідчитись - точно піст.
Чоловічок мій на роботі, приїде аж ввечері, тому на мої плечі звалилось ще й прибирання, хоча добре що в ванній повні порядки-чистки навів, трошки менше мені буде. Ну а загалом справи такі - голубці в духовці, тісто на пампушки підходить, залишилось олів*є на завтра нарізати, ну і прибрати. Таки я сьогодні саменька непогано справилась з вечерею, всі 12 страв будуть вчасно
Але настрій сумний. Вчора чоловік мав неприємну розмову з свекрухою, накричала на нього і поставила перед фактом, щоб чоловік найближчим часом вертався до неї в Італію. А я не хочу! Я не хочу знов спати сама, в великому холодному ліжку. Я не хочу знову всі справи вирішувати сама, не порадившись з чоловіком. Я не хочу гуляти з дітками в неділю сама. НЕ хочу щоб свекруха знов забрала від мене мого чоловіка! Скажете - ну то хай лишається? Складні обставини, не можна взяти так, просто тут залишитись, бо вкладені немалі гроші...
Думала, що чоловік хоч на день народження Данилка залишиться...таде там...
Отака-от в мене проза, ну і врочистість, бо завтра дуже гарне свято
Всім смачної вечері, солодкої куті і багато щедрівників!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

я теж цілий день валяюсь і нічого не готую, хоч не вагітна і не маю малих дітей
просто почуваюсь жахливо. пішла зранку по воду до церкви і мало не грохнулась посеред вулиці.. в очах потемніло, в жар кинуло.. познімала капюшон, рукавиці, взагалі пуховик хотіла зняти, але не ризикнула ледь до хати прилізла і на тому всьо, лежу. моя золота мама все зготувала сама...
чесно, вже не знаю що думати. чи йти далі по лікарях і шукати невідомо що в тій моїй голові чи збитись і просто терпіти..але і жити воно мені нормально не дає..
але треба брати себе в руки, піднімати настрій і гарно зустріти завершення свят.
всім тепла і родинного затишку. і смачної куті!