Відповідь: Ми і наші мами відстоювати територію - то навіть священик радить. дякую, дівчата. Я сюди пишу - більше викричатись...
Відповідь: Ми і наші мами Маю подібну ситуацію. Оракул, Ванга і в той же час ранішня молитла годину часу з запаленою свічкою, строгий піст. Ситуація загострилась з початком клімаксу у мами. В неї пароноїдальний страх, що від неї йде неприємний запах, якого насправді НІКОЛИ не було і нема. Був момент, що вона не їздила в маршрутці на роботу, бо від неї воняє і люди відвертаються (на роботу йти пішки 1.5 години). Приймала душ чуть не тричі на день, взуття стірається раз в тиждень, навіть зимове взуття. Таких різних приколів за 4 останніх роки безліч, таке враження, що я папала в дурдом. Через це сварки мало щонедень. Зараз помічаю, що мама шалено деградує. Не може підтримати розмови, вона говорить, але такі дурниці, що ні в одні ворота не лізуть. Не знаю як цьому зарадити. Дівчата підкажіть, як допомогти собі і мамі, бо я не можу приняти те якою вона стала.
Відповідь: Ми і наші мами До психіатра не піде, то однозначно, вона ліки від клімакса не хотіла приймати, бо у неї природній стан і то лікувати не потрібно. ---------- Додано в 21:27 ---------- Попередній допис був написаний в 21:22 ---------- Я дуже люблю свою маму, але помітмла за собою, що мене дратує майже кожен її вчинок, кожне слово. Ми живемо розом з нею, і не звертати увагу на те все неможливо. Страшно дратує її лінь, яка полягає в тому, що вона нічого собі не приготує їсти, кусок хліба і кава це вся їда за день. Якщо я приготую вечерю, і покличу її їсти, то поїсть, інакше пакетик сємочок, то вся її вечеря (продукти в холодильнику завжди є).
Відповідь: Ми і наші мами у мене не така ситуація. Мама- активна жінка, самореалізована і успішна у своїй галузі. Але , як і кожна людина, має своїх "тараканів" тут дійсно потрібна допомога спеціаліста. ---------- Додано в 19:59 ---------- Попередній допис був написаний в 19:58 ---------- можна самій знайти знайомого спеціаліста і привести додому під виглядом запрошення товариша на вечерю чи т.п. Мамі не потрібно знати, хто насправді ця людина. Просто таким чином він зможе поспостерігати за мамою у звичній ситуації і дати вам якісь поради.
Відповідь: Ми і наші мами Шкода що мій допис таки не зрозуміли. Відстоювати територію і сприймати маму такою якою вона є не суперечить одне другому. tasha, я розумію ваше занепокоєння але я буду відстоювати думку що вам треба просто відпустити ситуацію. Хоч знаю що важко... не ви можете щось змінити.
Відповідь: Ми і наші мами Можуть бути судинні проблеми. До лікаря точно треба звернутися, необов"язково до психіатра, ясно що вона не піде. Підіть самі до , наприклад, невропатолога, в поліклініку, пояснити, навести приклади, думаю щось порадить. не пускайте на самотік і не сваріться. Ви ж самі бачите, що зміни неадекватні.
Відповідь: Ми і наші мами З судинами справді є проблеми, мамі поставили вегето судинну дистонію. Дівчата, дякую за поради. Бо я вже думала, може то я просто до мами прив"язуюсь, і нічого страшного в її поведінці нема.
Відповідь: Ми і наші мами А в нас новий гон Малий мав соплі, і вона мені каже: "А я знаю хто до хати приніс бактерії! Він (тобто мій чоловік, вона ніколи на ім"я його не кличе) коли приходить додому - не миє руки." В мене, як в тих старих мультиках, певно пара з вух пішла від злості Це при тому, що я його жартома в кімнату не пущу, поки він не помиє рук. І пішло-поїхало: "це ти в мене живеш, а не я в тебе. І я тут хазяйка!" Прийшлось нагадати, що я і вона живемо на одинакових умовах, ми тільки прописані, а основний квартиронаймач - тато, а решта, навіть не співвласники. Дууууже хочу жити окремо від неї, немає зараз фінансової можливості - тому не знаю на скільки мене ще вистарчить. Це при тому, що вчора вночі вони з татом їхали на другий кінець міста за моєю сестрою і її малими, бо чоловік в неї п"яні дебоші знову влаштовував І вона мені буде казати, що в мене чоловік поганий!!! Він ні разу її не послав, як перший зять, шкоди не робив, на мене ніколи руки не підняв, нашу дитину любить - ЩО ЩЕ МОЖНА ХОТІТИ??? Все ж пізнається в порівнянні - один зять грім і блискавка, а другий тихий, як вода. І той поганий, і той. Вона їх обох так ненавидить, що то капець :bazar: Дівчатка, я тут душу виливаю і стає набагато легше, не судіть мене, прошу, бо маю дурдом з такими родинними стосунками На Новий рік і свята її ще вистарчило не робити шуму, а тепер зірвалась
Відповідь: Ми і наші мами Знаю, що то бісить нереально, в мене теж таке проскакує, але вам потрібно навчитися пропускати це мимо вух, рахуйтеся з нею, але ні в якому разі не визнавайте її за авторитет.Завжди позиціонуйте словом "ми" , а не я- "ми вирішили", "ми подумали"...і скажіть їй, що вам неприємно слухати(або різкіше"щоб я останній раз таке чула"), як вона наговорює на нього, що таким чином вона ображає вас, онука.
Відповідь: Ми і наші мами Та їй відверто пофіг, що на мене, що на мого чоловіка, єдине - вона шалено любить малого, але по-своєму: не так годуємо - треба так, не тоді гуляємо, не те купуємо - одним словом ми козявки, а вона завжди права. Вона знає, що я завжди буду відстоювати свої і чоловікові права, бо він мені рідніший - але не упустить моменту принизити його в розмові. Просто вона є така - величезна егоїстка До речі, дякую за підтримку, дуже
Відповідь: Ми і наші мами Так, їй відверто може і пофіґ, але всередині воно не зовсім так. А малого любить по-своєму, бо інакше не вміє. Цікаво, а тато стає на її сторону, коли якийсь конфлікт?
Відповідь: Ми і наші мами Не завжди, буває, що ставить її на місце, але то рідко. Просто головує в сім"ї вона, а не тато, і це недобре...
Відповідь: Ми і наші мами Ну, то їхня справа. Вони собі так вирішили і так живуть. Нам до того не має бути ніякого діла. Просто мені було цікаво, чи тато на вас тисне аби ви маму перепрошували, чи йшли з нею миритись. Якщо так не робить, то можна попробувати його перетягнути на свою сторону. Не знаю, чи варто... Найкращий варіант показати їй, що дитина до неї не хоче йти (тільки не словами, а дитина має показати, що не хоче бути з бабцею...). Спочатку вона буде казати, що то ви дитину проти бабці настроюєте, але потім побачить, що це не так. А в сестри завше буде п’яний дебош, бо при кожному пориві тамтого зятя мама біжить доньку рятувати. Той зять саме тому і п’є, що його жінка є саме така. Окрім того, що то хвороба, жінка неправильно поводиться. Але то інша тема... Дуже шкода, що ви на одній кухні і не маєте можливості просто закрити двері і не пускати її в своє життя. Вона сама буде пхатись, але у вас майже нема можливості їй загородити дорогу. У мене трошки легше, бо мама на першому поверсі і ми якийсь час зовсім не спілкувались і не перетинались. Саме це мені і допомогло відірватись. А зараз у мене стільки різних речей на голові, що не маю часу бігати до мами До неї лишень внуки приходять подивитись з нею телевізор (ми на горі тєліка не дивимось), а я забіжу запитаюсь як вона, і біжу далі.
Відповідь: Ми і наші мами Він зовсім не лізе в той дурдом, зберігає нейтралітет, на жаль Малий реально більше дідуся любить, і вона неодноразово пересвідчувалась в тому Це 100%, бо в 99% випадків вона винувата, що він знову напився. Доведе його до ручки своїми претензіями от він і лізе в чарку. Просто він вже алкоголіком став, і переходить всякі межі - але то їхні проблеми. Кепсько, бо сестра свої проблеми іноді вирішує з допомогою нервів батьків... Але то дійсно вже інша тема Власне куховаримо ми вже давно окремо, тут ніяких претензій немає. А носа свого нереально любить пхати - я не дозволяю їй того, от її і ковбасить. Я лишній раз подумаю, перш ніж їй про щось розповісти- бо потім це вилазить боком і згадується дуже довго. Сестра про все їй докладує і звітується щодня - от і пожинає плоди...
Відповідь: Ми і наші мами В мене так чоловік тисне на мене..Типу, що мама ж з найкращих міркувань робить й т.д. Але нюанс в тому, що ми живем окремо, як мама приїжджає, то кілька днів в нас все добре, поки не починають вилазити різні непорозуміння й різні погляди/думки...Я дуже люблю свою маму, надзвичайно ціную її поміч - в мене і квартира вилизана тоді і їсти наварено, але...оці от непорозуміння...І коли в мене реально інша думка, а чоловік тисне - що отйди й вибачся перед мамою, бо вона ж одна, вона ж хоче якнайкраще...еххх...От на днях мали конфлікт - через малого, я не вважала, що температура аж така, щоб збивати, а мама звинувачувала мене, що не хочу допомогти дитині й т.д. І це все говорилось голосом з таким притиском....Ну а я відбивалась від нападків. Результат - мама плаче, що я така-сяка, категорична, і вона нікому не потрібна, он поїде десь далеко й тоді ми ще пожаліємо й т.д...Це для мене така болюча й тонка тема....Не хочу таких слів, але й весь час сприймати тільки мамину думку не можу й не хочу. До чого я то все веду - отак довго й сумбурно трохи - скоро народиться друге маля, мама з найкращими намірами ж - буде жити в нас перші місяці, і я дуже переживаю, як то воно буде..Бо як показує практика попередня - набагато важче розрулювати будь-які сімейні ситуації. Волею-неволею прислухаєшся, коли мама починає "підкапувати"...Є ситуації, коли я б зовсім по інакшому прореагувала, а пі д новим кутом мами, починаю заводитись й нервуватись - відповідно це зовсім інакші наслідки.... Розмова по душах зазвичай дає не зовсім той ефект - мама доволі власна жінка, але й мені вже не 10 років...
Відповідь: Ми і наші мами Як мала дитина. І діяти треба як з малою дитиною, підійти, обняти, слізки витерти. Але де взяти сили на те щоб людину , яка повинна бути сильнішою і мудрішою і дати дочці підтримку, визнати як малу дитину, і так з нею поводитись? Тут свого вистачає, а ще й мама.. На дит майданчику зустрічалася з бабцею, вона "вигулювала" внучка, і якось вчепилася в мене зі страшними розказами про свою дочку і її "нового мужа". Ситуація : жінка вийшла заміж вдруге, син від першого шлюбу. То мама почала розказувати ТАКІ речі про них, і як вони вночі "шумлять", і як вони за дитиною погано слідкують, і яка дочка погана бо над дитиною ставить чоловіка бо він " їй вночі добре робить" і ще всякі гадості. Я потихому відійшла від неї, слухати було просто бридко і щось доводити людині небуло змісту.. Але не раз на майданчику стикалася з нею, як вона ті оповідки оповідала бабцям на лавці. Мама- гарна дівчинка, її чоловік - дитина до нього біжить і обнімається, як вони з"являлись на майданчику- то бабця ставала самою добротою. Жах. Цікаво, чи дочка знає, що її мама виповідає на цілий район? От.
Відповідь: Ми і наші мами частенько в старості жінки які не мають насиченого життя(робота, подруги, хоббі) то трохи впадають в дитинство, робляться як діти і хитрять, гніваються на дурниці і тд...
Відповідь: Ми і наші мами та мама молода ще, 50 років тільки буде...Просто...довго вагалась взагалі, чи писати щось сюди, бо не люблю такі речі на загал обговорювати, та й моя мама час від часу почитує форум - написала, бо надіюсь, вона прочитає і краще мене зрозуміє..Мама в мене пречудова й дуже-дуже нас любить й з шкіри лізла, аби дати нам все, що тільки в змозі. Я це дуже ціную і завжди пам"ятатиму. В мене характер не зтих, що я промовчу й проковтну..Але надіюсь, що Бог дасть нам двом мудрості, щоб обійти гострі кути...
