Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Нічого собі, вже вечір... День так швидно пройшов, в мене все застигло на 4 годині дня.
Зранку прокинулась з купою планів в голові. Але я дівчина молода, нічого не записую, все в голові тримаю. От і бігала як перелякана, щоб нічого не забути та все встигнути. Банк, нова пошта, супермаркет-закупи, дім.
Не встигла я перейти поріг, як дитина потягнули ліпити сніжні пасочки. Хе, скільки ми їх наліпили))) А ще ліпили снігову бабу. Ну що вам сказати, враховуючи повну відсутність досвіду, в мене вийшла досить пристойна снігова бабуся)).
Нагодувала своє дітьо і пішла на кухню. От щойно повернулась. Тому і час так швидко минув. Напекла всякого доброго і з почуттям виконаного обов"язку зайшла на ДП. Зараз дитину спати вкладу іііі... Одним словом маю купу енергії і не знаю де її подіти.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А в нас сьогодні Різдво. Наготували вчора з чоловіком різних смаколиків. І цілий день сьогодні нічогонєдєланья. Приходив брат чоловіка з дітьми принесли подарунки . Мені такі прикольні духи. Чоловікові iPad ,а свекрови бутилку вина.
Чоловік купив для мене спеціально бутилку смачненького напів солодкого вина. І дійшов висновку що мені взагалі неможна вживати алкоголь, навіть легенький. А то мене тягне на поцілунки. Взагалі день пройшов прекрасно, в чудовій сімейній обстановці. Так як я люблю.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Тю, а мій жартує "П’яна жінка - радість в хаті", бо я від пари бокалів вина стаю така грайлива і доообра... А далі - додумайте самі
Аби ж тільки жінка не доходила до крайнього ступеня спяніння, коли тягне на подвиги і море по-коліна.
Ідеальна ступінь сп'яніння - це, коли вже співаєш, але ще не падаєш.(с)
або анекдот в тему:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

є ще таке явище, як понижена температура. Мій її теж сприймає дуже "блюче", то в нього прирівнюється до гарячки. І нічо, що для людини нормальна температура тіла коливається від 36 до 37. То просто я безсердечна намагаюсь його переконати, що пацієнт швидше здоровий, аніж хворий

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

В мене вже якийсь святковий настрій) Повирізала на вихідних трафарети сніжинок, ялинкових прикрас і так далі, купила в Ашані "сніг" в балончику, витягла ящик з прикрасами, продумала меню, написала список покупок з продуктів - в суботу буду лазити ашаном) Купила новорічні подарунки всім крім себе, але написала листа діду морозу і віддала чоловіку в руки) Щоб відпочивати 31-го, а не товктись на кухні продумала по частинах справи, які маю зробити до 31-го...Лишилось закачати новорічних фільмів та відповідної музики і перший раз в житті в мене все заплановано і поки йде за планом, а я таке дууже люблю Порівняти минулі святкування: я вся в бігах, ще не все зроблене, я ще не вдягана, не зачесана, жах одним словом Ех...гарного всім вечора

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Я взагалі невживаю алкоголь . Мені вистарчає і одного ковтка для веселості. Просто був настрій дуже хороший, святковий.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Мені дні - як хвилини.
А ще якщо врахувати, що вони в мене забиті "по неможу"...
Застілля змінюються дитячими заняттями і забавами, ті змінюються корпоративами, потім гостями і гостюваннями і так по колу!
Вав, люблю свята!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

мій день...
почалось все зі сварки з чоловіком і поки я йому не подала вечері, ПрошуПана на мене дулися. побігала нині трошки містом - докупила собі деякі матеріали для рукоділля, зустрілась з сестрою, прикрасили в них ялинку, потім, я була дуже нечемна (ну не вмію я тримати язика за зубами) - ледве не образила одну дівчину, після того я була на танцях, потім накупила винця смачнючого на свята і від завтра починаю готуватись до гостей.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Завідоваю!
У мене базари змінилися дитячими забавами, потім готуваннями їсти, ті готування магазинами і гулянням з собакою. Чоботи мокрі. Кожен рік збираюся купити сушку в чоботи і кожен рік напихаю їх газетами. Хоча відчувається прогрес- в хаті газет все менше, хіба рекламні проспекти, а от чи вони з ГМО? ніхто не знає?
Чоловік сьогодні бачив біля "Коня" як брила льоду впала на ауді, розгаратала заднє шкло, то я йду краще по калюжах, а не під дахами. Хоча в центрі де не стань - там дах, хіба по дорозі йти.
Святкового настрою нуль. завтра будемо прикрашати і ставити штучну ялинку, штучно покращувати настрій, так би мовити. Штучно- то нічо, головне щоб був результат. саме класне, що мене обдарували гарними прикрасами на ялинку " хенд мейд", з солоного тіста, з декупажем, з тканини і прикрашнеі бісером. І ще десь в листопаді ми навирізали з Марлен багато сніжинок .
Марлен.
Сьогодні Маруся мала зачіску в стилі ...
ну якомусь там стилі))), роки 40-50, бубка на маківці, розпущене волосся хвилями
сіла, гляділа на нас, а ми на неї,і ми вирішили , що вона схожа на Марлен Дітріх. Всьо, буде у нас Марлен, а не "просто Марія"))))

А ще мене тупо підводять постачальники. Всі зроблені замовлення йдуть з запізненням на три-чотири дні, хоча я завжди собі запас роблю на додаткові форс-мажори, і це не через погоду, а видать вже нарід святкує повним ходом. На свята робота у декого випадає з планів на день . не можу сказати, що це катастрофа, але дуже не люблю виправдовуватися перед замовниками....

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

В понеділок відсвяткували день народження чоловіка. Добре, що в нас гостює Тато, то практично все приготував сам, а я хіба на стіл накривала і подавала. І то поки добралась додому з роботи, вже всі мене чекали Сьогодні в планах скласти список справ, які необхідно завершити до НР і більшу частину з тих справ зробити Ходять чутки, що в суботу працюємо, це й на краще, будем мати 3 вихідних! Настрій якийсь незрозумілий, але думаю що ближче до НР настрій буде більш святковим

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

ой, дівчата, регочу з ваших розповідей про хворих чоловіків, які ж вони все ж таки схожі
дякую, що підняли настрій, а то я нині вирішила, що буду вмирати то глобальне потепління з шаленими скачками температури мене доконує, плюс живіт ниє ужасно... і взагалі я сьогодні бідна і нещасна і нема і не буде кому мене пожаліти, бо чоловік лишається на нічне чергування
так шо в мене нема вибору- йду заїдати горе солодким і вишивати

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А я тут пережила армаґедон, але чоловік похвалив. Сказав, що не вірив у мене, що я таке переживу і не зірвусь, а я пережила.
Від суботи я трохи готувала на свята. Працювала, наробилась. Цього разу зробила виварку пампушків, а вони не з’їли і маю ще миску в хаті. Напекла тістечок, два пляцки. Один пляцок трохи мені піпсула білка. Я пекла арахісово-білковий корж і він мені трошки підгорів. Ну то на наступний день я вирішила спекти новий. Спекла, все було чудово, не згоріло. Щоб швидше вистиг я його поставила на двір. І пішла далі працювати. ОТО я білці свято забацала. Вона скочила мені в бритванку і по самій середині погризла коржа, де горіхи погрубше Дитина сказала, що того коржа вже не можна давати в торт, бо білка може бути хвора. Тому я його вже віддала білкам на святкування, а до пляцка мусіла використати той, що трошки підгорів.
А ще зробилам салату і накрутила з чоловіком голубців.

Я дуже тішусь з свого оздоровлення, бо я вже цього року не була така дурна. Я робила тільки те, що я можу і більше ніхто, а решта роботи переклала на маму, моїх старших дівчаток (вони робили салату олів’є і прибирали ялинку, потім виробляли мені пампухи) і чоловіка (він готував все на пісні голубці - запарював капусту, обирав і тер бульбу, смажив цибулю, потім прибирав хату і мив підлоги). А я лишень замісила тісто, зробила маківники і пересмарувала пляцки. Хоч всеодно була змучена, але не так як колись, коли робила все сама. Той Святами могла насолоджуватись. Я завжди казю, що совмєстний труд, для моєй пользи, облагораживаєт чєловєка!!!

Але хочу вам сказати, що було мені важко втриматись і тої всієї смакоти не торкнутись. Навіть пальця не облизала!!! Зате мені сказали вуйко, що я змарніла

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Погуляла з дитиною, були в центрі...
Що сказати... Не треба ніяких палаючих хатинок чи диких коней - досить добрячого снігопаду, пофігістичних комунальників і плюсової температури, щоб випробувати себе на міцність
Зболотовані та істеричні (кожне зі своїх причин) дісталися додому, дитя спить, а я лежу і не маю сили рукою рухнути, така замучена. Треба, певно, візок перепросити, як не легше, то хоч чистіша буду
Злять мене непередбачувані додатки до робочого графіка чоловіка.
І настрій святковий, на жаль, так і загинув у зародку, не прорізавшись
Зате купила дрібку вовни і фетру, буду щось комбінувати, бо начитаюся-надивлюся завжди, які тут всі чарівниці-рукодільниці, то й собі хочеться хоч спробую

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Синочок ще спить, а я якогось милого лажу по інеті ( замість того, щоб цілу гору посуду перемити) і заїдаю поганий настрій, що створив мені брат, морозивом...
Цікаво: хвора я буду вже сьогодні чи все-таки до завтра дотягну? ))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Настрій у мене незрозумілий ... Що не заплануємо, усе розвалюється .
Вчора були на концерті, де виступала Юстинка. Обожнюю заходи, за участю діток, особливо сподобався виступ трирічних малюків, вони такі милі, навіть коли у них не все виходить ідеально. Шкода було усіх діток, які прийшли туди о третій годині, а концерт закінчився о 22.00. Але, каже мій чоловік "нелегка и неказиста жизнь артиста" :smile:.
Засмакувала мені панакота, купована у Арсені. В Арсен не пішла, зробила сама, що я не господиня .
Треба просити Діда Мороза, щоб купив ялинку, може тоді прийде святковий настрій .

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

От що мене в таку погоду лякає, то величезні брили, що літають з дахів. Щоб не нарватись на шанс потрапити в медпункт, потрібно триматись від будинків подалі, тобєсь плисти по дорозі між автомобілями
Незважаючи на кашу-малашу надворі, і мій порепаний стан після ворашніх гостин (останній коктейль таки був зайвим) класно вигулялись з дітьом. Прийшли мокрі по вуха, але довольні як слони.
Запекла форельку і тащусь від кохфе. Ох, ніченька моя нешвидко настане...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

В мене сьогодні поганий настрій
Голова болить страшенно, на роботі мене взлили співробітники - святкувати хочуть всі, а купувати то все нема кому. Ну і що, що я живу найближче? Я ж не віслюк, щоб то все тягти, ще й в таку погоду. Ну і хоч то кінець року, роботи в нас багато і таке враження, що працювати хочу тільки я. Ходжу і пристаю до всіх, а всім поцимбалам :moskali:
Треба розслабитись, якби ще чоловік останній місяць приходив додому вчасно і допомагав мені трохи, а то в нього кожного дня якась затримка на роботі і сил вже немає для хатньої роботи.
Подаруйте хтось новорічного настрою...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Так дивлюся, то трохи дефіцитний товар зараз... Що зробити, сезон Може, яке СП святкового настрою десь є?..

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А пощо воно вам, онто виснажування себе хатньою роботою. Нам священник в церкві перед Святами казав - навіть якщо хата не виспрятувана до кінця то не біда. Пам’ятайте про головне, а то на все у нас є час тільки не на головне. Потім свята приходять а наші жінки вже ніякі, бо їм треба було всього ДО того.

---------- Додано в 20:07 ---------- Попередній допис був написаний в 20:05 ----------

Спокійно сказати - дівчатка, якщо не працюємо разом над закупкою, то святкування не буде. Крапка!

---------- Додано в 20:09 ---------- Попередній допис був написаний в 20:07 ----------

Я також думала, що не буду спати. А плюнула на усьо і пішла спати в 2-ій годині. Обійшлись всім що було. Нарід наївся і нарікав, що знову багато всього було. А я навпаки... всі йшли додому з переповненими животами, а я йшла голодна.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

І ми з Сашуліком поталяпались в болоті , я сьогодні справжній молодець - купу справ повирішувала, які собі напланувала....Ех, от тільки щось дебет з кредитом не сходиться - мені ще тре мінімум 1000-1200 грн, яких нема..А я собі придумала, що всі покупки мають бути здіснені ще в цьому році . Завтра в Сашки новорічне свято...
Мучить печія - хтось сказав, що допомагає молоко - вже з"їла 4 цукерки шоколадні й запила їх молоком, а покращення щось нема й нема...