Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Насичені дні. Знову Миколай, підготовка до Свят. Роботи багато і так все якось бігом-бігом, скоро-скоро, час втікає. Але маківники вже спечені, карп зафарширований, імбирне печиво різдв"яне випечене і сховане у тематичну коробочку, борщ стигне, узвар також, хата блищить, завтра черга пампухів, вушок з грибами і вареників з капустою. Не обійшлось без пригод: поставила в духовку шоколадний брауні і спокійно стала до м"ясорубки гриби молоти, через 5 хв. відчуваю запах диму, розвертаюсь до духовки і з жахом бачу, що температура виставлена на 250 градусів, а на бритванці жужлі. То Марко постарався - він то любить! Бігав-крутився по кухні і вчудив. Шкода продуктів, бо таке вже нікому не подаш Перефразовуючи підпис однієї форумлянки: ці cookies перейшли вже на dark side.

Пережити ще наступного тижня власний День народження і вже ніякий Новий рік мене не злякає

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А я сьогодні за категоричним наказом чоловіка залишилась вдома. Так як вчора гепнулась на дорозі, то сьогодні перед самим виходом здому подзвонив чоловік з роботи і наказав сидіти вдома, бо дуже слизько ще й дощ почався.

Добре що робота дозволяє посидіти вдома, є кому працювати.

В Максимка в цю суботу день народження то роботи маю в хаті купа. Але вже зайшла на ДП і чує моє серце, що це надовго.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Аж слинка потекла! І засумувала, бо сьогодні вечеря, а я на роботі Бабуся хвилювалася, чи приїду я до них, а я... Ех, вже поїду на "українське" Різдво. А ще м як зачула, що мама вчора ліпила "вушка" до борщу, то сльози навернулися. Люблю я католицькі свята, бо тоді вся наша родина (а це назбирується 20 чол.) збирається в бабусі і дідуся і так нам весело. Зараз піду плакати

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Так швидко і в шаленому темпі минули вихідні і от лише зараз розумію, що до Нового року лише тиждень.
Субота. Прокинулась вже з звичною за останній час мігренню. То жах, де взялась та болячка. Ще й як на зло знеболюючого в хаті не було. Поки встановлювалась кухня я побігла по магазинах, на пошту і лише після обіду причалапала до дому, випила ліки і ніби попустило. До першої ночі ми прибирали в кухні, перескладували, перекладали, перемивали, а в 1 30 дивились фільм під винце з шоколадом. Чудо свершилось як не як.
Фото кухні згодом, як остаточно доведу все до пуття .
А вчора був дуже гарний сімейний врочистий день. Були в церкві, сходила до сповіді. Дуже відчуавється наближення свята в церкві. Гарно так))
Далі поїхали в Метро. Закупились усім необхідним. А на вечір традиційно готувало мяско з грибами в духовці в горшечках.
Дитину вчора вклав спати чоловік. Чим вони мене обоє здивували, бо таке було востатнє коли Ромчику було 2 місяці. Приємна несподіванка))
Сьогодні буду щось готувати, пекти, прасувати, прибирати і посилено готуватись до наближення Нового року.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

В мене дотягується час, як гумка. Дотягуються справи і якісь думки. Якось як не тиждень, а суцільний етап поділений на відрізки. Я не почуваюсь депресивно чи погано, я почуваюсь як в воді, коли треба доплисти трошки-трошки до берега, щоб зайти в нову воду, напевне таку самісіньку, просто умовно поділену на частини. Стільки всього лишається позаду. Особливо гостро це усвідомила, коли мама сказала, що вчора загинув син співробітниці. Ми колись спілкувались досить часто, їздили в гості, зараз фактично не бачились. Ця новина не вибила мене з колії, не ввігнала в депресняк, просто, якось я замислилась більше ніж раніше, що в цьогорічній "воді" залишилось дуже багато людей, які в моєму житті залишили певні спогади. Я не шкодую про те, що проводила з тими людьми менше часу чи чогось не спитала - спілкувалась і бачилась стільки скільки було можливо в силу обставин, ліні чи бажання. Так склалось і все. Складно все просто і неспокійно.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

неймовірно важкий і дурний день. втомилась, Лана з того обклала мене печеньком і вляглась на колінах - думала так заспокоїти, та де там - досі всю трясе. емоцій - просто нуль, все довкола - дурні нерви. одна радість - бачилась з Яською

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

хворий на грип чоловік, людоньки, то вам не жарти. це дуже серйозно і взагалі він може вмерти (цитата) тому я зі всією важливістю справи нагодувала його, напоїла всякими мікстурами, закутала до носа і наказала спати
сама їм хурму і слухаю музичку. моє безсоння в розгарі, тож раніше півночі пробувати заснути навіть нема сенсу...
а день був класний, бо ми з подружечкою вибрались на суші. вони мені вже снились, чесно

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Настрій нікудишній, сесія, і все всім сказано. Завтра дуже важкий залік. Контрольну по тому предмету завалила, тепер залишається надія лише на усну компоненту, а я себе ніяк не можу заставити вчитись, сиджу і вирізаю сніжинки! прочитаю пару сторінок(але то навіть читанням назвати важко)і сніжинку виріжу...

В кімнаті нікого немає, тишина...Повоювала з сусідами через музику, тепер їм на довго відбила бажання включати музику

я тепер крута, маю номер аут-посту і як якісь проблеми казали дзвонити

.Зробила собі манікюр і сиджу тішусь своїми "когтиками". А на душі коти щось зашкрябують...Хочеться плакати, але мої сніжинку мені цього не дають...
Завтра буде жара...страшно...Але прорвусь, куди дінусь!
Зараз буду медівник з чайочком гамати

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Деньок був мега-насичений. Якщо дуже коротко:
1. Зранку забрали на сервіс холодильник. Як результат - все на балконі, щоб не пропало. Я їла вдвічі менше, бо на балкон холодно шастати.
2. зламала нігтя, вже третього. Болииить.
3. Зіпсувала тюль на кухні - тепер екстренно шукатиму нову.
4. Муж нарешті забрав флюроографію.
5. Спізнилась з Сашкою на плавання, бо не могла знайти ключі і заїв замок в куртці.
6. Поламаний банкомат не видав гроші - я ледве нашкребла гроші, щоб заплатити за наступний місяць за плавання - бо йти шукати десь далі інший банкомат в мене не було ні сил, ні часу, ні бажання...
7. Пробіжка ЦУМом з Сашкою на причепі - пошук нової тюлі (щось все те саме, що й 5 років тому...)
8. Врочисте святкування братикового д.н. - ми всі наїлись як кабанці, тому навіть ввечері сімейно "гуляли" 15 хвилин до дому. щоб утрясти калорії.
9. Маю ще дуже модну нову мишку й сумку для ноута з серії "Королівський гламур" - дуже красиве й те, й друге...
На завтра теж купа планів, але я знаю себе - як буде погода нельотна, то може вийти дуля з маком і я ніде не випхаюсь....

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

насмішили мене. мій чоловік як хворий, то то майже кінець світу. Відразу згадується вірш.

С лицом измученным и серым,
на белой смятой простыне,
как жертва бешеной холеры,
лежит коленками к стене.
Протяжно стонет, как при родах,
трясётся градусник в руках.
Вся скорбь еврейского народа
застыла в суженных зрачках.
По волевому подбородку
струится пенная слюна.
Он шепчет жалобно и робко:
"Как ты с детьми теперь одна??.."
В квартире стихли разговоры,
ночник горит едва-едва.
Темно...опущены все шторы..
У мужа тридцать семь и два.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Мрак закінчився старші хлопці вилікувані відправлені по роботах -садках. Лишилось вилікувати малого і наступить повна врочисть
Святкового настрою попре те ніхто не відміняв, і нічо, що темні кола під очами, і нічо, що засинаю, де присяду

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

то правда... або кидаючий курити... вже в останній день думала що сама почну курити, гірше будь якого ПМСу. закрадались думки пришебти чим небудь. Трохи полегшало після походу на хобіта.
але нічого... врятував вихід на роботу, де вибрикуватись нема перед ким )
доця поїхала в ліс, там якась новорічна програма в них, святковий стіл від школи і розваги.. ми думали з малявочкою теж приєднатись але то цілий день.. нам задовго.
зараз вийдем погуляєм.
зранку дітлахи посварились через лосіни , бо в Насті бачте є такі гарні з камінням блискучим а в гарбузика нема, і хоч що роби а вдінь їй їх і все тут.
вже чекаю завтра, йду в сауну і там же записалась на масаж.
хочу снігу, пухнастого, білосніжного... лапатого... як в дитинстві, виходиш з ранку до школи і всю дорогу себе уявляєш королевою..Хоч що скривати, я і тепер як бачу таку красу все думаю що я снігова фея везуча перед собою в колясці маленьке феєнятко. )
всім всього найкращого.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

хворий на грип чоловік- це дуже-дуже-предуже серйозно. Бо просто "дуже серйозно"- це чоловік, у якого нежить . Це навіть привід роботу прогуляти і всім , хто дзвонить по телефону, трагічно повідомляти, що "он болеет" ( це я вже про свого)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

- а коли чоловік хворий на ангіну, тоді що?
З останніх капризів: вчора відмочив: "То не сяк, і се не так, і взагалі, візьми собі окрему ковдру, бо своїми шмиганнями вночі

(частими вставаннями йому зробити чай, малину, полоскання, дати таблеточку, мікстурочку, запшикати горло, всоте дати градусник...)

Увага!!! ти МЕНІ ХОЛОДУ НАГАНЯЄШ!!!

І ні, ми не в тундрі живемо, у звичайній квартирі з нормальною температурою повітря.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А мій за два дні сидіння в хаті за компом, не виходячи з хати.. увага... ЗАСТУДИВСЯ, бо було холодно в ноги.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

хаха, у нас все точно так само відбувається) При такій температурі за хворим тре ходити і вгоджати йому. Ну то хто там сильна половина людства

Вчора була на корпоративі. То було щось - я давно так гарно не проводила час. Все було гарно сплановано: фото при вході в зал ресторану (згадала американські фільми про випускний), конкурси, забави, побажання

мені випало, що мають дати премію і щоб я обидві кишені підставляла, ждю

, директриса нестандартно підійшла до своєї промови. Мені після її слів аж захотілось працювати ефективніше, більше, а то я вже подумувала шукати якусь іншу роботу. Кажуть то був третій великий корпоратив за 15-річну історію існування нашого підприємства, минулого року взагалі невідомо що було.
Ледве від якогось хлопа втекла, бо не давав мені проходу, а я його взагалі перший раз в житті бачила і моя обручка йому ні про що не говорила

виявляється він таки з нами працює, бо сьогодні зустріла його вже на роботі.

Натанцювались, насміялись до не можу. Ми навіть сценку придумали замість стандартного побажання, "актори" трішки перехвилювались, але кажуть директрисі сподобалось.
Хочу продовження банкету, а чоловік мене на свій корпоратив брати не хоче
Ех, будемо чекати 8 березня - обіцяли нам щось схоже приготувати, хоч я цього свята не визнаю, але зібратись ще раз всім колективом не проти

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

ну бо 37,2 для мужчини- це вже практично невиліковний випадок. У них "температура" починається з відміток 36,7. І дехто умудряється ще й лекцію прочитати про "слабости сильного пола" и про те, що "чоловіки узагалі живуть менше ніж жінки, тому їм дуже тяжко ( а інколи і небезпечно) навіть пчихати"

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Сьогодні важкий, але водночас і дуже класний день...Я надалі почуваю себе паскудно, але в сестрички ДН і я мусіла вибратися з хати. Святкували ми в дуууже вузькому сімейному колі. Я, сестра, мама і навіть тато приїхав. Останній раз ми так сиділи певно років з 10 тому... Уродинниці дуже сподобався подарунок - швейцарський годинник - навіть не думала, що настільки вгадаю з ним! Потім вона побігла на роботу хвалитися, я поїхала і забрала своє замовлення. Деякі справи по роботі, невеликі закупи до свят. А між тим купила нарешті омріяні гель-лаки, лампу і всі необхідні до того діла речовини! Зробила собі покриття

взагалі неважко

і люблю тепер себе ще більше! Зараз балую себе сиром дор блю, посиденькаю, грію кості (жахливо ломить все тіло) і чекаю мужа з відрядження...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

ги, я думала то тiльки мiй такий - з невеликою застудою тихенько з виддишкою каже, що хоче щоб я знала, що вiн дуже мене любить, мало заповiт не пише Я вже тепер щоразу питаю чи треба папiр з ручкою нести. Ну i звичайно чаî, масажi, розтирання не рахуються.

А день в нас файний був, святкували Рiздво, задоволена як слоник, дуже гарно, по-сiмейному вiдсвяткували. Hавiть не сподiвалася що отримаю стiльки презентiв.

Особливо потiшила хресна мого чоловiка - спрезентувала менi подарунковий чек в мiй улюблений торговий центр, от почнуться розпродажi, вiдiрвуся Ну i коханий спрезентував мени сумочку ручноî роботи.

Тортики моî вдалися на славу, все зîли. Файнющий день!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

В мене сьогодні дуже важкий день. На роботі дуже-дуже багато незакінчених справ. Дні не йдуть - біжать, Скоро вже січень. В чоловіка на днях ДН - не встигаю не те, щоб купити подарунок - навіть подумати, що подарувати(
Сьогодні після роботи зробила 10 кілометрову пробіжку в спортзалі, потім поїхала додому.
Ніби і машин небагато, ніби й дороги не слизькі, але з водіями сьогодні щось робиться.. Якийсь Жигуль мене чуть не переїхав (не побачив у сусідній смузі), поперед мене вискочив якийсь дядько з тротуару, коли я їхала на потужній досить швидкості під гірку. Потім якась жінка вирішила переді мною на червоний перебігти дорогу.. Потім якийсь чувак з лівого ряду у недозволеному місці хотів повернути вліво, не показуючи поворот і його чуть не переїхала я... Короче.. Сдава Богу, що я вже вдома. Вип*ю зараз келих червоного вина - зніму стрес і йду спати.