Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

а у мене якийсь депресняк.... і нічо мене не тішить
поправилась на 2кг і нічо з того не роблю, щось вся моя мотивція до худнення пройшла, а апетит на солодке зріс
короч не люблю, ні осінь, ні зиму((
ще і дітьо засопляло
і воопше щось хочу сама не знаю що
щось кепсько мені

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А ми вчора були в гостях. Так моя дитина вибігалась, виказилась, що додому ледь ноги приволік, в дверний проєм не втрафляв від втоми.
В гостях так зарядилась св"ятковою атмосферою, що не витримала і сказала чоловікові привезти додому ялинку з гаражу. Хоча до "кінця світу" її ставити не збиралась, але таки не витримую, Різдво аж пре з мене.
Завтра свято Миколая, а я, безсовісна, своїй дитині так і не докупила подарунок, знову все в останній день.
Роман посапує в ліжку після серйозної прогулянки, я п"ю кавусю і вирізаю сніжинки, буду створювати атмосферу!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Насолоджуюсь чудовим запахом і смаком кавуськи, малюк сопе за моїм плечем, в хаті тепло, чудовий фільм Вкотре переконуюсь думкою, що в декреті все ж таки файно, можна і звикнути, а потім не захочеться і виходити з нього А наразі, я вся в роздумах щодо найближчої фотосесії

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Все б було супер, якби мама в дома не лежала хвора.
Зранку пробігла по магазинах, далі сама витягала меблі з кухні, бо чоловік сказав, що сьогодні привезуть нові. То я виявила ініціативу самій то все винести. Далі ще раз перемила підлогу та плитку, розвішала прання, вклала дитину спати. Хух...
А ще потрібно зготувати обіду не знаю як і не знаю де.
Настрій? Дитина додає бажання любити новорічні свята, то правда. От чекаю на Миколая і не тому хочу подарунків, а тому що не можу дочекатись от тих емоцій дитячих, тих очей щасливо здивованих. Кожного року ці емоції різні, дитина росте, сприйняття інакше зовсім. Ще ніби недавно йому було зовсім фіолетово хто такий Миколай і чому він носить подарунки, а зараз ходить і співає "Ой хто, хто Миколая любить...". Якось і радісно і сумно водночас, не насолодилась я тим періодом "маленького Ромчика", швидко виріс...
От такий якийсь настрій незрозумілий... і зимно, якось дуже мені зимно останнім часом.

і я.
Нє, я хочу великий шматок чізкейку і бороню собі, ах...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Є таке... Вчора переглядали відео першого купання малюка, перші звуки, перші спроби перекочувань і т.д., а збоку чую: " То Я-ТАПА(так він себе називає)"...Ностальгія і радість одночасно..

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

оце ті слова, які мене зовсім не мотивують висовувати носа з дому. Хіба на роботу і з роботи. Поки вчора провела сестру на потяг так замерзла, вдома дуже не відігрієшся, бо з настанням похолодання в квартирі найтепліше місце - кухня і коридор, хоч бери і переноси туди ліжко
Позапланово вручила чоловіку подарунок на Миколая раніше, думала ще щось докупити, але думка про те, що треба кудись їхати мене заморожує, нікуди не поїду, витягну цукерки з схованки і по подарунку
Добре, хоч на НР подарунок буду через нет замовляти, то їхати нікуди не доведеться

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

От і врочистітсть. Помінялись квиточками на новорічну виставу. Полікуємся і підем здорові. Малий від радості скаче

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Вже тиждень не виходжу з дому, лікуюсь від запалення, ще й мала захворіла, сидимо в хаті, кашель, соплі, суцільна проза... І щось зовсім не весело, ніякого святкового настрою... І подарунків на Миколая не купила. Сиджу і думаю, де б то щось таке взяти, щоб далеко від дому не відходити Мабуть, Миколайко цього року запізниться

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

супер-пупер класно пройшов вікенд!!!
великою родиною (9 дорослих і 3 діток) ми відкрили лижний сезон. з самісінького ранку суботи вже були на Буковелі, а повернулися вчора близько півночі (ледве сьогодні прокинулася на роботу, добре, що хоч дозволили прийти на годинку пізніше). а скільки задоволення я отримала від катання! вже десь 4 роки катаємося, але мій рівень залишався нижче "чайника", аж раптом, неочікувано для самої себе, в мене пропав страх і появилася віра в себе. і я так добре їздила, маневрувала поміж інших "чайників", і навіть кілька раз свідомо збільшувала швидкість. звичайно, не обійшлося без падінь, звичайно сьогодні в мене страшенна крепотура, але я така щаслива!!!
цього року зима чудесна, стільки снігу, який тішить очі, і додає святкового настрою. а зараз біжу шукати Миколая (мені ж тепер стільки лижних аксесуарів потрібно)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Під впливом книжки Праттчета "Санта-Хрякус" я досить швидкими і впевненими темпами перетворююсь на "миколайка"-"дідка-відморозка"-"санта-клауса". Постійно ношусь з подарунками, закупляю, роздаю і постійно згадую, що комусь чогось я ще не припасла. Сьогодні думала, що вже з порожньою торбою піду на святкування Дня народження шефа. А фіг там! Згадала, що як нині не заберу з нової пошти фен-щітку, то те чудо інноваційних технологій поїде назад. Виявилось, що через пробки не встигаю на пошту і згадала, що не купила ще всім цукерок...вийшла...затарилась. Пригнала на "коньячних парах" потім на Нову пошту, виявилось там коробка як набір для газонокосилок. Впхалась в маршрутку акуратно попихаючи народ коробкою і конхфетками. Прийшла додому, повигрібала всі подарунки, поскладала-посортувала, порозпихала по пакетах. Сиджу згадую кому що має даруватись і коли. ДЕ мої олені (кабани)? ДЕ мої сани? хо-хо-хо *тихенько і дуже пафосно*

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Сидю і ридаю з туги, і сміюся, і мама моя ридає і сміється...
ні, нам не смішно, то нервове. Ми реально ридали. Я ще продовжую.
нубо...

---------- Додано в 23:43 ---------- Попередній допис був написаний в 23:38 ----------

зайшла мова про гроші, щось я маю мамі переказати. а вона каже- ні, хай то тобі буде на Миколайка. Я кажу- мені микола фінансовий не потрібен, прийди, обніми і поцілуй мене, ото буде Миколайко! І понеслося, слово за слово, вона мені про те що її скоро не буде, я їй про те що треба дійсно спішити ( ми любим чорний гумор) карочє, розридалися, і ...
Ай ну його, завтра збираюся і їду. До мами.

Пи. Си. Та ні, то не сумно, і в жилєтку не хочу, поплакати в компанії теж гарно))Особливо, коли і сміх пробивається через плач, то все від почуттів, то гарно)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

До жилєтки не дотягує, бо мені якось все одно, але.. Сьогодні 7 років як ми з чоловіком разом, а ми вже який день не розмовляємо. Він дується не знати на що, я спочатку намагалась хі-хі-ха-ха, поговорити, а потім така злоботня мене взяла, шо уххх :tanksmile:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

вчорашній вечір був зайнятий допаковуванням подарунків від св. Миколая. з'їздили з коханим за цукерочками на шоколадну фабрику, заразом і себе побалували кавалком молочного шоколаду. так його і гризли по дорозі до КК, де мали ще зробити трохи закупів. в Кінг Кроссі людей тьма, видно, багато помічників Миколай має. а сьогодні планую порозвозити подарунки племінникам та похресниці. чоловікові вже подарунок придбали, але так хочеться хоч якусь дрібничку таки засунути йому під подушку

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Хороший день, роботи нуль. Хіба не виспалась... Взяла на роботу вишивання, то так за ним майже цілий день просиділа. Добре, що шеф у мене всерозуміючий. Єдине сказав, щоб завтра ми не забули в переві між вишиванням заїхати в банк. А так всьо гуд. Прикупила сьогодні Миколайчика для Рудого, залишилось запакувати і урочисто повідомити, що він був "чемний":khomyak:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

гарний у нас з донечкою сьогодні день. Ходили на виставу в ТЮГ

, «Стежечка святого Миколая»

вистава дуже гарна, нам сподобалась, пізніше забрали в однієї з наших форумлянок замовлення, і пішли ще до ялинки. А не далеко біля неї є хатинка від "Світоча", ми і туди попали, в ній був Миколайко ,моя зірка Роксолюся заспівала йому куплетик пісні " Ой хто, хто Миколая любить...." і отримала за це смачненький цукерок, який і за пару хвилинок "уприходувала" Малявка від наших походеньок щаслива як слоник, і я біля неї Приїхали додомцю, погамали, і почали розкладати наші зимові прикраси, і сувенірчики. Я фанатик зимових прикрас, маю того всього купа, тільки, от не маю вже де то все ложити і вішати Чекаєм татка ввечері з роботи, і будем разом ялинку одівати. Клааассссссс

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

В мене вже вкотре чудовий день! Коли прокинулась, було якесь відчуття свята . Зранку трохи попрацювала, потім мусіла поїхати на Сихів - там мала заняття. А моя учениця - молодчика! Всьо гарно вчить. А головне, їй то цікаве
Потім збігала на пошту, забрала гарнющі листівочки )))
А коли вернулася на Левандівку - тут під ялинкою мене вже чекав подарунок від Миколая! :dance2: Потім піду хвалитися у відповідну темку
Одна проза - собачка із замка куртки загубилася ((. Але то дрібничка

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Мені треба вже йти спати, бо я прочитала допис і подумала "бідаця, собачка, на вулиці так зимно, а вона загубилася ".

Розклала подарунки діткам (вони довго вовтузилися і не засинали) . Поклала солодощі у пакунок з фольги (шарудить немилосердно), я від дверей до дитячого ліжечка, пів години йшла, не дихаючи. Тепер чекаю, щоб чоловік заснув. А, подарунок для нього, у такому ж "звуковому" пакунку ...
Пи.Си Надумала підготувати на ранок відеокамеру, а у неї батарея розряджена. Сиджу, заряджаю, треба глянути чи касета є...і спати .

Щедрого, вам усім , Миколая !

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Ото думаю, щож забула, щож забула?
Дякую!

Всім все порозсовувала, чай допила. Обов"язок виконаний.

"Тепер я засну!" Петрик П"яточкін.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

О, точно!!!! ))))

Я сьогодні гарна турботлива матуся, пішла купляти в останній день подаруночки для діток . ( У нас дорослі не обдаровуються на Миколая, і на Валентина теж)))так нам нормально))
накупиламся так, що ледве до хати тягла. В основному для найменшої учасниці свята, Старший більш технічні і менш габаритні подарунки отримує, причому по цінових категоріях - то виграЄ Старший))).
Тепер питання я кто впхати дитині під голову, щоб хребет не постраждав?
Розповімо казку, що Миколай трохи там, а трохи там залишає подарунки.
Якщо відверто, то чомусь Мала не дуже і цікавиться дійством роздачі подарунків, хоча я вчасно все розповідаю..
реакція:
-подарунки?( Очі, як у кота зі Шрека!)
-давай!
- ( і сумно)А, ще не "вже", і не ти подаруєш...
На різочку теж не реагує, різочка- то цікава штука, напевно цінніша від подарунків, якщо тільки "обраним" дарується. Типу " чарівної палички"))


Завтрашньо- вжесьогоднішнього ранку чекаємо більше ми, батьки, ніж малявка)).
А завтра- я у мами)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

вчора був божевільний день. мало того, що через дурні пробки я нікуди не встигала - всі мене чекали, щей мало хату не спалила.
запікав таймер, я його вимкнула і побігла на зустріч, а про те, що таймер стояв, щоб я кастрюльку мала вимкнути я забула. зі всіма зустрілась, забігла до Адріасі, зависла там, ледве доїхала на тренування - 2 маршрутки, пів дороги пішки і облом - наша тренерка не приїхала - була заміна. та я за дорогу втомилась більше, ніж за годинне заняття. сумно... а виходячи з заняття побачила купу пропущених викликів від чоловіка - передзвонюю, а він каже, що прийшов додому, а там купа диму і вогню, а решту побачиш як приїдеш.
поки я їхала додому я вже стільки всього передумала, а він вирішив мене провчити, тому нічого не розказував по телефону. я, поки приїхала додому, була вже на стільки заведена, вже передумала все - де я буду гроші на нову кухню брати, і про те, що я собаку вбила... коротше купа всього.
приїжджаю, а там згоріла кастрюлька лише. диму і смороду на всю хату, аж до 2 поверху чути. жах, одним словом, але всі цілі, собака лише налякана.
може сьогодні буде кращий день?