Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? маю, і то багато, але сьогодні якось так все згадалось, було ж і приємне, не тільки зле.. і мимоволі почала вагатись, чи не буде це помилкою, про яку потім буду жаліти. але і слова згадуються багатьох закоханих, що якщо то твоя людина, то сумнівам нема місця, а просто знаєш, віриш, бо по-іншому і бути не може таке враження, що сама себе переконую в ту, чи іншу сторону, чому так!!
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Якщо є сумніви, то так, може дійсно варто пробувати...Головне, щоб то не було наступання вкотре на свої ж граблі. В мене думка така : Люди не міняються...нажаль, чи нащастя. Особливо в зрілому віці. Я колись була така дурна мала. Вірила, сумнівалась поверталась. Поки не взяла таки себе в руки. Було важко, дуже важко. Але пройов час і я згадую ті стосунки як страшний сон. Мені страшно від думки, що я могла ніколи не зустріти свого чоловіка і могла не бути зараз ЩАСЛИВОЮ. Ну але...то тільки мій малюсінький досвід. Щоб на мене зараз геть не напали, мушу написати, що я говорю про зустрічання, а не про одружених людей. А ще цінуй себе!
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? по-різному буває, нема одного правила на всіх, робіть як відчуваєте, я так розумію що це не 10-те розходження-сходження. Так, іноді варто перейти через себе і забути про людину, але по опису я так розумію - Ваші стосунки не
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Я зі свідоцтвом про розлучення, св. про народження- відразу в паспортний...і всіх дєлов
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Романтична маячня (імхо) якщо людина сумнівається, значить, вона думає. А якщо вона не думає, то дуже зле. Якщо ви обоє хочете бути разом, то варто спробувати відновити стосунки. Так, люди не міняються, але часто усвідомлюють свої помилки і намагаються їх більше не повторювати (якщо ж, звичайно, в тому зацікавлені). Так що дерзайте. Краще шкодувати про те, що нічого не вийшло, хоч ви і старались, ніж про те, що могло все бути добре, а ви через сумніви від цього відмовились.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Справді це ідеалізація. В мене, в силу свого прискіпливого і аж занадто аналізуючого характеру, сумніви з'являлися і не раз. Але це так більше були роздуми чи через енну к-сть років спільного життя певні розбіжності не призведуть до конфлікту. Хочу, щоб наші стосунки були таким ж і через 20-30 років і більше. Протилежні в нас характери + я люблю копирсатися у своєму мозку. Тому не завжди сумніви це ознака кінця, деколи нового старту!
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? так, вперше на такий тривалий термін розійшлись, переважно, до тижня мааксимум, і то були просто конфлікти. а на цей раз він напевно з опалу сам сказав забрати речі і повернути ключі. я це сприйняла як остаточне рішення, в певній мірі навіть і зраділа, що так вирішилось. бо довший час мене то " їло з середини", ті вагання, не могла йому і собі признатись, а це так вийшло, що ситуація сама розрулилась, з його ініціативи. втішала себе, що то на краще.. але сьогодні, після цієї переписки, і потім вже розмови, якось все так заворушилось в середині
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Цілком згідна Головне, щоб обоє того прагнули і прагнули разом бути щасливими! А не гра в одні ворота Мені взагалі не варто було сюди писати, бо я знаю всю ситуацію зсередини. Я знаю, як людина страждала. Як важко давались якісь рішення. Як боляче вмів зробити хлопець. І тому моя думка цілком протилежна від інших. Якби допис був від чужої людини, я б так само писала як і всі...пробуйте, хто не ризикує той не п`є шампанського...)) Тим пробуванням колись наступає межа, або не наступає...Головне за тими пробуваннями не пропустити щось важливе
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Ну бачите, ви знаєте більше, ніж всі, то можете радити щось конкретне.Ми ж більше по абстрактному тут виступаєм. Гра в одні ворота насправді дуже вимучує, сама знаю. особливо коли інша людина не визнає проблеми, хоча постійно її створює і в очі каже, що ти сама все придумала. Це важко, принизливо і сама себе починаєш їсти і з розуму зводити. Але, Цветочек, приймайте рішення самі, щоб потім не було кого звинувачувати )
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? мені тільки дивно що Ви вперше подумали про це після півтора місяця розлуки Вважаю що в такій ситуації будь-які поради дуже суб'єктивні, стосунки між двома людьми настільки особисті та індивідуальні, тут ж треба не лише розумом керуватись. Послухайте себе, що для Вас важливо, згадуючи все хороше і погане, ви уявляєте що можете разом прожити життя? Може сьогоднішня розмова це просто ностальгія за минулим і не більше? А може це справжні почуття, які варто поєднати ще раз і боротись...нема однозначної відповіді. ---------- Додано в 00:59 ---------- Попередній допис був написаний в 00:47 ---------- Fistawka, якщо це такий сарказм, я не писала що не можна давати поради, я писала що вони є суб'єктивними, і людина має сама вирішити з ким їй бути, бо кожен судить зі свого власного досвіду, і він не завжди є правильний, і я зараз не говорю конкретно про Вас...
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Та ні, це не сарказм абсолютно))) Я подякувала, що звернули увагу на слово. Бо я справді не берусь радити в таких справах. Можу лише висловити свою думку. Я часто таке людям в карму пишу, бо буває одне слово змінює все речення. Не ображайтесь
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Знову ж таки, якщо людина пише на форумі, тому хоче почути усі думки, як інтерпретують ситуацію різні люди. З своєї сторони думаю, що дівчина вже вирішила все для себе, але ще є вагання. Напевно все ж таки варто дати собі час для осмислення всієї ситуації, час спробувати пожити окремо і зрозуміти, що тобі дійсно потрібно.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? щиро вдячна Вам, дівчата, в кожному дописі є доля правди, і я прекрасно розумію, що порадити щось конкретне дуже важко, оскільки вся ситуація вам невідома. сьогодні вже "свіжа" голова, тверезіше мислення.. думаю, справді потрібен час, побути трохи самій і зрозуміти для себе, що ж я хочу від цього життя!?? молитись і просити Бога, щоб дав мудрості правильно вчинити.. а вчора просто навалились емоції, з якими самій важко було справитись, НОСТАЛЬГІЯ і т.д. ще раз дякую за здорову критику і підтримку
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Tsvetochek, а це ваш хлопець чи вже законний чоловік? Якщо це бойфренд і у вас вже негаразди якісь, то подумайте добре. Після одруження стосунки можуть і не покращитись...А тоді розлучатись важче набагато
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? так, хлопець думала, й далі думаю.. але після вчорашньої розмови, я зрозуміла, що мене не ЧУЮТЬ, ми говорим на різних мовах, я старалась поясники, що мені хочеться від стосунків, а він мені про зовсім інше одним словом, зараз я не буду приймати ніяких рішень, нехай все йде своєю чергою..
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Колись давно мій старий колєга сказав: "Люба, перед тим як щось зробити чи, навіть, сказати, візьми паузу на день-два і гарненько все обдумай." Коли в Рудого трапився "заскок" з бажанням розійтися на деякий час, я це сприйняла нормально. Але суто для нього. Для мене це було ненормально і я не могла з тим змиритися, бо я знаю, що хочу бути поряд з цією людиною. Причому, я прекрасно усвідомлюю, що таке може повторитися, і не раз. Але я до цього готова. До чого я веду? Це - суто індивідуальне рішення кожної людини: розходитись, розлучатись чи ні. З вищенаписаного мною напрошується: Цвєточек, якщо ця людина вам потрібна, ви зробите так, що Вас почують і сприймуть Вашу точку зору, бо виглядає на те, що Ви все-таки йому потрібні (просто чоловіки - інколи, як діти) А якщо це нікому не потрібно, в тому числі й Вам, то не варто "напрягатися". ІМХО.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Вчора подивилася фільм до теми, життєвий. ЖІнки (The Women) США, 2008, комедія / драма Режисер : Дайан Інгліш Актори: Мег Райан, Аннетт Бенінг, Ева Мендес, Дебра Мессінг, Джада Пінкетт Сміт, ... виявляється, це сучасна версія однойменного фільму 1939. Цікаво подивитися той старий.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Ось і я уже другу ніч на "прольот" читаю цю гілку і думаю. Фором читала дуже давно, і як що чесно не розуміла людуй які тут писали про свої проблеми, а сьогодні рішила сама написати. Ми з чоловіком на заробітках в Росії ,в дома залишили на бабусю з дідусем донечку, їй 5 рочків. Наша сімя розвалилась сама не знаю від чого, напевно я змучилась, бути у всьому виноватою, серце розривається на дві половини, але більше не можу третій день на валерянці (добре що тут до 9 січня в мене канікули).Багото тут писали про шанси, я уже давала їх напевно 1000, но поваги до мене як до людини мому чоловіку хватає на тиждень, а потім знов то саме. Мій чоловік з тої серії мужчин, якому всьо можна, а у мене тільки одні обов"язки. Я просто не знаю, що робити дальше.......... ПОчуття до нього напевно ще є, бо жинились по великий любові, він каже привезем сюда доцю и все зміниться, а я уже заню ,що то не правда, як одним днем він перестане мене обзивати, не буде матюкатись і страшно кричати. Найгірше те що я не можу поїхати від нього бо боюсь як буде дальше, як я зможу сама заробити на дитину, а він мені вже говорить , що то мої будуть проблеми. Гроші які ми заробили він положив на себе на депозит в банк, мені сказав що не дасть ні копійки, я просто в шоці, мені стидно перед моми батьками. Вибачте що можливо не дуже складно, але в голові каша.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? От чого-чого, а цього я б точно не боялась. Руки-ноги є, голова на плечах, та й в Росію, Ви напевно, не просто так поїхали, щось там та й заробите, тим більше мала зараз з бабцею все-одно. Подасте на аліменти. Найгірше боятися і терпіти. Не треба боятися, треба щось робити. Якщо ті дії, що Ви вчиняли декілька разів до цього ніякого результату не дали, міняйте тактику, дійте по іншому. Ваше життя у Ваших руках, просто треба не боятися взяти відповідальність на себе і вірити, що все вийде.
