Чи можливе життя з батьками після одруження?

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Так склалося чи так захотілося?

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Я живу з чоловіком і своєю мамою. І ніколи, навіть коли ще була незаміжня, у мене не було такої думки, що я маю конче покинути квартиру і жити окремо. Навпаки, завжди сприймала нашу квартиру як свою, а не тільки мамину. Як тільки почала працювати, одразу ж почала вкладати гроші в квартиру – ремонти, повність оновила кухню, ванну, нові вікна, двері… І це все сама, без мат.допомоги мами чи чоловіка(його тоді ще не було). Завжди знала, що то моє також, і я маю якось облаштовувати свій комфорт тут. Просто не бачила сенсу іти десь винаймати хату на останні копійки, щоб тільки бути самій. Коли вийшла заміж, то також розглядали лише один варіант – жити в мене( в чоловіка дуже багато люду в хаті). Купити квартиру у нас немає можливості, взяти в кредит – ми обоє працюємо, зарплата середня, чоловік іноді має додатковий заробіток, але навіть цього не вистачило б, щоб виплачувати кілька тисяч гривень на місяць лише кредиту. Та й жити у постійному стресі- буде чим платити чи ні, виселять-не виселять, не хочеться. Допомагати нам немає кому, бабусь-дідусів, які б залишили нас після себе квартиру немаємо. Та й, якщо чесно, не змогла б покинути маму саму в квартирі. Вона сама, розлучилась з батьком, ще коли я була малою…Робила все можливе, щоб забезпечити мене. Тепер мій час… Коли вийшла заміж, сказали мамі, щоб вона йшла з нервової роботи і сиділа вдома. Тепер вона вдома – готує, прибирає, полегшує нам побут))) І їй від того радість))) Звичайно буває всяке –і сварки, і нерви, і непорозуміння…Але коли ми повертаємось з чоловіком додому(разом) – то у вікні горить світло вже, а на кухні щось шкварчить смачненьке. І всім добре…
Отаке… Може то й допис більше пасує до теми «Ми і наші мами»?!))

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Перед одруженням ми з тепер вже моїм чоловіком почали обговорювати питання житла.
Де ми будемо жити???
Оскільки в мого чоловіка є старша сестра, яка є одружена і живе з своїм чоловіком у Львові, але конче хоче жити біля своєї мами, водночас відкрито говорить свому чоловіку про ненависть до його мами, тобто своєї свекрухи.... Ми вирішили їй не заважати завойовувати територію і поступилися, тим більше ,що в сім'ї я одна і жити ми будемо в мене вдома разом з батьками...

Коханий чоловік мене намагався переконати що нам потрібно винаймати житло, але я його переконала в протилежному (акцентом було те що фінансово ми не стягнемо).Тоді я ще незнала на що я йду....

Після нашого одруження пройшов місяць і я почала задумуватись про те, щоб переїхати в хатинку до села (не далеко від міста), але тепер не хотів чоловік....Тому що його мама буде до нас навідуватись кожного вечора, а він не хоче щоб я нервувала, що вона мені буде казати що я маю робити і як саме я це маю робити...

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

абсолютно не поняла, в чем тут противоречие томУ, что я сказала Да, у нас рожают рано именно по той причине, по которой вы написали. Я тоже не собираюсь рожать после 30 (там как получиться, но стараться уж точно до 30). Ладно, может вы просто так согласились

Как говорил Дали: "не бойтесь совершенства. Вам все равно его не достичь."

Пока многие думают, что "в нашей стране то...", "в нашей стране сё...", "это все страна..." и не вспомнят, что страна - это сами люди - ничего не будет. И что не страна живет нашу жизнь, мы сами её живем. Люди, которые ХОТЯТ и ДЕЙСТВУЮТ, устраивают хорошо свою жизнь и тут или уезжают зарубеж не на просто заработки, а на работу и жизнь. Кому-то хорошо жить большими семьями и они просто счастливы от этого, а кто-то живет с родителями и ноет, что все плохо, но "а как по-другому в нашей стране?".

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Теж не підходить, по перше, свекруха нікого чужого бачити в хаті не хоче, шукали серед своїх-не знайшли...по-друге, ми живемо за містом, привозити-відвозити людину у чоловіка немає часу (доїзд можливий лише авто)...і по третє....найголовніше-для свого сина свекруха завжди була дуже доброю, багато допомогла...чоловік це цінує, а отже повинна цінувати і я...я не жалітися прийшла у цю тему, а просто поставити у приклад ще одну життєву ситуацію, яка веде до того, що не завжди наші бажання співпадають з нашими можливостями...поки я можу поєднувати догляд за свекрухою і роботу, доти все залишиться так як є...

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

раніше- хотілося, а зараз вже треба вибирати- або чоловік, або мама.

В 16 поїхала до Львова вчитися, жила сама на квартирі. Після закінчення поїхала по молодіжній програмі за кордон, залишилася на навчання, познайомилася з чоловіком і... тепер живу далеко від батьків .

Моя мама свого зятя любить, враховуючи те, що бачить його раз на два-три роки, але , коли вони двоє жили б разом- страшно подумати

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

А я не розумію, коли хлопець хоче одружитися і після весілля збирає манатки і їде жити до тещі і тестя. В такій обстановці в нього дуже мало шансів відчути себе чоловіком, главою сім'ї. В хаті уже є господар/господиня, за порядками якого/якої буде проходити все на тій житловій площі. В більшості, новоспечена сім'я не навчиться жити на свої гроші, бо бюджет буде спільний. Але найгірший для мене варіант це, коли одружуються два непрацюючі студенти, яких утримують батьки...Цього літа чула як студент-платник, котрий не працює і стабільно має два оплачуваних додатково повторних курси, жалівся, що весілля не відбилось. Мовляв, він і жінка думали отримати більше грошей з заходу, до якого не вклались взагалі. До слова, живуть на зйомній квартирі, працює лише вона. Супер, нє? Допускаю проживання у сім'ї чоловіка, хоча маю до того негативне відношення. Життя непросте, але для нормального розвитку сім'ї потрібна своя, нехай манюсінька площа..нехай зйомна..

Люди тратять на весілля по 20 тис.$ замість того, щоб взяти молодіжний кредит на квартиру...Показуха - святе...

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Ну...Часом і власне житло не може зробити з чоловіка господаря, а іноді і в чужому(хоча хіба квартира де живе твоя кохана половинка є чужою?!) можна гарно господарювати. Мій чоловік живе у мене з моєю мамою. І те, що він господар в цій хаті навіть не піддається сумніву з першого ж дня.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

В такій обстановці в нього дуже мало шансів відчути себе чоловіком, главою сім'ї. В хаті уже є господар. З цим я з Вами згідна Seshat.Ми з чоловіком коли одружилися теж почали жити з батьками тобто з батьком бо мама за кордоном,спочатку було все добре бо тато їздив час від часу до мами і нас не рухав.Але коли втратив документи по своїй глупості і приїхав це було жахливо!!!!!!!!!Він кожного разу чіплявся до чоловіка,казав чому той йому нічого не допомагає нічого не робить!!!Я Татові пояснювала що він не може бо доїжджає на роботу 70км,але в нього це не був аргумент.Ми це терпіли 4 роки.Я вже цього не могла терпіти,знайшла квартиру у Львові де чоловік працював.І Слава БОГУ що ми звідти переїхали Бо нашої сім"ї вже б напевно не було!!!!!!!Я по свому досвіду знаю що життя з батьками до нічого доброго не призводить,чим дальше живеш від них тим ти кращий. Ну а на рахунок Ваших слів Seshat про молодіжний кредит,це не в нашій державі, сьогодні тобі помагають його сплачувати,а завтра вже ні.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Та ясно, що не відчує, якщо є в тій сім"ї тато...
А ці випадки ще раз це доводять

Про тата ні слова, тільки про маму...

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Ну... не завжди... і ми жили з мамою, але господинею і була і є вона! І це навіть не обговорюється, і, в принципі, я тут нічого такого не бачу. Це справді її квартира, її порядки, так само як і у свекрухи... а зараз ми, без великих достатків, але, як я вже раніше писала, живемо в гуртожитку (знімаєм кімнату) і все добре! Є і господар, і власні порядки... Повірте мені, якщо справді!!! є бажання жити окремо, то люди знайдуть вихід! А якщо ще не "припекло", ну... то живіть і радійте тому, що є...

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Можливо, якби тато був живий, взагалі б ситуація склалася інакше. Але я на 99% впевнена, що навіть якби в тому випадку ми жили разом, то конфліктів не виникало б (я не говорю про дрібні побутові, вони є в будь-якій сім'ї). Ну може мені просто повезло з батьками, тому так є. Хоча чесно кажучи, маю деяких друзів, які теж живуть з батьками, то всі зяті, виключно всі, жаліються на тещ, але ніколи не жаліються на тестів. Ну, недарма ж у нас у народній творчості стільки анекдотів про тещу і зятя

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Ну так, його немає. Звичайно, в такій ситуації зятеві простіше почуватися господарем.Але... Знаю такі сімї, де теща(без чоловіка) не давал зайвий раз зятю дихнути в хаті без її дозволу. знаю таку, що вигнала зятя з хати з формулюванням " та він навіть на машину не може заробити, нащо нам такий". Хоча хлопака працював на двох роботах, поробив ремонти вдома. Цікаво, що випроторили його вже як він ремонт завершив))) раніше видно невигідно було. А от мій брат двоюрідний пішов за зятя в родинну, де була донька і тато(мама на заробітках вже 12 років, приїжджала раз на 3 роки). Тато - господар з господарів... Але їм вдалося знайти спільну мову, тепер господарюють разом. І тесть не може натішитись зятем, і зять - тестем...

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Це варіант,але,знаючи своїх батьків, все одно не впевнена,що дадуть спокійно жити. Я їх дуже люблю,псувати стосунки не хочу,але бачу, що конфлікт поколінь і впертих характерів може дати негативні наслідки. Останнім часом від всяких напружень,в тому числі від того,що в хаті не зовсім спокійна атмосфера (в батьків дуже емоційний спосіб вираження всяких думок і поглядів), я просто відчуваю,що мені їде дах.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Ой вже ті податки. В нас те саме. Ми такі податки платимо, що можна ... це просто абзац. Але як кому скажеш, то не повірять.

---------- Додано в 02:13 ---------- Попередній допис був написаний в 02:06 ----------

Не дадуть до того часу поки ви будете на то позволяти, тобто просто напросто будете нервувати зі всіх їх зауважень. Те, що наші українські батьки не заспокоються аж підуть в кращий світ, це відомо. Он мене не було на вихідних, то ще потім дістала, що не доповіла татові як повернулась додому і як мені пішла дорога. А ви собі уявіть, мені до 40 вже не так далеко, а визбирує мене як малу дитину. Тільки он я вже доросла до того, що мене то не зачіпає.

Якщо таки оберете жити разом, то це має бути свідомий вибір і ви готові акцептувати всі за і проти. Будуть піднесення, будуть падіння, будуть дні коли ви захочете батьків позабивати, а будуть і такі, коли будете безмежно щасливі, що вони саме з вами поряд. Це життя. В житті всяко є. Головне пам’ятати, чи ми сприймаємо все так як воно є, і не накручуємо себе, чи хочемо доказати собі і батькам, що я вже дорослий. Будете дорослі, коли будете поводитись як доросла і виважена особа. Мама дає свої поради щодо хати, а ви відповідаєте - ми вирішили, і йдете далі.

Деяким людям й справді краще жити окремо. Деякі настільки зблизились з батьками, що бути в тому самому приміщенні вилиється в якусь сварку або суперечку.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

я вважаю ,що потрібно краще потратитись ,але зберегти нормальні відносини з чоловіком і з батьками!!!!!!

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Та ніби в америці не найбільші податки в світі, нема на що нарікати. Після того як ми поїхали зі штатів мій чоловік досі не може повірити як мало податків ми там платили (навіть при хороших заробітках).

Моя свкруха живе далеко, але як приїжає, то на кілка місяців (чоловік так хоче). І вона думає що вона в себе в дома. Це вже набагато гірше, коли в твоїй хаті хтось інший господарює.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Добре собі малі - 30% на зарплаті, плюс 7% на землю. То в кого вони малі? Можливо для вас в співвідношенні і були малі, а для нас достатньо великі.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Після весілля ми може місяць пожили з моїми батьками, але вже знали що підемо на квартиру (і навіть знайшли вже, але мали ще трохи чекати поки її "підмалюють"). Не скажу, що було погано, але місяць, особливо одразу після одруження, не показник. І звичайно конфлікти рано чи пізно почали би виникати. Бо я така, що змовчати не можу. І мама теж... А до речі зі свекрами мені повезло, бо вони живуть далеко в селі, тому питання спільного проживання навіть не поставало. (На щастя).
Отже, зараз ми орендуємо квартиру і я задоволена: хочу мию посуду - не хочу не мию і ніхто мені не каже що і коли я маю робити. Бо живучи з батьками, хоч не хоч, треба дотримуватися їхніх правил (бо зрештою квартира то їхня). Звичайно, не кожна молода сім"я може орендувати квартиру. Але я вважаю, що якщо з фінансами дуже скрутно, то не варто забирати останні копійки на хліб проте орендувати квартиру. Завжди можна знайти якусь золоту серединку і порозумітися з батьками чи свекрами. А проживання з ними можливо дасть шанс відкласти гроші на своє житло. Зрештою, саме так і робить зараз багато моїх знайомих і друзів. Хоча після окремого проживання важко повертатися до батьків, але різні є обставини (народження дитини, фінансові труднощі і т.д.). Та і я не хочу вічно орендувати квартиру, тому цілком серйозно розглядаю варіант спільного проживання в майбутньому. Та час покаже... Бажаю всім хто живе разом з батьками терпіння і розуміння, не забувати про повагу і такт.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

"Це вже набагато гірше, коли в твоїй хаті хтось інший господарює"
Справді) а мій чоловік своїй мамі фактично заборонив в нас прибирати чи щось переставляти))) Тепер ми в основному ходимо до них, тому мене то не "напрягає"...