Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? шось ви вже до криміналу з"їхали ми ж говорили про жінок, які хочуть ди-ти-ну, і можливо, що і сім"я складется, а не про монстра, який видушує з чоловіків самі знаєте шо, і то тортурами, гг, а потім перетворює на довічного раба.. нелюблю коли з ЧОЛОВІКІВ роблять нещасних, обкручених і неспроможних істот. якось бридко і неприємно. баби- суцільне зло і підступність, і при розлученні завжди винні вони ( то в нас так популярно, сама з тим стикалась) мало заробляє - не підтримала, п"є- не полікувала, депресія - не вислухала, б"є - не перетерпіла, зраджує - не пробачила,не помагає - не надихнула, не хоче - недоглянена, не ночує - не зробила затишку, розлюбив - не... ну хоч шось же мала зробити! а він - мішок з бульбою? імхо
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? мабудь,я просто щаслива, що маю кохання І мені дійсно лячно, коли жінка хоче дитину, "і можливо, що і сім"я складется," . Бо добре, коли все добре і погано, коли вона таки не витримує з нормальним, але не коханим чоловіком і рушиться потім і міняється і її життя, і дитини, і чоловіка, і всіх майбутніх людей. Може, все не так рожево взагалі у світі, раз спочатку говорять про весілля, про вінчання (про ай-яй-яй тих, хто не бере шлюб), про колишніх, потім про розлучення, розлучення у церкві, нових... Може, взагалі це норма - одружитися, дати надію тій людині, навіть не любивши її, але просто "може і сімя получиться", реалізувати СЕБЕ як жінка, що народила Думаю, що багато хто спішить з жінок "завести дитину", навіть ту, яку вже завчасно щиро кохає (така вже жіноча сутність), способами, які не потребують додаткових витрат, а за допомогою першого-ліпшого чоловіка, який добре до неї ставиться. В мене не складалося довго с хлопцями (зовсім не зустрічалася ні з ким) в такому віці, коли вже починають шушукатися знайомі про нормальність орієнтації і читають нотації лікарі. І думала про те, що ще рочків через 3, якщо так і буде, "залечу" від когось. Від "льотчика". Сім"я, батько у графі свідотцтва? Навіщо... Я завжди прямувала до самостійності. І вже зараз свою дитину і себе зможу протримати сама без проблем. Та і мати все життя поруч чоловіка (хай і не у сім"ї), який зможе претендувати на дитину...нащо Але ж жінки, які хочуть "ди-ти-ну", хочуть і батька для дитини. Тому зо не дитину вона хоче, а затишку, того, що закладено гормонами. Ну а якщо не склалося з сім"єю - що ж, вона спробувала, і тепер в неї є дитина. Чекаю на звичні тапки. Відповіді на питання, що обов"язково будуть: дітей не маю; так, я молодша за більшість з присутніх і нічого не знаю за життя і в мене нема якогось незрозумілого досвіду, який є у всіх;
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? шось ваш сарказм не в"яжется з вами самими або я шось не так зрозуміла.. а це для мене якась нісенітниця, звиняйте звичайно. дитину завчасно щиро кохає? способи які не потребують додаткових витрат?? сподіваюсь то якась шютка, в яку я не врубалась. а це вже якось межує з корректністю. добре , що у вас ТАКОГО досвіду немає, хоча кожен досвід додає мудрості і розважливості
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Це ж все ваші слова, тільки не у уромантичненій формі про "кохання до дитини і ніц нічого більше не треба", а так, як воно дійсно є. Коли жінка хоче дитину - то завігтняє і народить, а не буде ще й "будувати сім"ю" з донором, бо "дитині тре батька"
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? ну чому ж? дуже згідна з : цікавить питання: Коли це? В якому віці?
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? У моєму випадку почали про орієнтацію десь в 26-27 років.( Я перший раз вийшла заміж в 30)
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? почали ще у 21, а напряму питати у 23 . Було багато прихильників, але ні з ким не ходила навіть на побачення. Тому так і вважали
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? як все однобоко і прямолінійно розумієте... стільки про це сторінок переписали, а ви зробили от такий висновок? дуже шкода.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? якщо жінка каже що приймає таблетки чи має спіраль то чоловік розслабляється.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? kljysochka, не бачила ні одного допису тут, де сама жінка сказала би: "так, я та жінка, яка завагітняла, бо тільки хотіла мати дитину. І все одно, що не кохала. Бо просто хотіла мати ДИТИНУ. без/з претендацією на наявність батька". Тільки перекази історії своїх знайомих. То ж ваші міркування є нічим не правільніші за міркування тих людей, які мають іншу точку зору. Це форум і всі висловлюють думку. ---------- Додано в 11:36 ---------- Попередній допис був написаний в 11:22 ---------- Один з добрих прикладів, який якраз розкриває моє "однобоке розуміння" про те, що жінка хоче - хай народжує, але не використовує почуття чи ще щось іншої людини - це Діана Арбеніна. Може, на прикладі зрозумієте про ЩО я кажу. Проблема лише в тому, мабуть, коли самотня жінка дійсно може сама виростити дітей без чиєїсь моральної/фінансової допомоги, а коли - ні. Але ж їй "так хочеться". Ви ж не будете в сім"ї народжувати 10ту дитину, якщо банально не можете її утримувати? Чи всеж таки я права, і жінка не хоче саму лише дитину, а хоче затишку і нормальну сім"ю. Бо коли хоче ЛИШЕ дитину - на все інше не буде претендувати.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Так, багато, але на жаль ті речі про які я писала вище - ні. Тому що тільки з появою дітей, роботи, інших обставин, іншого оточення, Ви можете на 90% (навіть не 100 знати, як буде реагувати і поводити себе Ваш чоловік. А поки це безтурботний додітний час, то, зазвичай, і живеться безтурботно (ні про що не думається, або малюється все в рожевих тонах) чоловіки солов’ями заливаються, а ми віримо... на жаль.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Русская рулетка? в мене який страх буває накатує незрозумілий...Ми вже дійсно багато пережили складного. Не самого складного, але _зовсім_ не безтурботного - це точно. А от чомусь все одно начиталася теми і боюсь, що після одруження ляже на диван (але хай лягає, коли зможе добре забезпечувати дітей і мене, щоб я не працювала), а після народження дитини також щось зміниться... Зал бы где упал, соломки подстелил
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? чому вивважаєте шо ваш приклад щось , та означає, а мій, то балачки\перекази? цей є таким самим показовим, як і історія моїх коліжанок і знайомих. це ж форум правильно, не буду. але між "хочется" і "буду" є різниця? абісняю МОЮ позицію останній раз. я говорила, про жінок в яких з коханням не повезло, не зустріли, розминулись ( правильне підкресліть), і вони жаліють, шо не вродили дитини, бо живуть і помруть як палець в небі - самотинами. інші ж одружуются з тими кого не кохають, але я 10 разів писала, шо кожна мріє про те шо може якось зростется, і буде сім"я і затишок. але так не у всіх складаєтся. але нюансів багато, тому дуже дискусійна тема. але я вже давно відкинула від себе категоричності, коли справа стосуєтся почуттів ( до чоловіка, дитини, сім"ї). багато в чому зарікалася за студентських часів, і якраз в тому мене життя і скупало та довело протилежну думку!
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? дуже коректно з вашого боку... Я писала про те, що чоловік, який виключає для себе можливості стати батьком ( а його друга половинка такого не виключає, а навіть бажає), не буде сліпо покладатися на жінку і вірити лише тому, що вона сама застосовує певні контрацептивні засоби. І буде додатково підстраховуватися. Тому або ваш чоловік не виключав можливості стати батьком ( оскільки двоє дорослих людей, які перебувають у інтимних відносинах повинні бути готові до того, що є можливість стати татом-мамою) або зараз просто вигідна позиція "жертви". Шкода, що матеріальні питання змушують тепер так відноситися до тієї жінки, як до мисливиці за "донорами". Бо тим самим ви принижуєте і чоловіка. Він- не донор, він- батько своєї дитини. Якщо, звісно сам усвідомлює, що він - батько, а не відчувати себе донором і жертвою.Тому для чого ще і дружині культивувати у ньому цей образ "донора"? Адже ніхто ж не знає, як складеться подальше життя. І чи колись не з явиться ще інша жінка і тоді у якості "мисливиці за донорам"и вже буде розглядатися інша кандидатура. Коли народжується дитина- уже немає донорів і мисливиць, а є тато і мама. Не залежно від того, як це розцінює наступна дружина.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Ви, мабудь, пропустили то, що я писала, що у вас своя - думка, у мене - своя. І ваша не правильніша за мою, рівно як і навпаки. Але Вам хочется, щоб тільки Ваша особиста думка була єдино вірною. І приклад я привела не для того, щоб сказати, що він кращий, а тому що Ви просто вперлися, що так не має бути і так погано. Я сприймаю і ті ситуації, про які Ви казали. Але розказала і про іншу сторону медалі. Що Вас так непокоїть? Тема взагалі про розлучення, а не про правильність думки жінки при виконнані своєї первинної функції. підписуюся під кожним словом. Тому зрозумійте, мені на житті (не у мене, тьфу-тьфу-тьфу, а у знайомих) зустрічалися такі ситуації, то мені вони і зрозуміліші. Вам - інші. Але поки самі, не дай Боже, не попадамо у таке - не дізнаємося своєї справжньої думки. Бо принципи також ломаються. ---------- Додано в 12:57 ---------- Попередній допис був написаний в 12:47 ---------- сніжа, а до чого тут мій чоловік? кажу вам - перечитайте мій допис. а краще сама вам процитую: А про те, що жінка хоче дитину, вона може і не казати. Розмова шла про те, що жінка може уникнути самотності, народивши дитину, хіба ні? А не про те, що у сім"ї чи парі хтось хоче дитину, а хтось - ні. Бо в парі - то все ще складніше. Він може зараз не хотіти дитину, а вона конче хоче зараз (бо літа/кар"єра/заміж захотілося/батьки онуків хочуть тощо) . Але вже тоді недовіряти їй і "перестраховуватися"?... Та і поведінка жінки, яка хоч би що, а хоче від нього завагітняти, збрехавши, а не піти шукати кращої долі - ну то її така совість. Може, і по совісті. ---------- Додано в 12:59 ---------- Попередній допис був написаний в 12:57 ---------- Короче, повиходять заміж за тих, хто дітей не хоче та недовіряють один одному,а потім розлучаються і дивуються чого так вийшло.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? коли обоє займаються сексом вони усвідомлюють, що жоден із засобів контрацепції не є 100% гарантованим. Є досить хороший спосіб уникнути небажаної вагітності - обходитись без сексу. ---------- Додано в 13:08 ---------- Попередній допис був написаний в 13:07 ---------- чоловіки в таких випадках усе передбачать-врахують і покладатись на випадок-чиїсь слова не будуть. Це якщо він дійсно не хоче дитину.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Дівчата, хіба всі тільки заради дітей цим займаються? Але, дореці, бар"єрний спосіб є менш надійним у порівнянні з ОК. А на форумі взагалі є тема про "календарик і безпечні дні". Маю надію, що в ній лише одружені жінки проводять експерименти. Але про такий 100% спосіб, як незаймання сексом сама люблю поучати
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? гараз. вибачте, наречений ( просто по відповідних темах- цій та інших подібних, де розглядаються питання забезпечення дітей та "колишніх") відчувається, як ця ситуація стосується вас. Ні, просто коли цим займаються двоє дорослих свідомих людей, вони розуміють, що поява дітей можлива. І тоді немає чого видавати із себе "жертву". Бо у процесі участь приймали обоє. тут я теж навіть немаю що додати....
