Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

ну що ж...Щонь на мене напала лінь, страх, печаль. В пятницю нарешті подала документи на візу і налізла на нові кавені української бюрократії. Але далі надіюсь проблем не буде. Приїхала до себе додому, а тут інтернету немає - вибачайте, вибори, треба забезпечити передачу відео з виборчих дільниць! Обожнюю я Україну!
А ще в мене вдома миші завелись, ну не знаю що за чудо, скільки себе памятаю, ще такого не бачила. Сиділа вишивала, дивлюсь щось на підлозі виблискує, а то мишка обгортку з цукерка тягне, кіт кожного дня по миші ловить! Чесно, не знаю що за чудо. І смішно і лячно!
А сьогодні приїхала до Львова, в кімнаті нікого, холодно, самотньо. Поспілкувалась з своїм керівником, трішки з коханим

це досить дивне спілкування, не можу зрозуміти чого чекати далі...і ніби все дуже погано і все дуже добре одночасно, обсурдно, але констатую факт

. Попробувала заставити себе писати статтю - безрезультатно! Надіюсь зараз піти спати і ранком проснутись і сісти за роботу.
Ну і маленька вихвалялка - вчора вперше сама пекла сирник.Вийшло дуже смачно. Ввечері побачила що сир пропадає, не знала що зробити

холодильник накрився

от і в 23 00 вирішила робити сирник, без переписів, просто так що було під рукою Мама ранком була здивована, бо не знала де звялось, лягала спати не було, проснулась а в духовці сирник, цілий день жартує що миші принесли!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

I`m back!

я скучала, чесно.
але писати не могла. і читати теж.
думок було багато. в принципі як завжди. але я не могла сформулювати їх у щось вартісне для оприлюднення.
а ще не хотіла втручатись у чужі життя. треба було побути самій. розібратись зі своїми хаосами.
але я скучала. чесно.

і я неймовірно щаслива від того, що ви є. все минає, міняється, проходить, а ви є. і до вас можна повернутись як додому і не боятись, що тебе не приймуть. ви завжди приймете. і порадите. і насварите якщо треба. і головне- порадієте. щиро.

ви найкращі. люблю вас.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А я сижу чекаю мужа з його тижневого відрядженняКласне в нього всетаки начальство, вивезли всю свою команду на тиждень в Туречинну, а жінок не взяли.Обідно, дасадно , да ладно, хай хоть відпочине. Зато в мене тиждень був трудний, я як з віником в одному місці пробігала:wacko1:, добре хоч падруга мене сьогодні навістила з дітьом і розбавила наш вечір смачнющим мартіні.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

До обіду був лінивий день . Потім я вирішила, що досить лінуватися і поки чоловік забирав Юстю від бабусі, я причепурила себе і Мартина та забронювала квитки на мультфільм. І от, ми вже жуємо попкорн і насолоджуємося переглядом мультфільму. Рекомендую - "Монстри на канікулах". Можливо назва шокує, але мультфільм класний. Чоловік під враженням .

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

ні куди я сьогодні не виходила, холодно-вітряно-сиро -будень одним словом. Трохи вишивання своє підігнала, їсти наварила, дітям виховну роботу провела. знову потішила свати 5 серій підряд.
замовила собі ще одну шапку (другий рік як я їх почала носити), дітям іграшок трохи, ну і не пропустила сп червоної/чорної ікорки. шось я в цьому році до миколая готова вже в жовтні)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

О-о-о то в мене спогад з дитинства! Нам родичі з Росії в Ташкент передавали 3-літрові банки червоної і чорної ікри. Ми її ложками їли, доїсти не могли, а тепер такє дозволяєш собі тільки на свята)
В мене день як день. Чоловік працює на виборах, а я навіть не голосувала, бо прописана далеко звідси. Їсти не готувала, свекри приїздили привезли шубу і білоруську згущонку), сказали смачна. Провалялась цілий день з синочком, набавились, надурілись, подивилась трошки ТБ, нарешті без політичної агітації, бо просто його через те не вмикала, зараз піду в душик і спатки) Чого і всім бажаю)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

так, якщо мама не страждає гіперлактацією
пиво не є важкостравним (якщо це до порівняння з грибами), а гриби по-перше один з найважкостравніших продуктів, а по-друге один з продуктів часто провокуючих отруєння (неважливо який грибник їх збирав і де сам і так далі). Тому у випадку місячної дитини в хаті, я б не їла. Хтось їсть - його справа, але подив викликає.

Ну й погодка, на голову тисне. Софія знов вночі дала 39, бліннн, буду зараз лікарю дзвонити най приходить слухати, бо кашель ще посилився

Така пічалька якась - 12% проголосували за комуністів, але є ще і 0,9%, які проголосували за радиальну партію поці Ляшка. Бережи їх, Боже.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

сумно мені дуже... цілий тиждень були з катрею в мами, дуже важкий був тиждень, зуби, температура, капризи, неспокійні ночі, противна погода... з позитивного хіба те, що полікувала нарешті зуби, ну і, сподіваюсь, підлікувала свою маму, дуже не втішний діагноз їй поставили.
так чекала вихідних, щоб нарешті повернутись до львова, приїхали вчора, а доня ще гірше розхворілась, кашляє дуже, весь час на руках, хниче/плаче, тільки й спокою, коли вдень засне на годину. так мені шкода малечу, що мусить так мучитись, і розумію, що маю перш за все сама себе взяти в руки, налаштуватись на хороший настрій, але він щось нізвідки не приходить, я зовсім розкисла...

не люблю писати плакальних дописів, але так вже вийшло, що про врочистість нема що написати.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Проза - на роботі така холодіна, мозги замерзають, хочу в свою тепленьку хаткууу, на свій диванчик, до свого улюбеного горнятка капучіно дивитись "Части тела".
А ще зранку поламала свою праску - впала мені з дошки на пілогу і тепер протікає... як набрати води збоку тріщина є, так мені шкода, зараз я вже такої кльової не куплю.
Врочистість - в Ярки канікули, на які вона пішла найкращою ученицею тижня, нам навіть такий дипломчик дали, тішуся

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А я відчуваю перші симптоми хвороби. Капец, де я могла набратись? Від п'ятниці безвилазно за ноутом сиджу, чи то мій дисер вже такий заразний. Вчора тільки на півгодинки вибігла на виборчу дільницю, навіть змерзнути не встигла, черги не було. Прокинулась нині, ніс так чухається і "крутить", що капець, горло чую трохи закладає. Буду екстренно лікуватись.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Хочу додому!!!
Була вчора 3год у Львові ( посортувала-роздала замовлення) і знову в дорогу(((
із врочистості: наше заслання триватиме ще тільки до п"ятниці...

хоча попереду ще операція...
сумно... холодно..

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Вчора Яна цілий день бігала дивитися на себе в дзеркало, точніше, на ту дірку, яка залишилася від вирваного шматочка зуба. Дзеркало подавай їй у повний зріст, те, яке причеплене на внутрішній бік дверей шафи. А в нас в антресолі дверка не закривається, то ж я туди поклала круглий пляцочок-магнітик, аби трималося. І до того все ж було нормально, я притримувала рукою той магнітик, коли відкривала антресоль, аби не впав, Яна туди не лазила, бо високо. А вчора дитина різко рвонула двері шафи, бо знову кортіло зуби свої порозглядати, а антресоль відкрилася теж, магнітик випав і гепнув їй по пальцях ноги. Дитина впала на підлогу і в плач. Ревіла так, аж почервоніла і вени на шиї надулися. Пальці червоні, на одному кров (магнітик такий добрячий, приблизно товщиною в 1 см і діаметром 5-6 см). Приклала я холодну хустинку, дитина далі плаче і плаче... Ну, думаю, не дай Бог тріщина, чи зараз не прийдеться в травматологію терміново їхати... Хотіла перекласти малу на ліжко, але зашпорталася і наступила їй на другу ногу... Господи... Мала заголосила ще сильніше, а мене з того всього істеричний сміх розібрав, впала на диван, плачу і сміюся, аж закашлялася, думала, всі нутрощі викашляю. Яну з того всього теж переклинило і вона почала сміятися аж до гикавки...

... Слава Богу, нічого серйозного не сталося, дитина перестала гикати, нога перестала боліти (ні синяка, нічого, просто забій, через пару хвилин знову бігала по хаті, як завжди), мама перестала кашляти, приклеїла той злощасний магніт п"ятьма шарами скотчу, щоб уже гарантовано більше не випадав, і всі нарешті заспокоїлися. І чому я раніше не додумалася так зробити... От же ж як усього не передбачиш з тими дітиськами. Але добре, що не на голову гепнулося...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

не люблю гостей, бо вони приходять завжди голодні, і приходиться їх годувати!
вчора були в нас наші гарні друзі, з їхнім синочком! дитя тягнуло лише до мого холодильника, на якому гарно прикріплені десятки відкриток і магнітиків! він то біг до нього, то старався щось зірвати, доки мама з татом його не зупиняли! з того всього дитина сплакалась, бо не давали його ні до чого торкатись! ще і годинники перевели, то зранку дуже сонце світило, то в 5 вечора вже було повністю темно!
з прози, сьогодні знову понеділок, благо живу ідеєю про четвер і п"ятницю, вони вихідні, трохи більше часу можна буде провести з чоловіком, можливість кудись поїхати!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Ходила в банк - забрала дивіденди, сума зовсім невелика, але я цих грошей не очікувала, тому дуже з того тішусь. А ще в цього банку був день народження і вони всіх клієнтів пригощали цукерками, дрібничка - але приємна.
На цьому всі радощі закінчуються. Погода препаскудна, вона на мене навіює сум і депресію, хочу або ж весну, або ж справжню зиму зі снігом по-коліна і морозом.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Синочок сьогодні вперше побачив сніг тобто бачив він його ще минулої зими, а от ПОБАЧИВ тільки зараз Таке чудо смішне, очі як п'ять копійок А сніжок тааакииий гарний, пухнастий, так спокійно, повільно, урочисто опускався... Правда, коли ми нарешті визбиралися на вулицю, то замість нього вже була дрібна, колюча "крупка", то вже зовсім не романтично
Завтра, якщо не буде ніяких форс-мажорів, чекаємо на татуся і, сподіваюся, таки поїдемо вже до "Львіва"

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А я все більше себе стараюся тримати в руках.. Є в нас один такий старший пан на роботі.. Зовсім старший і зовсім дурний... Ладно, дуже він за комуністів і за то, що ото був порядок.. А в Білорусії, то вупше краса, а не життя... Має горнята зі Сталіном і всьо таке.. На то я мовчу, хоча слухати того не хочу, а він чомусь вирішив, що я кщо ми з України, то нам то дуууже цікаво знати... Але нині він нас з чоловіком вітав, що партія регіонів попереду і що Янукович то толковий чувак... Розводити теми про політику я не хочу, бо то ніц не дасть , а лиш підпсує репутацію, мовчу, але злить то мене капець.. От не знає дід, як то є насправді, а береться стверджжувати, що -ото порядок, тільки за тим майбутнє... А мені сумно...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

У мене зараз якийсь такий врочисто-новорічний настрій... У хаті тепло, за вікном - білі дахи... На пари не йшла, піду тільки завтра і післязавтра... Цікаво, то у всіх така магістратура була, чи це тільки я така халявщиця? Ну не буду ж я йти на одну лекцію...
А з прози - чекає мене купа писанини, переписування, а я до того ще і не бралась. От дай людині вільний час - ще більше буде не встигати Скільки себе не примушую - не виходить, завжди якісь відмазки.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

В мене сонно-лінивий день. Сиджу на роботі і нічого не хочу робити. В мене ще поствиборчий синдром, лажу по сайтах і чекаю результатів. Ги-ги!
Рудий сьогодні вигріб від мами за вчорашній день автомобіліста, так що я його забивати вже не буду. Але хотіла, щоб забрав сьогодні з роботи, бо на вулиці зюзя, а я дівка без шапки.
Вже хочу додому в тепленьке ліжечко з гарячим чайочком. Ще й солоденького прикуплю. Щось мене прорвало на солодке, але то ПМС.
"Вобшем", день ніякий, навіть не прозовий, а просто байдужий.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

вчора проголосувавши, поїхали з коханим вирішувати побутові питання (закупи, хімчистка, манікюр), але не так сталося, як гадалося. приєдналися до нашої маленької компанії мій брат з дружиною та дітками, і вечір минув за грою в боулінг та смачнючою італійською вечерею.
сьогодні маю дуже приємну новину, в зв'язку з переходом на зимовий час (а відповідно темніє швидше) тепер ми працюватимемо на годину менше - до 5!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

і мене не мучить
вночі повернулись додому, змучені, хата завалена пакетами-сумками-валіза ще не розпакована, я і чоловік ніби хочем прихворіти, обох розбирає і голови болять, йду прасувати йому сорочки і відправлю в Київ, а ми з Домчиком будем щось пакувати-складати і ..... як подумаю, що за тижні 3 ми переїжджаємо то стає страшшшно, але і цікаво
дивно, що за невеликий проміжок часу ми в Кракові застали різну погоду: перший день сонце, що золотило і без того золоте листя, другий день- противний дощик, що моросив і перетворив місто на сіру і похмуру стіну ну і третій день, прокинувшись ми побачили вулиці припорощені снігом, а в парку вже були вибудувані фортеці і сніговики, Домінік не міг натішитись тим що кидав в мене сніжками
в голові ще більший бардак ніж в хаті, думаю як все "поскладити по поличках"
поки не зайшла на посиденьки, прибрала кухню і туалет, сподіваюсь мене сьогодні вистачить ще на кімнати, бо терпіти не можу, коли в хаті не прибрано, їсти не має нічого крім вчорашньої "польською" піцци, на вечерю поїду до мами, во
і може ще вмовлю чоловіка їхати завтра, а не сьогодні
неа, не вмовляється ((( люблю коли в списку набраних його номер далеко-далеко, це означає, що ми весь час були разом, таки 4 дні тільки в трьох дужжже кльово а попереду розлука, ех...