Розлучилась, розійшлась... що далі?

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Ну це насправді дуже важливо.
Agatha, дайте собі відповідь на питання, чи любите ви, і чи люблять вас.
Можна вирішувати багато різних проблем, шукати різні причини, але дуже часто глибинна причина криється саме в тому, що немає уже ні кохання, ні любові.

І не треба, будь ласка, зараз дискусій на тему, що якщо любов пройшла, то її не було. Від того, як ви назвете явище, суть його не поміняється.

Звідси і всі інші проблеми і небажання їх вирішувати.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

а от я дуже навіть второпую.

Для мене хронічний недосип - це такий собі вид тортур.

для мене 7 год - це блохи. Щоб нормально виспатись мені треба мінімум 10 год, а по-хорошому 12. Всі люди різні, що ви рівняєте "я сплю 5 годин і нічо". Кому нічо, а кому і чо.

правильно Сюзі в іншій темі писала - щоб чоловік встав з дивану, на диван має лягти жінка ...

для початку, Агата, вам треба відпочити, а потім з прояснілою головою щось думати...

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

100%. Я б казала відпочити десь поза домом. Не пошкодувати коштів і поїхати кудись в тепліші краї. Навіть з чоловіком. В ситуаціях, коли побут не так тисне на мозги багато чого вирішується.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Ооо, то ше й яке "чо", але волю в кулак і все по новій...
Тут багато залежить від витривалості людини, я як знаю що мені тре і так мус бути, то буду "гаратала", поки не впаду. Ломовая лошадь...

Але в форумлянки мабуть проблема завсім не в цьому. Коли тебе хтось дратує, то навіть його сопіння під боком не дадуть можливості поспати.
Думаю якщо це серйозно, то нема чого мучитися, а якщо є сумніви, то треба перш за все спитати свого серця. Воно підкаже, а форумлянки вас тільки заплутають.
Не можливо щось порадити точно, не знаючи принаймі ситуації з двох сторін, я вже не говорю побувати в шкурі тої людини. Тому все написане тут скоріш припущення, принаймі з моєї сторони.)

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

))))) Ви, нажаль, побачили і прочитали в моєму дописі лише цифри...
Якщо можна розлучитись лише порахувавши години сну, то немає і про що говорити. Це мОя думка)

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Що ж ви так прямо все розумієте? Імхо, справа не в сні, а в тому, що чоловік не зважає на потреби дружини.
Як мінімум.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

я трішки здивована вашим дописом... Чому ви звинувачуєте виключно чоловіка у вашій депресії? Якщо чесно, я не побачила у тому, що написана чогось АЖ ТАКОГО, що могло би привести до розлучення. Хіба ваш депресивний стан. Але тут мусите допомогти собі самі- як той барон Мюнхаузен "витягувати себе за коси". Не чуєтетеся у силі- звертайтеся до психологів. Наразі я бачу дещо інфантильну та егоїстичну позицію: шукати винних у інших. З дописів неможливо зрозуміти реальну картину, яка є у сім ї. Можливо, суть проблеми далеко у іншому . А те, що описано- лише виправдання перед собою за свої думки та бажання. ( ми з чоловіком разом вже 17 рік, у нас теж дитина приблизно такого ж віку, як і у вас. Кілька років тому в один день і я і чоловік залишилися без роботи ( я звільнилася, а йому довелося згорнути свій бізнес, який існував 12 років і був основним нашим джерелом доходу. Що таке спати по 6 годин я дуже добре знаю, бо не пам ятаю з часу народження дитини, коли спала більше ( то дитина маленька, потім- робота ). Ми з чоловіком маємо зовсім різні режими дня- він дуже рано встає і вже о 8 ранку його немає вдома,а я лягаю о 2-3 ночі, а вранці веду дитину до школи). Звичайно, такі речі порушують спокій і лад у сім ї. На протязі 2 років ми теж були на грані розлучення. Допоки не зрозуміли, що все залежить лише від нас самих. Що не потрібно шукати винних у іншій стороні, що спочатку треба почати із себе. От просто банально собі задати питання: що згідна змінити у собі, своїй поведінці я, щоб змінити становище сім ї.?) Крім вас самих вам ніхто не допоможе. Виваженості і душевного спокою вам.

---------- Додано в 18:59 ---------- Попередній допис був написаний в 18:57 ----------

я теж такої думки. Проблеми криються значно глибше,ніж в тому, що описано. Описана ситуація- це вже як наслідок.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Я теж такої думки. Винні обоє, але хтось має бути мудрішим і зробити крок на зустріч. Вірю, що тяжко, набридло все, змучилася, але можливо варто відбудувати те, що створювали 10 років. Я розумію дружину певною мірою, вона розчарувалася в чоловікові, виходила заміж за успішного чоловіка, бізнесмена, а отримала ниючого невдаху (ну, це в її очах він зараз саме такий). Але для того щоб щось змінити треба в першу чергу подивитися на чоловіка іншими очима. Не як на нитіка, а як на свого чоловіка, якого кохаєш, за якого заміж виходила. І не казати "все буде добре, все наладиться", а сказати "та шо ти з тим бізнесом, головне щоб наша сімя не розвалилася а була міцною, головне що ми здорові і здорова наша дитина." Ставити акцент на справжніх цінностях в житті, а не на грошах, "здобутках", бізнесі. То все дурня. Головне - це сімя.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

))Певно, тому що не криво і не так, як розумієте Ви

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

На мою думку, Вашому чоловіку дуже потрібна психологічна допомога хорошого спеціаліста. Бо втрата роботи - це серйозний удар для людини,і кожен по-своєму це переживає. А тим більше втрата власного бізнесу - це набагато більша втрата для людини, ніж просто позбутись роботи . Тим більше , що це вже тягнеться декілька років. Швидше всього він все розуміє і мабуть має бажання з того стану вийти , але самостійно вже не може це подолати. Бо такий пригнічений задавнений стан людина часто не в силі сама подолати .
Вам особисто також раджу відпочити, відіспатись і все добре зважити .

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Повністю згідна. І зовсім не важливо, хто скільки спить, їсть чи працює, щастя в сімейних стосунках можливе, коли дружина і чоловік прислухаються до потреб один одного, шукають компроміси, розподіляють обов,язки. Існують такі речі, які важко втілити в життя, а для всього решта треба лише трішки постаратись, подумати про дорогу тобі людину, зробити щось для неї. Agatha, мені здається, що найбільше ви стомилися саме від небажання чоловіка подумати про вас і ваші потреби, від того, що у ньому ви не бачите підтримки і бажання щось змінювати. Навряд чи він піде до психолога, тому що наразі йому комфортно. Тому що ви є поряд, тому що він робить усе так, як йому зручно. Ситуація з часом зміниться, бо ваш чоловік не був таким, яким він є зараз. Він буде змінюватися в той чи інший бік, от тільки питання в який і чи вам буде добре з ним.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

а по чому Ви вирішили, що йому комфортно ? я не захищаю його , просто як людина може почувати себе комфортно, коли його справи йдуть не зовсім добре, бізнес ледве живий , а вдома виснажена дружина ?

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Коли мешти тиснуть, то їх скидають, бо несила терпіти - некомфортно. Коли людина так живе - то може терпіти, коли не може терпіти - щось робить. Що просить дружина - допомогти, змінити графік роботи - знайти компроміс. Щоб було комфортно і їй. А що почуває людина - це окрема тема, я говорю про вчинки.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Ви не можете знати як почувається незнайома Вам людина і що вона може терпіти а що не може . В складних життєвих ситуацій кожна людина по-своєму реагує і діє.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Знаєте, дівчата, пишу зараз, як пост-фактум. Бо розлучилась - розійшлась, і писала вже тут як і що. І от є такий момент дуже важливий для усіх "підтримка". Мені того дуже бракувало. Не кажу в унісон трубіти "рубай то фсьо з плеча, він казьол, а ти королєвна". Просто, я розумію, що тобі важко, але яке б ти рішення не прийняла - життя твоє, і відповідальність за оте рішення несеш тільки ти. Я особисто проти отих невиправданих жетрв, проти гороху і стіни, риби і льоду. Нема діалогу - нема домовленостей, як не крути. Так, є варіанти коли з часом все утрясається само собою, але якщо часу нема? блін, життя таке коротке, і прожити/проіснувати з людиною, яка збайдужіла до тебе, не хоче навіть обсудити проблеми, бо їх не бачить, нафіга?

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

І мені бракувало. Але не до (бо якось рішення я сама прийняла, довго, болюче, але сама), а після.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

ого. то камінь в мій город, наприклад.
цікаво чому це некорисно, чому це некорисно читати чи про таке писати і цікаво, чому це не для "простих смертних".

і мій зооооовсім не такий.
Я в аптеці не памятаю коли сама була, м'ясо на базарі з часу одруження не купувала ні разу, такі речі як картоплю, буряк, моркву (крім нагального "на нині") в житті додому не купувала і зупу я варю один раз на 10, бо мій чоловік любить варити їсти. То з простих банальних закидів з останніх сторінок.

і мій має
а скільки їх маю я))) о_о

ото власне
припаювання ярлику "такий як всі" - це на мою думку і є перший цвях до бачення чоловіка в світлі "мій найгірший практично" чи "я сама - ціла сім'я" і таке всяке кольорове.

Мій чоловік, наприклад, завжди каже, що жінка то 90% успіху сімейного щастя і затишку. Воно десь так і не зовсім так. І справді є різні чоловіки, бо всі ми взагалі різні. Перечитала пару останніх сторінок і чомусь думаю, що кожна виходила заміж за того, хто є перед нею сьогодні, і дійсно як каже Зануда, чи бачить на момент розлучення перед собою того ж чоловіка? Бо він не змінився, він той самий, він просто "нанизав" на себе кілька років і став чи не став таким-от чи таким-якимсь, але це та сама людина. Чомусь, коли я чую, що він став таким лінивим, чи таким апатичним чи ... чи... то завжди напрошується питання, а шо був суперініціативним до/чи суперпрацьовитим до? Чи тоді бачилось все в інших тонах, а нині окуляри зняла і бачу реально, що є так як є?

ну та певно шо легше розійтись, і потім колись там, коли знов шось в наступній життєвій ситуації піде не так, то теж буде легше розійтись, а чьо?

Абсолютно безособово. Кожна ситуація дійсно різна, кожна людина інша, ідеальних нема. Не бачила і не знаю ідеальних. Хтось знає?

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

бо я, наприклад, жінка цілком в адекваті майже не дійшла до розлучення з чоловіком, ситуація до самого кінця не вирішилась і досі, хотіла стати музою і принцесою)))

---------- Додано в 09:23 ---------- Попередній допис був написаний в 09:13 ----------

справа в його почуттях, або вони пройшли, або видозмінилися не в ті форми, в які хочеться жінці, те ж саме стосується і її почуттів...

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Допис від Artemida
щоб у жінок не складався хибний стереотип, що чоловіки всі однакові і треба сприймати то все як належне

Я теж вважаю, що це все відносно і не треба собі зациклюватися ніби всі мужики... вони нічого не варті... та інше, є багато хороших і достойних чоловіків їх треба просто найти, або "відшліфувати" але це потребує часу, нервів і терпіння.
Знаю бо в мене самої чоловік не ідеал, девчому я з ним не згідна, але рецепт щасливого шлюбу простий: ласка+турбота+ краса+кухня+терпіння+ жилізні нерви=щасття у сім'ї.
Жінка має бути гнучкою як змія, знати коли відповсти і дати чоловіку волю, а коли і нашипіти чи навіть вкусити...