Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Тоді так і напишіть "я хочу розриву стосунків - підтримайте мене", а не - питаєте, ніби то, поради, а на всі поради - пишете відмовки.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Ніколи не порівнювала ні себе ні своє життя з тими, кому гірше. Це абсолютно не робить мене щасливішою. А тим більше виспаною. ---------- Додано в 17:25 ---------- Попередній допис був написаний в 17:23 ---------- Але то не відмовки. Я думала, що просто даю трохи більше інформації про те , що відчуваю.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? якщо ви стільки прожили разом,то все здолаєте.і цю депресію теж. а говорити ніколи не пізно.постійно говорити.ви зараз такі роздратовані, тому що накипіло.мій чоловік не дуже вміє говорити, але я потійно висловлююсь,коли щось не підходить.і це допомагає.дуже рідко і він може висловитись.навчився)))рідше виникають конфлікти повірте.це допомагає.якщо любить,то прислухається,навіть коли робить вигляд,що не чує.мій мене часто так дивував. а ще важливо вміти вибачатися один перед одним. я часто так роблю.тільки недавно цього навчилась. раніше всі відновини, які тривали 2-3 роки в мене,рушились,бо ніхто нікого не хотів слухати і йти на поступки і , тим більше вибачатись.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? З тону Ваших дописів - у мене склалося враження, що Ви вже давно готові до розриву, зараз шукаєте приводу для розмови з чоловіком та підбираєте слова для тої розмови...
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Розумію, але поради можуть бути дуже різні. Це залежить від характеру людини, сімейного досвіду, якихось своїх міркувань і т.п. Ви сприймаєте поради, які йдуть на вашу користь, а які ні, починаєте ну так ніби захищатися. Якщо я хочу вирішити проблему, вислухати поради з боку, то стараюся дослухатися до кожної думки- подобається вона мені, чи ні. Інколи вартує почати з себе, побачити де є помилка, побачити що і коли опустилося, де прірва, чому так, то може й рішення прийде швидше і воно буде на вашу користь. А звалювати все на партнера, шукати вину тільки в ньому одному, думаю не найкращий спосіб налагодження стосунків. Хоча звісно буває що винен но один, а гри в одні ворота відповідно не буває, але ваша ситуація з написаного чомусь виглядає мені інакше.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? От заради таких відповідей я сюди і написала. Тільки, ЩО мені практично з себе починати? З приводу підшуковування слів. Мені прикро, що у Вас склалося таке враження. Я не мала того на меті. Бо маю таааакий запас слів, лиш не маю рішення.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Дайте чесну відповідь самій собі - чи Ви хочете порозуміння з чоловіком, можливо, навіть не тепер, а з часом, чи хочете розриву стосунків, бо пам'ять все те хороше, що було між Вами не варта тих "прикростей", які є зараз. Для того, щоб в душі була гармонія - треба вміти скласти слова з словникового запасу в душевну розмову...
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Повірте, то інколи дуже допомагає. А ще думаю гарно допоможе щира розмова з чоловіком. Але для того треба підібрати підходящий час і настрій для вас обох, бо така розмова має ризик перейти у сварку. Тільки от не до кінця розумію що означає слово "практично" в цьому дописі.))
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? А ніхто не каже, що від того ви станете щасливішою. Інколи це допомагає спуститися з небес на землю.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? До речі, дуже добре допомагає. Хороший мотиватор для того, щоб прийти до тями.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Agatha, я собі думаю, що перед тим як щось вирішувати вам треба просто банально виспатися. Тому я б казала пожити окремо пару місяців. А там, я думаю, ви сама зрозумієте що вам треба А вашому чоловіку так добре, нащо йому щось змінювати в мене колись були стосунки, які зайшли в тупик, але розривати їх я також не була готова. Так вийшло, що якийсь час ми жили окремо, і я тоді зрозуміла, що мені без тої людини набагато краще ніж з нею
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? У кожного своя земля і своє небо і своє пекло. А порівняння з тим кому гірше , гріє душу і поливає її бальзамом. "Ах то в мене ще все досить нічогенько". Можна терпіти і нічого не міняти. Тому ТАКІ паралелі мені особисто не потрібні. Але всім дуже велике дякую. І за критичні і саркастичні зауваження теж. Маю над чим подумати.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Я прожила в шлюбі з коханим чоловіком вже 21 рік (сину нашому 19 років і тільки дивлячись на нього дорослого розумію, що це ціле життя) Так, за стільки років шлюбу було різне, і безгрошів'я і проблеми і хвороби, але як в тому анекдоті-байці "питають пару, яка святкує діамантове весілля - Чи за стільки років разом, вам не хотілося розлучитися??? - Вбити - так, розлучитися - ніколи!!!"
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Не знаю кому чужа біда гріє душу і поливає бальзамом....Я якщо чесно, в шоці, коли таке чую. В мене в житті були важкі ситуації, і вчасно мені на очі попалася чужа біда - дуже велика біда. І це таки привело мене до тями - я зрозуміла, що мої проблеми не є трагедією всесвітнього масштабу і якщо я перестану себе жаліти, то зможу все подолати. Зрозуміла, що насправді всі мої "проблеми" більше сидять в моїй голові ні ж на справді вони є. Це допомогло подивитися на себе зі сторони і усвідомити що я не є центром Вселенної і зрозуміти яка я була егоїстка. Дивлячись на те, які інколи в людей бувають біди, починаєш насправді цінувати те, що маєш і дякувати Богу за те, а не безкінечно нарікати як у мене все погано і потопаит у "депресії". Просто мені тоді стало соромно за себе, соромно, що я була такою сліпою і такою дурною.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Але ж ми не про біду говоримо. Вона не гріє. А про недосип. Це ж не біда...
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Ага, просто може цей недосип не буде тоді вам здаватися ТАКОЮ ВЕЛИКОЮ ПРОБЛЕМОЮ Може ви тоді знайдете її вирішення - просто візьмете і виспитеся на вихідних. А тоді вже можна і чоловіку як слід по голові постукати. Не все так погано і безнадійно як здається з першого погляду. Зробіть собі спочатку невеличкий відпочинок, а тоді і про проблеми сімейні можна подумати. ---------- Додано в 18:20 ---------- Попередній допис був написаний в 18:19 ---------- Та при чім тут гріє чи ні Недосип - це не проблема. А навіть як проблема - то манюсінька і її можна легко вирішити.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? От, чесно, ніяк не второпаю, який повинен бути недосип, щоб думати про розлучення... Спати 7 год в сутки...Для багатьох людей це норма)), навіть і гірше буває але ж , то не для вас
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Справді про недосип? Я думала ми говорим про те, що ви на грані розлучення.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Сама була у ситуації Agatha. Все втрачено, депресія, шкодування за минулим, чоловік дома, ніц не робить і ніц не допомагає, двоє дітей, які серйозно в той період хворіли, ну і виспатись в той час в мене теж не було як. Але... Я кохаю свого чоловіка!!! Нервує як їсть, як спить, як проводить свій вільний час, як витрачає гроші, рознервує мене страшенно, вбила б, але не можу без нього, відходить мені, пробачаю, і вже мене це не нервує. Знаю і впевнена, що є кохана, і у цьому вихід з глухого кута депресії. А з роботою вже налагоджується. У цей важкий для Вас період треба витримати. Бо ламати - не будувати. Ми разом вже 14 років, і тепер я переконана - відносини треба БУДУВАТИ. Набагато лекше зламати, гордо задерти голову і піти, але це не вихід. І ще питання (якщо хочете - не відповідайте) - чи брали ви шлюб? Це теж, як на мене, дуже важливо. А ще ми у важкий фінансовий період народили синочка!!! Чого і Вам бажаю!!!
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Власне. Чоловіки такі створіння, що до змін не дуже прагнуть. Осів. Все комфортно. Жінка ниє... а вони всі ниють. Мені і так добре. Я вважаю, що або прийняти рішення і щось робити, або прийняти чоловіка таким який він є і з тим жити, і на його недоліки не реагувати, не нервуватись. Не можеш того терпіти, той не терпи, але будь готова, що будеш сама. Чого більше боїшся? Самотності, занудності зі сторони родини, чи те, що проживеш з людиною яка тобі чужа і навіть нема про що поговорити. Не треба скакати з моста в воду, але зважити всі за і проти варто. Дати дитину мамі/цьоці/няні, а сама пішла пройшлась і зважила ситуацію тверезо. Бажаю всім розуміння!
