Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

ой, а я думала що то тільки в мене "барабашка" десь никає речі...правда все потім колись знаходиться...От не маогла знайти плав=вки до купальника одного влітку-перерила все на сввті-нема. А пару тижнів тому діставала зимові речі, і в кулькуз колготами теплими знайшлись ріднеькі

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

плавки - то така маленька річ шо реально загубити
а чоботи 28 розміру?
прри тому шо вони лежали в дивані, куди ми кладемо взуття
там ніхто нічого не кладе
мусіла купляти чоботи, бо дитина нєдоукомплєктована)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

спричинила ДТП на перехрестку Шота Руставелі (і понесло ж мене на початку водійської практики на перехрестя, де нема головної, хоч моя вина, бо не пропустила перешкоду справа)
вже ніби заспокоїлась, моментами ше в шоку
нікому нічого не сталось, дякувати Богу, тільки машинам, а то таке
каско оформити не встигла
спочатку була пару хвилин в ступорі, не зрозуміла шо діється взагалі

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Богданко,а дітей в машині хоч не було?
Я через місяць -два від сідання за кермо на новесенькій машині з дітьми (!) , дурепа, в"їхала задом в стовб. Машині нічого, а я страху набралась!!! І діти троха налякались
Потім взагалі їздити боялась, бо недовіряла собі....

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

я була з Мартою
Марта в автокріслі, встановленому проти руху, прищіпнута. Наші діти в автокріслах їздять онлі.
Марта прокинулась взагалі десь аж за півгодини після ДТП. Тобто вона не відчула удару, і удар був спереду (фара, бампер)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Тепер головне поскоріше знов сісти за кермо

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Вже 1,5 години на кордоні, тільки зараз підходить наша черга, Домчик сьогодні пропустив обідній сон тому аж зараз ніби засинає, а до того бавились деревяною дощечкою з вудкою і магнітиками 1,5 год., дешево і сердито, чудо, а не дитина айпадом бавився лиш 20 хвилин гггг
Вже їсти хочеться і спати хочеться, а ще більше хочеться ранковоі кави в Кракові:dance2:
Всім гарних вихідних

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Тут ще тільки п'ятницю перебути і КАНІКУЛИ!!!
Вже мені гріють кишеню квиточки на поїзд до мами. На цілий тиждень. Відісплюсь з малими, за мамою дуже скучила, налялякаємось, пошопінгуємо, дівчат набавимо.
Шкода, що чоловіка тут лишаємо, але невелика розлука іноді корисна .
Купа думок в голові, з мамою обговоримо. Завтра пакуюсь і щось приємне мамі куплю.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А моя дитина щойно заснула... на стоячи... Ноги на підлозі, голова на дивані.)) І головне покласти себе нормально не дає, кричить і далі так спить. Так бідацьо мені нині "допомагав" все робити, такий розгордіяж в хаті наробив, поки мама працювала і навіть лахи в шафі вирішив напевно змінити літні на зимові)), але справи до кінця не довів, пішов на стоячки спати, а все так і залишилось валятися на підлозі. Одним словом- в нас нині повний дурдом. Роботи тьма, дитина дома, бо кашляє, чоловік працює майже цілодобово...:8:
Вже тепер тішусь що піду працювати на вибори. То ж така можливість побути десь між людьми, а то в мене таке враження що я скоро здичію.)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Такий лінивий, осінній, прозовий день. Нічого цікавого. Сніданок. Кава. Скайп. Магазин. Скайп. Прибирання. Обід. Кава. Скайп. Фільм. Купання дітей. Миття посуду. Вечеря. Скайп. І десь між тим всім Посиденьки...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Ну ото і я ше з "початку водійської практики" не любила тоте перехрестя, але мені чоловік як розтлумачив, хто і як там їде почергово, то так і їду, бо зрозуміти з точки зору ПДР там направду трудно:8: Часто там їду і часто там бачу ДТП, а коли не бачу, то читаю на ЗІКу:shok: Богданко, не переживайте! Бо автівка - то срєдство пєрєдвіженія, і вона для того служить, аби возити Вас, Ваших діток, ну і нищитись поза тим троха:smile:
Але шкода найбільше не машинки, а власне Вас, бо з кожною "коцкою" падає Ваша самооцінка як водія, і з’являється ота паршива невпевненість, і перестрашеність, шо знову шось трапиться, і ляк виїхати на дорогу по новомуАле то треба перебороти, бо і на старуху биваєт праруха, а конкретніше - і з досвідченим водієм може трапитись якась пакість ( приміром, пару тижнів тому я в’їхала у гілочки, незлі такі гілочки біля дому, подряпала увесь правий бік машинки, було як струни на гітарі, сплакалась, ех, правда, мала телефон до чудо-мастєра, під’їхала, і він за скромних 500 грн запуцував тоті коцки, і від чоловіка я приховала, правда, потім розповіла, ридаючи на його плечі:xaxa
Не засмучуйтесь, ви будете чудовим водієм, я знаю:cool:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

проснулась від страшного головного болю і вирішила нікуди не іти сьогодні, присвяти день собі кохані, але яке! довелось перевірити пошту керівника, бо мав прийти якийсь лист, в маршрутці познайомилась з іноземцем, я так перелякалась як він до мене по англійськи заговорив, але то таке. Повернулась додому поїла і напала на мене хандра, якось себе одиноко почуваю, друзі, коханий зайняті...подоставала свого колишнього, я починаю отримувати від цього задоволення

разом навчаємось і маєм співпрацювати, але все зводиться до різних "підколок"

.
Зараз ще дощик барабанить у вікно, сумна музика і сльози на очах...справжній осінній вечір, і на дворі і в душі!
такий стан,коли хочеться бити посуд,кричати,сваритись з кимісь,просто плакати....послати цілий світ, а потім почути від нього одне лише "ти мені потрібна"

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

В мене сьогодні суцільна проза...Пари, зірвана зустріч в центрі, заради якої я долала корки, вокзал, нерви від

див. Рагулі?

, квитки не взяла, цілий день не їла, якийсь дуже сопливий настрій, приїхала на шиномонтаж - черга до вечора, ледь не заплакала, поїхала додому, впала на сходах (в мене то стабільно раз в пів року), я вниз, сумка полетіла вбік, телефон - через сходи на перший поверх. Це було ЩОСЬ. Спершу чуть не заплакала, потім почала сміятися від абсурдості ситуації, поїла. Зрозуміла, що все заплановане на день зірвалось. Сумно.
Згадала, ще маю врочистість - нам нарешті повісили карниз, який впав пів року тому, і гачки для прихваток для шторів.
Маю надію на день завтрашній...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Поїхав мій чоловік на вихідні в село і там його нагородили яблуками. СІМ мішків!!!
Тепер з понеділка і до сьогодні в мене день починається з яблуками і закінчується ними. Мити, різати, робити сік, мити, різати, варити варення, мити, різати, робити сік.....

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

В мене сьогодні був 12759 період гніздування.
помчалися з дочкою ... не важно куди))), притягнули звідти незнамо шо)
Купу речей для хати , з розряду " давно-треба-руки-ноги-недоходять то купити". нова терка, білизнярка, всяки штуки для кухні типу мисочок. ситечок, гачки, гвіздки, квітки...Нова швабра ( я не знаю, як вона правильно називається) яку Мар несла, як коромисло і на всю вулицю співала " Несе Галя воду"))))
З дому повикидали купу старого хламу і почепили- встановили новий хлам ))) . ГГГ.
А увечері ми були "білими, зовсім білими". Наш тато прийшов о шостій додому. З подарунком- чудовою хаткою для дитини. А в тій хатці

оооо, мама матиме чим погратись! хатка розкладається, всередині повністю умебльована, там живуть дві лялі подружки і їхній песик, і вони люблять барбекю. І все це на магнітах, дуже компактне і якісне до захвату))

В результаті мама з татом возлежали на ліжку, а доця не могла кроку ступити від нової іграшки. Тому тато був чуханий за вушком, а мама грілася з какавою під пледом і додивлялася Роксолану ( хоча тато кидається тапками , коли чує музику того серіалу). І таке було десь аж годину.
А потім я пішла з пєскєм пройтися, під дощиком, люблю таку погоду коли тепла куртка і по самий ніс можна замотатися, а вдома - знову тепло, і чай, і кусочок ковбаски смачної))).

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Дуже дякую вам за всі-всі-всі слова в кармі, приватних повідомленнях і в дописах. Мені це направду дуже важливо. Зранку перечитала, і якось мені стало радісно, шо я не одна, не просто не одна така з ДТП, а просто шо в мене така сильна підтримка.

Думаю, страху сісти і їхати знов я мати не буду, дасться чути на наст тижні, в кінці тижня машина вже буде готова.
Дотепер не сильно розумію, як таке перехрестя, їдучи зі сторони Франка, переїжджати, бо там направду ні світлофора, ні знаків вмєняємо нема, тобто фактично по логіці головна Руставелі, і треба просто чекати і чекати поки Вас хтось пустить, чи поки всі-всі не попереїжджають, інакше певно ніяк.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

НЕ одна)))) Ми купили машину на початку літа. Права мала давно, а практики майже немає. Трохи сусід повчив. Ну і я вирішила з дітьми і мамою поїхати в Брюховичі на озеро у вихідний день. Тої першої самостійної поїздки ніколи не забуду)))). Як паркувалась і коцнула джип. Йому нічого не сталось, а в мене номер погнувся. Тиск в мене піднявся, істеричний стан не проходив весь день. Сусід вдома номер порівняв, а чоловік мій дотепер нічого про то не знає. Сідати за кермо не боюсь, звісно, певне хвилювання є ще від малого досвіду водіння, але то ноормально.
Вчора у нас була 4 роки як ми одружились. Чоловік зробив найкращий подарунок - взяв пів дня вихідного і ми провели разом час. Сходили на боулінг, потім повечеряли, погуляли. Наобіцяли один одному змінити наше життя на краще)))) Сподіваюсь так воно і буде.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

День прозовий, бо робочий. Але намічається на роботі гулянка - це врочистість, будемо святкувати заснування нової фірми і паралельно день народження співробітника. Ще одна врочистість - кулінарна муза мене не покинула, рибні стейки вже нарізані, в холодильнику лежить скумбрія, чекає своєї черги. Рудий таки ошалів, але на пару зі мною, і притарабанив мені тої риби, як на вісіллє.
Отже день обіцяє бути напружено-врочистим. Бо ж треба і на роботі відмітитись, і встигнути зробити вечерю. Бо ж сьогодні пятниця!!!!!!!!!!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А в мене ніби трохи врочистості.
Ромчику стало краще і то головне що дуже тішить. А ще ненатішусь своєю дитиною, такий розумний, почав пити ліки без криків та рвоти як раніше. Такий молодець. Навіть не кривиться і усе чемно п"є. І як результат дитині значно краще.
Я прокинулась з жахливою головною біллю, але на фоні того що дитині краще і мені потрохи стає легше.
Завтра субота і то дуже круто. Маємо зустрітись з друзями а ще попасти в кіно. А ще в планах таки сісти і написати "Історію кохання" до дня весілля моєї най-най подружечки. В голові крутиться, а до паперу ніяк діло де доходить. Так що треба взятися до діла, бо свято не за горами.
Плани на день цілком прозові-варимо їсти, приберемо кімнати, які вже Ромчик зранку встиг перевернути і будемо відпочивати. Настрій піжамний і в очікуванні свята. Так вже на то свято чекаю, цілий тиждень виглядаю, може якраз завітає.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

У мене нині також

Тому зараз жіноча чатина колктиву перекваліфікувалася і накриває на стіл ))).
Але врочистістю буде вечір