Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Чоловіки в транпорті це звичайно тєма...
але наприклад ніхто ж не заважає жінці/бабульці попросити когось з тих чоловіків уступити їй місце...
І я думаю що якщо попросити, то уступлять. Бо сама, в ті поодинокі випадку коли їхала з малою в маршрутці, і коли нас вперто ніхто не помічав, просила когось з чоловіків, хто там найближче сидів, уступити наа місце, бо з дитиною важко стояти. І уступали, і в догонку нічого під ніс не буркотіли...
Але наші жінки чомусь в переважній більшості крашє стоятимуть на одній нозі, в натертому взутті, з важкими сумками, але встидаються підняти когось з хлопів в транспорті. Чому?!

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

І уступлять, і уступають.
ну але це ж " гєроїзм".
А за що потім домашніх гризти?
Отак проїхались в маршрутці, прийшли додому- і " ах тиж.а я, ноги руки змела, не їла не пила, як та кізонька"

Але, як каже практика, бувають і абсолютно інші випадки. Це , напевно, у бабульок, які в армії служили " Піднятись! віджатись! не сідати! напра-во, налі-во не дивитись!"

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

100%.
Таких важкохворих пів маршрутки їхало в неділю, коли ми їздили до мами в гості. Чоловік пів дороги так десь хв 15 стояв і тримав малого на руках. А кругом нього одні молоді хлопи. Я так хотіла нарявчати що ледь себе стримквала, але як тільки відкривала рота, чоловік мене стримував, та щоб йому... Потім хтось виходив, а на його місце ввалився десь такий 40-арічний мужчина, всьо мене то вбило я не стрмалась і таки попросила вже досить сердитим тоном щоб хтось уступив місце, то всі повідверталися в вікна, а один таки дуууже неохоче піднявся, мовляв що не бачив що ми з дитиною. Ги-ги, стояли йому в голові, малий на цілу маршрутку викрикував, а він не бачив. Жесть!!!

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

а мене "радують" батьки, які садять дитинку, таку, за яку тре вже платити (і платять) поруч на окреме місце. І в цей час заходить бабця чи просто "робоча перевозка". І не посадить дитину собі на руки, "бо я за неї заплатила (-в)". І що ви хочете? Щоб ЦІ діти, яким батьки навчили, що раз заплачено - то сиди, будуть поступатися місцем?

Я не завжди (або майже ніколи) не поступаюся місцем коли заходить дитинка (така, що сама вже ходить) з батьками. Але завжди беру дитинку на руці. Так не повірите! Трапляється таке, що дитину або не дають на коліна, або дають, але слова одні й ті самі: "могла б сама встати, щоб я з дитиною сіла". І нікого "не колише", що навколо сидять чоловіки, які уж точно могли би і поступитися.

---------- Додано в 10:49 ---------- Попередній допис був написаний в 10:40 ----------

Ніколь, повністю погоджуюся з
>> Але наші жінки чомусь в переважній більшості крашє стоятимуть на одній нозі, в натертому взутті, з важкими сумками, але встидаються підняти когось з хлопів в транспорті. Чому?!

стикаася двічі з тим, що на мене трошки кричали вагітні, що я не помітила, що вони вагітні і починала сідати на вільне місце (виглядаю я як старшекласниця у свої роки, то ж всі наважаються покричати в транспорті на мене,а не на чоловіків).

Так от, зазвичай це буває взимку "взагалі-то я вагітна!",. Пробачте, але я не розбираюся у тонкощах вигляду вагітного животика чи животика накормленого. Я про ранні місяці. Та й чому потрібно мені завжди озиратися чи нема вагітних, чи не зайшла вагітна. Досить просто сказати і вам поступляться місцем....Хоча, я так просила лише раз в житті, бо було дуже погано.

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Я, навмисне , Мартина не вчила, щоб не сідав незнайомим людям на коліна, але він сам не хоче. І чесно кажучи, я його розумію, сама чужим людям на коліна сідати не хочу . Жартую, звісно, але я завжди даю мамі з дитиною місце, і не розходиться в тому, що дитина може і постояти, але ви ж знаєте, як "приємно" стояти дорослому в переповненому автобусі, а що ж казати про дитину .

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Тобто не платити і їхати стоячи? Якщо бути до кінця справедливим, то всі мають рівні права за своїх дві грн. А решта, то вже сумління і виховання кожного окремого індивіда.
Мені держава за особливі заслуги в покращенні демографічної ситуації дала право не платити за проїзд у громадському транспорті, але я цим правом не користуюсь і оплачую проїзд завжди. Навіть тоді, коли їду стоячи і з дітьми. В суботу так склалося, що Марка не було на кого залишити і була змушена взяти його з собою. Діти забігли в маршрутку і знайшли собі місце самостійно, а мені з малим на руках молодий хлопчина відразу звільнив місце і тут картина: мене мало не збиває з ніг якесь небрите чучело в навушниках і "плюхається" на те місце...Він навіть не зреагував (бо він просто не чув у навушниках), як той хлопець йому сказав, що то він не для нього старався, але з крісла поруч піднявся ще один молодий чоловік і нас таки посадили.

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Повірю.. Не даю сідати на коліна . Для чого брати дитину на коліна?. Я завжди встаю, якщо без дитини, і даю місце.
Коли мою дитину тягнуть до себе на коліна чужі люди, то попрошу піднятися когось з чоловіків, але на коліна не пущу.
А стояти з дитиною в транспорті не те що незручно, а просто небезпечно, люди можуть не дивитися униз, і штовхнути- придавити. Тому дітей , вважаю, садити птотрібно, а не хочеться- нехочеться. Те саме з вагітними.

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Може не в тему саме громадського транспорту ( міського) . Їхали приміським автобусом. Їхали довго. Місця були оплачені і на дитину. Водій по ходу почав ставати всім бажаючим під"їхати, в результаті набилося людей- мати рідна, дихнути неможливо. І на мене почали наїзжати, мовляв візьміть дитину на руки, нехай хтось сяде. Ні, я не взяла , і не поступилася, мала на то причини, і не рахую, що моя дитина і я мали їхати зовсім некомфортно через те, що водій собі хотів заробити.
В місті то трохи інакше, платиться не за сидячість місця, а за проїзд, а хто сидить- справа окрема.
Не думаю, що через таке моя дитина не вступить місце потребуючому. Але й буде знати, що є певні правила проїзду. Що місця де сидять- для інвалідів, дітей, вагітних. І про це можна людям говорити, нормально, бо є встановлені правила. І є винятки з правил, на які завжди треба звертати увагу, людяність ніхто не відміняв.

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Часто спостерігаю таку картину, стоять у автобусі чоловік та жінка , розмовляють , приблизно одного віку, не конче пара, можливо просто знайомі. Звільняється місце, завжди сідає чоловік . На мою думку, мужчина завжди має бути мужчиною, незалежно від віку .

Я така, чому ? Наразі, ще молода і взуття не натирає , то соромлюсь, а як подорослішаю, то може і не буду така гонорова .

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

І сама чужої дитини на руки не візьму.

Як би мені погано не було, я краще вийду з маршрутки, аніж зі страдальчєскім виглядом буду просити для себе місця. І коли в маршрутці бачу, що людині зле, сама піднімаюсь, не чекаючи, поки мене попросять встати.

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Виявляється, що я маю встати уступини місце, "бо дитині тяжко стояти в транспорті", але "я не дозволяю садитися на руки" (дозволяти чи ні своїй дитині сідати до чужих - то рішення батьків, і не погане, і не добре, просто рішення).

Не думали, що жінці/дівчині, яка сидить також день вдався легший, ніж матусі з дитинкою.

Я не знаю, як виховували вас, але я просто суджу по собі. Сиділа я і на колінах в дитинстві - нічого поганого з мене не виросло І сиділа поруч з мамою, коли "заплачено", і брала мене мама до себе на коліна, коли автобус переповнювався чи заходив хтось літній. Якось воно так і втямачилося, що літнім треба поступатися та вагітним.

Ну а якщо батьки вирішують, що краще дитині стояти у транспорті, що доцільно зазначено, є небезпечним, а ніж посидіит на колінах - ну то вибір батьків. Може, і правильний.


А про приміський транспорт погоджуюся повністю!
До речі, стикнулася з такою ситуацією. Цікаво почути вашу думку, бо в мене неоднозначне ставлення виникло.
Їхали в поїзді з півдня. У сусідньому купе їхали 2 подружки з дітьми. У однією нижня полка, у іншої - верхня. У тої, що на верхній, дитина 6 чи 7 років (вже мають купувати білет, але не купили). Звістно, ходила і просила, щоб помінялися (хоча ті місця вже були "виміняні", щоб в одному купе опинитися, але то не має значення). Звістно, що з дитинкою 6 років спати на верхній полці просто страшно та неможливо, бо і на нижній тяжкувато примоститися буде.

І от наче розумієш, що вона просто зекономила, фактично порушивши закон, а з іншого боку - жалко дитину.

Не знаю, як там було все вирішено, бо ми спали на верхніх полках і хоч не прийшлося вести розмови зі совістю

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

А у вас є діти?

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Якщо так робити, як Ви кажете, то чому мама брала Вас на коліна, а не поступалася місцем літній людині і не садовила Вас на коліна до тієї людини або ж не давала місце жінці\дівчині, ну бо

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Я іноді теж пропоную взяти дитину ну руки. А чому це погано? Зрештою, це теж крок назустріч. Звичайно, що якщо дитинка зовсім маленька - тоді тільки уступити місце. Ну а якщо школярик - то чому зле? Якщо ж позиція батьків не дозволяти, то їх право. Але чи буде правильним тоді вимагати поступитися місцем? Не знаю...

Зрештою, часом буває така ситуація: маршрутка повнісінька, в тебе ще пакет з продуктами (наприклад) під ногами. Взяти на руки дитину - це одне, а "висіти" потім - це інше. Чому ж маю висіти я, а не мама, котра не є дуже старшою за мене і сама не захотіла скористатись моєю пропозицією?

---------- Додано в 16:39 ---------- Попередній допис був написаний в 16:38 ----------

Ну звичайно, якщо дитина сама соромиться чи боїться - то варто таки встати..мда...виходить неоднозначно

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Ну, бо люди бувають різні. Мені, одного разу, п"яний дядько , тягнув Мартина на руки і так це робив, що перелякав дитину. Нащо мені такі його добрі наміри, краще нехай Мартин постоїть, він ж мужчина .

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

тому що бабусі тяжку, нє?)

Я зрозуміла, що ви або поступаєтесь літнім/дітям/мамам_молодших_за_вас/людям_яким_погано або ж завжди возите з собою дітей і зі страдальчиським лицем кажете їм терпіти і їхати стоячи, щоб не сісти на коліна? )) бо "твоя мама не сидить - то і ти не сиди" ?)

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

не розумію. Є ж правило- місця для дітей. А не для жінок зі сумками. Чи то я шось не те розумію?

Дивно. Зайшовши з дитиною в маршрутку я маю право сісти, але ж їдуть жінки зі сумками. То дитину штовхнуть- нічого страшного,а от сумку- то проблема.
І чому, власне, я маю садити дитину до чужої людини, нав"язувати їй контакт з іншою людиною, якщо є певні правила.

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

карапуз, та ми ж про нормальних людей, а не про пяних. Я от не знаю, чим я так приваблюю дітей, але чогось декотрі самі просяться і починають ще й щось розповідати. Пяниці на руки я б і сама не дала сісти, чи просто хворій людині.

Та й якщо ви саме виховуваєте його "чоловік, то і постоїш" чи то якось так, то це одно, а я кажу, про матусь, які ще насупляться і бубнять потім. Щоб і дитина чула, яка тьотя погана.

Доречі, а не помічали, що "жертвами" бабусь (бабусі бувають і бойові) чомусь стають не хлопці і чоловіки, а дівчата. І чим менша дівчинка - тим краще

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Це ті три місця що коло водія?

Я вихована так, щоб поступатися місцем. Але це базується не на правилах, а на внутрішніх стимулах.
Хоча я теж не ідеальна. Наприклад? коли я бачу когось (хай старшого), хто не встигши зайти - вже починає "воркотіти" і на всіх "наганяти" - я не встану. Кажу чесно.

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

нема, але ж я дитині пропоную сісти на ручки, бо "дитині тяжко" чи банально затовчуть. Чи ви думаєте, що саме після народження дитини міняться ставлення? То ви не поступалися дітям місцем, доки не народили?