Відповідь: Психологія харчування це супер-пупер дієвий метод - без жартів, але є один момент в голові має впасти "заборона". А як їм і день і два, а сама здригаюсь від жаху "як можна стільки їсти шоколаду", то не вийде. Через оту кляту заборону-обмеження нам ТАК сильно хочеться цього продукту. от в мене складні стосунки з шоколадом, бо *мама казала* "дітям багато солодкого не можна". А от піцу я люблю так само ніжно як і шоколад, але проблем з нею нема. Коли була мала в моєму світі піцци не існувало - ніхто її не забороняв, і коли я з нею познайомилась, то зразу склалось нормальне відношення як до смачної їжі, а не заглушувача емоцій. ну бо заборонений продукт, ну і хімія. ой ніззя так, мені аж самій солодкого захотілось ...
Відповідь: Психологія харчування Ви знаєте, я теж так думала - що можу з"їсти шоколоду і Нутелли скільки завгодно. Так от, півтори плитки шоколаду за один раз - і я наїлася Ні, мене не нудило - просто перестало хотітися шоколаду, навіть не тягнуло. Ну а з Нутеллою історія трохи довша - я десь 2 місяці собі ложкою її їла, не відмовляючись, а потім 2 роки навіть не виникало їдеї її купувати Спробуйте те саме. В мене теж проблеми із їжею. Я стараюся їсти здорову їжу, але від ковбаси не можу втриматися ніяк. Нема ковбаси - значить у хаті немає що їсти. Пригадую, в гості до родичів 2 місяці тому приїхала, нас пригостили, на столі були і риба, і овочі, і сир - я їла досхочу, але вийшла з-за столу голодна, бо ні шинки, ні ковбаси не спосерігалося в окрузі. І знаю, що шкідливо, знаю, що за ті гроші можна доброго м"яса купити і з"їсти, а все не можу пройти повз кіоск із ковбаскою. Може, хтось таке поборов?
Відповідь: Психологія харчування Вчора на ніч випила склянку ряжанки, сьогодні поснідала, як люди: кава без цукру, м"яко і овочі. Наразі мені добре. Намагаюсь думати про те, що я сильніша і сама буду керувати тим, що мені їсти. Єдиний момент, який мене турбує, це те, що я постійно думаю про те, що мені не можна їсти солодкого. Не хочу постійно мати забиту голову тим. Хочу про це згадувати тільки тоді, коли справді захочу їсти. Можливо я і помиляюсь, але думаю, що і мені і вам треба побороти залежність, не важно, від чого вона, алкоголізм , наркоманія і переїдання ставлю на одну поличку. Прочитала таке, що чим вища в людини самооцінка, тим їй легше побороти залежність. Щоб її побороти, потрібно полюбити себе такою, яка є на цей момент, почати харчуватися правильно, а вага почне спадати вже, як наслідок цих перемін. Не намагатися харчуватись правильно тільки для того, щоб схуднути, а для того, що ми себе любимо! Цікаво, якщо це правило застосувати до мене, то десь воно так і є. Самооцінка в мене ні до чого... А ще в мене є таке питання: якщо би я їла то своє солодке тільки раз в день, припустимо зранку, тоді, коли мені його найбільше хочеться. То чи можна це назвати залежністю?
Відповідь: Психологія харчування Власне, мені в задоволення правильне харчування - салатики з оливковою олією, запечене м"ясо, брокколі і цвітна на пару, печена картопля, узвар чи проста вода біля 2 л в день замість соків. Я не їм нічого із глутаматом натрію (крім ковбаси, у вcьому іншому на нюх чую і від того тошнить), мені не подобається все жирне, я не вживаю цукру зовсім уже 8 (!) років - ні чай, ні кава, ні компот, не кажучи вже про солодкі газовані напої. Цілком можливо, саме через такі мої гастрономічні нахили ті об"єми їжі, які я споживаю, не спішать переходити у кілограми. Але ковбаса, торти і хлібобулочні вироби - моє все. Сестра каже, якби вона їла як я, то вже не вміщалася б у двері точно... А я маю всього 5 кг зайвої ваги - 67 замість звичних і комфортних 62. Мені збоку ніхто не скаже, що я - товста, от лише я і рідні знають, що в талії (лише там у мене і проблеми) реально зайві кіло. А візуально ніби й не дуже скажеш, хіба сідаю і живіт складається у складки. Я просто не хочу виправдовуватися перед собою "Ой, набрала 5 кг, ну і що страшного?" "Ой, ще 3 кг, не катастрофа". Хочу свій мозок віднадити від хлібобулочних і ковбас, а тістечка не вважаю величезною проблемою, бо і так цукор на дух не переношу, а організму енергія потрібна, та й не так я тої випічки наїдаюся, ну по шматочку в день (не завжди навіть) і шоколаду грам 25.
Відповідь: Психологія харчування така постановка питання вказує на залежність, а сам факт - не обов"язково
Відповідь: Психологія харчування А я сошла с умаааааааааааааа..... Какая досада! (с) Запланувала собі з 1 жовтня почати нормально харчуватися. Ні-ні, ніяких складних монодієт. Їсти "на піввідра менше", обмежити солодке і смажене, на ніч не наїдатися, зранку робити зарядку і гантелі тягати. 30 вересня дико розболілася голова, випила 3 таблетки, думала, що дам дуба. В понеділок голова боліла менше, але почалися насморк і кашель. Йшла з роботи, і тут у боці як штрикне! Я аж підскочила. У вівторок піднялася температура. Невисока, 37,2. Але мій стан був такий, як при 39,9. Увечері ні з того ні з сього почали боліти зуби і ясна під коронками, і то такий був сильний біль, що я думала, нагноєння почалося чи яка мара. Випила 2 анальгіни і вже думала наступного дня бігти до стоматолога. Але наступного дня все пройшло безслідно. А в середу я, мавпа така, "лишилася того ровера". І - о, диво! - насморк пройшов за три дні, температура більше не піднімалася, ясна не болять, тільки легенько підкашлюю. Я так зрозуміла, десь стоїть гігантський психологічний блок. Але як його зняти? Може, хтось має якісь корисні лінки?.. Бо я вже сили не маю з тими 89-ма кілями...
Відповідь: Психологія харчування для початку просто "дивіться" на нього ... так ніби збоку і не треба починати таку "страшну" програму. Для початку їжте на 1 ч.л. цукру в день менше ...
Відповідь: Психологія харчування почала читати "Болезни, в которые играют люди" http://www.astra-lit.com/bolezni_play-1.htm там описана психосоматика, якраз то, шо Яська пише, і не тільки... жуть, скільки ми собі всього придумуєм!
Відповідь: Психологія харчування а я повністтю відмовилась від картполі, відбулось таке в голові переключення що вона мені просто противна. багато я втратила корисного? а от на рахунок накупити солодкого... мені не допомагає.. ну два дні дійсно не можу дивитись на нього а далі те саме. хоча коли були на морі, там не було солодощів, люди я про них навіть не пам"ятала, встаєш сніданочок, обід, вечеря.... схудла. я таки рождєна для любві.... а не для домогосподарства.. ато вхопив цукерку, тож лінь стояти і виготовлювати спеціально собі.
Відповідь: Психологія харчування Солодке... ніколи не думала, що в мене з тим проблеми. Аж поки не завагітніла Сергієм і не здала кров на цукор, а там 6. В мене була така паніка... З того часу почались обмеження в солодкому, які мене аж до пологів мучили. Вони дали результат (за тиждень до народження малючка цукор був близько 4), але психологічно я виснажилась. Снились шоколадки. Решта харчування була повноцінною, але хотілось всього отого з кремом. А цукор в крові - це тобі не вага, переїсися солодкого, а потм - діабет? Досліджую то питання майже так само детально, як питання пологів після 2КР. Головне - щоб в голові настав спокій. Наразі 30 грамів шоколаду мене не вб'ють, то точно. А більше реально і не треба. того пережерства ж насправді не я хочу, а мій страх діабету.
Відповідь: Психологія харчування Сjomcjomka зачепила реальну проблему: солодке і рівень цукру в крові. Діабет - це хвороба така, що бережи Боже, тому час від часу здаю аналізи на цукор. Скажу, що при щоденному вживанні солодкого (без перебільшення - щоденно шоколад, цукерки або тістечка) рівень у мене тримається близько 3,5. Мій батько має внаслідок хвороби лише половину підшлункової, яка відповідає за інсулін, його попередили про небезпеку діабету, але в нього цукор так само біля 3,5. А секрет у невживанні чистого цукру - в чаю, каві, компотах, какао, напоях... Припинення вживання цукру веде також до значного покращення травлення - на собі це відчула моя мама. У нас уся родина не вживає цукру і результати якнайкращі. Кожен своїм шляхом прийшов до цього - я часто ходила до подруги, така ж цукроненависниця, вона забувала нам до чаю подати цукор, то я звикла до смаку. Сестра потім переселилася до мене до Львова, я цукру не купляла, а в неї завжди не було грошей, то перейшла на такий спосіб життя. Маму з татом довелося переконувати - я просила їх десь півроку "кинути", вони сперечалися, а я виробила тактику: вечірній чай на вихідних і канікулах робила я, замість 2 лочечок кидала ложку і 2/3, потім півтори, потім 1 і трошки, потім 1. Тобто дуже поступово, організм звик. Тато відмовився, мама ще десь рік кидала по 1 ложечці. А згодом зрозуміла, що проблеми нетравлення їжї в неї пов"яязані із випиванням чашки солодкого чаю після трапези. Найпізніше відмовився брат. Діткам я б взагалі ніколи не солодила чаю, щоб вони від початку не знали, що він має бути солодким, а запаси енергії куди краще поповнює чорний шоколад чи домашня випічка. Всім раджу відмовитися, ефект чудодійний. І аромат, аромат понад усе. Запах нецукрованого чаю через деякий час ні з чим не сплутаєте
Відповідь: Психологія харчування Я пила солодкий чай коли була дитиною, бо ми були бідні і солодкий час це дуже часто були мої єдино-можливі солодощі. Я набрала вагу з дитинства саме через те, що були бідні. Постійно були лишень мучне, ніякого м’яса, хіба два рази до року на св’ята. Вже давно п’ю чай і каву без цукру. ---------- Додано в 17:41 ---------- Попередній допис був написаний в 17:38 ---------- а у вас в родині хтось мав таку хворобу? Доречі, діабет може бути як результат не лише в переїданні цукру, а як надлишок споживання алкоголю або великої кількості мучних виробів, так званних швидких вуглеводів. Ну і сресс. Stress is a killer, sir!
Відповідь: Психологія харчування дідусь після війни мав 1й тип діабету. Але то не дає спадковості, бо він мав той діабет від стресів і вже після того, як народилась моя мама, його донька. а я знаю коротший шлях: "голодні" дієти, коливання ваги і, хай пробачать мене медики, деякі види розвантажувальних днів. от якщо можете, напишіть, будь ласка, Ваш приблизний добовий раціон. Звичайного робочого дня. Я якраз хочу десь за тиждень здати кров на цукор - щотримісяці перевіряюсь. То поїла би тиждень співмірно з Вами (якщо Ви здорово харчуєтесь, звісна річ), а тоді здала би кров. останні результати в мене були: натще 4, за 2 год після їжі 6.2. Ніби нормально, але *той, хто попікся на молоці, дує на воду*. До третьої дитини я маю бути не *в нормі*, а *супер*
Відповідь: Психологія харчування ееее, діабет так не починається раз почалась така п"янка - почитайте про діабет, а то тут якісь міфи вже пішли... а це не медики придумали. А якщо медик таке щось каже, то від нього треба так тікати, шо капець. оце кожен день собі треба повторювати дівчата не ставте собі надзавдань! В нормі - це круто!
Відповідь: Психологія харчування Ну, я спробую написати, що і в який час доби їм, це не значить, що все нараз )))) Сніданок: варене яйце, омлет, овочі сирі, сиркову масу (несолодку - гостру), м"ясо, салати із зеленого салату із оливковою олією, кукурудзяна каша (полента із фетою або просто засмаженою цибулькою) завжди - 1 або 2 чашки несолодкого чаю, переважно зеленого. Солодощів зранку не їм - не хочеться. Обід: Завжди суп. Без супу в мене дня не буває, але люблю лише ті, на яких зверху жирок не плаває На друге - рагу овочеві, чахохбілі, котлети із нежирного фаршу - коли парові, а коли і смажені, овочі на пательні (це ми так назваємо готові заморожені овочеві суміші з пакетів, які притушуємо на оливковій олії), баклажанна чи кабачкова ікра, відбивні, м"ясо запечене великим шматком із травами в духовці, риба запечена із травами (купуємо не морожену, живу чи охолоджену), куряче філе засмажене чи на пару, плов на курятині, який в мене виходть зооовсім нежирний, розсипчастий і пряний, соте овочеве, варену брокколі і цвітну, можна на 1 хв кинути на масло вершкове на сковороду. Майже не вживаю картоплю як гарнір (ото джерело цукру, до речі), в основному гречку із оливковою олією чи маслом (додаю у воду як вариться), кускус, макаронів теж майже ні. Обов"язково зелений салат або овочі - свіжі чи квашені. Підвечірок - може взяти кілька ложок якогось рагу, що залишилося з обіду, витягти варену курку із бульйону, зробити салат (так, я дуже багато їм салатів, заправляю лимоном, сіллю, дрібкою цукру і оливковою олією, провансальськими травами), з"їсти якийсь кекс із чаєм (несолодким, звісно) або узваром із сушених яблук і груш (мегаштука, і цукор, до речі, понижує наче, і нирки промиває) Вечеря: печена картопля, печене м"яско, печений перець, стейк з нежирної свинини, оселедець чи скумбрія, лосось на пару, запечена курка, гриби в підливі. Овочі чи салат, сир зернистий підсолений трохи. Солодке (так, на ніч, я така обжора). Часто їм булочку. Чай трав"яний (переважно дитячий - ромашка з фенхелем, або меліса, або чорниця, календула - такі карпатчькі збори, якщо знаєте). Протягом дня: - їм бутерброди із ковбасою (не повторюйте ) - не так, що без перерви на рекламу, а між сніданком та обідом, а також перед сном після вечері. - випиваю 2 л води. Отак кладу перед собою 2 л пляшку і за день випиваю... - їм багато овочів. Особливо багато зеленого салату - звичайного масляного, айсбергу, рукколи (моя любоффф). - випиваю біля 5 чашок чаю (не закусуючи - десь 2-3 чашки). Зранку - зелений, в обід - чорний або каркаде, ввечері - тільки трав"яний. - часто варю узвари, а взимку - то практично щодня. Роблю наваристими - десь літр сухофруктів на 5 л води, варю біля години, потім ще настоюється коли холоне, вкінці за 5 хв до виключення обов"язково цедру апельсина. - фруктами не зловживаю. Від природи надаю перевагу кислим - грейпфрут, ківі, апельсин, сливи недостиглі , яблука кислі (солодкі - бяка) , взимку полюбляю хурму - кіло би з"їла і оком не моргнула. - ніколи не п"ю кока-коли, живчиків, соків із пакета. Майже не їм морозива. Маю страшнй нюх на хімію - все, що має глутамати натрію, якісь смакові обавк відмітаю по запаху, загалом не люблю нездорової їжі - купованих вареників-пельменів, швидких супів, я взагалі купованої їжі майже не їм, хіба у ресторані. Шоколад їм десь грам 25 в день. Але полюбляю чорний - такий під 80-90% какао. Ніби все. Питайтеся. П.С. Ще додам, що іноді (раз в місяць мене пробиває на щось нездорове - пиріжки на олії смажені, картопля смажена (ото вчора був перший раз за півроку напевне), сосики (беру Ятранчик дитячі, вони без сої, глутамату, консервантів), але загалом мені не треба здійснювати над собою зусилля - мені подобається здорове харчування - воно смачне, вишукане і різноманітне.
Відповідь: Психологія харчування Дівчата, є окремі теми для раціонів і всякого такого. Наступні офтопні дописи буду штрафувати.
Відповідь: Психологія харчування зробила висновок, що мені не мож дивитись "Зважені та щасливі", одразу починаю жерти, а після "Танцюють всі" чи перегляду знимок ангелів VS хочеться їсти щось легесеньке, нежирненьке... ох вже ці мозги...
Відповідь: Психологія харчування А мені допомагає план на день. Коли нема панічного пошуку їжі, в розумінні знаю наперед що буду їсти на обід чи сніданок, їм добре і правильно, і в голові порядок. А коли паніка, тоді хапаю все підряд, бо ж голодна.
Відповідь: Психологія харчування А я вже 25 днів живу без цукру (їм фруктозу) і пшениці. Вчора, зробила смачнющий "пляцок" без муки, вірніше яблучний крамбль. Я цукру зовсім не додавала ані до тіста, ані до яблук. Вийшла така мнямка, що просто УЗЬОСЬ!!! Всетаки, можна голову дуже файно перебудувати, і не треба відмовлятись від ніяких тама десертів. Я собі дозволяю о 9:30 вечора десерт - рисовий пудинг, або он як вчора яблучка запечені з посипкою з вівса, і ложку несолодкого йоґурту. А штани щораз вільніші і вільніші. Правда, вага щось не дуже змінює показники, а може тому, що вона польомана? А... ну її, ту якусь тама цихру.
