Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Бувають часи, коли все якось паскудно. І в родині серйозні клопоти і на роботі все якось напружено. Муж поїхав у відрядження. Сьогодні прийшли з поминальної служби, я мала вихідний і запланувала багато, але так мене спина схопила, що ходжу вся зігнута, навіть сісти рівно важко. Потроху розминалась цілий день, ставало трошки легше, але потім знову гіршало. В результаті нічого толком не зробила. Завтра маю першу пару, то буду старатись зробити все, щоб покращало, бо як до студіків така піду не уявляю. Треба щось придумати, щоб настрій піднявся, відповідно і спина перестане боліти.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А завтра офіційно 3-тя річниця нашої сімейочки.
Якийсь мінібум весільних річниць

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Почнем з врочистості(може для когось це прозвучить по дурному, але для мене це врочистість). Моє сонечко сказало що дуже сильно мене кохає, і після того все змінилось...в хорошому розумінні. Ну а ще поляки передали запрошення на роботу, от тільки ще не все віддомо з візою. Але це питання такожж скоро вирішиться. А зараз вже навіть не хочеться тої Польщі. Чесно, пропало бажання туди їхати і все!
А далі одна суцільна проза. Нічого не хочеться робити. Роботи купа, а бажання ніякого. Сиджу і визначаю що варто зробити вже, а що почекає. І так ні за що не берусь

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Вчора було дуже багато дзівнків, вирішено багато питань, одним словом за один день ришилося купу справ. Нарешті вмовила мужа піти до зубного,навіть попередньо записала його. Зато вечором муж потішив мене, уже у вихвалялках. Ще одна мамська вихвалялка- синочок уже цілий день проводить у садочку. Так що, скоро мамці прийдеться повертатися на роботу, не хочу. Хочу щоб синочок ще побув маленьким... ех осіння ностальгія..

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

День почався з того, що я встала з температурою 38. Більше ніяких симптомів тільки така температура. Завела дитину в садок від своєї вірусяки подальше.
Потім їздила до мами за вишнями на торт, далі ганяла купляла все на той торт. Літала так, що зашпорталася об трамвайну колію коли переходила дорогу і впала, заривши коліном в бруківку. Як результат- порвала свої нові колготки, які спрезентувала мені вчора наша Галя-Святкова. Прийшлось заступатись кульком і так іти. Забігла в офіс за косметикою. Взяла в дівчат нитки і пішла в туалет шити колготки, бо дірка "лізла" все дальше і дальше. Блінааааа, відкриваю двері в кабінці, а вони не відкриваються. Сумку з телефоном залишила в офісі. КАпЄЦ!!!!!:ireful: Чекала поки хтось зайде, десь з хвилин 20. Потім якийсь мужчінка люб"язно намагався відкрити даму, тобіш мене, яка застряла в туалеті.))) Потім він погнав за якимось вуйком, який за його словами мав би справитися з тим замком. Ще чекала з 15 хв того вуйка, з того всього вуйко кувирявся ше з пів години в тих дверях. Згодом вирішив іти ше за одним вуйком і разом мали виламувати двері. Вуйко пішов і пропав.:khomyak: Той мужчина, який попередньо намагався мене відкрити прийшов поцікавитися моїм самопочуттям в "запашному" туалеті. І того півтори години я просиділа біля того вибачте унітазу. поки не явилися ті хлопи і не зняли двері.
Вийшла як вижатий лимон. Голова крутиться, тошнить. Випила в дівчат води- попустило.
Зараз я вже дома, п"ю чай, борюся з гарячкою і буду накінець то пекти той торт.
З врочитстості- маю нові рум"яна і дуже гарну професійну кісточку щоб їх накладати. І все, по врочистості, далі одні проблеми.:umbrage:
Йооой!!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Накрився наш комп, з планшета писати страшенно незручно.
Поїхали вчора з нікуською в стрийський парк, по дорозі викрали з роботи нашого татка. Так милувалися листочками , що запримітили грибочки. З парку повертались з величезним кульком гарненьких товстеньких опеньок, і в ліс їздити не треба

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

День починався прозово, бо було похмуро. Але до обіду випогодилось, а потім мене потішила візитом моя коліжанця. Була у Львові по роботі, то заодно сходили з нею на обід, який затягнувся на півтори години. Зато сиджу на роботі довольна як слоняра, бо ми собі вмазали, смачно пообідали, і ніхто нічого мені не сказав (по роботі). Ги-ги! Це ще раз мене переконує, що моя робота - найкраща для мене. Тепер ще більше хочу додому і пятниці.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

вроді би день як день, і звільнилась сьогодні швидше, і на пошті за 5 хв посилку забрала. думаю, прийду і займусь готуванням грибів та шуби.
прийшла, а газу нема. зла і голодна, точніше голодна і (вже від того) зла, з купою непороблених справ сиджу в інтернеті((

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

В мене зранку тааак боліла голова, що я вирішила ще подрімати, а малому дала пряник, кусок сиру і включила мультик. Але мій спокій був всього 20 хвилин, далі дитьо почало по мені стрибати, роздягати зі словами: мама дай сісічку. І так не знаю кіко, що я аж взлостилась і думала піти вичавити часник, намазати ту цицю і ще поверху заклеїти пластирем, жеби тіко не ліз і дав поспати хоч ще півгодини. Потім якось розтряслась, зробила пюре, потім свекруха прийшла, я пішла за фарбами, з того всього забула за якими саме, коли в магазин прийшла А потім завела малого своїй мамі, і ми з мужом до 7 дивились в ліжку "Теорію великого вибуху". А зараз піду мнєсо молоти, бо мої мужички без мнєса ніц не їстимуть (от чого вони не вегетаріанці то?). А потім ще щось помалюю, а може не помалюю, а може приготую чого, хоча нє, точно не приготую

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Ой вжеж та застуда...
З останніх сил чіпляюсь за позитивні нотки, щоб не впасти духом, але навколишні "добивають" при кожній нагоді. А особливо заколупали вже тим садочком. Кожен і при кожній зустрічі особливо вважає потрібним акцентувати на тому що я з дитиною і в школі в класі сидітиму.
Чесно? Задіває...дуже...
Можна подумати я не мрію теж про час "для себе". Розтавила пріорітети, вирішила що для мене на першомі місці, вибрала підхід який нам пасує, знайшла місце де такий є...все, навіщо постійно ковиряти?
Чому всі все приміряють на себе? Чому не розуміють що діти індивідуальні: що добре одному - нівкакую другому? Чому забувається те що пережилось раніше? Чому не мовчати в тряпочку, а постійно робити дурні зауваження і прогнози?
Пригадалися часи з нашим ГВ...Теж тільки й було на слуху - "до школи годуватимеш, ти готова?"...Всім було діло до нас. А ГВ згорнулось просто і без проблем. На все свій час. А якщо цей час в шкільному віці - значить так має бути, не перескочу ж через голову.
Так, я готова сидіти в класі з Романом в сім років, і в вісім готова, якщо прийдеться. Крапка.

Щось не клеїться наплановане, розморило не по графіку, щей катастрофічний брак часу.
Гм, читаю і думаю: може то мені в жилєтку?
Нічого - прорвемся, і не таке переборювали.
Попарила ноги, закуталась в ковдру, п"ю чай з малини. Дістало все. Хочу назад в теплі краї, де все по барабану, живеш морем, сонцем і сім"єю і ніяких заморочок...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

ахаха, в мене вчора були схожі думки тільки без пластиря і часнику, а з довгими розмовами про маленьких і великих діток

100% та й та сама дитина по-різному себе поводить, от там спочатку заняття так гарно пішли, що про мене і не згадував, а сьогодні вже і малювати і ліпити не хотів, а тільки цицю, та й взагалі в нас цілий тиждень цицяння нонстоп, сну обіднього не має та ще й ногами йти не хоче тільки на руках вчора мене то злостило, а сьогодні вирішила відпустити ситуацію і цяцятись хоч цілий день і всіх попросила нічого про "вже великий хлопчик" не говорити
були в батьків, мене так рубанув живіт, що думала додому не доїду, але 2 ношпи, чай і тюдори мої ліки на цей вечір

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Я великий круглий лінтюх мала купу справ сьогодні зробити - попрати-попрасувати-поприбирати-приготувати, але не судилося... а все тому що ми з коханим кілька останніх днів ніяк не можемо прокинутись вчасно - лягаємо пізно, вранці вставати тааак тяжко, йому шкода будити мене, мені шкода будити його, будильник вирубається майже на автоматі, тому чоловік вже кілька днів підряд встає пізно, не встигає поснідати, приходить на роботу по десятій, а я солодко сплю майже до 11-ї але вчора ми вирішили розірвати цей круг і я героїчно сьогодні прокинулася, приготувала сніданок і розбудила коханого. Відправила його на роботу, почитала посиденьки, випила міцного чаю і... заснула на тому мої господарскі плани й скінчилися прокинулась-розрухалась аж в 2 годині, а вже треба йти до лікарки. Прийшла, годину прочекала в черзі, таки попала на прийом, одразу після того - курси, які скінчилися в 6, ще зайшла в магазин, повернулася додому - от і день пройшов зараз вже з коханим повечеряли, подивилися мультики, Сонечок мій бавиться в свої компутерні забавки, а я сиджу на посиденьках і так мені лінь... а все чому? Бо я великий круглий лінтюх

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Як я скучила за Посиденьками!

Хто не помітив - мене тут місяць не було

То модем зламався, то комп*ютер, потім часу не мала, і от нарешті на трошки зайшла на ДП Новин багато, але про все поступово буду викладати у відповідних темках. Найголовніша новина це те, що чоловік мій їде за кордон. Тішуся і сумую одночасно. Точно знаю, що сама з дітьми, без чоловіка і без машини не дам собі ради, ну але то таке. Сьогодні маю купу готування, бо прийдуть майстри, і будуть цілий день щось там робити з дерев*яними брусками. Отож сніданок-обід-вечеря на 4 мужиків основне моє сьогоднішнє завдання.

Христуся, мало того що я знаю вашу маму, вона лікувала мене, моїх братів, і навіть мого синочка старшого Бачите який світ тісний!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А я в Києві вже опинилась.. Так добре, п"ю каву під коциком, оглядаю з вікна Дніпро...краса. Треба поспати після дороги, привести себе в порядок і їду ввечері на Open-Air в честь ювілею одного дуже класного закладу Люблю я Київ, не хочеться зовсім назад їхати..

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

та розслабтесь, відшийте раз-другий і все.
в мене брат двоюрідний так з бабусею весь час був, то сам казав і всі казали що в армію з нею піде, бо до школи ходили.... але бачили б тепер його всі хто так говорив-то такий красень, стільки всього добився в житті, молодчинка, сміливець мама і дружина ним пишаються. так так... напевне зпочатку хлопці більше потребують мами щоб потім бути добрими чоловіками.
а в нас день вчителя,мій доник наготував листівок, вивчила віршики , купила квітки і вітала вчителів.
пересиляюсь жити до школи, бо там опалення з першого вересня теееепло а дома ще нема опалювального сезону. але добре хоч на вулииці тепло.
вчора були на відкритті дитячого супермаркету, але ті дітиска вже надурілись, додому йшли з солодкими дарунками і обвішані повітряними кульками потроху випускаючи їх в небо )
вишивання моє просувається повільними кроками, темна канва до шиття то жесть.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

вам лише 3 роки- "какие ваши годы...".До школи дитина ще сто разів зміниться. Я писала в ін. темі, що з нами колись на підготовку ходив хлопчик, який у 5 р. маму-тата не відпускав від себе. Батьки навіть вирішили не давати дитину у школу в 6 років і дали в 7. А за той рік дитина сама змінилася.

ви просто спокійніше до того відносьтеся- послухали і забули.

Мене теж свого часу "колупали". Нічого- у садок не ходив, але в першому класі ( та і в 5 р.на підготовці до школи) жодного дня не потребував мами-тата біля себе.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Люблю вихідні, вчора мали позаплановий концерт в 16ій годині, в 17.30 вже були вільні і поїхали з колегою по роботі машиною до Гданську навіть кицю зі собою взяли Тепер головне, щоби погода була хоч трошки нормальна, тобто без дощу, мож до моря поїдемо.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Вчора цілий день провалялася в ліжку із страшним отруєнням,сьогодні вже легше, але ще організм ослаблений...
Іду мити голову і поїдемо із дитьом гуляти по магазинчикам, бо в холодильнику тільки одна зупка помідорова....

.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

в мене високий тиск, мені зле і періодично здається, що голова скоро вибухне. це погано.
але я не пішла на роботу, лежу в ліжечку з чаєм, шоколадкою і інтернетом. це добре
я не можу піти ввечері на "дєвішнік" до подруги, попліткувати, випити чогось смачненького і відірватись на танцполі. це погано...
але я можу побути в тишині та спокої, впорядкувати думки і налаштувати свій дууже нестабільний останнім часом емоційний фон. це добре
отака філософія мого не зовсім вдалого дня.
а якшо чесно, то дістав мене той постійний головний біль :umbrage:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

значить треба з ним щось робити

Нам сьогодні свекор привіз поповнення провізії у вигляді закруток і всякої городини. Маю три рецепти, де можна використати гарбуз і якраз вранці Кася запостила фото з крем-зупкою, так що буду сьогодні експериментувати. День гарний, настрій гарний, вихідні теж обіцяють бути гарними. Всім бажаю того ж