Відповідь: ОФФТОП рукодільниць на нерукодільні теми (2) обов"язково! я на 41 тижні навіть забула, що то вже народжувати треба, тобто живіть про то нагадував, а більш нічого і так пам"ятаю оті передчуття що ось-ось тішусь, що ця осінь несе багато позитивних змін радію за дівчат бо то направду так приємно читати такі позитивні дописи А ще наша Імель вже відгуляла весілля з чим її ще раз щиро вітаю! В нас ніяких екстра новин не має, хіба теж ремонт доробляється і ближчі місяці плануємо переїжджати то і є найбільша врочистість цього тижня вже знов у нас з"явиться няня то я піду на педікюр і вишиватиму в нас така ікеївська, Домчик дуже її любить, але одного разу Толік (племінник) повитягав ті стовпчики і так сховав, що я тиждень не могла знайти, вже думала, що викунула на смітник з коробками з-під піцци, і гелікоптер в нас такий англомовний є, коли Домчику було 4 місяці ми, не зважаючи на габарити іграшки всюди його з собою возили бо він любив слухати як той співає
Відповідь: ОФФТОП рукодільниць на нерукодільні теми (2) якщо в лікарні - то дуже нелегкий шлях, нагадує биття головою об стіну, ти їм про одне, а вони далі свОє, і лікар в нас завжди прав... Чи можливий для вас варіант пошуку лікаря у спокійний період? З усіма проведеними протоколами, виписками шукайте лікаря, готового іти на компроміс як мама дитини хворої на астму - я так і не навчилася з цим жити, сприймати спокійно і тверезо. Зараз у відпустці, і коли дивлюсь на своє дитьо, як важко йому поєднати школу та алергію, мене бере страх... а як відпустка закінчиться? вчити уроки на роботі? всерйоз задумалася, може взяти ще на рік відпустку по догляду за молодшим? і якось так тужливо депресивно від таких думок може тому, що а може ще просто не час))) легких вам пологів Вітаю!
Відповідь: ОФФТОП рукодільниць на нерукодільні теми (2) не знаю чи сюди пишу, бо поки на роботі все що могла в голові прокрутила теми, то згадала тільки цю. Потрібна допомога батькам хлопчика, якому зробили операцію в Німеччині, вони для реабілітації переїжджають в місто Schomberg і їм потрібний перекладач, на момент перебування в клініці, не знаю на суільки довго і як далі, але поки те що змогли написати. Прохання може хтось має знайомих хто б перекладав батькам або там або чи підкаже, де звернутись на місці. Дякую
Відповідь: ОФФТОП рукодільниць на нерукодільні теми (2) навчіться тверезо сприймати, але тільки як тимчасове явище! астма лікується, по собі знаю... мене у віці 5-6 років алопати "долікували" до астми, проте батькам все ж вдалось обійтись травами та тривалою субтропічною кліматотерапією... через 4 місяці навіть натяку на астматичні прояви не було... не депресуйте! ви обов'язково знайдете свій шлях і ваш синочок обов'язково одужає!
Відповідь: ОФФТОП рукодільниць на нерукодільні теми (2) Я плакатись. Напевно більш умістно то би було в тему майбутніх мам, але рукодільниці ближчі по духу. Нині рівно 40 тижнів вагітності. Плутанини з датами нема. Чомусь я була дуже налаштована народити саме сьогодні, ну або швидше. Нарешті потрапила до лікаря в якого мала б народжувати. І тут почалось, що голівка високо і ніякого натяку на пологову діяльність нема Дуже настійливо рекомендує лягати в пологовий. На останньому узд нас написали, що очікується великий плід. БПР в 36 тижнів був на 38,2 тижні. Ну і ай-яй-яй велика дитина, дуже не рекомендували ходити до 42 тижнів. А я не хочу в пб. То точно закінчиться стимуляцією. Намагаюсь розмовляти побільше з малечею, але вона ще до нас не спішить. Казав лікар, що дуууже рекомендує в четвер мені здаватись з речами. Я не знаю що робити... І вдома замість підтримки сьогодні мені так стріпали нерви, що я півдня проплакала. Чоловік каже, що я собі придумала що скоріше маю народити, а насправді все гуд, а я дурно панікую. Мама заявила, що я замало рухаюсь, забагато їм, забагато сиджу за компом і взагалі винна в тому, що нині термін, а я ще не вродила. Тітка заявила, що я псіх і чого ще можна від мене чекати при таких генах. Ну і загальний настрій замість підтримувального якийсь переживаючо-звинувачувальний. Ну крім чоловіка. Так мені то все давить на голову, що не знаю що робити. І чесно кажучи від тої загальної обстановки втікла б в пб просто для того щоб мене не рухали. Тільки Софії шкода, бо вона дуже мамська дитина і без мене навіть не засне. То буде сильний стрес для неї. Словом тяжкий-тяжкий день.
Відповідь: ОФФТОП рукодільниць на нерукодільні теми (2) чоловік правий (я собі тож була придумала ...) така сама пісня була.. всіх в сад - сильно обідитися (офіційна версія) і обмежити спілкування чоловіка поцьомати і нарощувати дзен. Все буде добре!!!
Відповідь: ОФФТОП рукодільниць на нерукодільні теми (2) хотіла це якось прокоментувати, але не знаю, як ти відреагуєш на такі жарти... бо мені, наприклад, це би тільки на руку зіграло, як привід відгородитися від всіх з їхніми примахуваннями, як привід притулитися до чоловіка і вбирати, вбирати як губка його спокій і впевненість. В тебе чоловік молодець! Не піддавайся на провокації, ти сама все добре знаєш і відчуваєш, ляля теж відчуває твій настрій. А сторонні... та тьху на них!
Відповідь: ОФФТОП рукодільниць на нерукодільні теми (2) От і я довго перебирала теми, куди податись із своїм запитанням, але таки потягнуло мене до Вас. В неділю іду за хресну (ги, то так цікаво, до свого двоюрідного внука, сантабарбара ще та). Золотий хрестик дарує кум, срібні ложечки бабця. Я ж вишити сорочечку дитині ніяк не встигаю, а хочеться подарувати щось таке пам'ятне-пам'ятне. Габаритні речі на подарунок зовсім не феншуйні, в них однокімнатна маленька квартира і страший хлопчик 2,5 роки. Сьогодні лише знайшла на вернісажі старий латунний дзвоник. Може колись колядувати з ним піде? Чи занадто примітивно? Порадьте щось, плізззззз.
Відповідь: ОФФТОП рукодільниць на нерукодільні теми (2) Можна подарувати посріблений образок. Вони є невеликих розмірів. На звороті можна зробити гравіювання з пам`ятним написом. А на хрестинах одразу ж і посвятити його можна. Моя мама всім своїм внукам такі подарувала. Дуже пам`ятний подарунок. А стосовно дзвоника - це теж гарна ідея. На театральній 24 (біля Вернісажу) є арт-галерея Сливка, там представлені дзвоники львівського коваля-зброяра Василя Качмара. Вони там різної тематики, дуже цікаві. Раджу подивитись.
Відповідь: ОФФТОП рукодільниць на нерукодільні теми (2) Дзен не получиться, муж у Львові, а я ні. Приїде вже в середу. Певно в п"ятницю таки здамся в патологію, якщо до того часу не народжу. Але від одної думки про то мене розбирає мандраж. З Софією все було гуд, а тут щось не знаю. Всім дуже дякую за підтримку в кармі. Мені то дуже важливо і цінно. Не всім відписую, бо якийсь в мене настрій некомунікабельний. Хочеться десь від всього світу заховатись.
Відповідь: ОФФТОП рукодільниць на нерукодільні теми (2) не треба. дайте собі час до понеділка. після гарних бурних вихідних все буде ок)))
Відповідь: ОФФТОП рукодільниць на нерукодільні теми (2) Мар'яночко, "тут щось" теж гуд, просто інакше, індивідуальність ніхто не відміняв Лікарі люблять нагнітати(( та й домашні певно з найкращих міркувань тебе мордують, бо переживають, але ж виходить тільки гірше... Постав їм термін 44 неділі, і кажи як будуть тебе нервувати - то йде на шкоду тобі і малявці, вони того хочуть досягнути? Ні! Тож краще хай думають як тобі настрій покращувати
Відповідь: ОФФТОП рукодільниць на нерукодільні теми (2) еее, не заганяй себе в рамки. Схочеш здашся не схочеш не здашся - в п"ятницю цю, чи не в цю ...
Відповідь: ОФФТОП рукодільниць на нерукодільні теми (2) яка кльова ідея! до речі, з твого минулорічного подарунку - глиняного гуцульського дзвоника розпочалась наша домашня колекція дзвоників, спочатку один за одним посипались "дзвоникові" дарунки від родичів та знайомих, а потім і ми самі стали спонтанно докуповувати гарні екземпляри... тепер маємо в колекції і мідний, і латунний, і мосяжний (якраз від майстра Василя Качмара і його сина Павла), і різні файні керамічні! дякую, Софіє, за початок гарної традиції! писи. хотіла плакатись, але не буду, так тепло і добре від думок про дзвоники стало; настрій моментально покращився - йду подзеленькаю трохи)))
Відповідь: ОФФТОП рукодільниць на нерукодільні теми (2) шкода, беріть чоловіка під бочок і буде всьо гуд Наш Олежик теж не дуже спішив на світ, з кожним відвідуванням лікаря дати переносили все швидше, але я всіх їх легко переходила. А вже три дні після ПДП тягнулися божевільно довго, врешті втомилися чекати, лягати швидше спати (мала пунктик до пологів виспатися) - сіли чаювати до опівночі, потім дивилися фільм, потім ... і вже коли в 2 ночі я мостилася спати - відійшли води))) В четвер будемо святкувати вже 5 рочків
Відповідь: ОФФТОП рукодільниць на нерукодільні теми (2) і нам минуло в п'ятницю 3 місяці! скоро-скоренько так, то точно. Тримаємо голівку, віднайшли свої рученятка, посмішки маємо дуже милі і кокетливі, а скільки говоримо Мурашка а я від завтра буду поновлювати навички!!!! в суботу вже буду пробувати на власнім залізнім конику паралелим ми з тобою Лілю а ми повернулись дуже відпочивші з Криму (написала розповідь про відпочинок і показала нас у відповідних гілках). Страшенно сумно від того, що Фіянине сімейство замість приєднатись до нас, як планували, мусить переживати таку неприємну справу зі здоров'ям Юстини. Вірю, що все в них налагодиться, просто вірю. Трошки вишивала в часі сну Марти. Майже доросла Софія вже не спить, ну хіба майже дорослим положено спати в обід? Залишились деякі елементи ще по Софіїній сорочечці і розпочала вишиватись картинка про дівчинку і хлопчику на морі, котру на конкурс вишивала Мілітарія Такі насичені у всіх подіїі, всі молодці, скучила за вишивальницями і посиденьками взагалі. Пупсик, тримайся! Ляля сама знає, коли її час
Відповідь: ОФФТОП рукодільниць на нерукодільні теми (2) Не знаю кчи правильно пишу, але...вітаю Адріасю з дебютом її милок на ТБ!!! цікавий сюжет, тільки б ведучих і оператора поміняти)))
Відповідь: ОФФТОП рукодільниць на нерукодільні теми (2) І я вітаю!) Дійсно, не дуже добре показали ті чарівні милка. Адріася дуже гарно розповіла про свою улюблену справу!
Відповідь: ОФФТОП рукодільниць на нерукодільні теми (2) Гиг, я вчора пробувала нашим мінібусом їздити. Захотілося мати свою машину. :xaxa: Бо залізний коник то так файно, а на мамонті якось страшно їздити. Я своєї вишивки так і не знайшла. Як крізь воду, чесне слово. ((( Мало пишу тут, бо якась така замотана. А коли я перевиснажена, то замикаюся в собі зазвичай. Зарилася в скрап і дітей. Тим і живу наразі. З тими Романовими курсами ми ніц не встигаємо й постійно втомлені. Він у неділю ледь не проспав Літургію. :shok: Такого ще в житті не було. В результаті поїхав сам, бо зібрати всіх дітей за 5 хвилин було нереально. Мар'янко, Пупсику, ти знаєш, тут часом навіть до 43 тижнів чекають (якесь там дослідження показало, що можна стільки чекати й то не проблема). Але твоя проблема не в чеканні, а в тому, що тобі треба заспокоїтися. Мир і спокій - це головне. Не нервуйся словами навколишніх. Словами лікаря теж не переймайся. Не він дитинку носить. Та й дитинка сама найкраще знає, коли прийти. Головне постарайся заспокоїтися, переконати себе, що все в порядку (а так і є), й нікуди вам не треба поспішати. І хай собі хто хоче говорить що хоче, ти собі знай своє. Молюся за вас усіх, хто в потребі й біді, постійно про вас усіх думаю й пам'ятаю!!
Відповідь: ОФФТОП рукодільниць на нерукодільні теми (2) і нам сумно, проте щодня з чоловіком дякуємо Богу, що дав нам чуття та розум і ми таки не відправились в дорогу, а вирішили піти перестрахуватись і здати аналізи... таким чином нам вдалось уникнути коми та реанімації... страшно подумати що б ми робили в такій ситуації в дорозі чи вже на морі... маю файні новини - ми виписались :dance2: то перший плановий крок до повного одужання я також маю дуже міцну віру. Знаю, що все буде обов'язково добре!
