Відповідь: Свекруха-бабуся (2) та легко - проводиться довга "виховна бесіда", людина каже, що все зрозуміла і усвідомила, а на другий раз робить так само ... і не скажу, що я непереконлива тому і хочеться часом і ляпнути якусь прикрість - може так дійде, але ж ні ...
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) І ви в тому числі Звичайно, що не можна списати все на когось одного, цього вчать компанією мама-тато-баба-дідо-цьоця-дядько і т.д. А потім розгрібаєм наслідки То може спочатку не вчити до такого, щоб потім не жалітися? тут вже виховання батьків. Правильно, не можна. Але тут ніхто крім батьків не навчить дитину, що головне увага, а не подарунки. Тому всі "проблеми" з подарунками йдуть від батьків (маю на увазі, коли діти весь час чекають подарунка, хто б то до хати не зайшов). Я часом, навіть як хтось прийде, принесе чи печиво чи фрукти чи сік, то ховаю від малого, бо, власне не хочу, щоб він потім думав, що всі йому зобовязані щось носити. Кажу "я зараз заховаю, а потім дам, бо він вже поїв/пив, сьогодні печиво вже їв і т.д."
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Не завжди. Свекруху мою не переконаєш, НІЯК, щоб нічого не купувала коли йде до малої. Оскільки, переважно, купує різну фігню, пробую перевчити на сочки, сирочки, фрукти ми не їмо (((. Першим ділом, ще не роздягнувшись, - Вікочка дивись , що я тобі принесла. Мала вже навчена, не мною, а свекрухою, що як тільки вона приходить Віка біжить до неї в очікуванні "чогось".
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) В мене так само тато робить-я його розумію, готовий внукам купити все. Мотивує це тим що колись не міг купити нам(
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) В такому випадку мене цікавить мотив. Якщо людина робить поступок обгрунтовано, то поступаю відповідно до мотивів. Н-д : подарували щось непотрібне коли встидаються йти без подарунку, але коштів мало ( або жмуться), то реакція- сприйняти, бо нема на то ради ( я, особисто, не допоможу). Якщо йдуть і тягнуть якийсь непотріб, бо вважають його суперпупер подарунком, пояснюю, чому саме це є непотребом. Без встидливої вихованості, бо люди просто можуть не знати. Якщо йдуть і тягнуть що погірше, бо хочуть принизити ( такого ще не мала, але допускаю, що існує)- до побачення, ці люди в хату більше не зайдуть, навіть найближчі. І дуже б хотіла не бути таким псіхом, як є, бо нерозуміння моєї позиції ( тобто коли люди навіть не пробують замислитися над поступком) стосовно дитини ( стосовно мене цілком сприймаю) людьми вважаю за грубість і непорядність, стараюсь не спілкуватись з такими, незважаючи на родинний зв"язок.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) У нас вручення подарунків відбувається лише і виключно демонстративно (мені їх в руки ніхто не дає ). Ну і без запитань "а ХТО тобі це купив?" не обходиться ніколи (раптом ше забудеться дитя чий презент ) .
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) А ви пробували казати, щоб перед тим як давати щось дитині питали вас, чи можна те чи інше дитині давати? Думаю, якщо пояснити свою позицію, то вас зрозуміють. (це я про випадки коли хтось приходить і приносить щось (дрібниці) для дитини щоб не йти з пустими руками. Звісно, якщо в дитини свято, то даруються подарунки особисто дитині і тут це нормально). Знаєте, особисто я завжди кажу, що саме подарувати малому на ДН чи іменини. Я або кажу що і де купити, або кажу, що йому би треба таке-то але воно коштує дорого, то можете дати гроші, скільки вважаєте за потрібне, а ми докладемо і буде йому гарний і потрібний подарунок. Ну, принаймні в нашій родині то нормально сприймається, я сама завжди питаю, що подарувати дитині, можливо є щось таке необхідне і т.д. Тому, то треба робити одразу, запровадити таку "традицію". Почніть з себе - почніть ви питатися родичів. напр. "а що Івасику подарувати, може щось треба, а що йому подобається. Ми хотіли купити те-то, чи можна/треба?"
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Чудово, коли родичі чи друзі цікавляться, що саме потрібно, чим дитина захоплюється. Але спонукати їх до певних подарунків, це теж саме, що "краще грошима", а ми вам віддаруємо. Мені чомусь завжди сумно від того... Дарунок - це як частина світу і смаку цієї людини, її намагання вгадати вашу мрію. Можливо, ви ніколи не придбаєте дитині хом"ячка, не звернете увагу на жахливого бегемота, а ваша дитина, несподівано для вас, отримає море щастя і радості саме від цього недолугого подарунку. І навіть лисувата китайська лялька може стати найулюбленішою, а зламані іграшки отримати нове життя, розбудивши креативний підхід дитини і батька. Фільтрувати весь довколишній світ? Я не знаю, що відповісти коли у мене запитують: "Що тобі подарувати?" У мене все необхідне є... Подаруйте сюрприз, частинку свого часу і тепла витраченого на вибір дарунка. Улюблена іграшка моєї дитини - облізлий песик, бавлений-перебавлений братиками і сестричками, подарований тіткою. Я б їй такого точно не обрала і не замовила. А моя дитина цього песика ЛЮБИТЬ.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) То насправді так. До прикладу моя бабуся (Ромчикова прабабуся) досить часто до нас приходить не зважаючи на свій вік і приносить нам іграшки не куплені, а ті якими бавились її внуки будучи малими. Зовсім інше питання, що вона їх навіть не помиє і вони в паскудному стані. Мушу їх пів дня в порядок приводити. Але малий їх страшно любить. Це такі рузинові гноми, карлсон з волоссям. Так от, то його улюблені іграшки. Сьогодні годину того гнома носив, колисав, годував своєю цицьою і вкладав спати. Не зважаючи на їх вік, стан то є незамінима забавка. Щодо подарунків свекрухи. Жодного разу не отримувала від неї непотрібного. З чого тішусь. Якщо хоче щось подарувати на день народження, іменини дарує гроші, а ми кажемо що за ці гроші купимо, до прикладу купили санки і Ромчик знає, що їх подарувала бабуся Маруся. Інше питання, що Ромчик зовсім її не знає і дуже рідко її бачить. До прикладу з травня до вересня не бачила ні разу, хоча живем в одному місті. Чому не бачимось, на то ніби купа причин, вона заклопотана, зайнята, забігана. Але як на мене за три місяці можна було б разок час знайти. Але вже є як є. Поки дитина маленька і нічого не розуміє. А от як виросте не знаю як буде реагувати. До прикладу мене дуже засмучувало, що мій дідо по маминій стороні після смерті бабусі зовсім не пам"ятав про мене і сестру і досі не знає коли в мене ДН (та десь там літом), хоча бачимось і зідзвонюємось (він відразу женився, хоча спільних дітей там немає). І стільки років пройшло, а на душі всеодно осад. Колись забув мене привітати і на наступній зустрічі пробував дати мені гроші, я ще мала була і сказала типу маєте своїх внуків, то їм і давайте. Досі то пам"ятаю, як чекала дзвінка... Такщо що би не тут не говорилось головне то увага тої бабусі. І ми більше згадаємо, що бабуся приходила, вітала, розмовляла, бавилась з нами, а не те, що приносила з собою.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Я Вам більше скажу: я не дозволю нікому подарувати моїй дитині хом"ячка, тварини - то не спонтанний подарунок, навіть коли це . І таки наполягаю на тому, що зламані іграшки із гострими кутами і колесами, котрі молодші можуть проковтнути - то не забавки, а потенційна небезпека. І так, подарунки мають бути бажані і очікувані і дуже гірко бачити, що дитячі сподівання не отримують відгуку у серці дорослих. Та власне, нехай дитина вибере сама, а у нас виходить, що бабуся краще знає що йому треба. Наш дідусь (свекор), до прикладу, ще жодного разу не приніс спонтанного подарунку. Якщо він хоче купити щось малим то йде разом із ними (але тільки після того як всі разом питають дозволу мами чи тата на такі покупки), а на уродини дідусь дає нам гроші і просить купити подарунок. Тоді вже ми питаємо малих що дідо має подарувати, їдемо, купуємо річ (додаємо свої гроші при потребі, але дідо про це не має знати) і дідусь дарує такий бажаний і очікуваний подарунок. Все. І ніхто не вимагає від діда щотижня дрібниці, ніхто не питає чи дідо щось прніс, бо дідо щоразу несе до нас найдорожче: свою любов, увагу, бажання побавитися чи почитати книжку, навчити чогось чи просто посидіти поруч. Для мене трохи різні теми: матеріальна цінність подарунку і непотріб, що носить щодня бабусями. Ми ніколи не очікуємо дорогих подарунків і не обговорюємо, що то дешеве чи то погане (якщо дійсно річ погана то просто чекаю слушної миті і ховаю від дітей), але діти не мають уявлення про ціну тієї чи іншої речі. І я ніколи не дозволяю собі замовити в когось подарунок для дитини. Але зовсім інша річ, коли свекруха регулярно носить китайські дрібниці просто так, бо дітям треба соту машинку і двадцяту ляльку. Для чого? Навіть коли хлопці просять щось купити, для чого іти на поводу і тратити останнє на непотрібні подарунки? Цього я зрозуміти не можу.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Та чому, я б купила. Але сперше запитавшись дозволу батьків - чи можна? (а може в дитини алергія, а може в молодшого брата/сестри чи в когось з батьків). Ніхто не каже, що дитині подарунки мають вибирати батьки, але до прикладу 2-х річній дитині - так, по моєму це логічно. Вже коли дитина більша, можна питатися в неї, чого б ти хотіла? Не треба перекручувати мною написане Я десь про таке писала? Якщо я знаю, що велосипед напр. дорогий, то я не можу набратися наглості і сказати "купіть", я кажу, що потрібен велосипед, але він дорогий, тому давайте складемося і буде подарунок. Бо я вважаю, що подарунок за 600-700 грн. для 2-х річної дитини, то занадто і не кожен дідусь чи бабуся можуть собі то дозволити. Ну і знаєте, то мабуть в кожної сімї індивідуально. Напевно залежить все від стосунків між родичами. Якщо стосунки близькі і теплі, то фраза "мамо, не купуйте будь ласка більше тих китайстьких машин, бо вони за 5 хв. ломляться, шкода ваших грошей" - нікого не образить, а навпаки, буде прийнята з розумінням. Але якщо стосунки не дуже, то ясно, що знайти точки порозуміння важко. Але все ж можливо. От знаєте, недавно в похресника було ДН, питали його що він хоче , він сказав, що гру до плейстейшн. Ок, пішли дивитися, їх купа, яку вибрати - без поняття. В результаті купили йому книгу і дали гроші. Дитина поїхала з татом і вибрала собі тут гру яку хотів, що в цьому поганого?
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Ви в дитинсті мріяли мати собаку, котика чи бодай маленького щурика? Зараз я доросла, тому теж "ніколи не дозволю" подарувати нам додатковий клопіт. Та все ж несподівано і проти мого бажання хом"ячок тепер живе у нас дома, і це неплановане велике щастя для дітей. Ну звісно, це просто приклад, ніхто, йдучи в гості не прихоплює замість цукерок в кишеню щурика Це вибір свекрухи. Навіщо намагатись це зрозуміти? Краще виховувати дітей, а не свекруху. Зауважте, я вас не цитувала Тож не варто сприймати все на свій адрес. Перечитавши останні сторінки, склалось якесь "грошовите" враження про подарунки. І про те, що подарунок обов"язково має бути потрібним і корисним. Колись давно, мені було 4 роки, дідусь подарував машинку. Якби мене запитали, що я хочу, то це була б лялька, візочок. А дідусь подарував машинку. Це моя пам"ять про нього. Інших "потрібних" подарунків з дитинства чомусь не пам"ятаю, а машинка досі перед очима. До слова, я дарувала дідусеві свої малюнки. І він їх всіх зберігав у кишені піджака, жодного не викинув. Я писла про інше, про те що подарунок - це частина світу іншої людини. Він може бути не таким, яким ви його уявляли, але може залишити по собі особливий слід в серці.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Мріяла і мені не дозволили, тому своїй дитині я дозволила замовити на подарунок котика. Але у мене дитина алергік і кіт нам перепав тільки з умовою, що хресний (котрий дарував таврину) забере його назад, якщо дитина кашлятиме. На це пристав і Петро і його хресний. А тепер уявіть, що дитині подарували кота, бо вона дуже-дуже хотіла, а дитина отримала асму, спровоковану алергічним кашлем на пухнастого друга. Зате дитина щаслива, бо має котика\хом"яча\папужку. ---------- Додано в 13:33 ---------- Попередній допис був написаний в 13:28 ---------- Трудно. Чи Ви вважаєте, що баба з дідом не впливають на виховні процеси? Я своїх дітей виховую, але мене обурює оте купування іграшок поза спиною, навіть коли мама заборонила (та що там мама, вона погана, а я тобі зараз куплю що хочеш, ти тільки не плач) ну якось так... Бо коли мама сказала не можна значить на те є причина. І коли мама попросила не носити їм забавок то у мами теж на те є причина. А плюнути, переступити і зробити так, як вважається за потрібне - то звичайно вершина вихованості. І діти ж це все січуть, що найобразливіше.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) В нас бабусі-дідусі перед днем народженням/іменинами питають, що дітям треба. Якщо це моя мама, то їдемо купувати подарунок разом (якщо потрібен одяг). В додачу мама вже сама докуповує книжечки чи іграшки, але попередньо питає чи таке вже є, чи потрібне, чи було б цікаве дітям. З свекрухою так: якщо не знайшла те, що нам потрібно, або, швидше, думає, що мені це не сподобається чи не підійде, то дає гроші: ти краще знаєш, яке вибрати. Зате завжди купує дітям цікаві книжечки. Коли приносить солодощі, то питає мене чи можна дати. Коли приїжджаємо до них в гості, то свекри завжди купують кілька іграшок, щоб діти мали чим там бавитись. Свекор, коли приїжджає (1-2 рази в місяць), то дає дітям гроші, щоб мама щось купила, або бере старшого в магазин і вони йдуть щось купувати для обох. Наприклад, коли старшому був рік потрібно було багато всього - коника, санчата, велосипед, прогулянковий візок. То ми перед святом казали, що треба і батьки з цього переліку щось купували. Для другого малого це все вже є, то переважно дають гроші і якусь іграшку. Не люблю, коли нанесуть дитині кілька костюмчиків, курточок чи іграшок якщо вони вже будуть їй зайвими. Тому, вважаю, нормальним заздалегідь порадитись. Принаймні, я і діти ще ніколи не були розчаровані подарунками. ---------- Додано в 15:34 ---------- Попередній допис був написаний в 15:30 ---------- Щодо тваринок: я їх не хочу в квартирі. Якщо ж діти дуже захочуть, то тільки коли підростуть і будуть самі за ними доглядати, бо тваринка, то не іграшка, а відповідальність.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Зауважила. Але з першого ж речення зрозуміло до кого ви звертаєтесь. А хіба одне виключає друге? Та й я ж не кажу, що все має бути "по замовленню". Ні. Звичайно ні. Але дуже багато форумлянок тут жаліються, що бабусі (чи інші родичі) несуть непотріб, дуже часто шкідливий і небезпечний непотріб. Тому, як варіант можна пояснити, домовитися, думаю тоді все буде набагато простіше. А можна нічого не робити - а просто далі скиглити на форумі (Я в курсі , що не всі свекрухи намагаються зрозуміти мамів, знаю, що є такі, яким фіолетово, що та іграшка смердить за кілометр чи ломається за 5 хв (а для 1-2 річної дитини - це табу, бо тими відломаними детальками можна поранитись чи ще чого гіршого), їм аби подешевше і аби допекти невістці. Але не всі такі, хочеться сподіватися)
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Цінуйте, дівчата , що у ваших дітей є бабусі й дідусі. Не всі діти мають таку розкіш. Он у мене мама померла , тато одружився і живе своїм життям, а чоловікові батьки вже повмирали.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) А моя свекруха сьогодні пішла на заслужений відпочинок - пенсія. Дуже важко переживає цей момент, та й мені "кішки скребуть". З одного боку добре, бо більше часу буде дома, а з іншого ... :confused:
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Це точніснько про мою маму, тільки вона й сама без спросу, просто так може купити якусь книжку, казки, про тварин, розвиваючі. Синочок просто обожнює книжки. Зі свекрухою у нас не просто,ні іграшок ні одягу не купує, гроші дає тільки коли її син нагадає що у баби є внук, дед у нас...взагалі слів немає... не признає дуже внука, ніколи не цікавиться, як там дитина
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) ну розкіш ця часом вельми сумнівна... моя дитина має двох дідусів ... теоретично, а практично тільки мого дідуся (їй він прадідусь)
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Діічата, то пііііі.... Слів нема!!!! Всьо, я закіпаю.... Завтра в мого синочка день народження Вже протягом місяця нам пояснюють кого треба запрошувати і, що готувати... Після еннної розмови, ми вірішили для себе з чоловіком, що не будем нічого глобального робити, звмовили гарненький тортик, зробим солодкий стіл, коньячок і винце і все... Боні сил і великого бажання готувати в нас нема, та і фінансово, тонам зараз не дуже підходить. Так от, ми про то вже тиждень говорим, але ніііі, свекруха каже, що хочаб салатик і консервації принесе, нехай стоїть. Сьогодні ввечері приїхала, ніби з малим хотіла побачитись (нехай, хоча чоловік казав, що я себе дуже погано почуваю і змліла сьогодні), але вона приїхала. Посиділи, потринділи... І коли вже прощались, то сказала, що завтра заїде в день завезе салати і уонсервації... Я запиталась, для чого, як що то на стіл не буде ставитись. Вона мені почала говорити, що так не робиться, що має бути повага до старших, щоз солодким можна і канапки поставити. Для мене то дивно, я так і сказалв. А з коньяком і вином гарно солодке і фрукти смакують. Вона в мене запиталась , а горілку чим закусувати, я сказала, що на столі такого не буде. То свекруха сказала, що з собою принесе(хоча завжди коньяк полюбляє). Я кажу, що не можу вгодити всім, і дитині ті застілля нідо чого, що хочу просто солодкий стіл. Вона пійшла, чоловік провів її. Виявляється, чоловік в мене тряпка, бо не може мене поставити на місце і вона, та її мама з татом не приїдуть і ноги її більше в нашому домі, бо то "неповага до чтарших". А я просто хотіла зробити день народження нашого сина, як з чоловіком запланували, а не так як вона вважає за потрібне. Ну невже я помиляюсь?
