Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок? В нас таке було аналогічно. Деколи доходило до абсурдів, що ми футбол бігали за руку. А в квітні Гриць на пташатках почав розкочегарюватись і йому почало бути важливіше дитячий колектив аніж мама - тобто на пташата їздив з татом, а раніше був готовий залишитись зі мною вдома. А зараз всі мої справи в деякій мірі підпорядковуються Грицьковому бажанню "до хлопчиків бавитись"... Виснажливо... Тому спробуємо садочок через день по пару годин для задоволення спілкування з однолітками, а як не піде - будем шукати ще додаткові заняття-розвивалки, бо Пташат раз на тиждень вже замало... ---------- Додано в 21:16 ---------- Попередній допис був написаний в 21:14 ---------- Чесно - спірне питання. Моя тітка в 2,5 віддала в садок - і хлопчик одразу став говорити, я не віддала, і Гриць теж різко почав говорити...
Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок? по маминому маршруту є теж багааато всього цікавого дітям але мамі з дитиною/дітьми той маршрут таки складніший. І справа садка не в тому шоб чогось дитину за той час навчити, а в тому шоб легше було мамі, нє?) Мої діти мало не б"ються за то хто піде з мамою по справах, якщо зрідка маю можливість одну лишити з бабусею, наприклад.
Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок? Мала і до садка говорила, просто в садку мова і стиль розмови слали "доросліші", і грунтовніші.
Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок? то не від садка залежить, а від дитини. Я до 3 років в садок не ходила, але з 1,5 р. розмовляла нарівні з дорослими. Мій племінник пішов у садок у 3 рочки, але чудово вів довгі і розумні бесіди з 2 рочків. Навіть вихователі визнають, що на свій вік він досить виділяється у колективі.Натомість у його групі є дітки, яким вже по 3,5 і вони вже рік у садку, але і далі ще розмовляють дуже мало.
Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок? В мене виникла потреба давати дитину до садка, бо потрібно зимою роботу наукову "дописати", оскільки скоро виходити на роботу, і часу більше на то я не бачу. Правда тепер вже нічого не хочу. Після того садка. Були ми три дні. В перший всього півгодини, бо більше я не змогла слухати, як моя дитина несвоїм голосом верещить. Далі по годині, і то весь час він плакав, не підпускав до себе ні виховательку ні дітей. На третій ми захворіли, тиждень вдома,і от насморк вже 8 день... Розумію, що малий ще не готовий до розлуки зі мною. Його не цікавлять ні забавки, ні діти, для нього цього всього не існує, цілий час верещить "мама", навідріз відмовляється в садок йти, няня просто відриває його від мене.... Хоча я довгий час готувала його до цього, розказувала багато позитивного про садок, про діток..., кажу, що мені треба в банк - а там черга,тому нехай побавиться, приношу цукорок, хвалю... - всьо бесполєзно! Чесно сказати, витрати на це все немалі: і внески, і іграшки, і канцтовари, і бензин, оплата...тепер ще ліки ,а в результаті купа нервів і моїх, і його... я не можу дитину залишати в такому страшному стресі і займатися спокійно своїми справами... ситуація досить складна, бо з рідних нема кому залишатись, а з малим мені дуже важко щось робити. він цілий час вимагає моєї уваги, сам майже не бавиться, тягне мене за штани, садить на підлогу біля себе - все, бався! А в мене на носі переїзд, бо холодає, хату всю треба вимити після ремонту, ну і наукова робота є наполовину, хотілося б завершити... я до вас за порадою. хоча всі діти індивідуальні, знаю... проте, як? як полегшити процес адаптації до садка? так щоб не нашкодити психіці і здоров"ю. чи відмовитись наразі від тої ідеї? але на роботу всеодно прийдеться виходити,тоді ж легше не стане? З дітьми на майданчику/вулиці не хоче спілкуватись, і іграшок їхніх теж вже не хоче. вперто хоче бути тільки з мамою. хм.... в понеділок вести чи не вести? а в мене були такі плани, що він привикне...
Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок? Не знаю чи хтось зможе дати адекватну пораду. Я сама "тусуюсь" в цій темі з аналогічними проблемами. Точ в точ як ваші. Той самий результат - три дні в садку і повністю зірваний голос в дитини і шалений стрес в всіх. Адаптація буде полюбе, питання наскільки ви рішуче налаштовані і наскільки стресостійка дитина. питання: а чи буде готовий? В нас взагалі з чоловіком трошки (то я так м"ягко) розбігаються думки. Чоловік каже - треба ламати, бо тяжко в житті йому такому татово-маминому буде! А я просто не можу, згадуючи ті події, зараз то все починати знову. Може за пів року....може за рік...може б поступово...але отак як це проходило в нас - не готова. Ситуація в мене теж невесела...З сторони партнерів отримую жосткі умови по розвитку, а зайнятись тим не можу, заробляти дома зараз з настанням осені таскаючи всюди Романа за собою не вийде. Тобто навіть від цього підробітку що мала в декреті, за місяць - другий доведеться відмовитись, бо не задовільняю вимоги поставщиків. На основну роботу теж не підеш. А лишити Романа реально немає з ким. І будь тут мудра як вчинити. Хоча шо тут бути мудрим - розставляю пріорітети. Дохід в житті не основне, пра?
Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок? моя думка - буде. але пізніше. ---------- Додано в 21:12 ---------- Попередній допис був написаний в 21:10 ---------- спілкувалась з кількома мамами, які дали дитину в 3 р - і страшні плачі, а тоді в 4 - і все ОК. ---------- Додано в 21:15 ---------- Попередній допис був написаний в 21:12 ---------- і ще - що каже Ваша інтуіція. саме інтуіція а не думка оточуючих. у кожній сім'ї своя ситуація і своя мотивація
Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок? у нас теж такі розбіжності... тільки синок - чисто мамин, тато мало бере участі в догляді/вихованні, тож йому легко сказати - нехай привикає, а я так не можу... ну та може і не саме основне, але без цього ніяк. я би хотіла щоб мій син якісніше харчувався, мав достойні речі... далі гуртки , спорт, освіта... а роки то йдуть... зараз мені просто шкода дитину, відчуття такі ніби я його зрадила, кинула...короч- жахливо, душа болить.
Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок? DarkNess, ваш синок ну дуже ще маленький, я мала і маю теж таку старшу дитину, і також пробувала в 2 водити в садок, і плюнула, бо результат був аналогічний, то реально зарано. В садок ми почали ходити з 2,8, і тільки в приватний. Але до того ми з року ходили на розвиваючі заняття в Паросток на Батальну. Як не крути, коли мама виховує дитину практично сама, нема дідусів-бабусь, тато щовечора не дома, діти дуже привязані до мами, тому процес відєднання довжелезний, але я вважаю, що таки потрібний, просто вдумливо і спокійно і не набагато часу. Ми і зараз в садок більше 2 дні підряд не ходимо, я роблю вихідний .
Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок? а ви зробіть так щоб саме тато відвів малого в садок сам, і вислухав то все! цікаво чи він і надалі буде таким категоричним "нехай привикає"! ---------- Додано в 07:58 ---------- Попередній допис був написаний в 07:49 ---------- саме те що я хотіла сказати - в 2 роки дитина ще не готова до садка. принаймі суджу по своїй - почала водити в садок в червні в 2,10 роки. якби раніше - ситуація теж була б настільки плачевна. а чому я зрозуміла аж тепер - вона просто вже в тому віці коли її починає цікавити багато чого окрім мами. наприклад в садку їй дуже подобаються музичні заняття та аплікації. і коли вона інколи прокинувшись зранку може сказати"А я щось не хочу сьогодні іти в садочок", то я їй нагадую що сьогодні в неї музичне заняття, і вона щасливо плескає в долоні і починає виспівувати пісні які їх навчили... також її цікавлять дітки - її коліжанка і один хлопчик тому проблем з відвідуванням садка нема бо є зацікавленість. а меншеньким дітям без мами нічого не потрібно...
Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок? Дівчата, наведу наш приклад. Я реально з малим майже увесь час була сама, правда на вихідні був татко, але і то не завжди. Я ніколи його ні з ким не залишала і він дійсно увесь час був зі мною. В садок попробували ходити нам ще 2,4 не було. Але процес пройшов настільки гладко і спокійно, що я реально сама була в шоці. Я під час запису дійзнавалась у завідуючої як то бути якщо мов ми запишемось, а не підем, тобто як зберегти місце, бо десь в глибині душі хотіла себе просто підстрахувати. Думала як буде плакати, істерити, упиратися ( а він в нас особа надто вперта, баранчик конкретний, такий справжній овен як і по знаку зодіака), то заставляти і робити цього примусом не буду. Буду чекати поки дозріє, хоча люди, які знали мого малого всі одностайно твердили, що він піде без проблем, казали по ньому видно...)) Перший раз я його вела, під таким враженням, якби в армію відпроважала. Прийшла, побачила як діти плачуть, кричать, заходяться. Я в шок- вихователька "мамочка, давайте дитину, все буде добре". Сказали прийти за годину і я так і годину простояла під дверима вслухуючись чи бува не плаче. З"їла, три валеріанки, бо серце реально здавалось зара вискоче. Так мені вже якось було, навіть пояснити не можу. І совість гризла, ну як без цього... Але справа в тому що мій Святослав так і не плакав, знайшов собі серед натовпу кричущих дітей двох парубків, які на той момент вже ходили швидше до садку і дуже гарно з ними бавився. Через годину його ледво звідти забрала. Плакав, істерив, хотів ще. На другий день був до обіду, знову захотів лишитися. На третій вже там спав, хоча дома в обід до цих пір цього не робить. Каже вихователька- то садочкова дитина.)) Поміж дітей виділяється тільки тим що надто активний, самостійний і надзвичайно компанійський. Кажуть виховательки навіть сам придумує чим і як бавитися і тоді підтягує дітей, навіть тих що на той момент без настрою. Коли забираю то також вже не плаче, просто дає всі па-па і повітряний поцілунок і іде. Хоча ми трохи довго ходили додому з істериками. Так от як підсумок по темі можу сказати, що кожна дитина індивідуальна і "чому і коли" її віддавати в садок можуть вирішувати і бачити по дитині тільки батьки. Одні малятка легко ідуть на контакт, не встидливі, не ховаються за маму. Інші зовсім інші. Ні то ні то не є зле, просто різні характери.
Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок? Оль,я теж так думала..думала, що раз Любчик так плакав перший місяць, а він від народження був на "баба-дідо-тато-родина", в рік ми чухнули на море без нього, без проблем залишався спати без мене з 11 місяців, то Марко, який 2,4 роки тільки зі мною, ніде не лишається, не спить і т.д., цицяний-прецицяний, буде ревіти і треба буде відривати від мене 10000%...а сталося абсолютно навпаки-дитина не плаче, спокійно йде в садок, любить про садок розповідати, завжди показує що їх навчили...от завтра після тижневої перерви знову ідемо...сподіваюсь, що ніц в його поведінці не зміниться..от і будь мудрий...я сама ще на початку літа досить скептично ставилась до тандему "ясла-Марко"...тепер я знаю, що діти,які не плачуть в садку, існують п.с. за язик кусаюсь..по столі стукаю..тьху-тьху говорю...гггг
Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок? В нас аналогічна ситуація. Старший пішов в садок в 2,2. Додому забрати було важко, ходив в садок з задоволенням. Пропускали садок лише через хворобу чи на великі свята. Коли народився менший (старшому було 3,5) - почали пропускати більше, бо не завжди було як завести. От тоді він зрозумів, що можна прохалявити і залишитися вдома і інколи не хоче йти. Але коли пропустить кілька днів, то вже проситься в садок, бо там друзі, а на майданчику хіба маленькі. Молодший ходить два тижні (віддала в 2,1р.). Ніби все нормально, зранку каже "Ні садок", але по дорозі розповідаю, як там весело, дітки, іграшки, тьотя Люда, а найбільше подобається йому співати, то йде без плачу. Ще й братик старший також йде. Але, то лише два тижні, знаю, що плачі ще можуть бути. Коли приходжу забирати: біжить до мене радісний і щось наспівує. Каже, що завтра знов піде. 100%. Думаю, у моєму випадку краще в 2 ніж в 3. Якби передчувала, що з садком будуть проблеми в ранньому віці, то чекала б до 3-ьох. Краще зачекати, чим дати в 2, через плачі і істерики забрати і потім пробувати ще. Як дитина засіче, що мама повелась на істерики, то спробує маніпулювати нею і надалі. Але то моя думка, яка сформувалася внаслідок спостереження за моїми дітьми. У кожного все по-своєму.
Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок? Ой незнаю, незнаю. В мене старший теж "садочковий", дуже любить ходити в садок, звичайно бувають періоди коли і не хоче, але взагальному у нас період адаптації пройшов дуже спокійно. А от молодший бачу взовсім інакший, він хоч і не проводе зі мною весь час, але всеодно як баче когось чужого, то відразу ховається між ноги, а старший в такому віці , якщо хтось чужий до нього щось скаже, то він міг пів години діалог підтримувати на своїй "китайській" мові, ну дуууже компанійський хлопчик. Дуже надіюсь , що буде все добре( незважаючи на зовсім інший характер Домініка), бо він попадає, до цієїж виховательки, яка веде мого старшого (цього року випускний) , а я нею дуже задоволена. Ну і в період адаптації нам можна, щоб Артур залишався в групі з братиком, що має посприяти цій же адаптації, бо Нікусь його дууже любить.
Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок? стаття про ідеальний садочок http://olgapisaryk.livejournal.com/102613.html дуже вже мене зачепила
Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок? Я вже тут колись писала в цій темці, але по ходу моя думка міняється і міняється. Я минулого року, восени, коли дітки мало гуляли на майданиках, задумалась за садок. Чого? Бо друзів з дітьми в нас ну так мало, що можна сказати нема, а дітки чомусь в нас в районі з початком холодів зникли з площадок. Я сама в садок не ходила, і думала що моя по життю погана "соціальна адаптація" через це. Боячись, як би малого така штука не спіткала, я подумала про садок. Але з огляду на мою лінь в садок ми так і не пішли: бо мені було холодно його водити взимку, потім затяжна зимо-весна... А зараз вийшли дітки. І я побачила чудо-картину: моя несадочкова дитина, яка впринципі мало спілкувалась взимку з дітьми так жваво знаходить зі всіма мову, що мені аж дивно. Біжить до всіх знайомится, ігри якісь організовує, не встидається ні старших ні молодших, бавиться чудово в групі зі всіма... Я була трохи в шоці, бо є там наш садочковий одноліток, то він якийсь дикуватий навіть, хоч минулого літа був нормальний, якось і бавитися не вміє толком, тільки гирчить і плюється. Я думала, що буда навпаки, якщо чесно, боялась, що мій малий буде схожий на мене, десь сам в кутку скубати машинку... А нє. Так що ососбисто для мене ще один мій власний стереотип розвінчаний, що садок якось "соціалізує краще" дитину. Думаю по ходу діла в мене ще багато стереотипів відпаде)
Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок? Я віддала свою донечку в 2,7 в садочок . Якраз набирали нову групу , я йшла на роботу . Садочок в нас державний , але просто суперовий через те , що його всіляко фінансує наша електростанція . Нова постіль , шафи , коври і т.д. Немає великих " поборів " , але я не про те . В мене мала спочатку плакала , істерики . Але діватися не було куда . І тепер , коли вона ходить 3 рік , я з впевненістю можу сказати , що садок - це супер . Дитина усвідомлює , що вона не одна , що є колектив , що іграшки не всі її і т. д. Але головне - розвиток ! Дитина в садочку зовсім інша . Вдома я би з нею не знайшла стільки часу на читання , малювання , ліплення і т д. Та й охота не була б в неї така , як з дітьми . Тому я "за" садочок " десь в 2-3 річному віці.
Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок? а мій каже, шо Софію садок зламає і тому вона в нас в садк не ходить як буде з Мартою - не знаю
