Рагулі?

Відповідь: Рагулі?

та ну, це просто завуальований спосіб зробити зауваження ЧУЖІЙ дитині, і так щоб формально ти був правий, і типу свою дитину виховуєш.

 

Відповідь: Рагулі?

Ми ж читаємо казочки про хороших і нехороших, про те як вони поступають? Хіба це значить що авторитет Івасика Телесика більший ніж авторитет старшого брата?
Недавно з дочкою на вулиці зустріли хлопчика який влаштував жахливу істерику, зіі слюнями, соплями, валянням і хриплими криками. Дочка сама сказала "фу, кошмар, який він жахливий" мало того, аж злякалась і її чуть не вирвало від тої картини. Вона рагуліха? Скажете це я навчила так казати? Про інші речі вона теж говорить чи вони їй подобаються, чи ні, може зробити висновок , то чому це не має стосуватися іншого хлопчика? Бо його мама може виявитись гіпервразливою?

 

Відповідь: Рагулі?

Ну але це словом "рагулізм" назвати дійсно важко. Може, вона дійсно хотіла таким чином допогти мамі - ну подумала собі так, а вийшло, що неправа. Це просто різне ставлення до ситуації.

 

Відповідь: Рагулі?

ну бо вона дитина, а діти ще не надто розуміють поняття тактовності. Мама, про яку говоримо, вчинила може не по-рагулськи, але не тактовно - якщо вона так хоче виховувати своє дитя через чужий добрий чи поганий приклад, то могла сказати своїй дитині це так, щоб ні мама "нечемного хлопчика", ні сам хлопчик того не чув, могла розібрати ту ситуацію пізніше, у вигляді виховної розмови. Та багато чого могла, але вона вирішила сказати те що сказала так, щоб це чітко чула інша мама. Невже вона сама, як матір, не розуміє що такі "безобідні" фразочки ранять часом дужче ніж відкрита образа? Що матір сама розуміє що поведінка її дитини не найкраща, але не може "заткнути" дитину тут і зараз, а тут ще й коментарі під самим вухом. Розумію обурення форумлянки.

 

Відповідь: Рагулі?

Ось дійсно влучно. Це зовсім рагулізм...а нетактовність.

 

Відповідь: Рагулі?

Це вже як хто сприймає. Як на мене, якби жінка хотіла дати зауваження тій дитині, то би так зробила, +дам пораду менше підслуховуйте чужі розмови, навіть якщо це відбувається мимовільно.
В мене посусідство живе одне дітьо, то його тільки на чужих прикладах можна чогось навчити, якщо просто скажеш отак робити не можна, він навіть ніяк не зреагує, а коли побачить що якась інша дитина щось вчудила і йому сказати, бач який там хтось не чемний, правда так не гарно робити, і в більшості випадків більше питань у малого не виникає чому так робити не слід.
Ну і ще одне, може я не такий великий експерт по вихованню дітей, але потрібно привчати дитину до критики чужих людей. Дійсно не приємно коли хтось чужий лізе з вихованням Вашої дитини, але я стикнулась з таким, що моя племінниця просто вороже ставиться до будь-якої критики. В школі це просто був аврал. Кожен урок закінчувався істерикою.

 

Відповідь: Рагулі?

та як знаєте

та не в дитині тут справа. Мама "нечемної" дитини зреагувала на нетактовну поведінку іншої мами. Виховання дітей до цього випадку не стосується взагалі, на мою нескромну думку.

 

Відповідь: Рагулі?

Коли на нас, чи на наших дітях роблять приклади на нашу думку негативні ,то ми відразу в штики "Як так можна ,де таке бачено і т.д" От цікаво, а якщо нас чи наших дітей ставлять в приклад і ви це чуєте, чи ж така сама буде реакція "Як так можна, де таке бачено..." Думаю, що гордість за нащадків,чи нас самих досить стрімко підніметься і я впевнена, що допис на форумі ми явно зробимо не в темі "рагулі"))

 

Відповідь: Рагулі?

це нормально по вашому? коли дитина такими питаннями не задається, а просто реагує на схвалення/несхвалення такої поведінки іншими? Якесь виховання стадного інстинкту, а чого, нащо, діло десяте ...

 

Відповідь: Рагулі?

Ви у цьому впевнені на 100% ?
Можливо мама просто захотіла повиховувати своє чадо, а ми тут такий кіпіш підняли про рагулізм
Хоч якщо мене особисто не чіпали в такому випадку то я б то повз вуха пропустила. В моєму житті багато чого говорили отак біля мене, і одного разу за досить смішним збігом обставин я почула дуже не приємні висловлювання, подумала що то до мене було, влаштувала скандал, а потім виявилось що той чоловік розмовляв по телефону через "вільні руки". Не варто отак категорично казати що та жіночка хотіла посварити чужу дитину.
Zvizda , правильно підмітили!

 

Відповідь: Рагулі?

Думаю, що гіпервразливість тут ні до чого ( Вам би сподобалось подібне зауваження при Вашій дитині ? не думаю ) .

Тут яскравий випадок пхання носа куди не просять і все . Ну дуже в нас деякі люди люблять замітити порошинку в чужому оці, а в своєму цілої гілки не замічають.

 

Відповідь: Рагулі?

Чесно- залежить від дня циклу))). Навіть, якби я зреагувала негативно, то забула б про цей випадок через три хвилини.
деколи таке може й допомогти приструнити дитину, як би там не було дітей також цікавить думка оточуючих про них. Так що до мами це не мало ніякого відношення, просто інша мама таким чином хотіла вплинути одразу на двох дітей , скориставшись ситуацією. А вплинула найбільше на маму, дітям було все рівно)))).

 

Відповідь: Рагулі?

я десь так подібно подумала про себе . Але ж форумлянка написала відгук, то ми всі дружно обговорюємо

 

Відповідь: Рагулі?

Я особисто вважаю "ставлення в приклад" також не найкращим методом для виховання. Одне діло коли ставлять в приклад якусь публічну особу, персонажа, конкретний вчинок, а інше - коли сусідську дитину з якою ваша дитина щодня спілкується. Так і до комплеску меншовартості недалеко. Мене часто мама подруги ставила в приклад своїй дочці, зауважу - при мені, - що я і чемніша, і вчусь краще і, взагалі нечуване, худіша! Мені було це неприємно, бо я бачила що такі порівняння ображають мою подругу і відчувала частку своєї вини в цьому, а позитивного результату з тих порівнянь і прикладів було мало - подруга лише нервувалась і робила все на зло

 

Відповідь: Рагулі?

Ну от коли мою дитину ставлять в приклад, я ніяк не реагую, до чого тут гордість. Я без чужих зауважень знаю сильні сторони своїх дітей.
Мені такі методи виховання видаються сумнівними. Навіщо вчити дитину рівнятись на сторонніх незнайомих людей. Цікаво, що буде відповідати мама, коли дитина підросте, і буде в мами щось вимагати, рівняючись на "а от іншим то дозволяють чи таке купують, а ви.....".

 

Відповідь: Рагулі?

а мені бабуся завжди говорила, що якісь там сусідкі діти кращі: розумніші, гарніші, більше посміхаються і все-все по дому роблять. В той момент відчувала себе найгіршою дитиною. Але мене це не мотивувало до позитивних змін, швидше до закривання в собі. Своїх дітей, надіюсь, порівнювати ні з ким не стану.

 

Відповідь: Рагулі?

погоджуюсь
а ще

ти мега!
а ще так, думка вголос- називати все навколо , треба чи не треба, рагулізмом для мене теж прояв рагулізму

 

Відповідь: Рагулі?

я своїй часом так кажу (щоправда, трохи інше формулювання - нечемна поведінка, без оцінки суб*єкта) - "купірую" в зародку бажання наслідувати прикладу тієї чи іншої дитини, пояснюю чому так не варто робити і не вважаю це рагулізмом. Інша справа коли моїй дитині сторонні починають пробувати розповідати, яка вона не чемна і т.д. - присікаю одразу

---------- Додано в 11:18 ---------- Попередній допис був написаний в 11:11 ----------

пробачте за офф, - чому?

 

Відповідь: Рагулі?

Та без проблем, завжди знайдеться хтось, кому того не дозволяють/не купують

 

Відповідь: Рагулі?

Нікуди. Вони існують на рівних правах із поняттям "поганий приклад". Із кожної ситуації дитина всотує якусь інформацію, із кожного предмета чи почутої фрази. Батьки не заступають дитині увесь світ. Незалежно від нас трапляються десятки-сотні різних ситуацій, котрі подають добрий і поганий приклад. Добрий приклад - зрозуміло, таких би побільше. А як поганий? От ідете в супермаркеті, а тут збоку хлопчик вимагає купити йому іграшку, мама не витримує істерики і купує. Ви промовчали. Чи дитина не зробить висновку, що це дієво і не спробує принамні разок цей метод на вас? Думаю, спробує, бо бачила приклад (поганий). Інше діло, якщо Ви потім відреагуєте адекватно, то вдруге повторити не зважиться. А якщо дитині зразу на місці сказати: "Дивися, яка жахлива поведінка! Безглуздо виглядає, чи не так?" То дитина навряд чи колись захоче, щоб і її вважали безглуздою. Тобто вона собі закарбує, що це погана модель поведінки і не наслідуватиме. Безперечно, кожному - своя манера виховання, і якщо у когось манера інша, то навряд чи він точно рагуль. І не забуваймо, що у кожного з батьків свої пріоритети. Хтось хоче, щоб дитина росла творчою і вільнодумною, хтось - щоб відповідальною і здатною до самоконтролю, хтось - щоб жертовною і милосердною. І методи тоді різні.