Відповідь: Психологія харчування я страшна зануда, не полінувалась погуглити, що пишуть не його прихильники (те я теж почитала - надмірна екзальтованість очевидна), а хм ... сторонні спостерігачі я б була обережна ну і як ловко на сайті (за вашим посиланням) спригується з "ферментативно-гормональные центры" на МРТ
Відповідь: Психологія харчування Я так від себе написала, бо для мене це спокуси... і мені доводиться себе ламати. А йому це абсолютно байдуже і нецікаво. ---------- Додано в 14:57 ---------- Попередній допис був написаний в 14:52 ---------- Я би так само не фанатіла на 100%, але дивлячись на людей, які приїхали з останнього семінару, я дуже зацікавилась і вирішила почерпнути з цієї системи щось корисне для себе.
Відповідь: Психологія харчування ось тут і заховане протиріччя, вся справа у підході. Там, де не треба ламати, а є усвідомлена позиція, є найкращі результати, правда, чи сприймаються вони для тієї людини саме, як результати, не впевнена, бо вона починає мислити іншими категоріями. ---------- Додано в 15:03 ---------- Попередній допис був написаний в 14:58 ---------- в мене теж була співробітниця, яка їздила на його семінари в гори років чотири тому. Спочатку, як і після більшості тренінгів особистісного характеру - блиск в очах і страшний ентузіазм, що не погано, вона схудла, звичайно, бо вони там декілька днів лише пили воду, в порядку виключення - інколи з медом. Але скоро блиск пропав і система забулась, бо не було головного - мотивації і розуміння для чого. Я переконана, що не в системі справа. Я сама худла без якоїсь системи, бо мала установку, тепер її втратила і досі шукаю.
Відповідь: Психологія харчування Так звичайно, це головне. Але деколи потрібна якась рушійна сила, чи семінар чи книжка, або приклад іншої людини, бо не завжди людина сама може дійти до того як можна змінити свій спосіб життя і харчування. Тому напевно і створюються ці всі системи.
Відповідь: Психологія харчування Чому ні. Сприймають саме як результат того, що ламати нікого і нічого не треба. Просто є дуже глибока рана в психіці особи яка або себе постійно позбавлює чогось, утиск, або навпаки не стримує а як хтось щось скаже, то робить іншим на зло навіть якщо це шкодить її здоров’ю. Все криється в глибокій причині нелюбові до себе. Хоч так ніби просто, подумаєш, що це значить не любить себе. А ось так. Доречі, не лишень повні люди мають попсуті відносини з їжею. Є й худі люди, які мають відношення до їжі дуже протирічні. Я просто почала себе аналізувати. Он є почуття, що хочу випити каву чи капучіно після 6-ї вечора. І я його вип’ю, бо я його й справді хочу і не картаю себе. Я аналізую і слухаю що мені каже організм. Доречі, через моє виховання у мене в голові часто мене перебиває моя мама. Але я її заглушую. PS. Я завжди згадую як ми з орман зимою ходили на піццу. Антерестно.
Відповідь: Психологія харчування я мала на увазі, що результат перестає бути принциповим і слугувати якоюсь ціллю. Коли байдужієш до спокус, то відмова від них не є чимось особливим, а, отже, результат - не результат, а закономірне явище. ото вже цікаво!))
Відповідь: Психологія харчування Та то просто мені цікаво. Я ж людина закомплексована, а у неї ніяких комплексів. Їла, як онто кажуть, як худі їдять - усьо і не задумувалась, чи вона може забагато їсть і що люди скажуть. І над дитиною їла, поки та спала. Дуже мені сподобалась така відкритість і простота.
Відповідь: Психологія харчування сподобався допис в ЖЖ Михайла Задорнова "Как умереть здоровым" ось посилання http://zadornov.net/jj-arhiv/13012011/
Відповідь: Психологія харчування якийсь істеричний. я твердо переконана, що люди у яких все добре можуть бути скільки завгодно емоційними, але майже ніколи не істеричними. ну і все-таки допис (спрощуючи) не про голову, а про шлунок.
Відповідь: Психологія харчування мені він таким не видається, просто в стилі Задорнова так виражати думки, навіть весело стало на мою думку, допис про те, як наповнювати шлунок з головою (мудро, а не бездумно) щоразу дивуюсь як кожна людина по-своєму сприймає інформацію... через призму себе і результат різний...
Відповідь: Психологія харчування ну це ж нормально я взагалі Задорнова не люблю, може тому і сприймаю так. А взагалі розумне зерно є і не одне
Відповідь: Психологія харчування мда... останні пару днів постійно переїдаю. І знаю причину: перевтома, фізичне і моральне виснаження. зажираю то все усім, що під руку попаде, і почуваюсь жахливо. Голова важка з недосипу, шлунок і все тіло - з пережерства. Треба гальмувати, щоб розірвати то замкнене коло. Пити більше рідини і старатись не їсти на бігу, принаймні...
Відповідь: Психологія харчування Потім в щоденнику опишу що ми вчора на зборах розбирали, але скажу вам, що це є те чого бракує нам худаючим. Онтого спілкування що-тижня, і послухати історії людей. Мені здається, що ми українці дуже закриті, і тому в нас такі проблеми. Ми вчора розбирали ДУЖЕ наболілий розділ/крок - пробачити іншим. УУУУУУУУ!!! Тепер, до похудіння. Хоч чоловік на мене каже, що як ти можеш схуднути як ти ніц но жереш все підряд (ну то він такий в мене добрий), але я вже нині вбрала сподні на розмір менші, і в дзеркалі зранку побачила, що різницю вже видно. Доречі, я почула одного вумного дядька в радії, і він сказав, що мозґу треба 21 день аби перебудувати центр прийнятної для організму ваги. Тобто. Скажімо організм привик, що ви зараз в вазі 100кг, він вже звик і з тої точки не зрушується. Строга дієта з виключенням мучного і випиванням відра води лишень на 21 день. Ви худнете на 10кг скажімо (при вазі 100кг за 21 день таке спокійно можливо) і ваш центр ваги в мозґу вже перебудувався і привик, що ви можете бути на 10 кг легші. І так треба повторити кілька раз на рік, аби переключити той центр на меншу вагу і тоді ви не будете поправлятись в майбутньому, бо той центр не буде позволяти вам переїдати і навіть якщо один раз переїли, то спинить вас і не будете набирати більше ніж +/- 2кг на рік. Це нормально, що людина може набрати кг за зиму, і скинути восени або літом. Ну, але такі експерименти можна робити тільки тоді, коли мишлення таки перебудоване.
Відповідь: Психологія харчування ти Маруся така молодець, що ходиш на зібрання правда-правда мені здається як голову поремонтувати, то й такі експерименти не будуть потрібні.
Відповідь: Психологія харчування Думаю, що ти тут права на всі 100%. Я також про це думала, що якщо перебудувати голову, той справді не треба буде експериментувати над собою. Буде стабільність.
Відповідь: Психологія харчування Я вже зовсім заплуталася. Вже напротязі кількох років перед тим, як планую зменшити вагу, за пару днів до дня Х починаються цікаві речі. От для прикладу: я збираюся сісти на дієту/почати робити зранку зарядку/довгі піші прогулянки і т.п. з якогось дня (понеділка, 1 числа, після кд і т.п.). За два-три дні до цієї дати обов"язково стається якась бяка: мене ні з того ні з сього звалює віруска, починає хворіти дитина, закінчуються гроші, хтось неждано-негадано приносить солодощі і т.п. Словом, все для того, щоб я свій задум не виконала. Це так організм противиться змінам, мозок розуміє, що потрібно худнути, а шлунок не хоче ніяких стресових змін, він собі так звик і йому й так добре?..:confused:
