Мистецтво бути дружиною

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Та і я вчусь, то може хіба так виглядає, що я всі розуми поїла, але і в мене проколи стаються. Хоча і менше, ніж 10 років тому. І набагато менше, ніж двадцять. ))

Основне, чому я навчилась, і чого в мене не відбереш - я навчилась жити із своїми недоліками, тому не так войовничо сприймаю недоліки людей навколо мене. А це мені дає спокій, а відтак - я на всі критичні ситуації дивлюсь менш емоційно, тому вирішую їх з меншими втратами. А вже питання, чи я жінка стопроцентна чи ні зовсім не розглядаю. В мене живі відповіді в хаті мешкають. )

Єй, посмотрі на мєня, дєлай как я, дєлай-дєлай как я! (с) Тітомір )))

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

як же я погано пояснюю
то я образно сказала про "віддавати"
якщо в хронології - було так: вчилась-працювала-танцювала - добре виходило. стала мамою - стерпною мамою, майже нормальною. Але через певні травми, повязані з народженням Дмитра, саме хорошою дружиною бути перестала. Шо дєлать? ну не працювати ж над собою, чесслово от і пішла на навчання.
І під "молодець-молодець-молодець" чоловіка, який дуже мене хвалить за успіхи, минули 2 роки. А потім народився Сергійчик - і все повернулось з новою силою - і невирішене з Дми, і те, що приніс новий травматичний досвід.

От коли кажуть про складові поняття "дружина" і про те, що нічого страшного, коли котрась з них відсутня - мені стає цікаво: а як це? Всі складові ж взаємоповязані настільки, що просто не можуть випадати. Хіба що дружина повертається різними гранями... складно уявити, чого варта "хороша коханка, коли ніц їсти нема. Або чи тішить око чистота в хаті і нагодовані діти, коли в сім'ї півроку не було сексу.
Тому я вважаю, що якщо з чимось з тих складових є суттєвий негаразд - то треба то вирішувати, бо воно впливає і на решту складових

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

"Відсутня" і "випадає час від часу" - різні речі.

Зрештою, про повні баняки і порожні самізнаєтещо приказку мабуть чули? От коли час від часу буде навпаки - то, повірте, то не така вже й біда. Аби то не було водночас.

Ви тіштеся, що маєте чоловіка, котрий хвалить-хвалить-хвалить, маєте всі шанси бути ідеальною. От коли б Вас у відповідь на всі старання та й по голові зі словами "нічого ти не варта" - ото вже б і скаржитись було пізно.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

осилила нарешті останні надцять сторінок дискусії..

думки поділились на тих хто підтримує ідею працювати мамою і дружиною і на тих, хто підтримує ідею працювати не тільки мамою і дружиною, а ще й на роботі, заробляючи гроші..

мені здається, що автори тих статтей, про те що жінка не повинна ходити на роботу мали це на увазі не так категорично, як ми тут обговорюєм. чи то тільки мені так здається? Чомусь я ті статті сприймаю так: жінка повинна забезпечити домашній затишок, при цьому хатня робота не повинна робити з неї "витиснутий лимон".. жінка не повинна бути "конякою", заробляння грошей не є її основною ціллю.. але якщо вона може забезпечити домашній затишок і при цьому буде встигати ходити на роботу і заробляти гроші (правда тут 8-годинний робочий день ніяк не вписується) - то не протипоказано. Таку думку я поділяю.

а от те, що працююча жінка буде в глибині душі нещасною - ну наразі не можу повірити. це з області ідеалізації коли чоловік таку позицію повністю підтримує, розуміє і ніколи в житті (навіть якщо одного разу в його справах все піде шкереберть через форс-мажор, такий як криза, наприклад) він не буде дорікати дружині і говорити "От я все життя тебе забезпечував, а ти шо робила?" Виходить і дома сиділа, для сімї старалась і нещасна, бо ж навряд чи жінці буде приємно таке слухати..

Зараз мене звинуватять фразою "А що, йти на роботу про всяк випадок, бо колись в майбутньому раптом щось, а я не маю досвіду бом сиділа вдома?" Всі різні.. Але я себе ніяк не можу уявити домогосподаркою на все життя. Ну просто ніііяк і все. Може замало в декреті сиджу - 2 роки вже на роботу не ходжу. Не дуже рвусь виходити саме на ту, на якій працювала, але отак уявити що я ніде не працюю - не можу. Наразі я відчуваю, що мій мозок замало завантажений, він не в тонусі.. Хоч як то смішно б не звучало, але я хочу драйву, чи що.. Тоді я себе мобілізую і все встигаю.. А так.. бракує мені чогось

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

а і правда мудро

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Я ну деже хочу спитати, у всіх, хто так вважає: а чим ви вдома конкретно займаєтесь? Ну бо мені чогось крім кухні серіалів ніц в голову не лізе, звиняйте От просто перелічу зараз мої позадитинні-хатні заняття: 1. Бісер. 2. Дизайн. 3. Малювання. 4. Різний хендмейд. 5. Психологія (частково, бо не встигаю). 6. Йога. 7. Різні езотеричні цікаві мені семінари-практики. 8. Дитяче виховання і психологія. Це те, що я ну дуууже намагаюсь хоч троха встигнути, бо мені реально цікаво і подобається. Це не рхуючи бажання читати книги, бо час є рідко. І от скажіть, де, ну де тут мозок може бути не загружений, якщо я іноді навіть за тим поїсти не встигаю? Мені важко уявити, що можна вдома "не робити" і чим "не цікавитися", щоб мозок потребував роботи... І я не пишу тут про друзів, про інші походи поїздки... Нє, ну то лижі не їдуть, чи я довбанута?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

мабуть я ще свого заняття вдома, яке б мене зайняло на 100% не знайшла.. не виключено.. з Вашого списку не пробувала тільки йогу..
Я не люблю хендмейд (деколи вишиваю, але коли довго засиджуюсь - болять очі), і відповідно болять очі довго читати.. (але останні дописи мусила перечитати, боялась щось важливе пропустити і от в очах вже все розпливається - зара піду в люлю до малявки..) психологія - так, особливо зараз цікавить дитяча, але то знову ж зводиться до того що треба багато читати.. дисертація - це єдина пожива для мого мозга наразі, але ж я її колись завершу, чим тоді займу мізки?

та якось само так ))) спростилось )))

люблю коли в мене купа-купа завдань, тоді нема спокуси відкласти щось "на завтра".. а так - постійно щось відкладаю (бо ж нащо робити сьогодні те, що можна зробити завтра, або взагалі не зробити), а тоді дратуюсь що не зроблено. Хоча.. вже починаю переставати дратуватись )) не зроблено - ну нічо, потім )) ми ж себе любим

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

ех, а я між тими заняттями розривалась просто, мале спить, то я не знаю чи то за сорочку свою, чи чоловікову, чи взір відмалювати...аааааа просто, книжки, журнали з собою всюди на прогулянки таскала - авось випаде можливість щось читнути))), бо ж на прогулянці є пластик, шкло, папір, які ж треба зібрати і посортувати)) а ще скільки всіляких заходів, вуличних концертів, просто виставок...ааааа. І все - на роботу)))

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

а ми на прогулянках спілкуємось з малою.. я їй віршики розповідаю, описую все, що бачим, показую.. щось читнути припинилось десь в півроку, коли мацьопа почала сидіти і повзати..

може Вам робота не приносить задоволення? Бо я б виставки, концерти і т.д. з радістю на свою роботу проміняла ))) хоча, ніяк не можу назвати себе трудоголіком.. мені в моїй роботі подобалась можливість спілкування з купою людей і так, для себе, складати про них думку з психологічної точки зору. Типу ту психологію застосовувати на практиці.. Шукати до кожної людини підхід, такі слова, які на неї подіють, зачеплять за живе.. щось таке.. щось в такому плані я назвала "роботою мозку".. зараз я звичайно ж на мужу практикуюсь а він на мені

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Ще стосовно незайнятості мозку: хто хоче - шукає можливості, хто не хоче - відмазки. (с) А іноді робота гарно вміє створити видимість бурної діяльності мозку, де насправді замаскована красиво повільна деградація. Звісно не вся робота, але в більшості... От за це я люблю фріланс, чи щось своє - мозок займається рівно тим і рівно на стільки на скільки треба, і ти обираєш, а не "тебе" обирають. Я от маю приклад, коли я працювала дизайнером на поліграфії і зараз. Тоді це видавалось мені круто, я робила багато дизайнів, штампувала їх. І не думала толком, просто робила, бо тре. Зараз я не дазайную за гроші, але сидю на форумах, собі сама підбираю цікаві (іноді вигадані) проекти, якісь конкурси... І ДУМАЮ. Я реально росту і думаю, і навіть коли тих дизайнів 2-3, а не 100, я бачу прогрес. На роботі я просто щось робила, але думала, що така капець зайнята і прогресуюча ковбаса, що нема на то ради Зараз я маю можливість багато вивчати і робити щось якісне, бо коли не підганяють, не варта спішити.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

не знайшла я ще свого заняття )) тут не у відмазках справа, хоча збоку таки може здаватись що у відмазках )) хоча, якщо хтось хоче мене осудити за те, що я себе ще не знайшла (тобто не знайшла таке заняття, яке б мені приносило задоволення, окрім моєї роботи) - на здоровя ))

все, давайте говорити знов про мистецтво бути дружиною )))
а не тіко про мистецтво бути собою )))

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Начиталась тут вас і вирішила спитати свого чоловіка, яка жінка ідеальніша, та що працює чи та яка сидить вдома? Відповідь була геніальною: та, яка працює вдома

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Клас!)
А я свому нині задала питання що він вкладає в зміст ідеальної дружини, тобто на що мені слід акцентувати увагу, аби заволодіти цим самим мистецтвом бути дружиною для нього особисто. І ось що він мені відповів. " Повинна вміти файно варити їсти"-пункт один, найважливіший, я то знаю). "Має вміти заробити гроші"- пункт два (я "випала"):khomyak:. " Має бути не груба"- пункт три. І накінець: "повинна мати файні (чит. великі) груди і полюбляти ходити в капронах"- пункт чотири завершальний і напевно теж дуже важливий. Все решта, сказав дріб"язки.. головне оце.
І такс, підсумок я скоріш за все найбільш підходжу по пункті чотири. Пункт один- тож так нічо. Пункт два- я над цим якраз зараз б"юсь, але поки безтолку, знадчить не відповідаю. Пункт три- нуууу, відносно.
І тепер треба ще то всьо поєднати, щоб опанувати оте саме мистецтво для нього особисто. Хоча пригадую десь рік тому він говорив щось схоже, тільки про вімння жінкою заробляти гроші не було ніц вказано. Ото вже добила мужа моя декретна відпуска.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

на мою думку, не треба намагатись стати ідеалом. треба все робити з любов"ю і від душі, тоді буде мистецтво виходити. треба вміти отримувати задоволення в широкому сенсі, кожен чоловік захоче розділити те відчуття *насолоджуватись* разом з жінкою. енергетика насолоди - дуже сильний засіб захоплення.
інша справа, хто від чого отримує задоволення , хтось вдома, хтось на роботі.
я працювала, мені було добре, до де-якої міри, бо було багато нюансів, які мене виводили з рівноваги. тепер в декреті і мені ще краще , рівновага відновлюється набагато швидше поряд з любимими людьми і в рідних стінах.
за чим сумую - за живим професійним і не дуже спілкуванням.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Аналогічну і я відповідь почула

А як жиж орхідеї?))))

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

От і мені важкувато, бо я не творча натура зовсім. Від народження. Тому для мене насолодою є бухгалтерія і бігання по різних інстанціях для вирішення питань (тільки не стояння в чергах). То є важко зрозуміти людям з творчою жилкою, бо для них відкрито безліч проектів для самовираження.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

перепинила чоловіка в дверях і теж спитала , на що відповів мені: "до чого тут працює, чи не працює до *ідеальна*?" - "ну добре, яке поняття ти вкладаєш у ідеальну жінку?" - "для мене ідеальною є ти" ото вже вміє мій чоловік піддобритись, чи то так на роботу спішив, сказав, щоб відстала :biggrin:

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

мій признає тільки панчохи, а загалом перелік теж такий.. правда про заробляння грошей він ніц не казав.. він взагалі любить стиль бізнес-вумен - костюмчик зі спідничкою чи елегантне плаття, панчохи, туфлі на невеличкому каблуку, але скільки та вумен має "воркати" і скільки заробляти - не знаю..

в нього є співробітник, в якого дружина заробляє більше, ніж той співробітник.. то я якось питала "А як він почуває себе поряд з такою дружиною, чи не зачіпає то його чоловічу гордість?", на що чоловік відповів що цілком нормально, і його то не зачіпає... Ех - вимерли справжні чоловіки ще в часи королів ))) :khomyak:

О! Я дуже люблю рослини! Але то не то заняття яке заставляє мене думати.. Та нє, в мене є захоплення, не все так погано )))