Мистецтво бути дружиною

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

ні, не байдуже, бо реально він бачив, як матеріальні проблеми давлять на мене, навіть не самі проблеми, а невпевненість у майбутньому, страх. Бачив, що я впадаю в якісь ролі, тому, мабуть, склалося враження, що я буду впевненіше почуватися у своїй стихії - на роботі. Варто сказати, що воно так зараз і є.

от коли я дивлюсь на це питання як дитина, то одразу впадаю в емоції, реву, жалію себе, роблю істерики, коротше, конструктивно шукаю діалогу) Але от зараз, подумавши про це зранку, і тепер - маю іншу думку. Насправді це питання дуже складне навіть у своїй постановці. Якщо ставити йому прямо в істериці - виходить шантаж, от моя проблема, що я не вмію поставити це питання дійсно конструктивно. Бо ж насправді, бажання кращого життя для нас в нього є, і про власний будинок мріє, і проекти малює, і про подорожі говорить, але мої неправильні дії, штучні спроби надихання чи підтримки роблять тільки гірше, бо найстрашніше для нього - це спроби ким-небудь ним маніпулювати.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

а ви казали де жінка ... оце вона і є. нє-нє вона не істеричка, просто якщо вес час гратись в "конструктивно", то вона так проривається.

я б взагалі все відпустила. Крім ситуації з дитиною, ну бо це потім не "відробиться".

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

ой, а як декрет і лінь повязані між собою?

от це вже більш зрозуміло

---------- Додано в 16:07 ---------- Попередній допис був написаний в 14:40 ----------

я чому так вчепилась за формулювання, що робота - втеча.
Я втекла на навчання від 11-місячного Дмитрика. Але проблем своїх не вирішила, лише задавнила. Тому тепер нікуди не втікаю, щоб через рік не мати то всьо в потрійному обсязі.
Декретна відпустка - то черговий техогляд жіночності у жінці.

техогляд і жіночність? блін, я таки автослюсар

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Левицька, Ви так цікаво наголошуєте на словах старший і розумніший як на мене, то вони зовсім не взаємопов'язані, і так часто повторюєте їх,бо хочете форум в цьому переконати чи себе
?
Мужа свого люблю,але розумнішим за себе назвати не можу. В мене свій розум, в нього свій

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Є таке, як слюсар-гінеколог)

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Це висновок зі статті на початку дискусії? Чи таки треба було довчитись?

Можливо і не треба було?

---------- Додано в 16:40 ---------- Попередній допис був написаний в 16:38 ----------

а саме для "Левицького" це синоніми. Можливо тому Левицька так цікаво на цьому наголошує?))
Взагалі, дуже добре її розумію, бо в мене включання всяких там дівчаток, і ще різні рольові ігри відбуваються тільки в одному місці квартири- спальні.

А задача яка має ставитись? Щоб забезпечував. І робив це радісно. ну якось так, попростому. Не розумію, чому потрібно потратити купу енергії і часу щоб переконати мужа , що він, і тільки він таки "повинен" це робити)). Якщо "взрощений " він в зовсім іншому середовищі, і знаходиться в зовсім іншому оточенні, і жінці цілком прийнятна його позиція. Простіше знайти нового, чесне слово) Чи зможе жінка , повністю не відкривша свою жіночність ( типу), жити з чудовим "правильним" екземпляром чоловічого роду? Вертаємось, отже ламаємо перше себе, потім шукаємо відповідного кандидата і .... а клімакс вже прийшов( умовно).
Отак пиляє старша, добра , близька родина: та йой, та то значит же він тебе не любить, та не поважає, та шо ти, не позволєй му те...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

напевно, треба було
спочатку в мені все було проти того, щоб виходити на навчання, маючи маленьку дитину. Але потім я зрозуміла, що таким чином можна все дійсно важливе відкласти на потім і сподіватись, що саме вирішиться, або "мине час". Час минув, проблеми лишились. Хай це звучить дивно, але я не піду на роботу доти, доки мені не буде по-справжньому добре в ролі мами-господині

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Тобто любою кров"ю, але я доведу,що таки я є мама- господиня!
це як : я їх била, наказувала, штовхала, щипала, але вони не повірили,що я добра)).

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

ні, це є просто неповторювання помилок з минулого

дурниці. Просто для мене дім і діти - пріоритет, а не "декрет".

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

це не рольові ігри, от коли їх застосовувати (погане слово), як такі ігри, то вони не працюють взагалі...

не треба, і ніби ніхто не казав що треба, і точно не вживав слово "переконати"

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

і найбільше я хочу бути саме мамою. І червоний диплом свій, і визнання на роботі, і оцінки-медалі-нагороди з усіх видів професійної моєї діяльності віддала би за те, щоб бути саме гармонійною жінкою. Бо то головне для мене.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

о! а я думала, коли вже нарешті буде такий коментар!))
насправді, то лише вираз, якому я надаю певне значення) не сприймайте так все буквально)

а я можу, бо мій такий)

не буду наводити свою трудову біографію) але для мене в декреті відкрились всі прєлєсті ліні) Я не маю на увазі лежання на дивані, а усі приємні жіночі заняття) Хотіла щось сказати про емоційне навантаження, але не буду)

---------- Додано в 17:51 ---------- Попередній допис був написаний в 17:48 ----------

та от і я об чом же) мені то не властиво, а отже - награно і не працює) значить, мені то не підходить і нема чого пхатися в чужі парафії) сиди на роботі, пиши десер, дурне тобі в голові (Хто тут? Люда, це ти?)

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

приємні заняття=лінь? а неприємні - то робота?
тоді я сама справжня туніядка :biggrin:

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

От не розумію я хоч застрілься))) Про що йдеться? Як навчання з малою дитиною може вирішити чи загострити якісь давні проблеми і комплекси? А в театр з чоловіком чи коліжанками, чи в гості, чи просто будь-куди це теж має трактуватись як втеча від чогось?
Я теж пішла ще вчитись на вечірнє відділення, коли малому було 5 місяців, а старшому 8 років...і окрім цікавості, реалізації себе і хорошого настрою це ніяких проблем не загострило..

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

я вас люблю!

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Левицька, мені зі всього виглядає так, що вам заробляти гроші вдається краще, ніж вашому чоловікові, на тому і все пов"язано.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

не давні. Якщо в жінки проблеми як в мами, то в ролі мами їй не до кінця комфортно.
А в театр ми з чоловіком і до одруження 1 раз ходили, так що то не втеча

---------- Додано в 18:38 ---------- Попередній допис був написаний в 18:36 ----------

у мене проблеми саме по жіночій і мамській тематиці. свого часу я думала, що можу просто їх "проскочити" і пішла вчитись не просто "для галочки", а віддаючись справі.
Пішла вчитись, щоб абстрагуватись від материнства.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Я знову об цьомцьомку спотикнусь.

Навіщо комусь щось віддавати? Будьте нею, і з дипломами!

Ви так прагнете гармонії, що в прагненні можете саме цю гармонію втратити - в собі. Гармонія і спокій, і задоволення собою передбачає.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Олю, це воно усе прафільно, що ви кажете. Але власне бути нею, любити себе з дипломами ітд, ітп, you name it, треба вміти. Он я не вмію. Вчусь, бо постійно повторюють, що я ніхто і звать мене ніяк. Куда вже там, зреалізована як мама, чи не приведи Господь, жінка.

---------- Додано в 18:24 ---------- Попередній допис був написаний в 18:19 ----------

В тому й проблема сучасного суспільства, особливо це видно в заграманиці, що жінкам легше влаштуватись на роботу. Хоч вони і зароблятимуть на якийсь процент менше, але їх швидше беруть. Жінки, навіть з хворими дітьми вдома, вміють підлаштуватись під графік/вимоги боса. Але незважаючи на те, жінки всеодно отримують на 25% меншу зарплату, хоч можуть робити більше роботи ніж сусід чоловічої статі, і пропхають по-службі спочатку мужчину а потому жінку. Он і створюється якийсь парадокс. На роботу беруть жінок, а просувають по службі хлопів.