Мистецтво бути дружиною

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

ну, якщо зло розраховувати математично, то якщо я вдома - то він має зла подвійну порцію, а якщо на роботі - то ми маємо зла порівну, по одній порції на душу)

в кого, в чоловіка? чи в мене?

---------- Додано в 17:17 ---------- Попередній допис був написаний в 17:16 ----------

ну, в мене такий, викликає) і не лише він, а й друг з такими думками) отак - перевелись чоловіки))

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

та в чоловіка .
чи він не ловить кайфу від того?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

А чи не може статися так, що, оскільки жінка щаслива і всім задоволена, то чоловік вирішує, що отут можна й розслабитися?..

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

ну, я біди не бачу) цінність чоловіка не лише в бажанні приносити мамонта.

ні, не ловить

от що тоді, коли межа хотіння подолана, він сам це має бачити, чи жінка йому підказує?

легко)) але хтось обирає мотивувати чоловіка на додаткові відсотки, а хтось - взяти ті відсотки самій.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

фокус в тому, що коли "брати самій", то берете не +10% а ще і чоловікових трохи перепадає. Ну в смислі він вже не 100% несе, а 80, і вам уже не на комфортні 10% треба працювати, а на 30%.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

вечєрком з математикою тяжковато, але зміст поняв - мені коротше працювати виходить більше, ніж треба)

от якось при слові наслідки я напряглась)) в уяві постали картини недоглянутих дітей, трутня-чоловіка і жінка, вся замилена і нещасна) (то я про наслідки свого вибору).
Що можу зараз сказати, я навчилась приймати різні ситуації, бути щасливою в них. Так, одна половинка мене хоче бути вдома, а інша переживає через втрачені можливості, майбутнє, втілення в життя задумів та ідей (професійних).

дякую дівчатам за змістовну та цікаву розмову

(помили мою машину нарешті, їду я додому))))

---------- Додано в 18:52 ---------- Попередній допис був написаний в 18:50 ----------

але ж і чоловік хоче, чому його бажання не враховуються?

ну, жінка - керівництво, чоловік - трудовий ресурс) З точки зору організаційної ієрархії - головна жінка)

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Напишу трохи про себе. Після народження синочка я не уявляла як висиджу вдома 3 роки - 1,ну максимум 2 роки декрету і до роботи. На свою попередню роботу так і не вийшла (фірму закрили), але коли дитині виповнилось 1,4р. почала працювати бухгалтером в ПП з вільним і неповним графіком, бо таку мала потребу. Хоча мої 400 грн ЗП погоди вдома аж ніякої не робили. Працювала (і продовжую працювати так) з дитиною, в податкову - слінг і дитину, у фонди - також. Я відчула смак життя, ну бо не моє ото займатися лише хатніми справами, хоча встигала і зварити/спекти/закрутки на зиму тощо.
Зараз синочкові вже минуло три рочки і були намагання з боку мого чоловіка активізувати схему: дитина в садок, мама - на роботу; але я проти, бо наразі дитина потребує багато мами, а я - багато спілкування з дитиною. От коли я вирішу, що вже пора, тоді піду на роботу.
До чоловіка вдалося донести, що йому найкомфортніше в такій ситуації, яка є, бо і жінка самореалізовується, і дитина доглянута.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Ги...ги... я можу потратити на 200% більше ніж він може заробити, і заробляє. Я можу свою зряплату (яка на 40% вище мужиної) потратити за один день.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

А роботу міняти він не хоче? З власного досвіду і досвіду чоловіка- нам на поганій роботі не працюється вообще. Ну хіба в екстренних умовах і то поки ті умови не зміняться.
Я на свою роботу літала- так вона мені подобалася.
Ну і про себе наразі трохи напишу. Після закінчення універу я прям рвалася на роботу- так мені хотілося грошей заробити\статусу добревлаштованої емансипованої жінки добитися\самовизнання і т.д. Під час роздумів про вагітність вже почали закрадатися сумніви, що я в 1 рік дитині вийду на роботу (у нас на фірмі так прийнято). Як йшла в декрет, то думала, що на 6 років йду. А тепер вже не маю жодного бажання вертатися в офіс. Ттт муж підтримує в тому. Але декрет мені важко дається. Дуже важко. Як виявилося опосля- я ще сама дитина (при чому малесенька). І то не від мене муж заряджається вечорами, а я від нього. Як у нього заряд на 0- все пиши пропало. І сваримося\і з дитиною ще тяжче стає. А як з того виходити- не знаю. Мені особисто з дитиною ні хвильки присісти не вдається. Яке тут дивлення в дзеркало\малювання\вишивання для заряджання енергії? Син мене так вимотує, що я досі часто сплю з ним в обід (це якщо він вообще заснув). Віддати малого в садок для свого вільного часу- для мене це абсурд. Хіба няну на пару днів по пару годин в тиждень. Але не знаю чи то вирішить ситуацію. У кого було\є щось подібне - що ви з тим робите? Бо я вже не знаю як маю діяти...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Ах, як я люблю читати Левицьку. Левицька, Ви не боїтесь питання:"а отут конкретніше, якщо можна"?

Золоті слова. І не слухайте - я вважаю так, а інакша думка аут.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

чоловік сім"ю забезпечує - дуже добре,коли так, у жінки нема потреби в праці. Звідси - а чи потрібне тоді навчання в університеті, здобуття фаху?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

та чого боятися) таких питань боятися - на форум не ходити)

звісно, що хоче. Був період активних пошуків, проте - не стали планети) Тоді я зробила неправильний стратегічний хід - замість підтримки, почала натякати, що він мало старається, бо коли я переїхала до Львова, то ходила цілими днями по співбесідах, хапалась за все, що можна і не можна, поки не вилізла... Мене ображало, що у нього я такого рвання не бачила. Тоді він звинуватив мене закономірно у пилянні і спустив то питання зовсім, а я й не нагадую. Отаке...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Читала колись думку однієї пані, що не потрібне. Краще вчити жінок бути Жінкою (вертаємось до того з чого почали), вести домашнє господарство, надихати чоловіка і доглядати за дітьми і при цьому отримувати радість від життя.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

зразу подумалось, чи легко прийняти таке рішення по відношенню до своєї дочки?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

ну, то якщо їй хочеться вчитися, то будь-ласка, чим би дитя не бавилось...
Ну але є питання - от якщо є потреба в навчанні, в саморозвитку, то це сприймається органічно, а от потреба у праці вже є невластивою для жінки?

я на таких уроках підвивала би тихенько на задній парті))

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

якби такі уроки викладали літні пані, думаю було б над чим повеселитись ))) хоча... там би мали вчити також манікюру, якимось основам перукарського мистецтва, ясне діло - куліранії (тобто кулінарії ))) ), вязання, вишивання і т.д. цікаво чи ввійшли б в курс лекцій якісь інтимні секрети для майбутніх дружин? ггг... була в моєї мами колись совєтська книженція на огого скільки сторінок "Домоводство" і чого тільки в тій книженції не було!.. Щоб радянська господиня фсьо знала!