Відповідь: Ми і наші мами і моя моя бабця теж починає розмову з: "Шо там, Тануся, коло вас? Маєте шо їсти?" але мене то не дратує. бабі здається, що в місті бідося, бо в селі все домашнє. і ми так ся мордуємо, бо немаємо що їстиOFF]
Відповідь: Ми і наші мами Я вже думала, що у мене з мамо все налагодилось, як от знов вилазять якісь непорозуміння. Домовились з мамою, що вона як буде у відпустці приїде до мене в гості. От настала мамина відпустка, вона довго вагалась і таки вирішила приїхати. Мала би бути в наступну п'ятницю. Я вже купила квитки, щоб всім разом поїхати до свекрів. А сьогодні мама мені каже, що дивилась прогноз погоди і будуть дощі і вона не знає чи їхати. Кажу, що на випадок дощів є парасолька і то не проблема, тоді мама почала придумувати якісь відмазки і як в дитинстві пообіцяла мені, що ще подумає і завтра все мені скаже. Знаю я ще з малечку, що означає її оте "подумаю". Так мені настрій зіпсувався, йшла і ревіла і відчула себе малою дитиною, коли мама вкотре не виконала свою обіцянку...
Відповідь: Ми і наші мами моя мама почала підтискати на те, що я обмежую її спілкування з внуками. Ну-ну. а ще недавно дзвонила баба і казала, що я щоранку ЗОБОВЯЗАНА давати мамі звіт про те, як пройшов вчорашній день, - для того, щоби мама вже бабі про це відзвітувала. Дурдом.
Відповідь: Ми і наші мами а Ти обмежуєш? не зобов'язана, звісно. Але якщо від цього Тебе стануть менше шпигати, то можна і "відзвітувати" в двох словах: "у нас все добре - поїли-поспали-покакали-погуляли"
Відповідь: Ми і наші мами ну... я не вважаю, що щоденна присутність мами в нашій хаті є обовязкова. Крім того бачу, як її поводження з Дмитриком, охи-ахи, негативно впливають на нього. а фраза: "я хочу відігравати важливу роль у його житті, окремому від тебе" - просто лякає. То точна цитата. Ніхто мене не питає, чого я хочу для дитини. То просто загалом ставлення до мене. Що б я не зробила - все не так, неправильно. а мої діти мають "стрес від спілкування зі мною" я би взагалі не спілкувалась з тими, хто так хоче рятувати моїх дітей від мене ---------- Додано в 10:35 ---------- Попередній допис був написаний в 10:34 ---------- не стануть, в тім-то і справа. По телефону у мене теж "не такий голос, і не такий тон" і "з тобою неможливо спілкуватись"
Відповідь: Ми і наші мами н-дя, знайомо до болю. Тільки мені на то лиш натякали, а не казали прямим текстом...
Відповідь: Ми і наші мами я от читаю Марусю-маму і розумію, що у мене з мамою ще не проблеми, а цвітуйочки. Марусю, тримайтесь. але в нас теж ситуація дуже нездорова. Я - старша донька, маю ще сестру. Дівчині 21, вчиться в Універі, крім пар сидить вдома, ніц не робить. я не аж всіх у 21 виганяю працювати, але мама не працює теж, пенсії не має, тата мого вже майже 3 роки нема... але сестрі пофіг. Зараз фактично мій чоловік і ще одна родичка їх утримують. Ну але то тло Ні з ким не зустрічається, майже нікуди гуляти не ходить. З мамою поводиться жахливо, гавкає як пес. Так от мама ніколи сестрі моїй не дорікає. На мене вона теж гавкає (сестра), тому спілкування саме собою звелося до мінімуму. І от так вони днями сидять вдома - мама і сестра. Дивляться СТБ, читають Експрес і тому багато знають, особливо про подружнє життя і про виховання дітей. І намагаються мене повчити а ще понавигадують собі сім мішків гречаної вовни... якось вигадали, що я Дмитрика страшно б'ю. Потім - що Сергійчик був небажаною дитиною, але муж вмовив мене, безсердечну, таки його народити... волосся на голові ворушиться від їхніх фантазій. показовим був випадок, коли мама поїхала на море і дзвонила мені, питаючи про сестру. Я кажу: "а чом ти їй не зателефонуєш?" то відповідь була така: "не хочу її турбувати зайвий раз, раптом вона рознервується" Тобто, мене з 2ма дітьми харити можна, а сестру, яка до 11 спить - ні. Вотакво Я колись думала, що для моїх батьків було стресом, що я дуже рано від них пішла у своє життя.... а тепер вже навіть і не знаю, в чому річ. Але навіть мій чоловік зауважує, що моя мама дуже по різному ставиться до мене і до сестри, і що то дуже несправедливо. Я буду дуже старатись, щоб ніколи не розмежувати своїх хлопців.
Відповідь: Ми і наші мами Ой, та я не здаюсь. Часами поведінка моєї мами мене лякає. Он вона в церкві в неділю два рази мою Юліанку так гримнула, з таким виразом обличчя, що я аж злякалась. Чесно вам кажу! Але он я побачила, що вона дуже прошена. Вона власне дуже хоче аби її вмовляти щоб вона нам помагала. А я не така, не навчена. Ми навчені залишати її на самоті, а це саме те, чого вона боїться. Проте, вона такі сцени влаштовує, що ми воліємо залишити її на самоті. Он і виходить замкнене коло. Вона хоче уваги, але коли їй даєш, вона жалить. ---------- Додано в 15:58 ---------- Попередній допис був написаний в 15:56 ---------- Ви напевне та, хто розхитує установлений лад в родині. А сестра напевне така, що у всьому поступає так як мама хоче, ну або наближено. Он моя якось сказала, що добра дочка можа ламати її диван, бо купить новий, а погана (тобто я) ніколи їй нічого не купить. А коли вона мені сказала, що он там в сестри грошей неміряно, то я їй відповіла, що вона не мусила видавати гроші на садочки так як мусіла зробити це я з нянами і дітьми, чотирьма дітьми. Замовкла, але тоді почала - але ви всеодно забагато тратите грошей. Кажу, на що? Ну не знаю, але тратите!
Відповідь: Ми і наші мами а ми - надто скупі... завжди щось є (с) щось в тому є яка молодець Ви! Щоправда, не розумію, як Вам це вдається
Відповідь: Ми і наші мами Мої стосунки з мамою стали набагато теплішими, вона моя найкраща подружка. Мамулічка завжди мене підтримує і допомагає. З народженням кожної дитини, а їх у мене 3, я просто навчилася слухати, розуміти та любити її ще більше!
Відповідь: Ми і наші мами Хотіла розказати один епізод із свого життя . Ми з Мамою не так часто бачимось , бо трохи далеченько одна від одної , тай із 7- го класу я сама ( швидко подорослішала) . Так от приїжаю в село цього тижня , спимо з донечкою ( ранок) , заходить Мама , поцілуввала мене в щічку і сказала "я тебе люблю " на секунду мені було дивно , але потім так приємно , що в 23 роки , Мама тебе цілує , обнімає ...... Згадую ці моменти цілий тиждень , і сльози навертаються на очі , такі моменти потрібно цінувати в житті .
Відповідь: Ми і наші мами А мене розчулив Ваш допис, де слово Мама Ви пишете тільки з великої букви . Дуже тепло...
Відповідь: Ми і наші мами Як файно!!! Мене моя мама ніколи не цілувала, ані не казала, що любить. Хіба під час великого скандалу казала, що як таке від неї вимагати, воно ж само-собою розуміється. Та так розуміється... але вчинки говорять голосніше, ніж слова. Нераз хочеться, саме відчути себе дитиною, ось такою, до якої мама зайде в кімнату і просто поцілує... або сяде поруч і просто буде спостерігати, як її доросла дитина спить. Хоча ні, не тре до нас в спальню заходити, хоч моя може, навіть коли я там сплю з чоловіком... Ну що ж... так воно вже є.
Відповідь: Ми і наші мами прикро читати таке не розчаповуйтесь , Ваші дітки все надолужать , будуть цілувати , обнімати ......
Відповідь: Ми і наші мами Власне з дітками я все надолужую. Свої помилки виправляю, але часами буває, що мої дитячі страхи переношу на діток. А воно не завжди правильно. Навіть мене насварили трохи, що я все для діток роблю, а себе забуваю. Он вчусь себе шанувати, і діток любити.
Відповідь: Ми і наші мами Наболіло мені... Друга дитина, і повторюється суперечки з моєю мамою стосовно того коли дитина має починати їсти дорослу їжу... Ще з Грицем це мало виключно гастрономічний момент, то було спокійніше, а з Нестором серйозніше. Мама дає Несторові яблучко полизати, йому явно що подобається, і Гриць на те все дивиться. І як я не прошу, не пояснюю що мені розходиться щоб Несторові нічого зараз не давати, бо Гриць все копіює - як об стіну горохом... І як не прикро визнавати свекруха собі ніколи не дозволяє ігнорувати мої прохання стосовно моїх дітей...
Відповідь: Ми і наші мами Ага... Такі моменти ще треба мати Знаю, що мама мене любить, але НІКОЛИ того не чула і не почую, мабуть. Що мене лякає, що і мені ті слова важко даються...
Відповідь: Ми і наші мами Мене дуже часто не розумiють, коли розповiдаю, що до мами звертаюсь на Ви, нiби це символ вiддалености i т.д. Хоча з мамою маю дуже теплi стосунки, бувають непорозумiння, але то дрiбницi, головне, що я знаю що вона мене любить. Bона пiдтримала мене в нелегкому рiшеннi i зараз, незважаючи на те, що я далеко, щодня маю нагадування вiд мами, що вона мене любить. Так добре стае... Особливо приемно, коли мама говорить щось про мого чоловiка i називае його мiй соколик Бачили б ви як той соколик тiшиться
