Для мамусь і татусів (2)

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

дівчата маємо такий прикол.... купила шушузи, ше раніше.... ну якось зараз вони стали нам добрі по розміру, ну значить мала їх як побачила радості не було меж. Перший раз дала вдягнути, походила... далі вдягати дозволить або один або жодного але не випускає їх з рук... носиться з ними і навіть весь час купається теж з ними, вони бідні краску пускають від таких купань. У ваших дітей бувають такі диватства?

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

ггг, ясно! ми спали з ноцником рожевим з намальованими принцесками))) а був час, то зубну дитячу пасту з рук не випускали, аж малюнок стерся, такшо не филюйтеся

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

Малий тільки що підірвавсязі страшних плачем, що аж задихався, істерика...хвилин 5 не могла його заспокоїти аж серце завмерло в мене, я не могла зрозуміти ЩО трапилось. Але почала співати пісеньку і маленький заспокоївся... І, що такого жахливого тій кнопі наснилося,тщо він аж ледве дихав?

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

Марусяна сьогодні ( гралися в червону шапку)- Пане вовк,а ви не знаєте , коли прийде моя мама?)))
Я спочатку сміялась, а потім так сумно стало... Це ж садочкові пришпили((.
І ніяк мені не вдається приговорити доцю до спання у свому ліжку. ну скільки ж то може бути? таке враження , що вона сприймає як покарання спання в ліжечку. Типу, а ...вам добре, ви разом, а я тут сама, і потім шмиг, раз раз, і між нами)). От мишва.
я і сама люблю з нею притулившись спатки, але спина моя не витримує. што дєлать? маю план ліжко її змінити на більш доросле, може вона на інше ліжко буде по іншому реагувати, може саме це ліжечко її нервує?

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

В моєї молодшої таке буває після дня, повного нових вражень, а ще й коли збивається денний сон, то майже гарантовано при першому ж пробудженні маємо жахливу істерику.

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

то єдине, що в голову прийшло... бо сьогодні в Одесу добрались...поїзд,нові люди, море...
Але так шкода малого було
Десь, то читала, що сни починають снитись після рочку, хоча в це не вірю.

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

В нас переселення в власне ліжечко відбулось з купівлею нового гарного матрацу і нової постелі - і все гарно подали-розказали.

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

І я не вірю. Часто спостерігаю за малою, коли спить, то є фаза сну коли активно очні яблука рухаються - не вірю що нічого не сниться в цей час. Крім того буває так голосно регоче крісь сон, а буває хлипає.
І теж таке раз було, що так крізь сон ревіла, що не могли розбудити і циці навіть не хотіла (що для нас взагалі нереально).

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

а в нас із купівлею нового "дорослого" ліжечка, перед тим розказували про те що вона вже доросла і буде спати окремо, і подіяло, любить його і спить смачно!
AilataN спробуйте можливо також якісь новшества, а вдруг та й повезе!

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

+100% в нас мала помішана на принцесах і рожевих кольорах.. ліжечко в нас стало" точно таким як у Аврори", гг, подушечка з рюшками і рожева ковдерка.. зараз в нас період перелізання туди-сюди. не наполягаю, щоб не збридила собі його, але вже пару раз засипала в ньому, і любить його. подумай шо мала любить, і підіграй, підключи до того ліжечко, шоб то була її територія

а шо мала ходить в садок? а який? не 96?

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

у нас також.... до народження малого Юля і чути не хотіла про самостійне спання. Але після народження - на диво спокійно на 3-й день переселилась в своє ліжко і спокійно там спить. Правда перед тим вони з татом поїхали обирати постіль - то вибрали таку дівчачу рожеву, з малюночком який малій сподобався.

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

Дівчата, потребую поради, бо не даю собі ради.
Мого Ромчика наче підмінили. Він нікуди мене не відпускає в прямому значенні цього слова. Я повинна бути в його полі зору завжи, не можу навіть вийти в іншу кімнату. Відразу плач і "мама-руці". Вчора взагалі практично з моїх рук не злізав. Стоїть бавиться і ні з того ні з сього сльози, доходить до істерик за кілька хвилин. Починаю шукати причину і не знаходжу. Може болить щось, чи перелякався, чи період такий. Порадьте, що це може бути? І як дати собі раду? Бо реально нікуди відійти не можу і дитини шкода, так плаче... Я вчора вже чуть з ним разом не плакала. Бо сидить на руцях і далі плаче "мама-руці". Таке враження, ніби боїться, що я його залишу, хоча я останній місяць без нього навіть до магазину не виходила. Вже направду місця собі не знаходжу.

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

в нас точно так само. зі старшою я навіть не знала що так буває.

теж так думаю.
то реально важко.

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

не то слово...
Але мій то старший, нє?
Я от думаю чого він міг налякатись? Чи то зубки. В нас з ними завал від нового року жодного зубка не вилізло. Є лише 12. І вже пів року кожен плач на ті зуби спихаю. Хоча може то таки ікла. Одним словом не знаю...

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

На мою скромну думку то просто така дитина. І може вже краще така, аніж отака як в мене. Я тепер взагалі гуляю з валеріанкою, може то і смішно, але в хаті маю ще кілька баночок заспокійливого на всяк випадок, бо кожне гуляння з Святославом то для мене один суцільний стрес.
Справа в тому що у нас все навпаки- він хоче напевно показатися сильно самостійним, взяти наді мною верх і увесь час від мене тікає і все, ну все-все (чи то вже в мене таке враження) робить мені на зло і мене не слухає взагалі. Бувало говорю що лишу, як тікає, а сама ховаюсь і чекаю поки він злякається де мама, якщо звичайно місце безпечне, то так можна простояти певно з годину і йому вшистко єдно що він сам, що нікого нема.
То моє серце увесь час "підскакує", бо там машина, там пес, там ще щось і ще, а він біжть-летить. На мої пояснення одні плачі, або валяння по асвальту. Золоті були часи, коли можна було хоч трохи повозити в колясці, а зараз...

Для прикладу ми нині дві(!!!) години йшли на дитячий майданчик, який знаходиться зовсім не далеко, але так і не дійшли. Я оббігала з тим велитенським кульком пасочок і машинок пів району і з того всього на майданчик ми так і не попали по зрозумілій напевно причині.)) При тому мали певно з 10 штук диких істерик, кілька штук лягання на асвальт і ще купка всяких приколів. З того всього я так бігла за ним куда попало що забігли на територію якогось заводу і потім звідти ледво вибралися.

Я вже в серйоз задумуюсь що то з нього виросте, бо характер... Вредіна одним словом, страшна вредіна.

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

ну він вже засік, шо то на тебе діє, і користає по повній. я б на твому місці постаралась стати (читай мусиш) становчою. тільки істерика-підем додому, продовжує- тащи домів. і так кожен раз. побачиш- дійде! і не проси його, не ний яка ти бідна, хай зжалится - то все доводить йому, шо ти "під" ним і може крутити тобою як захоче. Ти МАМА. твоє слово має бути законом! інакше, звиняй за слово, здохнеш.. почитай шось проповедінку і психологію малючків, то поможе побудувати тактику і з дороги не з"їжджати, а бути впевненою в тому як поступаєш.

мені здаєтся це просто період, який треба перебути. в нас так періодично, і одна тільки рада - беру на руки, постійно перегукуюсь з кімнати, ходимо всюди ми і так разом, словом, показую, що всі її страхи марні і я є , і вся її як тільки шось пояснювати, віддирати від себе, і шось говорити- то тільки погіршує ситуацію, і поглиблює її.ІМХО

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

не дивитесь якихось свіжих мультфільмів? не міг шось засікти по телефізору з ваших фільмів?
ніде не були в гостях, шоб хтось міг його образити/шось "важне" забрати? може бути купа всього емоційного на раз, ви були на морі, потім в Карпатах, крім того зуби можуть "підлізати" і вилізти потім-потім, такшо не обов'язково ти знайдеш причину
Можу побажати тільки терпіння
В 2 роки Софія, яка мала няню вже 5 місяців, раптом почала ні з того ні з сього не пускати мене навіть за хлібом... Перейшло десь аж за місяць. Добрий місяць було так, причини не знайшла, та й не дуже шукала, ну може ж дитина просто мати потребу в різні періоди життя в близькості маии? може. Ну то розслабся, не нєрвнічай і воно скорше пройде.

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

Та причин дійсно може бути купа. Все по такому ланцюгу. Перед поїздкою на море в нас почались істерики. Без причини. А от як приїхали, він мене перестав відпускати. Думаю тому, що я практично постійно була з ним сама. Батьки на відпочинку, чоловік довго на роботі. От він і ходив як хвостив і плакав, коли не бачив мене. А в Карпатах це все помножилось, та без фанатизму. А вчора то взагалі катастрофа була. Він скільки з моєю мамою лишався, вчора навідріз відмовився бути з нею. Сьогодні нічого практично не роблю, сиджу з ним в кімнаті не відходжу, гуляєм в двох і якось трохи попускає ніби. Одним словом спостерігаю.

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

Я вже пробувала- не діє.
Ми рідко гуляємо біля дому, бо мого непосидюха все несе та й несе (він взагалі ходити не вміє, увесь час в бігах))), тому прийти потім додому трохи тЄжко. Коли беру в істериці на руки- вириває. Жук малий силу добрячу має, я втримати не можу. Як тільки торкнеться ногами землі- падає на дорогу, істерика і будьте здорові. Піднімаю- знову вираває. Ми увесь час привертаємо до себе увагу на прогулянках. То капець повний.
Хоча категоричності мені стопудов бракує, тут ти права. Інколи буває вже взлощуся, несу додому, а тут його переклинить "мама мій-мій" поцілує, обніме, а потім покаже куди хоче йти. Я в такі моменти здаюсь і знову все по новій. Треба набратися трохи більше категоричності, бо так діла не буде.
Казали мені переросте. А він все росте тай росте, але то все ще заглиблюється.

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

ну бач, сама ж усе розумієш, це вже прогрес! не попускайся на сюсі-пусі, і процес піде! і ніфіга він не переросте, ну хіба переросте це, а здобуде шо похлєщє словом- кріпись і дій, воздастся!