Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Вчора був гарний вечір - вперше за два тижні вилізла в люди. Гарний був вечір із класними людьми .
А нині день якийсь дивний. Вчора лягла спати десь в другій ночі - бульки бавилася у фейсбуці. Такі в мене сусіди на поверх вище турботливі - напевне, щоб я не спала довго, вирішили з самого ранку щось перформатором робити, причому в тій стіні, біля якої я сплю. Само собою, що не виспалася і через дикий головний біль ранок почався із пробіжок аптеками у пошуках цитрамону. А зараз така духота, що дихати нема чим. Кави випила - стало ще гірше. Не лише спати хочу, але й серце поколює, самопочуття - гірше нікуди. А мус цілий день за ноутом сидіти. Отак.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Ну то так вийшло Вам на прощання, щоб потім часом ностальгії не було

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

святкові теплі дні, що може бути кращого?
вчора з самого ранку з коханим повирішували багацько справ, скориставшись вихідним днем. потім поїхали до моїх батьків, відвідали концерт, на якому співали Тоня Матвієнко, Арсен Мірзоян, Лілія Ваврин, Ірина Федишин. остання для нас була особливо цікавою, адже саме вона співатиме для нас на весіллі (не враховуючи наших музик).
а сьогодні чудово провела час на святі вареника, дивилася танці за участю моєї похресниці. підвечір погуляла з племінницею у Стрийському парку. одним словом, проводжу час з родиною, поки коханий проводить його в колі своєї сім'ї.
завтра іду на день народження, такщо насичені гуляльні деньки продовжуються!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

як тільки з'явилось трошки часу- прибігла, бо аж руки сверблять щось написати
я вже нарешті є! відпочивша, засмагла, спокійна... а головне- я забула як то коли болить голова ггг.
всі перед і поствесільні переполохи пройшли, зашкальні емоції вляглись і тепер я просто насолоджуюсь релаксом, усвідомленням того, що ми нарешті переступили всі оті психологічні межі, всі страхи, все до чого так довго йшли. тепер я нарешті можу сказати- то так кльово бути заміжньою в стосунках нічого не змінилось, але з'явилось відчуття захисту, комфорту, впевненості..

сьогодні розписка у наших найкращих друзів, заодно перших дружб. страшно за них тішусь і йду потихеньку готуватись, бо чоловік каже, що я як завжди не встигну і буду бігати в істериці а ше пиляє ВЖЕ йому попрасувати сорочку.. то називається перші сімейні приколи
все біжу, всім гарної недільки!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Так давно не була на посиденьках...
Вся в роботі, домашніх справах - ось зараз в повній тиші, з холодним м'ятним чаєм вирішила написати
Кажуть, що це останні теплі/сонячні/літні вихідні... Не знаю, як щодо теплих/сонячних, але те, що останні літні - це правда! І аж тепер усвідомила, що літо закінчується, а я ще не була на відпочинку... Навіть озеро, чи річка так нас і недочекались Обіцяє муж на осінь кудись вирватись - побачимо...
Три дні вихідних промайнули дуже швидко і за роботою. Відчуваю. що перетворююсь на трудоголіка. Навіть муж сваряться))) Каже, що зраджую йому з роботою... Ех... Робота - це моя проза, і моя врочистість.
Сьогодні день - нічогонероблення... файно... насолоджуюсь тишею, спокоєм...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

втомилася... ремонт - це зло, хворий чоловік - ще більше зло. а я розриваюся між тим і тим, і ще купою справ. прозище одним словом, а мало бути святкування 2-ї річниці шлюбу. ну нічо, в середу відсвяткуєм з чоловіком річницю, ремонт за місяць закінчиться і вже будем жити в новій хаті. і ще одна врочистість - я нарешті записалась на масаж - втомлена Мартуська заслуговує на півгодинки релаксу.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

бгг, не хочу вас розчаровувати, але те стихійне лихо можна хіба тимчасово призупинити :xaxa:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

нєєє, якщо той ремонт закінчиться, раніше як за 10 років я новий не почну - це 100%

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А ми сьогодні повернулися з Карпат. Провели 4 незабутніх дні в Славську. Гарно відпочили, покупалися в річці, назбирали ожин в лісі, попарилися в сауні, діти нагулялися. Приїхали у Львів, а тут, як завжди, дощ.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

В мене минув один тиждень відпустки - погостювала в батьків, так добре, купу справ вирішила, з однокласницею зустрілась, в школу свою завітала до керівнички в гості, на річці позасмагала та покупалась, і ось уже у Львові. З понеділка ще купу справ тут, а потім ще на пару днів втечу до батьків. З страхом згадую про роботу, співробітники не дають про неї забути, так хочеться ще відпочивати і відпочивати. Забуду про роботу ще на тиждень, не братиму трубку і буду відпочивати та насолоджуватись останніми днями літа!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

В нас були тихі сімейні вихідні. Об'їздили трохи родину, поїли шашлички. Класно
Завтра знов маю заняття з водіння, буду вже по місту їхати.
Теж усвідомила, що літо пройшло, а ми води не бачили. Але не вийшло нам поки кудись поїхати...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Нє, я таки точно маю талант - як тільки гарна спекотна погодка та кілька вихідних підряд - я мусово маю застудитись так було на травневі свята, так само й цього разу - в четвер ввечері відчула що горло трохи нездорове, в пятницю мене вже наздогнав сильний нежить і загальне нездужання, в суботу взагалі ледь на ногах трималася, сьогодні вже значно легше, але ще є слабкість, тому весь день провела вдома, лежала, пила чай і спала - вилежувала свою "панську хворобу", як каже моя мама. До вечора відчула що мені значно легше, лиш трохи нежить лишився, тому вмовила свого Сонечка трохи пройтись, хоч півгодинки бо в мене вже голова квадратна від сидіння в чотирьох стінах. Пройшлись, якраз повернулися і дощ вперіщив... ось так і прошли три вихідні. Єдине радує - не треба завтра на роботку йти, а то після таких "насичених" вихідних працювати взагалі настрою б не було...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Сьогодні маємо суцільну врочистість: вибрались нарешті гуляти всім сімейситвом, паралеьно провели шопінг, правда муж довго не витримав мого примірювання потім з Ганнусею пішли в басейн - у - ура!! - після моря я плаваю набагато краще, можу вже кола по басейну мотати, а то раніше боялась на глибину залізти.
І ще завтра їдемо до Львова. Буду мати ще тиждень львівсього щастя, бо та сталіца мене зовсім не тішить.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Ми провели дуже гарний день - були в хресних батькiв чоловiка, люблю я в них бувати, гарна атмосфера, файна компанiя, веселi розмови

ну i ще хресна дуже смачно готуе

Тiшуся що сподобався îм мiй тортик

хресний просив добавки 2 рази, при тому, що солодкого майже не îсть

Правда, ввечерi, як додому приîхали, щось дуже мене голова розболiлася, прийшлося таблетку пити i лягти. Коханий потiшив, бо тихенько як мишка, щоб мене не розбудити зготував смачнющий обiд на завтра

беру з собою на роботу, бо поряд нема дуже де поîсти

. Тепер сиджу, п'ю чайок

привiз нам друг з Японiî зелений чайок, смачнющий, а баньочка просто чудо

, трошки працюю i слухаю дощ за вiкном.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Усьо, я безробітна, ги. П'ю Паулянер в пабі. Завтра буде розгрузочний день, але нині вже всерівно. Відіграла нині останній концерт-відкриття студентського містечка Українського католицького університету.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Жахливі вихідні(((
вчорашня безсонна ніченька, вранішня поїздка в лікарню на Орлика, плач_істерика дитини через накладений на руку гіпс ( і як то ще аж три тижні то все витримати??!!), так загрузили коляску на сьогоднішю роздачу, що аж два болти тріснули від перегрузу(( голова як баняк, ніг не чую, о 22.30 тільки закінчила мити посуд, робити салат і замість того, щоб спати сиджу тут...
через травму синочка ЗНОВУ доведеться відкласти лікування своїх зубиків ( чоловік на роботі, тому була домовилася із подругою, що привезу до неї синочка на 2год бавитися, але ж тепер не попру дитину із гіпсом на руці через ціле місто маршруткою, ну і бавитися повноцінно із своїм старшим другои він не зможе, а я відповідно не зможу коханого синочка залишися самого навіть на 10хв, бо просто шалено хвилюватимуся за нього - Йо-йой!).
Одним словом - чорна полоса якась...
Єдиний приємний момент сьогодення, то це живе спілкування із форумчанками.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Ну ти не могла до середи почекати????
Альбо сьогодні пющіх піво покликать??)))

я сьогодні вілпровадила дитину у двір гуляти, двір у нас закривається, двері маю відкриті і якраз ту частинку двору де дитина бавилась мені гарно видно. Потім прийшов сусідський хлопчик, потім ще сусідські діти, загалом я чулася , як велика і страшна вихователька в садку)). А командувала як!!))) Винесла їм пів-кіля пластиліну хенд-мейд, потім всі іграшки, потім ми пішли за Гуліверами в магазин, попили всі з ними чаю, потім миску з водою винесла і водяні пістолети))). Коли вже почалася біганина босими то ту братву розігнала по хатам)).Але вже натішилася дітвора!

Прибилась до нашої компанії купка дітей з пістолетами , які стріляють камінцями і пульками, то ми ( я) їх швиденько загнали в квартиру де вони гостювали ( не наші діти), скажіть, для чого дівчаткам купляють такі пістолети, га?

а я як натішилась, бо в хаті зробила купу всього, на одне око за ними приглядаючи, прихожа сяє і блищить ( бо могла робити щось тільки біля дверей).

Оооот...
потім мені привезли гарбуз вагою 18 кг. Я важила! Маруся казала, що зараз цей гарбуз преретворится в карету)). і навіть чарівної палички не потрібно, вона у нього і так залізла б).
Трохи зтушила а-ля кабачок, трохи наморозила, насмажила зернят, ще лежить половина, дивлюсь на неї, тай думу гадаю??))

ще я сьогодні пекла картоплю в рукаві, чомусь ніколи так не робила, то дуже класно і швидко. І робила бісквітні млинці, дууже смачні, з чорницею. Але саме основне, що з"їла я тільки пів- млинця, більше я не хотіла. Тому я дуже горда собою)).

Та день мав бути зовсім не таким. Ми мали їхати на дачу, а там я повинна була лежати догори лапками і ні. про. що. не. думати. Або робити вигляд, що дуже глибоку думу думаю.

В пів першої у мужа спрацював будильник. Думаю, чого б це?. Через хвилину з"являється муж, зі сну, з вигуком " МАРС!!". Я, спокійно, "Ні, не видно". Він " Що не видно???!!". Я- " Марса не видно." Він- як?. Я "Ну та так, бо хмари)))"
Це сьогодні мав Марс бути такий самий як місяць. От , астронома маю в хаті, ггг))
Толку, якщо небо геть захмарені. Ми, все таки, вийшли, глянули. Муж сказав, що як бідному Марс глянути, то зразу і ніч темна))))
ой, іду я спати, настрій хорооошииий....

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Не все так склалося як гадалося, бо діти захворіли і вечеря з кумами накрилася, але муж - золото, в суботу таки зробила манікюр і педікюр. В пятницю вранці пішла з мамою і Мартою до церкви на молитву за Україну, татко був вдома з кашлючим старшим доціком, а в обід вже Марта засопливилась, а за пару годин і кашляла вже, ссловом ціле щастя шо ми не поїхали в Закарпаття з друзями.
Вчора чоловік наполіг погуляти в обід з дітьми, ну Марті нічого, а Софія знов більше кашляє, колииииииииии цеееееееее закінчитьсяяяяяя..........
Добре шо хоч останніх 3 дні нема вже такої сильної гіперлактації,

бідна моя Мартуся аж з правої груді їсти не хотіла, так їй текло,

сподіваюсь шо ми більш-менш приходимо до встановлення лактації і може вже таких сильних набирань не буде. Як то кажуть, будєм посмотрєть.
Прокинулась від дзижчання нав'язливого комара і шось не можу заснути, пішла на посиденьки полазити, а тут на мейлі повідомлення від Роксоляни про мою червону джинсову курточку з кунди, классссссссссс, буду рано напрягати чоловіка (так якби то зараз сильно вечір))), хай по-швидше забере, а там ше є коє-шо ммммммм буду хвалитись

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

То було дуже несподівано. Я вже по концерті. а мужа приїхав до центру і з нашим дружбою встрітився. От і пішло поїхало, що додому їхали на таксі .