Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? а звідки певність, що саме в 25 їм би то вдалося? То все не від людини залежить. Ну так, все , хрест на собі ставлю, я вже по-любе буду "старою породіллю.." Що за совєтський підхід? Менше треба слухати наших лікарів з їхніми застарілими думками і методами.... Я не кажу, що треба родити пізно, я взагалі не беруся говорити, коли треба родити дитину. У кожного своя доля, свій шлях і як має бути, точно так і буде.
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? ну тут важко щось сказати, в кожного свій погляд на це, але літом я наприклад можливо вдома була тижні два не більше, а в нашому місті аж таких цікавих заходів немає, а нічні клуби не мій формат....намагаюсь трохи їздити по Україні, хоча вчусь і підробляю, вже відвідала Львів, восени хочу в Тернопіль...а якщо десь затримаюсь довше від тієїж бабусі втик) ---------- Додано в 20:22 ---------- Попередній допис був написаний в 20:17 ---------- категорично з Вами не згідна, моя тітка в 30 родила здорову дитину, а враховуючи що не поспішала із заміжжям дочекалась дійсно гідно, а не першого зустрічного, бо в 26 ВЖЕ ТРЕБА!!
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? :khomyak::khomyak::khomyak: скільки вже було написано на цю тему ! Чесно, мене дуже дивує , що зараз ще є люди, які можуть так думати ! 21 століття на дворі !
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? мдя... якщо жінка після 26 років вважається старою породіллею, а в 21-22 закінчує ВУЗ, то треба встигнути народити 2-3 дітей за 4-5 років, причому закінчивши ВУЗ одразу першу дитину, за нею другу, а третю вже й ледве встигнеш ))) та ну їхні статистики ))) знаю дівчат, які після 30 почали народжувати першу дитину, тоді другу і все ок )))
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? То медики собі якось по категоріях так розбивають, в коліжанки в ПБ на картці так і писало. Ну, але в нас і після 20-ти дівчину багатьма вважається "старою дівою", то що ж, лягати і руки скласти?
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? ??? Може навпаки? Якщо у вас є кохана людина, то можна ( з великого дозволу) виходити ? Чи ще ( не можуть)? А якби завагітніли в період початку статевої зрілості то в тридцять могли б стати не старими породіллями, а бабусями)))) Ну то, як кажуть, що найбільше хочеться, то в страшних снах і сниться))) Про 26 промовчу. Хоча ні, цікавить мене питання якими то породіллями мали б називатись 40-45 річні. Пропоную ввести назви, як то : " перестарілі", "суперперестарілі", " мегаперестарілі", " і т.д. Як в тому анекдоті- ти нє стар, ти супєрстар!!))) Подобаються мені такі дописи- зайшла, пукнула, і піде ображена, бо непойняли.
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? читаю і смішно стає. В мене вдома дівчина в 19 народила дитину плановану, бажану, сама дає раду з дитинкою, мама в Італії і не може до кінця року приїхати то всі в один голос кричать рано! А тут в 26 вже пізно...Це коли народжувати треба?! ---------- Додано в 01:18 ---------- Попередній допис був написаний в 01:12 ---------- ніяк! Сама довгий час з таким боролась. Тепер мама час від часу про то нагадує хоч для мене вже ніби то і пора, мамі я кажу одне, ти так дуже сильно хоче, давай, за першого-ліпшого! Але ми будем в тебе на шиї сидіти, ок? якщо не хоч, ну то доки сама на ноги не стану, або не здайду кого сама захочу, доти про весілля нема чого говорити. А ще сусідська мала начиталась, як тільки мова на вулиці про моє весілля і відразу я - "та яке, ще роботи немає толкової..." - а вона - "Що не беруть ще?" і все ніби втихає
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? оо.таке саме, але в мене і батьки, і бабусі, і всяка родина. всі тим нервують. як мама дуже наполягає, то відповідаю: "ок, то я кидаю навчання і внуків народжу, зятя до нас приведу, будеш нас обох доглядала". після цього чую:"та дее.. я тобі на майбутнє то кажу, та тре закінчити навчання і ля-ля". вони думають, що без такого капання на мозги, я вмру чи забуду про то. але так, не кличуть , тому навчання і робота поки
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? Ви что? зараз обізвуться 40-45 річні і справедливо скажуть,що їхнє життя ще тільки починається. "стара породілля" - по-радянськи образливо, як на мене. і взагалі, що за механічна привязка - шлюб=миттєво вагітніти? все що на мус, навіть підсвідомо, на добре не виходить. я не боялась виходити заміж, але передвесільний мандраж був. під впливом подруг і родичів: тобі ж щойно 19, нічо в житті не бачила. одну ніч промандражила і зрозуміла, що хочу бути з цим чоловіком все життя, а все решта - дурниці. в нас скоріше він не дуже би чекав, йому 28 на той момент було
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? родина його переконувала, що "пора", десь від 26. Постійно підсовували йому наречених. і старались огородити від мого впливу. Ну але то в іншу якусь тему.
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? Я взагалі вважаю, що заміж потрібно виходити якомога пізніше, або взагалі не виходити (це суто суб'єктивна думка). Якщо звісно не хочете ставити хрест на кар'єрі, самореалізації, незалежності, а добровільно ставати кухаркою, прибиральницею, нянькою і т.п.,(лише одиницям вдається вдало поєднувати дім і роботу) і довічно сидіти в чоловіка на шиї поки не набриднете йому. Як правило чоловік, що одружився, вже сприймає це як належне, він більше не намагається завойовувати жінку, бути кращою заради неї, все стає спокійне, сіре і буденне. І взагалі хто сказав що жінка обов'язково має народити дитину чи певну кількість дітей і обов'язково в певний проміжок часу? Це все індивідуально, в кожного своє щастя, не потрібно йти на поводу в оточуючих, чи відповідати певним стереотипам. Краще робити так, як підказує серце, аніж не щасливою, але зате "як всі", бо "що люди скажуть" )))
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? дуже правильно. подружжя без дітей і кар'єра - стовідсотково успішно, перевірено на собі. декрет теж можна використати для самовдосконалення, самоосвіти, цікавої роботи на дому. А 3 роки - то не вічність, і якщо їх провести правильно, то потім можна без проблем влитись у щасливе професійне майбутнє. Для мене професійна діяльність дуже важлива, тим більше що я пробую себе у кількох професіях (освіта дозволяє), і наразі до кінця не можу визначитись, чим би я все життя займалась. Тож зараз ще з півтора роки маю, щоб вирішувати (або продовжувати народжувати дітей) цікаво, всі переживають в основному за кар'єру. А ніхто перед весіллям не боїться розчаруватись в подружньому житті, в коханій людині? от я боялась. Тому що мій чоловік для мене більше ніж кохана людина, на той момент як він запропонував одружитись - він був нездійсненною мрією моєю і я навіть не могла уявити, що ми будемо разом, тільки обережно цього сподівалась... і в ніч після тої розмови, в якій він покликав мене заміж я страшенно боялась, що пройде рік - і якась пелена впаде з очей. Бо ж не буває насправді такої любові, як в мене до нього... але минуло 5 років, ніякої пелени на очах не виявилось, і таке кохання все ж буває
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? Клааас! Якісь "рибні" дні на ржачні дописи:biggrin: Монітор аж затраскала від реготу. Попкорну, вимагаю попкорну!!!
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? ой щойно одна форумлянка всіх підганяла ... а тепер ви назад завертаєте ... кумедно ну та без кар"єри не жисть а воно всім треба? Всім-всім? ужос, і це я так вже 8 років "мучусь"! піду чоловіку скажу шо я в нього на шиї сіро і буденно сижу кухаркою-нянькою. хто би спорив, тільки незрозуміло як ці слова поєднуються з попередніми. мене вичоркувайте
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? Ну, чого ж? Якщо з самого початку людина вважає сім"ю ярмом, то не варто навіть починати.
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? Не ображайтесь, але Ви мабуть ще молоденька, вчитесь. Я коли вчилась, я теж думала тільки про одне, кар"єра, кар"єра, кар"єра. Вчилася дуже добре, тому хотіла себе реалізувати. Вийшла заміж, з дитиною не спішила, бо що ще молода, ще встигну, поки роботу знайшла, поки то, поки сьо. В результаті, коли ми захотіли дитинку, пройшло достатньо часу, щоб в нас все вийшло. Я дуже шкодувала за всі свої принципи і мрії про самореалізацію. Повірте, що роботу із сім"єю, а тим більше із маленькою КРОХОЮ, чи кількома не порівняєш. Це цілком різні речі. Ніхто не каже, ще навчаючись виходити заміж. Вивчились, знайшли роботу і вперед, головне там не засідатися, а шукати своє щастя ще і в іншій стороні. Тому, я особисто таким людям для кого кар"єра ГОЛОВНЕ - співчуваю.
