Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Однааако, я пивко люблююю!

Чудовий нині був день. Зранку подзвонили мамині подружки, що приїдуть в гості, мали обговорити план здибанки десь на День незалежності всіма сімействами. Солодке лишилось ще з неділі, щось трошки доготували тож нічого було переживати. Потім одна з коліжанок передзвонила і сказала, що дуже хочуть її діти також приїхати. Бо старша донька приїхала з малою з США, тож поки відходила від перельоту, то ми і не призначали зустріч, бо вона трошки зле перельоти переносить. А з молодшою ми все планували зустрітись, але то я не могла, то в неї плани мінялись. Словом, приїхала до нас купа народу і двоє чудових діток. Такі кльові, шустрі, смішливі! Так ми гарно посиділи, побалакали, насміялись. Супер! Мужа заставила мити посуд, бо з четверга відпахую як "папа Карло" з нескінченними святкуваннями його ДН.
Завтра вже проза, як я намагалась відтягнути здибанку зі своїм керівником, а не тут то було. Сама подзвонила і тепер маю їхати в Винники завтра якось шукати де вона мешкає, бо мушу доправити посібник до вересня. Шось так нема настрою про роботу думати. Ех...в Карпати хочу, якісь трохи.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Ну, день як день, тільки шаленна лінь на мене напала.
З ранку бігала на базар, трохи продуктами підкупилася, купила рідину для миття вікон. Мала наварити їсти і помити вікна поки малого не приведу. І от час іде, я вишу на ДП, їм сємки (і нашо я їх купляла?), вікна не помиті, заплановані деруни не зроблені, ааа я ще мала огірки закрутити. Мдяяя, тре йти до роботи, поки малий шибеник в садочку.) ше дві години залишилось. Може шось тай встигну.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Тиждень в мене, ще починаючи з вихідних "не вдався". Сварка з шефом, нерви, в родичів біда, а вчора ще в чоловікову машину врізалися, 3 дні як закінчилася страхівка, не поновили, бо машина була на косметичному ремонті, забрали лялічку, ну і от... Якось забагато за 4 дні... Попила заспокійливе, і поклала на все "болта".
А ви знаєте, колись на тренінгу мене вчили шукати позитив у всьому. І він є!
Ми з чоловіком здорові, діти здорові, близька рідня теж. От з чоловіковою тітчиною родиною у Криму набагато гірше, там і діти і дорослі мусять по лікарях бігати. Переживаємо за них, молимося. Якась там чорна смуга, а такі добрі і приємні люди.
Я ще раз знову закохалася у свого чоловіка, він в мене найкращий і він мене БЕЗМЕЖНО любить. А я була дурна і цього не бачила. Ну і біс з тою машиною, поремонтуємо, в суді відсудимо компенсацію чи ні. Головне, що він - живий і здоровий, і ми знову ЗАКОХАНІ один у одного, як давно колись.. А машина - це кусок заліза, і зрозуміло, що витрати і так з нею мусять бути.
Налагодилися стосунки з моєю сестрою. У тих істериках і сльозах, ми призналися, що любимо одна одну більше за всіх. І я знаю, що вона, моя мама і чоловік за мене будь-кому "писка порвуть", і все на світі зроблять, якщо мені це дуже треба. Ну дітей я не рахую, вони поза конкурсом. 5 людей, які мене щиро люблять і завжди підтримають у скруті! Не погано, еге ж?
На вихідних привеземо дітей у Львів. І я вже не маю нікуди пертися, хай той шеф котиться під 3 чорти. Я піду з малими на мультики, купуватиму все рожевеньке до школи, оновлюватиму їх гардеробчики (і свій партизанськи ). І басейн, басейн... А у кінці серпня ми всі махнемо на море...
Приїдемо і я загоріла буду знову шукати собі роботу.
Зараз квартира уся у плівці і пилюці. Ставимо нові вікна і підвіконня, а я либлюся як дурна.
Все, все у житті дрібниці. Головне - щоб усі були живі і здорові, і щоб у ваших сім`ях панував мир, спокій і любов.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Нема спеки і це вже радість. Я доварюю кабачкові ікру, закриватиму ввечері (і не питайте для чого мені так багато, ще зима не скінчиться, а в нас закруток вже не буде :xaxa, закинула прання, нагодувала дітей і збиратимемось гуляти. Підемо в гості до коліжанки, 10 днів її не бачила.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

день на день не подібний. тільки позавчора тішилась, що відпустили швидше з роботи, як вчора прийшлось більш, ніж на годину, довше сидіти. але продовження вечора вдалось!: їздили з коханим на вечерю, а потім були в кіно. перед сном я ще наїлася кавуна, почитала весільний журнальчик. а сьогодні зранку встала з прекрасним настроєм! встигла і укладку, і червоний педікюрчик зробити, і в душі так добре постояла. одним словом, привела себе до порядку і так мені добре від того. а ше, на щастя, вчорашній нежить і безперестанне пчихання пройшли

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Щось важкувато мені - вже так звикла до маминої допомоги, що тепер як вона поїхала, не можу увійти в колію і давати собі раду сама. Вчора ще й дитина мала дві травми, зранку калатнула головою до побічниці ліжка, а пообіді до канту журналього стола в мене аж істерика сталась, бо на чолі вм'ятина була, а бідна дитина сильно не плакала, а тільки дивилась як то я реву.
Знаю, що мушу себе в руки взяти, тільки от не знаю як.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

відсвіткували мамин ДН... завтра в тата ДН...
а сьогодні мала "виніс мозку" від своєї доці... яку взяла до Львова .... нічого корисного не зробила хіба знервувалася наніц.
то потім вона вже спала то ми походили в метро, зараз зроблю тірамісу і на завтра викличу котрусь коліжанку зі Львова.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Мдямс... у нас тут таке життя, що я декого вже два роки не бачила, а декого рік, хоч живемо ніби поряд. Так воно є, що кожен має своє і не хоче нікому надокучати.

У... не можу дочекатись п’ятниці, що вже не треба буде ходити на роботу. Вчора позбирались вже всі дівчата, і поскладали свої речі в валізи. А хлопці в нас ліниві. Кажуть, що вони ще мають час. Тай, що тим хлопам збиратись - майтки, шорти і хаболька.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

так довго планувала цей допис... і як то завжди буває тепер все одно не знаю що сказати...
в мене нова лінієчка.
новий статус.
нове життя.

трохи це все меланхолійно..коли пройшов ажіотаж всіх подій недавніх днів. залишилась реальність.. наступило усвідомлення.

все позаду. стільки зусиль, переживань.. все пройшло. все тепер минуле. моє, наше, але минуле.

так багато емоцій, хвиль почуттів, посмішок, сліз... всього-всього дуже багато. і все таке нове. і наче не зі мною...

можливо дурниці зараз пишу, але знаю, що посиденьки завжди зрозуміють..
буду скучати, бо не знаю коли наступного разу напишу.

будьте чемні. люблю вас

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Цілий день сидимо в хаті - на подвір"ї...
в обід подзвонив брат і сказав, що маму забрали в лікарню, а в мене просто розпач - не знаю що робити((( чоловік на роботі, в малого температура чогось після денного сну появилася, в лікарні не харчують, тому потрібно мінімум два рази вдень щось приготувати-занести матусі, а це в іншому місті, молодий-холостий брат толком нічого не приготує, тай теж на роботі.... Тягнути зранку хворого малого за тридев"ятьземель маршруткою в ту жарищу теж не вихід.. Йой!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Величезна врочистість - у племінника годину тому народилась доця!!!!! Я тепер якась троха бабця чи шо? Відчуваю себе "старою і мудрою черепахою"
Все решта життя нагадує клубок з нитками, який намотується-намотується.....Проза. Дуже хоче все це перетворити на врочистість, але, на жаль, від мене дуже мало залежить. До кінця серпня треба прийняти купу важливих рішень, які можуть повністю змінити наше життя. Не знаю, як буде краще. Хвилююсь за те, що буду жалкувати за наш вибір. Відчуваю себе слабачкою, бо ненавиджу, коли не володію ситуацією.
На душі важко, хоча гарний день, гарні новини. Бажаю всім впевненості у завтрішньому дні!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Аналогічний стан.
Здавалось би проста життєва ситуація, а я відчуваю себе зовсім безсилою мачухою...
Попри то ледве встигаю розгрібати те, що раніше робила в два смичка. Як жеж я хочу щоб пошвидше скінчились ті епопеї з садочками-роботами і взагалі, покажіть якусь нору я там сховаюсь.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Прозищееееееееееее...Ех, як мені набридла вже ця вся рутина...выдколи я в декреті кожен день одне і те ж: встала, помила посуду, нагодувала сина і сама поїла, приготувала обід чоловіку, погуляли, інколи поспали і вже вечір і так кожен день. В мене вже якась дородова депресія починається...Щойно сиділа іц дусилася слізьми, а причини так і не знайшла - все набридло, хочу свята, хочу бути гарною, а не зачуханою домогосподаркою, хочу зустрічатися з подругами (зараз щось у кожного своє життя, певно і нема в мене подруг), хочу романтики з чоловіком, побачень по вечорах. ..знаю знаю, що на 99% я себе просто накручую, але т акий в мене нині настрій

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

в мене часто такий настрій
то все сидіння в хаті, хоч я не дуже то і сиджу вже, але все ж
а по темі-нормальний день, вранці мали зустріч потім разом з чоловіком пообідали в місті, а під вечір ходили в кіно на тупий фільм. Врочистісь я одягнула сукню, яку мені мама зв"язала, відчуваю себе в ній що гола але постійно слухала компліменти від чоловіка

, казав що я в нього сексі

допікаються перепілки і будемо вечеряти, але я якась знервована, а ще сьогодні вперше зачепила бампером бордюр, він (бампер) в нас давно побитий то не шкода, але не приємно

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А в мене шалені деньки почались (як завжди, коли я у Львові).
Вчора допомагали з чоловіком моєму дідусеві на дачі. Хоч ми там мало попрацювали, бо що за один раз зробиш, але думаю дідові було приємно. Звозили мамин телевізор в ремонт, ввечері я так довго збиралась на прогулянку, що чесно думала наче ми погуляємо десь на районі і підем в люлю. Не там то було, чоловік потягнув мене в центр, причому то якось вийшло спонтанно, просто йшли собі, розмовляли і незчулись як опинились в центрі. Трохи покавували і вже думали, що підемо пішки додому, бо маршрутки вже майже не їздили, але нам пощастило
Сьогодні ми цілий день гостювали, провідали двох моїх подруг, так гарно посиділи-побалакали. А ще в мене зараз період подарунків, сьогодні отримали від свекра подруги закрутки, дав нам своїх фірмових огірочків. Вдома розгорнула пакунок, а там ще й грибочки і подарунок від самої подруги. Приємно було, не те слово

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А в мене супермегаврочистість - приїхала з моря моя донечка, не бачила її 25 днів, скучила страшенно! Зранку не встигла її наобніматися, бо спішила на роботу, але ввечері відведу душу на тому малому негринятку.
А в суботу ідемо на весілля і за завтра мушу щось гарне знайти донечці, але де,

в Антошці светри і куртки вже висять

?
Хоочу додомуууу!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Чоловік-баламут. Сам мене підбив на раптову маленьку подорож, я вчора повідомила маму,що малі до неї в гості приїдуть, мама відповідно наварила/напарила /напекла...а чоловік проснувся зранку і...полетів до києва по роботі. Ну я знаю свого чуда, тому навіть вчора і сумки не пакувала. Плюс, що я не готуватиму їсти, поїду до мамці і позабираю всю провізію в неї.
А так...літо проходить якось так вже мені то відчутно, правда тішусь що незабаром ще позагоряю трошки на морі! В квартирі красота- вже немає тої духоти дурнуватої, масік спить, старший обідає, а я кавусьнічаю...кума шось трубку не бере, так би с пів годинки ще з нею потринділа.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Відпочинок на морі, то, звичайно, добре, але я хочу додому.
Тому в мене така врочиста проза ( щодень одне і те саме) : зранку ледве встаємо на сніданок і то о 9 годині, а Анюта може спати і до 10. Потім їдемо на море, спочатку ходили недалечко біля готелю, тепер їздимо на другий кінець острова, бо там набато чистіше море, менше яхт припарковано, а ще пляж знаходиться в такій бухті невеликій, то водичка там просто гаряча, крім того з термального джерела ще потічок тече в море.
Обіду в готелі немає, тому я для дітей замовляю піцу, за дві з доставкою плачу 9 євро, ото би у Львові такі ціни були Анюті Їсти варю в готелі на кухні, або макарончики з м'яском, або картопельку якусь чи зупку. Потім вона лягає спати, а я йду до басейну. Найчастіше в обідній час я там одна, бо весь готель спить! Весь персонал і всі відпочиваючі, тільки ми з хлопцями, як привиди ходимо
О 8 у нас вечеря, а потім знову їдемо гуляти, кожного разу стараємось вирватися в інший кінець острова, щоб все роздивитись. Гроші вже майже всі потрачені, закупи зроблені. Залишається лише розслабитись і чекати 19 числа.
Знаю, що приїду додому і буду скучати за відпочинком, бо знову почнеться буденність: школа, гуртки, супермакети, готування їсти і т.д. Тому буду намагатись розслабитись і відпочивати.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Сьогодні в Оленки д/н, але святкування перенесли на неділю. Але я не уявляю як я то маю наготувати і напекти, в мене раптом почали набрякати ноги, сильно судомить і довго не відпускає. Настрій від того жахливий
В квартирі бардак, хоч практично щоденно трохи прибираємо. Є купа справ, які собі запланувала, але через стан здоров"я не можу зробити. Сумно.....

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

В неділю плануємо на три дні в Шацьк,а я не можу ось так зібратись і поїхати ,коли не всі заплановані справи пороблено.Тому вчора вибралась на Шувар,купила помідорів всього-навсього 30 кг- то ж вчора і сьогодні помідоровий марафон-декілька видів у літрових та півторалітрових банках.На останній порції мене почала боліти дико голова- ні таблетки, ні кава не допомагали, тож залишила помідори на плитці,а сама погнала в магазин по коньячок- допомагає тоді,коли нема толку з таблеток.До коньячку купила великий шматок сирника-ну не буду я то пити та їсти одна-чоловік повернеться пізно...закликала колєжанку...тепер мені добре...Можливо,то ще завтра перцю чи баклажанів собі купити ????????
Ні,вирішено -завтра перукарня,замовляю м"яско,пакую сумки...і я хоч не на морі,але все-таки біля води...