Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Минуло 3 дні, як ми вернулися з відпочинку, а я щось не можу ніяк зібратися і втягнутися в звичний ритм. Якась така розвалена, нічого не хочу і настрою немає.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Щось нуднувато...
Почистили нам диван в вітальній - тепер як новенький...чи надовго?
Роман потроху втихомирюється, стає більш керований...чи надовго?
Надворі ляпота - не душно і не зимно...чи надовго?
Зробила сніданок, чекаю, поки хлопи повстають.
Ніяких врочистих планів на сьогодні, а хочецца-то...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Настрій такий паскудно-жилєтковий
Останніми днями атмосфера вдома напружено-сварливо-нездорова, а так як я дуже гостро то все сприймаю, то постійно нервова, тривожна і сумна... Надумала тікати сьогодні до Львова - не вийшло... Розумію, що синочкові тут краще, але не можу вже...
Як кожного разу: "І чого там дитину тримати, в тих мУрах? Буде, бідне, сидіти, чекати, щоб його надвір вивели... І чого гнати до того Львова? " і т. п.
Добре, хоч теми про сморід не читали
Мушу таки поїхати,розвіятися,трохи абстрагуватися від того всього...
А ще клавіатура в телефоні перестала "передбачати" слова... Так звикла вже, а тут знову тицькати кожну буквочку. Дрібничка ніби, але додає чергові сірі риски до настрою...
Проза страшенна... І муж не приїде, а то ж мала бути врочистість...
Добре, що хоч синулька здоровий і знову має сили збитки робити і мучити всіх

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

а в мене не зважаючи ні на що якийсь піднесений настрій!
Щось хочеться зробити, а сама не знаю що! роблю все підряд і все ще не знайшла чого хочу!
Зараз будем з мамою сідати шити тюль! Тішусь як маленька дитинка обновками. Уже не знаю яка сусідка\подружка прийшла дивитись що зі Львова привезла. То все вже не ховаю у шафу, просто так лежить на ліжку.
Мої котики знайшли собі нове місце для спання - валізу. На дворі не так уже і жарко, повіває вітерець, в духовці допікається шарлотка. зараз буду наминати! Все не можу дочекатись!
В голові крутиться, що маю щось зробити...і ніяк не можу зрозуміти що...Повна енергії і сил, не зважаючи на одну, досить не приємну новину. Все ж таки 2 дні повного відпочинку дались в знаки!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А в мене проза, хоч я сьогодні вже четвертий день у відпустці. варю їсти. чоловік ще з самого ранку пішов святкувати, а я собі на сьогодні планів набудувала, ну нічого - завтра то все компенсую.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Закрутила чергову порцію огірків...зварила обід, прибрала в синовій шафі- купа речей вже малі..потрібно купити більше...завантажила 2 рази пралку...зібрала і склала сухі речі..покупалась з донечкою в басейні...вона спить , а я хочу якось вишуканого десерту і моря...ех..

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Пакуємо торби... Настрій в глибині душі врочистий, але болить голова... Чого? Лежу як той кіт на аватарці.
Вже склала одяг і аптечку, ще лишилось техніку спакувати, акумулятори дозаряджати.. Ага, ще воду, воду не забути! Не витримаємо в дорозі без води.

Нині бульбу варила, дала масла і кропу, в банячку припекла на маслі, така нямка, так ніби вперше, їла

З понеділка чекає мене поїздка в Пустомити, аж з трьома справами зразу - та думка отруює мені ту всю ейфорію перед поїздкою((

Сталося так, що мила вчора голову двічі підряд — волосся зробилося сухе, як дріт, і замість того, щоб до обіду пожирніти, стало і стоїть... зачесатися не можу, бо все одно стирчати буде

Поставив мені чоловік четвертий Андроїд, звикаюся з ним, а він зі мною Тішить те, що значно збільшився час роботи від акумулятора. Можна буде книжку читати вечорами. Або ігри бавитись. Або спати будемо змучені

Печиво! Ой, печиво забула в шафці, і свої таблетки..! І капу.. рідна капа, як же я тебе люблю!
Їде знайома на море, далеко далеко, і спокусила я її на капу Буде там на морі освоювати і тішитись. Теж хочу на море, або взагалі десь в водичку зануритись. Маю новий купальник, а вдягти нема куди

ого. Скільки накатала..

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Вже третій день хворію. Сьогодні вже легше, але вчора була жесть. В обід заснула і снились мені всякі марення і навіть коли прокинулась, то відчуття було наче ще й досі уві сні. Виявилось, що в мене температура. Коли збила то полегшало. Але сьогодні мала йти з подружками по лісі гуляти, прийшлось відмовитись. З врочистості - зробила манікюр-педикюр, отримала посилку з косметикою, яку замовляла і в ній мені в подарунок прислали цілу косметичку з семплами, коханий приніс хороші новини з роботи.
Сьогодні буду пилососити, суп може зварю з індичкою і посилено лікуватимусь. До вихідних планую виздоровіти. Дуже хочу поїхати подивитись на гігантські дерева-редвуди.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

а я нині з дому майже не виходила (за винятком вигулу песі), помила посуд, випрала, попідкидала бардак, намагалась приготувати тортик (але він чомусь розповзся), зробила одну прикрасу і день скінчився. а завтра знов ремонтні будні

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Помалювалась і постриглась!!!!!!!!!!! (сістер у мене супер - погуляв "під перукарнею" з Тоньою, Софкою і Мартою - цьотка, нє?)) Словом, повезло, бо Марта вирубалась, я її "загодувала", аж на півторагодини.
Крім того: вишивала, маю терміновий процес, була з Мартою на базарі, потім зробила овочеве літнє рагу морквяно-кабачково-шпарагівково-брокколеве мням-м-м-м-м (навіть Софі таке їсть), а потім прийшла Дарця і ми пішли в перукарню коло ікеамаркету. Ну і компанія з нас: п'ять дівчЄт і всі з характером, від найстаршої до найменшої
Словом тепер я знов можу дивитись на себе в зеркало і любити себе, а то нефарбована від квітня через дерматит я вже просто не могла на себе дивитись, хоч після пологів в мене волосся якесь краще, чи шо), шо не може не тішити
Словом ніц такого, а день видався чудесним

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Сподівалася, що хоч на відпочинку мене оминуть "душеспасительные беседы", але не вийшло - ввечері вичитувала своїм красуням - ходили з татком на закупи, йшли вже назад, доїли морозиво і давай гнати наперегонки. Чоловік з важким кульком йшов середнім темпом і в певному моменті зорієнтувався, що ті олімпійські чемпіонки з бігу вже щезли з поля зору, я на балконі з Марком бавилась і побачила, як вони у двір забігли, а тата нашого нема і нема....Прийшов, злий, весь в "милі", зденервувася-зпереживався....казав, що ноги їм повисмикує і замість ходити на пляж будуть в номері сидіти і зубрити таблицю множення

Я аж сама запереживала, чи була я чемна і чи пам"ятаю я табличку множення

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Похворіли мої дітки, причому симптоми у них різні. Мартинко і так схуд начисто на тих морях, бо ніц не їв, то ще й тепер , що не з"їсть, то вирве . У Юсті болить голова і вже невідомо від чого більше - від хвороби чи з переживань, що у неї скоро день народження, а вона хворіє:confused:. Завтра приїзджає моя мама у гості, а у нас одні болячки. Настрій паскудний...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Для того щоб зробити діагностику зору дитині, необхідно кілька днів прокапати очки. То щось з чимось , Данилко боїться, не дається, я звичайно розумію що це необхідно зробити, і всіма правдами не правдами намагаюся це зробити. Зранку насварила синочка, якось таки закапала, а тепер на роботі мучить мене сумління, що насварила дитину

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Сиджу у відрядженні в неблизьких Чернівцях, без інтернету, без спілкування і аж сьогодні знайшла можливість зайти сюди. Думала, хоч в інших людей веселіші дні, ніж в мене, а тут і в інших проблеми зі здоров*ям діток. Ось і в нас. Ще в неділю в сина піднялась температура до 38,6 і бліьше нічого не боліло, казав:ні горло, ні кашлю, ні насмарку, нічого. Але виходу не мала, мусила його брати з собою в відрядження. Цілий понеділок-вівторок температура так трималась на 38,6 і я пішла шукати тут поліклінку дитячу. Честь і хвала місцевим лікарям, що прийняли нас, без питань, назначили лікування. Виявилось -гострий бронхіт. Чесно, перший раз бачу бронхіт без кашлю і всіх решта симптомів...Але малий казав вже у вівторок, що болять легені. Наступного дня в дитини 39,3. Але то ще не все. Дзвоню до мами спитатись,як вона там з собакою і донечкою справляється, то почула страшну історію про те, як мама йшла з собакою і малою, нікого не рухала. Тут ззаду чує, якісь малолєтки кричать "фас" і спускають "боксера" з поводка!!!!!!!! Та собака на нашу, мама встигла її на руки підняти, той пес давай тоді на маму нападати, звалив її з ніг на траву, Сніжана верещить не своїм голосом -перелякалась, а ті "гамнюшки" стоять в стороні і дивляться!! Люди добрі, звідки в них стільки жорстокості? Невже то в кайф от так натравляти собаку на старших людей? Мені в голові не вкладається!!! Але то ще були "цвіточки". Наступного дня мені дзвонять колеги зі Львова і повідомляють, що ми всі працюємо лише до кінця вересня, а з 01 жовтня нас всіх звільняють... Отака-то се ля ві,як то кажуть..

Вийшла суцільна жилєтка, але думаю, що то все пройде, тому і не хочу плакатись, просто розумію, що це життя і треба його таким сприймати

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Капець, парюся по ранках останні три дні в поліклініці, здаю малому аналізи. Такий дурдом жахи, попробуй вистій в черзі помежи маси пчихаючих і кашляючих дітей з тим моїм живчиком. До кожного підбігає, кожного зачіпає, хоче бавитися, діти хворі, я його забираю, переживаю щоб не заразився, він в крики.:8: Сьогодні вирішила зайняти чергу і перечикати на дворі, то наша черга пройшла. Йой, я сама вже пчихати почала, в носі крутить. Не знаю що то буде далі. В понеділок перший день в садочок ідем, я і так вся на нервах, так переживаю, ніби в армію його відпроважаю)), а тут ще якоїсь вірусяки не хватає в хаті через ті їхні поліклініки.
Ще й ранішня прогулянка з малим закінчилася поїздкою на Сихів. Не знаю як то ми так разом з чоловіком вранці з дому виходили, що я свої ключі в хаті залишила. То такий прикол, припхатися додому і під дверима побачити що нема того дому чим відкрити. Весело!!! Мусіли їхати до чоловіка на роботу, а це ще майже дві години потрачених сюда-туда і то в таку жару!
Зараз нарешті вже дома, варю їсти, на 17-у год має до нас завітати файна форумляночка, будемо гуляти в трьох. Підемо на мою "точку" де тіньок-холодок, травичка зелена, яблука на голову падають і будемо там бавити мого Святослава. Осссь....)))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Я сьогодні як бджілка льотаю і вже купу всього встигла. Сходила з меншенькою в параскевию послухатись, бо гепає страшенно, ніби тьху- тьху- тьху нічого страшнго нема, по дорозі назад зайшли на гуртівню "час пік" і закупились для старшої всіма необхідними дрібницями до школи, залишилось ще купити рюкзак, тож маю на меті сьогодні ввечері ще на одну гуртівню з'їздити, їсти доварюється, дітьо спить, а решта двоє бавляться на кухні в ресторан.
Друзі наші поїхали сьогодніна Дністер з палатками відпочивати, ми, дуже шкода, не поїхали через малявочку, а так хотілось, треба буде щось придумати на вихідні, бо висидіти в таку жару в хаті буде неможливо.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

В мене суцільна врочистість Приїхала свекруха, живе в своєї доньки, але кожен день приходить до нас, то малих на дві години забере на прогулянку, то по хаті мені дещо допоможе, то купить щось смачненьке. Люкс! Во, а післявчора їздила я на базар, натерли босоніжки страшенно, а чоловік додому забрати не міг, бо ще мав роботу. Ну і я собі вирішила піти в гості до тата. Посиділи там файно, повечеряли, випили винця закарпУтського, подивились весілля сестри, посміялась з своїх малих, як вони там витанцьовували смішно. Вийшло так, що чоловік забрав мене звідтам аж в 11 вечора. Приїхали додому, а дітки покупані, переодягнуті в піжамки, мирно посапують носиками в ліжечках, а свекруха наробила цілу стільницю вареників, і вже навіть їх зварити встигла. Чоловік казав, що треба було ще на пів годинки затриматись, може би мама ще й борщу зварила . На наступний тиждень свекруха малим пообіцяла що завезе їх на цілий день в Парк Культури. Ну а я собі цілими днями балдю, а шо дєлать Зараз попила кавусі з морозивом і йду загаряти, поки малі сплять.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А я цілий день на роботі, спека неможлива. Вже так хочеться десь чкурнути на природу на вихідні (якраз в пошуках місця відпочинку). А ще велика радість, що сьогодні вже чоловікові батьки привезуть Максимка, 4 дні не бачила, а вже тааааак скучилась, що годі й передати.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

а ми їдем сьогодні ввечері на відпочинок, на Прикарпаття, так, що якщо хтось збирається завтра на Скелі Довбуша свистіть, і приходьте на шашличок Я сьогодні молодець, все поприбирала, 2 машинки заклала, все сохне, малеча цілий день ниє, коли ми вже поїдем, та й ще та спека мучить, але нічого, вже собі уявляю як завтра буду купатись в чистенькій, гірській водичці

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

і ми евакуюємся.

Вимотали щоденні головні болі, спека, біганина, щоденні псіхи Романа, нерви через збори в садок, який нам зараз "ні до саду ні до городу".

Сподіваюсь всеж вдасться морально відпочити, незважаючи на напружені відносини в сім"ї в останні декілька днів і безперервні телефонні дзвінки. Сірника бракує, щоб хтось вибухнув ...але поки тримаємся.
Каже мама - повний місяць, (вона в мене для всього причину знайде)))

Дозбирую чямойдан, Роман додивляється свій обідній сон, тато чіпляє вєліки на фаркоп та пакує провізію, і в путь.

Ех, ото як відпочинемо, як приїдемо і як заживем на "повну мощь"))).
Шутю.
Сподіваюсь невдовсі все вляжеться, проблеми вирішаться, і всі будуть довольні і здоровенькі.
Всім гарних вихідних!