Відповідь: Вагітність і муж Мій наразі ніяк дуже не реагує.мабуть йому треба щоб вагітність було видно по мені)) Єдине, вчора зайшли в аптеку по пластир, він дивиться на бутилочки, соски і каже, давай купимо, я кажу, нашій дитині не треба буде того!Бачили б ви, як він мене пробував переконати що то все не є погане, а я революціонерка.Аргумент про гуму в роті не подіяв.Єдие трохи задумався, як я сказала про накази МОЗу.обіцяла нині скинути, най почитає трохи))
Відповідь: Вагітність і муж Чоловікове ставлення до мене, можна сказати не змінилося, він як і був до мене уважним так і залишився, ну хіба що деякі мої маленькі примхи прощає, то - хотіла не порпибирала, хотіла йому обід не зробила , але то навіть важко назвати "хотіла"...бували такі моменти, що просто з ніг валилася або настільки низький тиск, що просто вставати не могла і постійно спати хотілося. А як бувають припливи енергії і все-все по хаті можу зробити за день, то свариться зі мною... В ЖК зімною ходив лише один раз, коли ставали на облік, все домовився з лікаркою...я навіть не встигла слова вставити , більше його зімною в ЖК не було, все не випадає можливості. На УЗД ходимо тільки разом. По маршрутках я товчуся 4-ри рази на день, ну тут він мені нічим допомогти не може, бо поки виплачуємо квартиру, ще осталося зовсім трошечки... тоді вже буде і машина , трохи сварить мене, що лізу в переповнені маршрутки...але знає, що я себе в обіду не дам, тому поки все спокійно На час декрету (перед родами) планую різноманітні курси, аквааеробіку, фото в салоні і все це з ним...Він не заперечує Вище писали дівчата про те, що чоловіки мало читають літератури, то я не чекаю поки він найде час прочитати щось корисне, а зразу скидаю йому аською чи скайпом і питаюся чи прочитав...зразу підключається до теми і ми разом обговорюємо інформацію Про присутність чоловіка на пологах ми і не говорили, сам завжди був тільки ЗА. Загалом я задоволена його ставленням до мене теперішньої...
Відповідь: Вагітність і муж Писала в "як нарешті стати мамою", але ніхто не зреагував. Можливо тут хтось висловить свою думку. Хочу запитати в "плануючих" пар. Яка ваша позиція відносно алкоголю. Чи повністю відмовились, чи якось обмежились. І якшо в день було випите вино допустим, вечером займаєтесь СА? Питання більше відносно чоловіків. Вибачте можливо за таке пряме питання
Відповідь: Вагітність і муж Не знаю чи я буду вам корисна, але щодо мене, то я не вживаю алкоголь взагалі. А мій чоловік раніше вживав у помірних дозах, але відколи ми плануємо, то не пє нічого абсолютно і каже, що йому так добре і на майбутнє не бажає пити щось міцніше за вино. Проте, я знаю багатьох пар які палять і вживають алкоголь. Одні вже мають синочка здоровенького, жінка народила легко і зараз теж себе добре почуває, тільки от не годує грудьми, бо малий не хоче. От не знаю чи то від того залежало. А ще одна пара на ранніх термінах не знали що жінка вагітна і на свята дуже пристойно так вживали алкоголь, але на осінь вже народить маля. Вагітність протікає нормально. Я вважаю, що краще якщо не відмовитись від шкідливих звичок, то хоча б зменшити кількість, дози. Але кожна людина має вибір)
Відповідь: Вагітність і муж От власне, що я відмовилась. Чоловік міцніше вина теж не вживає. Але цікавлюсь, бо дуже серйозно до планування вагітності відношусь.
Відповідь: Вагітність і муж Я до вагітності не пила алкоголь приблизно рік, до того могла випити пива, або мартіні на ДН друзів. Тому мені відмовитись було дуже легко. З чоловіком було важче. Але він сам це вирішив, сам прочитав десь в інтернеті, не пам’ятаю вже скільки, але здається потрібно 3 місяці не пити алкголь взагалі, щоб організм чоловіка очистився. Рельно він не вживав алкголь близько пів року до моєї вагітності. АЛЕ ми не планували дитину, ми просто перестали "оберігатись", розслабились, життя стало більш стабільне, тому вже не боялись мати дитину. Я почала читати про природне планування, але боялась, що можу щось прорахувати, а зробити дитину під впливом алкоголю було би для мене психологічно важко, тому я поставила собі і чоловіку такі умови. Що або ми жосткіше стежимо за собою, або розслабляємось і не п’ємо алкоголь. Місяця десь з 3, чоловік почав казати, що давай вже робити дитину, бо я хочу пива))) Я угукала, але спеціально ми нічого не робили, я далі продовжувала вираховувати плідні дні, дуже приблизно, і просто уникали близькості в ці дні, оскільки я ще хотіла походити по лікарях, записатись в басейн.. дуже багато всього планувала, а дитину потім))) І в результаті я точно знаю день і годину коли я завагітніла, просто в умі прикинула, що сьогодні овуляція ще під час акту, пам’ятаю як ми обоє дозволили собі розслабитись, і як обоє були дууууууже здивовані через 3 тижні, коли мені стало погано, і одночасно вже точно знали всі причини. А здивовані були тому, що то був перший раз незахищений статевий акт, що припадав на мою овуляцію, перший (!) і отак з першого разу завагітніти ми не сподівались. Так що ми усім тепер говоримо, що то мабуть тому, що ми відмовились від алкоголю, і тому все получилось з першого разу. Отака планована і непланована вагітність одночасно. Ще хочу сказати, що мій чоловік дуууже гордиться тим, що він відмовився від алкоголю, всім хвалиться))) Що он він стільки часу терпів без пива (бо практично нічого крім пива і не п’є), але ми стикнулись із нерозумінням з боку друзів та і батьків навіть... Дехто насміхався, дехто "зробив" дитину після доброї п’янки обох батьків, тому закиди типу "побачимо хто буде здоровіший" стали майже нормою. Будьте готові до цього. Якою би очевидною не була шкода алкоголю, але людям дуже важко усвідомлювати, що хтось знайшов у собі сили і здоровий глузд.
Відповідь: Вагітність і муж Ех якби все залежало лише від алкоголю... ми вже давно плануємо і щось ніяк поки
Відповідь: Вагітність і муж Або просто не розказувати всім і довкола, що, от які ми молодці і т.д., тоді й ніхто нічого не буде коментувати бо ж люди різні...
Відповідь: Вагітність і муж я вагітність планувала відразу після одруження-кожні місячні були розчаруванням. але муж ще не хотів дитини-казав ще зачекаємо (він так і про одруження говорив роки з два-з 4-ох які ми зустрічались). але я хотіла дитинку і вже негайно. після 3-х місяців спроб-настали бажані 2 смужки. муж не то радів -не то не дуже.Думаю він не міг привикнути. ходив і тільки казв-шо ж ми будемо з тою дитиною робити-вона ж буде така маленька і буде тільки плакати. Тепер коли вже животик трохи виріс-він вже хоче швидше щоб дитинка народилась-але хоче таку щоб з нею вже можна було бавитись-щоб вже ходила..я з нього сміюсь... Але він хоче дитинку-мазає мені животик олійкою від розтяжок, розмовляє з дитинкою, казав шо навіть чує серцебиття...Хочемо разом народжувати-але незнаю як складеться... щодо алкоголю-то я інколи можу випити трошки вина.. недавно так хотіла шампанського-що не могла втриматись...
Відповідь: Вагітність і муж А таке питання. Як ви витримуєте своїх чоловіків, я б зараз його роздерла чесно. Мені вже мама моя каже, що я вже за дуже від нього багато хочу, але він мене дуже сильно зараз дратує. У вас є таке чи це тільки я така дуже погана. Вот ніхто більше, крім чоловіка. Я вже йому навіть казала їхати десь від мене в село трохи, бо хтось когось скоро догризе
Відповідь: Вагітність і муж в мене навпаки- я стала з більшою ніжністю до чоловіка ставитись, хоча він мене інколи нервує-коли неправий (тоді я його страшу що він буде до дитинки вночі вставати, якщо вона буде нервовою і вночі плакати). ще він каже шо я завжди дитинкою прикриваюсь. Ми живемо з моїми батьками - то я шось більше на мамі відіграюсь-вона каже шо я пискую і кричу на неї
Відповідь: Вагітність і муж Ні, в мене мами все гарно терплять, хоча скорше вони б мене вже прибили, за всі мої виходки. Але чоловік - жесть просто, не можу я. А він мені теж каже, що я дитиною прикриваюся.
Відповідь: Вагітність і муж В мене були періоди, коли чоловік дратував, але згодом зрозуміла, що це швидше через мої завищені очікування, бо хотілося, щоб на руках носив, сліди цілував, а по ночах плакав від щастя Хоча знала, що має такий характер, що не буде з радостi до стелі стрибати. Але хотілося... А він просто продовжував турбуватися, чаї робити, спину розтирати і сотні інших таких непомітних дрібниць... А потім так само спокійно,без видимого зворушення, високих слів і тремтіння в колінах, в пологовому взяв сина на руки і продовжив піклуватися, але вже про нас двох
Відповідь: Вагітність і муж Цікаво, скільки набереться зі всіх знайомих чоловіків, з якими знайомі всі форумлянки, таких, які стрибають з радості до стелі і плачуть по ночах від щастя?
Відповідь: Вагітність і муж Та то я так образно Мала на увазі, щоб були якісь видимі вияви радостi. А про плачі ночами то я на ЛФ в анекдотах вичитала, сподобалось
Відповідь: Вагітність і муж Я ще така погана. Але: 1. для нього його дитина від першого шлюбу вічно ображена життям, тому все тій дитині (тут я думаю в мене просто підсвідомо влючається інстинкт самозахисту себе і майбутньої малявки - і за таке, що хтось важливіший за нас, порвати готова) 2. я від чоловіка отримую рівно 0,00 грн. (часом може купити їжу) + обтяжуючою обставиною є те, що я абсолютно не вмію просити. Завтра я йду в декрет, як і за що я буду жити - поняття не маю (в його розумінні - все, що потрібно мені - я повинна собі сама купити; все, що стосується фінансово його, тобто нашої майбутньої дитини - на разі до тата відношення не має). Як буде після народження дитини - уявлення не маю. Але вже маю чітку внутрішню істерику.
Відповідь: Вагітність і муж ой, дівчата. Чоловіки - то чоловіки. Я вважаю, що вагітність - то моє, а не його діло. Тому з одного боку він нічого особливого в цей час не робить, а з іншого - зайвий раз мене не чіпає. Не можна розраховувати, що у нього відбудуться всі ті ж гормональні зміни і він зрозуміє вагітну
Відповідь: Вагітність і муж Якщо чесно, я вже навіть і думати про якесь "розуміння" забула. Мені просто образливо, що дитину робила не я сама, а підтримки не маю жодної. І вагітність - це вже присутність дитини, і тому я вважаю, що якось на двох учасників проекту "Дитина" вона мала б поділятись.
