Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А я сьогодні вчилась їздити заднім ходом, повертати у вузенькі вулички з кутом 90 градусів тим же заднім ходом...Коротше сьогодні явно не мій день, не получалось щось в мене нічого мудрого...Взагалі день якийсь дурацький. Врочистість - купила дуже класне, смачне, і, як запевняла продавщиця, ще й дуже корисне печенько "фітнес", мужу правда, попався кусок горіхової шкарлупи, то чуть злуба не зламав.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Сьогодні рівно 13 років нашій сім"ї. Ніби мала бути врочистість, але оскільки чоловік у відрядженні, а подарунок ще не долетів до України, то проза. Я сіла перегядати наші весільні фото і вкотре засмутилася, що у нас не було професійного фотографа і ми навіть жодної спільної фотографії не маємо - де ми вдвох, де нас добре видно - молодих і гарних .

От як нарешті схудну до тих самих розмірів, або наближених, то змушу чоловіка до фотосесії, яка певно буде називатися "20 лет спустя" )

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Звичайний прозовий день.
до обіду сиділи вдома : , синочок бавився на подвір"ї, а після сну о 17год в дощ пішли гуляти пішечком. повернулися додомцю вже світило сонечко та потепліло))

на серці дуже важко стає, коли на очі трапляються темки із відпочинками-курортами-заграницями((( хто немає батьків та фінансові проблеми турбують, то мене зрозуміє... але в жилетку писати не буду, бо скоро і в нас все буде добре - я в це свято вірю!

Забула про врочистість))
в нашої кумасі сьогодні ДН. Бажаю їй лише одного - довгожданного малятка!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Як добре, що на вулиці така погодка! Буде можливість посидіти вдома і нарешті прибрати в кладовці!!! А то завжди не хочеться сидіти вдома, коли на вулиці тепло, хочеться якомога більше "вигуляти" дітей, а тут, якраз все сприяє тому, щоб зайнятись домашнім господарством. Ще б інтернет хтось вимкнув, а то ніяк не получається відірватись від компіка Ось ще пару тем перегляну і берусь за все А потім можна буде і погуляти.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

в понеділок писала тільки, що мала йти до лікаря, АЛЕ мені здалось, що мені дали не те направлення, тому я все скасувала вчора, і сьогодні пішла перезаписуватись! і от чудо, виявляється, все було правильно написано, це я собі сама придумала якісь інші значення написаному! тому записали мене аж на кінець серпня! і це при тому, що я вже як 2а місяці чекала на той візит!
це ж добре, що нічого в мене нагального немає, але я трохи зла на свою дурість, і те що не подзвонила, і не взнала краще про той візит!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

хто так само "погоднозалежний" як і я- як ви рятуєтесь від тої муки? бо я поки не хочу травитись солпадеїном, але бачу, що таки прийдеться, голова болить немилосердно...
ну і звісно ж сьогодні купа справ, зустрічей, катань по місту.. а мені лиш би до якої подушки притулитись...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

мене так само страшно болить голова. Мусила випити таблетку, бо вже не витримувала. Добре що я сьогодні вдома, то можу час від часу прилягти на кілька хвилин.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Ура! Пройшла тест на знання мови і життя в об'єднаному королівсті і тепер можу подавати документи на право постійного проживання, бо до тепер жила на візах. З прози- виявилось, що забула у Львові деякі потрібні документи, то тепер треба якось передачу зорганізувати.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Мене від самого ранку голова болить. А на роботі так спати хотілося, жах один. Прийшла додому, годинку поспала... і знову хочу спати... Капець якийсь...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Приєднуюсь до вас всіх! Зранку просто засинала на роботі і голова розколюється досі Ще й день просто шалено-насиченим видався, навіть пообідати нормально не мала змоги. З врочистості - забрала паспорт з візою, і добавили мені оперативної пам'яті на комп'ютері, а то працювати було просто неможливо. Приготувала вечерю собі, і йду почитаю книжку, поки чоловіка з футболу нема.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

львів на мене зле впливає
чи то повернення додому, чи то просто не мій день?
коли готувала їсти мені загорівся рушник, коли їхала на Сихів на перехресті ледь не стався "бум" з моєю участю, дівчинка в якої роблю манікюр у відпустці, а записатись до когось іншого в той салон нереально . З приємного- прогулянка в скейт парку з моїми чоловіками, кава в Світі кави, випадкова зустріч з ОлеюЛьолею, а ще маю шопоголічну вихвалялку- пішла за сукнею, а купила худі, хоч то не дуже вихвалялка бо ж не піду я в тій кофті в неділю на весілля, ех
і зачіску не знаю де робити, всі на морях
ну і взутись не маю в що (как всІгда ггг) і малого не маю з ким залишити щоб пробігтись по магазинах( ото проблеми ггг) , не мій не день а цілий тиждень
і в чоловіка настрій якийсь не феншуйний

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

До обіду сиділа в хаті. Не виспалась, бо переживала, чи мама добре добралася. Чекала від неї смс, але не тут то було. Вона була дуже втомлена

розумію, чому: вчора була на роботі, літак мав бути ввечері, але його затримали, тому вилітав із Москви уночі, 3 години в літаку, а в Барнаулі на час прибуття вже 9 ранку

, тому забула повідомити мені про те, що приїхала. Коли мама прокинулася і нарешті повідомила, що все добре, то ще й трохи мене "напрягла" - треба було знайти в тирнеті адреси і телефони різних установ у Барнаулі. Тирнет якраз почав глючити, і то добряче розізлило...
Їздила на пошту - мені прийшла листівка з Китаю ))
Потім зустрічала з відпочинку одну засмаглу дівчину , і отримала від неї гарний магнітик
Далі - як завжди: біля ноута.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Сьогодні "с вєтєрком" проїхалася в машині і тепер пожинаю плоди: мене почало боліти вухо.
Вдень мала дві зустрічі - одна по роботі, одна для душі, але обидві минули при каві в гарній атмосфері і це створило мені чудовий настрій на решту дня.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

в мене вчора такі думки були, хоч то лише вівторок. В понеділок провалила співбесіду. Настрій ніякий. Вчора намагалась створити святкову атмосферу вдома, щоб якось розважитись. В результаті - пиріг не вдався. Чоловікові сказала купити шампанське, "нашого" не було, в результаті вибір виявився не дуже вдалим. Одним словом, вийшло якось не "феншуйно", як ви кажете.
Але сьогодні ніби все налагоджується. Зранку побігла на зустріч з коліжанкою, бо в обід в неї вже літак на батьківщину. Дізналась що вона вчора таки розписалась зі своїм хлопцем. Без церемонії, в звичайному одязі, але їм це треба було, щоб в неї в майбутньому не було проблеми з візою. Одним словом, все супер встигли!
Потім ще сходила на шопінг. А зараз зробила собі маску для лиця і для волосся і перебираю фото з відпочинку. Ще ввечері буду пекти кекси в школу, бо завтра в нас останній день. Ну і не завадило б повчитись.
Налаштовуюсь на те, щоб завтра все-таки був "мій" день!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

а в мене сьогодні врочистий день - маю 1 рік стажу (хоча працюю на цій роботі вже 1,5 року, але чекала на диплом для оформлення трудового договору). для когось така подія можливо видастся зовсім неврочистою, але думаю, ті, що чекають на певний стаж, мене зрозуміють.
а так усі дні зараз дуже подібні один на одний: робота, науки у церкві, нормальна їжа за цілий день, телевізор/журнали/книжка, сон. такий графік спричинений власне науками в церкві, бо після роботи вже не встигаю заїхти додому, а повертаюсь з них приблизно в 9 (і то, якщо ніде не потрібно заїхати). але я дуже задоволена відвідуванням наук, там дуууже цікаво, священики в надзвичайно доступній формі роз'яснюють доволі складні речі.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Чекаю понеділка, їдемо в Карпати. Відпочинок ,ура! Сонечко, гірська річка ,чисте повітря і ніяких телефонів ,нету і тд. З собою беру тільки фотоапарат і чоловіка
А сьогодні в мене "сонний" день...п"ю каву і хочу спати, спати, спати...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

о, Мучача -рідкісна пташка з"явилась ) приємно Вас читати.
балкон весь в ліліях..нарешті порозквітали. А на мене напала викидальна муза, перебрала весь одяг і половину викинула. Старша доня вся в планах святкування Дн... а молодша тільки і пильнує шоб раптом шось не відбулось без неї.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Не пам"ятаю коли я останній раз на такому "ручніку" була. До другої ночі надувала горщики для розсилки. Писок болить. Тай взагалі з рук все падає, перед очима все в тумані, все забуваю, в розмовах туплю. Вже зранку і душ бодрящий пробувала, і каву хлебчу відрами...ноль.

Цілий холодильник жировиська і смаколиків вітамінних а я одних хотдогів хочу, чіпсів хочу, ну і піца щеб зійшла так-сяк. Вже писок - як ялинка новорічна обкиданий, фе, а шлунок ніяк не втихомириться, на пакость мене провокує.

Забрала пуделка і ящички з ІКЕА (дивно, як я то довезла і в маршрутці не забула), йду порядки в дитячій наводити, той гармидер вже заколупав.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А я спершу побачила моднячого скутеристика в такому кльовому шльомі - думаю така гарна ляля, дууже мені когось нагадує...А потім вже побачила маму і згадала кого мені ляля нагадує.

А я чекаю наступної пятниці - поїдемо в Карпати до Мучачі, на її сонечко, річку і так далі, а то дехто працює, а дехто сонечко, річка, спати
А ще сьогодні моя доця поїхала з бабусею аж на 25 днів на море.. вже скучаю, незнаю як будемо самі, так незвично, до хати не хочеться повертатись, там так пусто... Піду по подружках, добре що на завтра одногрупниці запланували вилазку в якийсь клуб.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

щойно додому повернулась. навідувала Верховний Центр Бюрократії (тобто БТІ) - приїхала туди на 10-30, попиталася все, зайняла чергу і тут виявилось, що люди просто не знають хто там за ким, тому я плюнула на то і вирішила повернутись завтра. Тим часом я собі згадала, що там поблизу є магазини з плиткою, пройшлася, подивилась, пригледіла собі плиточку. Подумала, що якщо я таки там, то варто вже почекати і здати ті документи (то вже була майже 14-00), повернулась до БТІ, дивлюсь, а жінка, за якою я вранці займала чергу досі сидить під дверима. Я в була в шоці, але зайняла чергу ще раз (ну щоби люди не сварились, що я там не стояла) і через 40 хв я вже була в кабінеті, підписала там все, оплатила (йой, там така сума, я не розраховувала на стільки!), прогулялася додому, а тепер я тутечки, розслабляюсь і планую пекти мегабісквіт з абрикосами