Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Вчора смажили м'яско, наїлися, гарно посиділи))
потім купалися , і пішли дивитися на палац князя Ходкевича. Краса!
Як заснули навіть не пам'ятаю))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А ми вчора цілий день плавали на кораблику, побували на різних пляжах, островах, купались в відкритому морі, їли смачнющю дорадо і мяско, пили ром і вино, було весело, продовжили вечір в нас на терасі, от тільки зараз всі попрокидались, настрій лінивий, але кльовий, поснідаємо і йдемо на пляж, морррре.
І ще одна новина ггг Домчик щойно вдарився, я запитала в що? А він відповів:"двеі" словом в нас +1 слово, двері ура

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

оскільки вчора було Петра і Павла, то і мене не оминуло святкування. хлопця брат був іменником, тому келих шампанського додав гарного настрою і ми класно відмітили цей день за святковою вечерею.
так наїлись, шо вирішили порозганяти зайві калорії прогулянкою. вибрались у Стрийський парк, обійшли його вздовж і впоперек. вкінці я вже так втомилась, що побачивши хлопця, який ніс на руках свою дівчину/дружину, жалібно подивилась на коханого, але він сказав, що нічо не бачить. згадалось мені, як рік тому (на випускний) і я мала таке щастя, коли вранці, зустрівши сонце, ми сходили з Високого Замку:kiss3:.
а сьогодні радує те, що останній робочий день в цьому тижні і завтра виихіідніі! планів на них ще немає, такщо сідаю за роздуми

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Хвараємо. Вночі синуля мав під 40. Татко наш упять в відрядженні, тому хворіємо без нього. зараз Т спала, сиділи з Ромасиком на балконі, стріляли з пістолета шипшиною по кущах і пускали бульки на перехожих. Веселуха
З позитиву - нарешті вчора знайшла час, щоб здати документи на заміну закордонного паспорта.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Врочистість-рівно чотири роки, як познайомилась зі своїм тоді ще майбутнім чоловіком. Як згадаю як то все було смішно . Досі кажу, якби не я не мав би такої файної дружини і досі б ходив вулицями мене шукав. А так я практично в той день рівно чотири роки тому вирішила, що то мій майбутній чоловік, во! То називається «Вижу цель - не вижу препятствий». Одним словом нахлинули на мене приємні спогади: сонечко, озеро і ми такі ще зовсім майже не знайомі і тим самим вже знаємо, що знайшли один одного і не розлучимось ніколи.
А тепер проза. Хоча яка може бути проза. З самого ранку кручусь на кухні, готую обід, щоб потім мати можливість побавитись з малим і відпочити. На вечір приємні плани.
Ага, і в нас намічається таки ремонт в кухні, тато сьогодні привіз дошки на підлогу:8:. Тому треба кудись з хати втікати, бо того безладу терпіти не можу.
А взагалі настрій сьогодні під гаслом "Життя-прекрасне!!!".

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

До моря залишилось трішки більше тижня.. Одночасно і тішусь, і переживаю, як діти дорогу витримають. Ще стільки всього треба зробити: списки дописати, поламане відремонтувати, необхідні дрібнички докупити..аж не віриться, що скоро їдемо.
По сьогоднішній прозі - Нікусік спить вже 2 години, я наїлась кавуна і роздумую, яку з потрібних справ зробити сьогодні, а яку перенести на наступний тиждень (усьо сьогодні явно не встигну з запланованого)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А ми завтра вночі на море виїжджаєм, а в мене ще "кінь не валявся" і коли я маю все встигнути не знаю. Ще й моя шефова сказала завтра до обіду на роботу вийти (ну це взагалі капец)((((

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Були два дні уКам*янці Подільському. Чоловік у відрядженні, а я за компанію. Люблю я своїх співробітників, які завжди готові підмінити і відпустити. ))) Поїздкою задоволена, находилися так, що і досі ноги болять. Навіть не думала що там так гарно. Хоч багато чого і не побачила, бо гуляли містом десь після 5, то дещо вже було закрито. Але поїздкою задоволена.

З прози - сьогодні десь так годинка 3 ночі почали скандалити сусіди. Ну я все розумію всяке буває, але справа в тому, що вони вірні своїм традиціям, як третя ночі, то і скандал і так з регулярністю десь раз на тиждень. Принаймні так є останнім часом. Він там щось говорить, а вона голосно плаче. Весело нам сьогодні було ((( Як наслідок - проспали і голова як баняк.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Ги...ги.. Думала писати, чи ні.

Записала я своїх діток на музичний табір. Два тижні щодня дітки ходять займатись музикой по 3 години. Там у них чотири уроки, у кожного свої. Тільки Данилко і Анна мають один спільний - композиторський клас, чи як то його правильно назвати. Вчаться пісні писати. Я, як то у мене буває, мала цілу епопею з тим табором... бо як завжди йшла боротьба за владу. Мол хто важливіший баба чи рідний тато... Забули.
Повертаємось до прекрасного. Данило лінивий тому записався лишень на ф-но і перкусію. Там обов’язково має бути основний і додатковий інстумент. Анна продовжує грати на кларнеті і ф-но. А моя Юліана то вчепилась, що вона хоче грати на трубі і на барабанах. Я як почула, то зразу собі згадала Звєжака з мапетів. Вона в мене саме така... то направду таке чудо. Випозичили ми їй трубу. Інструмент гарний, коштує $1000. Наразі ми лишнь орендуємо, але якщо надумаємось, то можна купити із знижкою в 40%.
Моя Юліана має такий дух, що як дмухне то чути сусідам дуже добре. А вчора вона вирішила репетувати, тобто займатись на бальконі. І як затрубить на цілу околицю, то я з мужом так довго реготали що я чуть не в....сь. Воно таке файне. Так гарненьке і як дмухне в ту трубу, так що всіх сусідів і звірів в радіусі 500 метрів змило. Муж жартує, що треба її почастіше на вулицю випускати, може тоді білки повтікають і не будуть наші ягоди пожирати. А тоді двоє дівок стали і на пару давай грати ансамбль. То така краса, але стіко шуму... А та Юліанка коло тої труби ходить як коло малої дитини. Чистить її, полірує, поливає оливкою... Така відповідальна. Від такого її бережного відношення до інструменту всі домашні хочуть на ньому грати.

Ото сиджу я собі вчора в кімнаті, клацаю по клавіатурі, і тут чую грає піонерська зорька. Виявляється мій муж в дитинстві три роки на трубі грав. Тепер всі будемо марширувати під звуки труби з самого ранку. Одним словом, та моя середульша красуня то правдивий зв’єжак і не тільки на трубі а й на барабанах.

В мене отаке саме чудо, і таке саме патлате
http://www.youtube.com/watch?v=2cEPydnb0Ns

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А я сьогодні кручуся, бігаю...зранку з малим пішки від водоканалу в центр до лікарки оформляти декрет, потім на роботу лікарняний віднесла...трохи посиділа з дівками, далі базари (все пішки): Добробут, Галицький - закупилися, мій маенький помічник чемно ніс все, що мама дала і нарешті дім. Вдома навіть не сіла, відразу взялася за прибирання, миття підлог, відвела малого до баби...ледь прийшла - так спина почала боліти і живіт затверд. От зараз тільки обідати буду. А ще планую перетерти малинку з цукром і зготувати плов, бо на завтра знову купа планів і ювілей свекра. Але не факт, що ще буду сьогодні готувати
Чекаю в скайпі вісточки з Кемеру від сестри - вчора полетіла, а я вже живу наступним літом:girl_tende

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

П"ятниця 13, а в мене дуже гарний день вдався!!! стільки була заплановано, і все вдалось! коханий щойно прийшов додому, і каже, що оскільки в мене нова сумка, і сукня, ще не вдівана, то ми просто повинні йти в ресторан! нічого, звичайно надзвичайного, але я на радостях перемила всі сходи, прибрала заїзд, і все щоб завтра можна було пізніше проснутись!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Цілий день валялись на пляжі, в другій поливині дня на мене напав страшний сушняк, ні фреші ні вода ні заморожений сік- морозиво нічого мене не рятувало, поки не добралась до кавуна в холодильнику, ми з малим його ложкою їли ммммм а зараз присипляю синочка, поставимо його в візок і підемо "втрьох" шукати якесь романтичне місце

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Не зважаючи на мою шаленну біль в животі, я нині щаслива. Довезли ми собі трохи меблів. Телевізор вже не стоїть на підлозі)) плюс на кухні ще нова тумбочка і два підвісні шкафчики. І скільки то тій людині тре для щастя? Порозкладала свої посудки-сковорідки по тому просторі, егей, тай місце ще є, завтра буду "медитувати" що туди ще заштовхати. Не знаю чого, але я вмить відчула себе дуже широкою господинею, а чоловік теликом тішиться, якби щойно його купив. Все таки він на тумбочці, а не на підлозі. Нові враження напевно.
Завтра маємо трохи врочистості- ідем до друга на день Народження, але якщо мене так ацько і не стерпно буде боліти живіт, то я просто не зайду нікуди.:no:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

день, кхм, ну нічо такий. ранок - дуже суперовий: приготувала чоловікові обід, який він благополучно забув на столі, тому я поїхала до нього (у Винники) відвезти їжу, звідти до мами - шматок сирника їй відвезти. дорогою придумала собі пофарбуватись.
вечір - зустріч з 60-ницями - кльово, смачне вино і гарний чайок.
але! бачилась з татом, який нині 4-й день знає, що ми купили квартиру, вже придумав як розставити там меблі (мене, само собою, не питався), а тут дзвонить мені дядечко, каже, що тато його (хворого!) тягне завтра міряти МОЮ! хату - чи влізе там в коридорі шафа-купе. а я про то нічогісінько не знала. розізлилась на нього, передзвонила і вперше в житті накричала на нього. ну бо не порядно домовлятись з людьми їхати до мене до хати, а мене навіть не спитати, що я планую. результат - він образився і обіцяв більше не пхатись до мого ремонту. може хоч тиждень спокою з тою шафою буду мати

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Гарний день. Вчора півночі лускали мої пухирці на обпеченій спині, тому вже другу половину ночі я могла спати . Зранку було велике прання. Ніби була на розкопках "аж" 3 дні, але прати було треба багато! ((
Потім поїхала на пошту і забрала 2 гарнючі листівки ))), а після - на колишню роботу, забрати зарплату за 3 дні у червні, які я працювала. Колишні співробітники казали, шо я дуже змінилася. Ще би, окрім маніпуляцій із волоссям нарешті маю можливість нормально спати! Так що попри невдачі із пошуками роботи не шкодую що звільнилася.
А увечері - здибанка із системницями. А то велика врочистість!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А до нас вчора приїхав тато!!! Ще ніколи не бачила щоб Мартуха була такою щасливою. Вона його просто обіймала, десь з півгодини, а потім реготала до нього... це було так смішно і зворушливо. Ледве її вклала спати, мусіли тата вигнати з ліжка, вона з тими емоціямине могла заснути. Зранку встала, побачила тата і знову все спочатку
Ми у Львові затіяли невеликий ремонт на кухні і в коридорі, то казали майстри, що ще мінімум тиждень вони будуть робити, а ми з Мартухою мусимо сидіти в селі, бо вдома навіть нема не їсти зварити... але нам тут добре...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

плани-плани-плани
треба купити ще дещо до завтрашніх хрестин
Софія має стати нині власницею або маленького гномика-велосипедика або самокату, базар теж за нами плаче, ото помили холодильник і шось він пустуватий
ну і хтось би дошив Софіїну сорочку)))))))))))))))) (шутю звісно ж), то була би і друга дитина завтра в обновочці
словом, збираємося і йдемо з хати на закупи

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Після першого курсу історичного факультету, їздила на археологічну практику в Підгірці, це було 6 років тому. Читаю ваш допис і згадую, як було гарно: чудова погода і природа, сам процес розкопок, польова кухня, палатки, ватра і пісні під гітару.Згадалося .
Із прози - ремонт у квартирі, і цим все сказано . Із врочистості - йдемо сьогодні на весілля, маю багато енергії, думаю, що витрачу її потанцювавши :dance:.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Я теж їздила туди на розкопки 4 роки . Перший раз - у 2007 році.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

а я сьогодні як вижатий лимон. зранку пішла в басейн і то добре,що прийшла інша тренерша,в якої досить легка програма. я і ту ледве стягувала.
рада,що вчора зробила прибирання в хаті і перечистила вишні.
а сьогодні маю перефарбувати батареї. не знаю як я то подужаю. поки сиджу ліниво за компом(