Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

День не цікавий, хоча ще минулого тижня плани на неділю змінювали одні других, а вийшло з того всього те що вийшло, тобто ціле ніц- встали з малим, погуляли, прийшли додому, зварили їсти, поїли і знов гуляти. Якийсь прям сірий будень, а не неділя. Малий вже й сам нудиться. Дітей чомусь на вулицях майже немає. Напевні всі кудись повиїжджали. Святослав все бідаха кличе бабу і тата. Ну, і як йому пояснити що баба, з якою ми мали проводити нині день вирішила в останній момент все скасувати і відпочити від всього на світі, а татко вкалує на благо Батьківщини цілі вихідні...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

сижу нині дома і нікуди не рипаюсь. думали піти з коліжанками на якесь морозиво, але ніхто не має сили :biggrin:
зробили з малявкою педікюр, зараз будем наминати кавун.
спека... :wacko1:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

я вже з"їла веееликий кавун, 1 кг черешні солодкої, 2 л квасу...0,5 л малинки...і ще купу всього...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А ми вже вдома. Правда, вже який день свідомість ще десь в дорозі валізи не розпаковані, в хаті безлад. Будем помалу все приводити до порядку. Щось я дорогу перенесла досить важко, в Борисполі мала вже ознаки теплового удару (було враження, що будівлею аеропорту хитає зі сторони в сторону), але добре, що малявка непогано перенесла дорогу. ну і ще троха тішить, що тут немає спеки

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Ура!!
а в мене вже годину Мегаврочистіть! ( ті, хто не мають няньок та бабів-дідів мене зрозуміють)))
Я вдома абсолютна САМА! :radist:
Мої хлопці пішли гуляти, хоча практично завжди мене тягнуть із собою, але сьогодні я ще зранку поставила умову, що зранку всі гуляємо разом, а ввечері тільки чоловіча компанія, тому не дуже із великим інтузіазмом, але все-таки, таточко наш пішов кудись із мацьопством ( просто в синочка зараз гіперактивний період неслухняності..)
я настільки вже звикла до щохвилинного хвостика збоку, що автоматом ходжу і оглядаюся, де мій Максимко і сама з себе ржу))
Тому я просто насолоджуюся такими рідкими моментами самотності)) і паралельно жарю замовлену картопельку. Ну і жаріще на кухні - жах!:8:
Іду дивитися битву екстрасенсів...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А ми повернулись з відпочинку. Добре бути вдома. Така прохолода, навколо все цвіте. Єдиний мінус - нема кому приготувати тобі сніданок і зробити капучіно, а потім ще носиити тобі коктейлі, поки ти плаваєш в басейні з видом на Тихий океан

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Я вважаю, що 1600 грн за 15 неповних робочих днів - це не копійки. Ми ж не супершефа шукаємо, а беремо початківців, можливо і без досвіду роботи, було б бажання. Це для закладу, який ще тільки відкриватиметься, про те, що зарплата кожні три місяці буде переглядатися з метою, звичайно підвищення, я вже і не казала, йому того не треба, а мені вже все було ясно.
Зараз криза і ніхто високими зарплатами не розкидається, як роки 5 назад, Ви ось і самі переконалися.
Хлопець звичайно молодець - сидить в розвалочку після досвіду півроку у ненайкращому фастфуді, відмовляється від готування 4 десертів (один з яких морозиво) і філософствує на тему, що в нас вийде, а що ні.
А дівчатам я запропонувала зарплату, таку, як ми і передбачили для посудомийки, не користувалися, що вони погодилися б напевно і на менше. Хоча, ми б хотіли платити їм більше, але бюджет обмежений.
Ви б походили зараз по співбесідах, це просто жах, кого з якими захцянками роботодавець шукає і що за це пропонує, і навіть, якщо ти по всіх пунктах підходиш, ти сідаєш - і бачиш СТОПКУ резюме людей, які вже тут були і хочуть працювати. Кажу, бо знаю.
Да-да, я погано про людей думаю. Мені за безплатно треба, щоб працювали. Я чудово розумію, що люди мають якісь сподівання на співбесіді, тому, щоб і їм, і собі зберегти час, перше озвучую графік і зарплату. Поважаю і навіть подобаються співбесідники, які кажуть, що це їх не влаштовує, "Дякую, пробачте, до побачення!"
Він на це погодився. А потім почав свої роздуми... Він мені ще й телефон залишив у кінці, ага-ага, счазз. Думаю він зрозумів, що співбесіду він "провалив".

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

от, от і я про те. то тому, бажано в графі "очікувана зарплата" писати не 800, а хоча б 3500, бо ми йдемо на роботу аж ніяк не для того щоб зробити прекрасним життя чужого дяді, а щоб самим мати можливість нормально жити. тому вважаю, що чим більше людей не погоджуватимуться на малу з\п тим краще.
бо, погодьтеся, 1600, нехай навіть за 15 днів, для людини, яка має сімю, дітей, це просто мізер.
Я не маю на увазі ваш заклад, це так, в загальному. Просто я вважаю правильним говорити роботодавцю, що відмовляєшся через невідповідність вимог і оплати

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А ми щойно з озера повернулись.
Вчора ввечері ще були зовсім інші плани, а потім друзі задзвонили і ми навіть не роздумували. Як же ж я відпочила. А головне наплавалась. Як я люблю це діло. Зараз сиджу, і кожем м"яз чую і від того файно так. Окрім плавання набавились м"ячем, набалакались, наїлись усякої смакоти і просто чудово провели день з друзями.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

І я, і я!!!
Вперше за три роки я наплавалась по самі "помідори", ще й з чоловіком. В мого Романа на озері було стільки няньок, що я й підступити не встигала: дві бабусі, моя сестричка і племінник ще й троюрідна сестричка синулі по черзі передавали естафету. Дітьо довольне як шлонь, накупалось, надурілось, наганялось, навіть в нарукавниках плавав сам, заснув тільки доповзши до спальні. Ну а ми з муженьком на балкончику попиваєм пивко - хороше завершення насиченого дня.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Моя дитина в селі, вчора їздила його провідувати. Файно там, вода, природа. Нині весь день ніцнероблю, завтра на роботу. Ще би менше парило, то було б супер. Так класно деколи згадати молодість без дитини!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Зранку була у церкві, потім поїхала на вокзал, купити квиток на електричку. Як виявилося, то мож зробити тіки завтра. Потім була у Марти, позичила рюкзак. А далі в основному сиділа в хаті, та речі складала-перескладувала. Зараз лягаю спати, бо завтра встаю рано.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Перший день у Львові і як завжди хочу назад - в море, в басейн - куди небудь, бо від тої жари навіть кондиціонер не рятує - виходити на вулицю зовсім не хочеться. Розпакувала лише один чемодан і той з сувенірами і подарунками, з лахами відкрила і.... закрила назад. А завтра на роботу, неуявляю ЯК??? Доцю здала бабусі, сумно мені без неї, бо два тижні весь час тусувались разом. Чому відпустка так швидко закінчується?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Вихідні пролетіли швидко, але продуктивно
В чоловіка на фірмі був корпоратив, їздили на відпочинкову базу. Класно провели час. А сьогодні після обіду ще поїхали до чоловікових батьків у гості. Коротше, навідпочивались так, що я змучена і виснажена
Завтра в планах зустрітись зі своїми подружечками любимими))) Так давно їх не бачила, відколи ми приїхали з відпочинку, побачитись нам ще не вдалось.

А ще, ми скоро йдемо на весілля і я давненько запланувала пошити собі плаття на ту подію. Завтра планую купити тканину. Тільки де? Питання залишається відкритим...)))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

На Куліша, біля Магнусу є великий магазин з тканинами, кращі тканини на другому поверсі

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

і знову робота, і знов так тяжко до неї братись.
а вихідні пройшли гарно!:y:
і в суботу, і в неділю була на озері. тільки в неділю ще й одночасно дн святкували.
а ввечері повернулась додому змученою, таки спека робить своє і спалось в черговий раз зле від жари.:n:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Ми прокинулись десь в 8-їй, а на вулиці вже була така жарень, що до моря не пішли ібо лєнь. Поснідали на терасі, подивились фільм і кльово було б поспати ще, але Домчик просить " моЙйе"

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

плюсуюсь! тільки там у цілому Львові знайшли і атлас і шифон мого "deep purple" кольору для суконь дружок

після сьогоднішнього ранку я ще більше не люблю понеділок!
мала заплановане заняття, то спочатку всі маршрутки тікали мені з-під носа. далі вівчарка моєї учениці так тішилась моєму приходу, що з розгону скочила на мене і шарпнула мені кігтями по руці. тепер маю красівий шрам на півруки, який як в тій приказці сподіваюсь до весілля заживе. ну і для повного щастя, стою на зупинці, глип на руку, а мого заручального перстня нема. я спочатку похолола, потім в жар мене кинуло, а потім вчасно включився мозок і я згадала, що знімала його зранку вдома.
зара п'ю каву і глибоко дихаю, бо аж руки трусяться з того всого. не люблю понеділок!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Вже третій деньочок тішусь сонечком, морем і відпочинком. Наша база знаходиться так близенько до моречка, шо сьогодні ми снідали на березі. Робити нічо не хочеться, тільки вилежувати боки і гріти попочку. Прози нема, одні врочистості

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

а в мене проза. я овоч. голова крутиться, пузьо булькає - з ліжка встати важко. і час так довго тягнеться. сумно мені, але робити щось я не можу нині - руки як ватяні. але маю велику надію, що завтра напишу у вихвалялках.