Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

не уявляю як ви в кімнаті висидите із закритим вікном при такій температурі, хіба кота будете у ванні закривати.

вижила б. вижила б. ну хіба б невдало впала. моя так кілька разів літала, і все нормально і теж третій поверх з високими стелями. і, знаєте, таке враження що вона не падала, а сама стрибала, бо то було протягом певного часу, і більше не повторювалося. ну бо як дорослий кіт може випасти на вулицю, ну кошеня прозуміло, а тут доросла кішка. І дивишся, ніби щойно сиділа на балконі, а тут вже під дверими мявкає.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

В нас кіт свого часу з 9-го впав, правда на газон, а не на асфальт. Нічого йому не сталось, тільки забій нирок був.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

моя з 8 поверху летіла. Вивихнула лапку і отримала переляк на все життя, тепер добре думає, перед тим як вилізти на перила балкону.

---------- Додано в 13:18 ---------- Попередній допис був написаний в 13:12 ----------

ми нашу кішку знайшли лишень на другий день. Вночі мама ходила з сусідом шукати, але ніц не знайшли. В вранці дідо ходив по кущах , кликав її, а сестра в той час познаходила всі фото кішки і вже правила панахиду над ними (плакала бідака пів дня), а я плакала в перукарні, вже і випускного не хотілось, лиш би кицька жива була таки знайшов. Всі аж ожили.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Та я не кажу зовсім вікно закривати. Ми відкриваємо квартирку форточку настіж, у кухні теж відкриваємо квартирку, двері з кімнати в кухню відкриті, вентилятор включений - так і рятуємось)

Може, і стрибнула, я не бачила. Але добре, що жива)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Ой, ну нездалий нині день. Я якась нагвинчена, не виспана, бо цілу ніч снилися дохлі звірі, в хаті духота, в 6-і год ранку збудила якась причіплива муха, добудив чоловік та й по сну. Вийшла з ранку з малим на двір, причепила йому машинку на шнурочок щоб возив, сіла в скверику, вітерець подуває, ляпота і чого б тій дитині не побігати кругом лавочки в гарному тіньку, ні все на пекуче сонце та й до роспареного асфальту його несе, ще й кепку знімає. Я реально на сонці нині паду, тому прогулянка вийшла коротенька.
Ще маю нині "врочистість"-ггг, свекруха їде до мене в гості. Чому до мене, бо чоловік з нею вже не спілкується другий місяць, тому вона тепер до мене
їздить і до мене дзвонить. Файно...((( І як я їх тільки не намагаюсь помирити, все на марно. Чоловік з мене прикалується, каже що його мама тепер моя подружка, а мені напевно скоро від такої палкої дружби дах поїде.:8:
Мрію про спокій і кондиціонер...)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Сходили ми з Максимком на базар (Галицький) за ягодами. Купили чорницю, малину і суниць. Нарешті в цьому році малий почав їсти ягоди. Бо досі їв лише черешні. Всього на вулиці були 30 хв., а прийшли такі змучені від тої спеки, що вже нічого не хочеться. Ледве дойшли до дому. Зараз вкладаю спати Максима і буду щось варити їсти. Може.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

синочок спить, куряче м"ясце вариться, кабачки порізала-посолила і облом - виявляється вчора забула цибулю купити, тому потушу вже ввечері....
до цього часу в кімнаті було нормально, а тепер сонечко світить прямо у вікна, то вже починається задуха(((
Муж на роботі, а мені скучно... іду дзвонити до подруги, можливо немає планів, то запрошу до нас на пікнік....

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Поклала Максима спати, заснув. Через 10 хв. заходжу до кімнати а він весь мокрий, в повному розумінні цього слова ВЕСЬ. По ньому так тече піт (вперше таке бачу), а простирадло під ним мокре. Переклала, повитирала - спить далі. І що так робити що 15 хв. Чи може хтось знає, як краще вдіяти?

---------- Додано в 12:35 ---------- Попередній допис був написаний в 12:33 ----------

Ви маєте садок біля будинку? Завжди про це мріяла і по доброму завидую хто має альтанку в садочку!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

а я сьогодні якась вся у мріях. Снилось моє сонце, але якось так не зрозуміло чи то ми разом чи ні, якось то все у тумані було, найкраще памятаю що він сказав що я його коханка

враховуючи що всі сни що снились мені справджувались думаю до чого б це...все було ну дуже не зрозуміле

. Півдевятої розбудив дзвінок "ви подавали на маркетинг і на ще щось там документи випроходите спокійно на маркетинг привозьте оригінали", я просто прозріла, ні на який маркетинг документів не подавала і до мого поступлення ой як ще далеко...З просоня і здивування ледь сказала "ви напевно помилились." Поклала трубку. Через 10 хв знову невідомий номер, думаю якщо знову з маркетингу то напевно щось з моїми документами наплутали, а цього разу вже дзвонили з мого інституту, дали гарну новину що я на даний момент можу спокійно поступати на "престижніше", бо всі що подали документи мають набагато гірший рейтинг, а ще + тести до яких ще готуватись а готуватись то я без проблем поступлю. Перепитали чи не міняти заяви. Правда ця розмова також дивна була "Доброго дня, це Марія? А Ви знаєте що ви проходити спокійно на 2 спеціальності, я б Вам радила переписати заяву з мат моделювання". Ще у сні думаю, а як я могла кудись поступити не здававши тестів? Аж потім дійшло, що за мене в деканаті дбають і пропонують краще на їхню думку. Приємно що не даром стільки років провчилась і є люди, які підкажуть, порадять.
Зараз така духота що навіть не хочеться на вулицю, подвіря постійно поливається водою

як добре що я тоді не пошкодувала грошей і купила той шланг з оприскувачем

. Всі вікна позашторувала і думаю сісти готуватись до поступлення. А на душі якось...навіть не знаю, таке враження що душа кудись полетіла, сиджу посміхаюсь, так легко-легко...аж не звично

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

так)) невеличке подвір"ячко+пару дерев, травичка, але альтанки як такої немає, бо це орендоване житло і нема смислу вкладати туди кошти....

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

І наша кицька з 9 падала, на дашок над магазином. Переламала передні лапки, декілька днів нічого не їла, але за деякий час віджила

У нас під вікнами, щоночі молодіжне паломництво. Міст, по якому ходить трамвай, окуповується романтичними парочками і неромантичними компаніями. Перші тихенько обнімаються-цілуються, бо думають, що їх ніхто не бачить (ггг, тіко я з десятого поверху заглядаю), а от другі регочуть, співають і верещать до рання..
І от, тільки я заснула в годинці першій, як пів на четверту пропищав будильник чоловіка. Знов повернулась до пана Сонського, так в шостій ранку підйом у Нікусі.. Побавились, пора доці спати, так встала вже Настуня..дурдом. Зате, коли пішли гуляти, потрапили на презентацію дитячого аніматора в одній з кафешок-бістрошок біля нас. Настуня порозважалась, за що отримала у подарунок грамоту і десерт, Нікуся чемно спостерігала за сестричкою, а ми з чоловіком, відмітили холодним пивком 13 років, як ми разом (аж не віриться, що ми стільки знайомі)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Цого хватає, одіялко постелити, басейн поставити і ляпотаааааааааааааааа!!!!!!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

мала сьогодні телефонну розмову. з неї дізналася, що хлопчик, якого ми знайшли на сайті http://www.sirotstvy.net/ua/, вже в процесі усиновлення. Дуже тішуся за нього!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

були сьогодні на озеріяк добре було. Шашлик, овочі, ммм, смачненькі фрукти. Накупались, нахлюпались, ) Трішки розчарована чоловіком подруги, зі сторони він її не любить, надіюсь це тільки мені так здається. А на завершення смачнюща динька

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Знову в основному проза, хоча нині й свято.
Їздила в Ашан, купила те, що потрібно для поїздки на розкопки.
А потім сиділа в хаті, лиш надвечір вилізла прогулятися.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

І ми були на озері від самого ранку до обіду, приїхали додому трохи відпочили і пішли в центр гуляти...тепер замучені будем спатки

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

усьо,...) так вже підлизувався шо довелось "панять і прастіть"
думала зайду сьогодні а тут буде купа ура ура ура... наш Кличко переміг.... тишина.
Сама уракну )) ура, молодець в шостому раунді відправив американця в нокаут.
приснився мені якийсь жах, тому прокинулась з першими півнями...всі сплять. Йдем нині на ремонтний зирінг/шопінг...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

в нас те саме...На 9 поверх прекрасно чути всі воплі і верески...А ще музика з кафешок..То капець.
Муж пішов в басейн плавати, а я мушу тут жаритись...Сашко мій вже 3 тиждень в мами моєї - благо там чистесенька річка є, то хоч дитина не париться..Але так за ним скучила..мама каже, що малий вже як шоколадка.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А я завтра тікаю на тиждень зі Львова на Світязь Мені вже всерівно, яка буде погода, я лиш хочу просто поїхати звідси. Побачу діток свого брата, побачу улюблене озеро і такий рідний мені берег (скільки там всього було, ех....)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Ех, а в мене сьогодні нічка видалася як в Карпатах в студентські роки але не через те, що гори, зорі, смереки, ватра, а тому, що заснула на світанку...

якби то вчора так, то хоч би пішла подивитися, як "сонце купається"

Причому вперше за півтора року не через синуську - він якраз спав цілу ніч, звичайно, не забувши попісятись
Отже, заснула десь перед шостою, передумавши всяке-різне, нервуючись, що час йде, а я не сплю, від тих нервів сон втік ще далі
а вже о восьмій з мене наполегливо робили "коника" я не давалась, але хто би там мене слухав ...
Поки намагалася стягнути себе з ліжка, бачила, як молоді ластів'ята вперше пробують літати (гніздо видно через вікно). Так цікаво, з вереском і видно було, що зі страхом, зривалися з крайчика гнізда, майже падали на землю, аж раптом... злітали! шалено тріпочучи крильцями, звук як від гелікоптера а одна малеча боялася, залишилася в гнізді, то решту пташок - малі і дорослі - влаштували їй справжню "дефіляду": одне за одним підлітали до гнізда і на мить зависали перед тою боягузкою, і так декілька кіл!
Отака маленька пташина, а вже воно собі щось мудрує