Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

а ви не праві, він дуже правильно сказав вам на рахунок зарплати. молодець. ви тут пишете про дівчат, які згідні на будь-яку роботу, так, це дуже велика проблема, для тих дівчат, але це зовсім не є причиною, через яку хтось має погоджуватися на роботу за три копійки.

А якби таких як той хлопець було побільше, то і пропонована з/п по львову була б значно вищою.

Минулого року ходила на співбесіду. Ну захотілося мені чогось нового навчитися, щось змінити, і з/п в тому числі. Так мало того що мені запропонували значно гірші умови (це в плані графіку, професійного росту, можливості відпроситися, обід і т.д.), так ще й з/п запропонували рівно в два рази меншу ніж я мала на той час. Я звичайно відмовилася. Напевно, також подумали - кусок лінивої рагулиці.

---------- Додано в 08:33 ---------- Попередній допис був написаний в 08:26 ----------

Сьогодні встала трошки по шостій. сама від себе в шоці. з моєю то любов*ю до сну. так що перед роботою ще встигла зварити їсти, помила голову, спокійно попрасувала чоловікові одяг на роботу. і вже давно на роботі )))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

вчора було дуже врочистим, емоційним, хвилюючим... ми з коханим створили нашу маленьку сімейку! поки що лише перед ліцом держави, але все одно, від усвідомлення цієї події аж голова крутиться і метелики літають в животі
трохи тяжко було через спеку- гості смажились, ми теж плавились в тих святкових прибьорах, в результаті перші 10 секунд церемонії я думала що краще- впасти в обморок посеред залу чи попросити ту жіночку спинитись і вийти на двір :biggrin: але на щастя, попустило і своє "присягаю" я сказала в тверезому розумі
ну а далі, сльози, посмішки, купа квітів і шампанського! нафоткались, ближче познайомились з нашим чудовим фотографом, порепетирували перед весіллям було шикарно!
сьогодні вже, на жаль, знов проза-робота-спека, але то п’ятниця і то файно.
рахую дні до моря і молюсь, щоб в день весілля не було такої парілки

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Дякую за пораду. Треба ше такого собі дома завести.))
Я це питання поки вирішила трохи по іншому. Витягнула з кладовки літню коляску малого, яку ми вже сховали до... ну, короче може ще колись тай знадобиться). І поїхали ми таким чином на закупи. Правда я так наладувала корзину, що ота трубочка-гальмо падала вже сама по собі і всю дорогу тормозила, але то таке. Всерівно набагато легше. Я з самого ранку пояснила дитині чому ми їдемо візочком все докладно як дорослому і він мене зрозумів, по дорозі показувала діток, які прогулються на колесах і ніби все менш більш окей.
Біда трохи в тому, що я вкотре купила на лотку курятину з запашком. Щось мені здається, що в таку спеку нормальної знайти не реально. Короче, песики біля смітника будуть знову щасливі.
Чоловік працює на благо України- збирає підписи проти двомовності в нашій державі, я запланувала забацати дерунів. Ну, дуже вже файненьку сметанку купила. Але думаю і вагаюсь. Як згадаю вчорашні враження від розкочегареної сковорідки в і без того задушливій кухні стає не по собі.
А ще я дууууже погана мама, бо тільки щойно дізналась, що в мого маленького хлопчика-горобчика нині день ангела.))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

І ми сьогодні поперлися на закупи о 12год...
якщо туди ще півбіди якось, то по дорозі назад я думала помру на місці(((
так загрузила коляску овочами-фруктами і іншим ( плюс 14кг вага дитини), що вона просто тріщала по швам і я всю дорогу молилася, щоб рама чи колеса не тріснули.... щей назад пертися під гору 1.5км по сонцю - це жах!
правда малий цього разу сидів в колясці тихо, бо мама вперше купила йому льодяника на паличці. то був зайнятий, але всеодно змусив криком заїхати ще в "його" магазин вже ближче додому по морозиво, але то таке))
поставила варити капусняк , а сама думаю як то я маю пожарити ще кабачки та цвітну капусту і не вмерти на кухні, бо вчора мало не зомліла від жари як зрази готувала :8: ( добре, що вчасно холодною водою вмилася) ..

тому поки сиджу в неті і попиваю холодну водичку із лимончиком.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Ой, "вмираю" від спеки...від вівторка була на селі в мами, то так не відчувалося, а сьогодні зранку приїхали, в холодильнику пусто, в хаті задуха...вирішила я зварити борщик, кампотик, макарони і желе з порічки...ледь то всьо домучила...як почало мені в вухах шуміти. в очах чорніти, чуть не впала...нарешті знайшла трохи рішення - мочу марлю в холодній воді і так накидую на себе - ужас, так і вродити можна завчасно. Мрію вже про прохолоду.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А я змерзла і тепер боюсь застудитись, чоловік з малим десь пішли, я прилягла і заснула, а той злосний кондюк як я не переключала всеодно мене заморозив ггг Ну не люблю я того чуда техніки. Треба йти до моря погрітися, але щось я ледь притомна, не "льотні" в мене дні

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Правда. Моя сестра вчора з хлопцем потруїлись смаженими лапками, купленими в сільпо...тому краще влітку взагалі не купуват курятину.

Сьогодні почула ,що цілий липень буде такий спекотний...ужас.Сидимо в хаті, на вулицю вийшли сьогодні в 10 ранку, і то вже така жара стояла...вдома добре, кондиціонер включив і можна жити. Чекаю 6 години, батьки мають малих забарати на дачу покупатись

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Як швидко минають дні під час відпустки - не встигнеш оглянутися, а вже вечір. Співчуваю своїм співробітникам - сидіти в таку спеку на роботі то просто жах.

а я молодець - пішла на Шувар ще пів десятої, (за це треба подякувати дітям, які розбудили мене ще о 7 год.) то було менш-більш терпимо, але коли вже повертались додому, то ледь дійшли - спека + кульки з закупами. Моя старша з того всього нещодавно заснула. В хаті вже поприбирала, закрутила вишні "у своєму соку". Чоловік замовив вареники з вишнями - скоро піду їх робити, а ще потрібно посмажити цвітну капусту, незнаю як я витримаю на кухні.
З самого ранку отримала сумну звістку: померла одна з вчительок, яка вела гурток моїх дітей - ще досить-таки молода жінка.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А я о пів на восьму вже їхала в інший район міста, і скажу вам - в такий час добиратись таки значно легше ніж в обідню пору))). О дев"ятій я вже готувала сніданок щойнопрокинувшимся чоловікам, а о пів на десяту пилесосила і мила підлоги. Отже мій висновок - я сьогодні теж невеличкий молодець.
Зараз доманікюрююсь і допедікюрююсь, зварганю щось Ромчику легеньке і свіженьке на перекус і маю в планах сьогодні ще трошки пошопитись. Чекаю нашого татулю з роботи.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А нашо кудись їхати ? Мій муж каже що я і так на курорті... : сплю доки хочу..., нічо не роблю ( бо ж не ходжу на роботу), маю трьохразове харчування по дитячому меню..., двічі на день гуляю на свіжому повітрі..., м"яча в дворі ганяю - ну чим не курорт...нє ?
А я йому кажу, що на наступний раз на курорт відправиться він! - Мовчить, зараза...:shutup:

Може ваш хоч так не каже...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Почалася моя врочистість після обіду, коли мені сказали, що з нагоди мого ДН завтра,маю вихідний. Тож доробляю день з гарним настроєм та гарними планами на вихідні. Співробітники (а їх аж двоє мужчин) вже привітали мене наперед -духами і модним вином, вже в понеділок з ними посвяткуємо. Чекаю завтра, свого подвійного свята та подарунків. І хочу на озеро!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

ААААААААААААААААААА яка в нас радість
нам приїхав кутовий диван, який я не могла дочекатись, но є одне НО)))т тепер в нас 2 дивани і один тре сплавити)) чоловік злиться троха, шо я непослідовна, але оскільки в Мартуськи троха кольки то злиться так помірно
диван ЧЕРВОНИЙ!!!!! меЧЬта
а ще нині мене обстежували і дали мені поки спокій, маю спостерігати артеріальний тиск, пити ше відхаркуючі і всьооооооооо. Фух. За місяць ще одне ЕхоКГ. Дякую всім форумляночкам за підтримку, Ви чудові

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Вчора - суцільна проза. Зранку проводжала одну хорошу дівчину, яка поїхала відпочивати у Болгарію . А потім - сиділа в хаті, ледве дихала від тої духоти. Зараз - так само та жара спокою не дає. Повідкривала вікна і двері на балкон, все одно задуха...
Нині була врочистість, і не одна: півдня була у Музик, балакали, бавилася із песьою
А ще нині отримала чотири гарнючі листівки, і дуже ними тішусь

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Вчорашня врочистість - День Народження. Підстриглась, трошки пошопінгувала і святкувала з друзями в Японахаті.
Сьогоднішня проза - відпочивала пів дня після вчорашнього відпочинку, коли сонечко вже перестало сильно пекти загоряла обриваючи смородину, ще маю її перебрати, але то вже напевно буде завтра.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Ще й десятої нема, а жара, сиджу плавлюся. Добре що на роботу не треба йти. Порадилися ми вчора і вирішили на роботу не йти, бо і так термінового нічого нема , то нащо ж себе так мучити, по тій спеці на маршрутках. як я люблю нашого головного бухгалтера

так що поки чекаю поки сонечко втіче з квартири і піду зроблю цвітну капусту. капртопельку зварила ще зранку. і більше нічого не буду робити, бо і так того ніхто не їсть.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Сьогодні ніякої врочистості не намічпється. От сиджу сьогодні на роботі - проза. ЛИш маю надію, щоо рудий в честь свята створить мені врочистість. Може витягну його до якоїсь калабаньки... А так більше нічого, на роботі тишина, бо більшість люду вирішила все-таки не відпрацьовувати за минулі вихідні, і ми також нудимося. Надіюсь, що зроблять скорочений робочий день.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А я себе заставила покататись на велосипеді. Спершу шукала відмазки, щоб не їхати, але таки підняла свою дупцю і поїхала. Вранці не так спекотно, ну і в лісі є трохи вітерець.
Якийсь важкий в мене був цей тиждень. Таки сходила я до стоматолога, бо у вівторок від того болю я ледь на стіну не лізла...
В мого чоловіка теж сьогодні робочий день, але скорочений, так що в саму більшу спеку ми підемо гуляти. Вар'яти, нє

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А мій чоловік сьогодні на роботі буде довго, там хтось "приписне" виставляє. Так як він рідко кудись без мене ходить, то вже ніц не казала. А тепер сама сиджу і думаю чим день зайняти з дитиною. Така спека, що ніс не хочеться виставляти на двір. А під вечір може б і десь вийшли з Максимком, але щось ніяк не можу оприділитись куди. А мо просидіти в хаті цілий день...? ще думаю...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Який я стрес учора пережила... Котяра наша з вікна випала.

В нас сонячна сторона, на балконі страшна спека, +38 точно є, потом обливаємося майже цілодобово, то ж чоловік вікно відкриває настіж. Ну і Брітані собі вилазить на підвіконник і ходить там... Я вже стільки разів її звідти знімала і казала чоловіку, щоб так не відкривав вікно, бо ж вивалиться кицька, а в нас четвертий поверх (якщо враховувати "земляний" поверх), старий будинок - стелі висотою понад 3 метри. Не дай Боже щось, мала ж такий стрес дістане, як киця

трупиком стане.

. Ні, нічого не станеться, не випаде і т.п. А вчора ввечері - вікно відкрите, я прийшла з роботи, прибрала, попрала, до батьків збігала, по дорозі в магазин, прийшла, як курка варена, з тої спеки, прилягла трохи відпочити. Кішка з голови вилетіла зовсім. Мала мультики дивиться, муж за компом. Аж ось чую - буууууумс! І відразу в двері гуп-гуп-гуп! Знову - гуп-гуп-гуп! Мені на душі похололо. Шукаю - Брітані ніде нема. Біжу відкриваю двері - сусідка: ви що, не бачите? ваша кішка впала!

...Вибігаю на балкон, дивлюся вниз - по дворі іде якийсь кіт. Я в темноті подумала, що наше. Думаю, Господи, пролетіла стільки метрів, встала і йде! Біжу бігом по сходах вниз, всі сусіди вже на балконах стоять (причому деякі сім"ї в повному складі), всі щось говорять, шумлять, показують - он вона, он вона там! Я вже внизу, а мені кричать - не там кішка, вона на дах впала (то сусід двома поверхами нижче засклив собі балкон, зверху дашком закрив, туди вона і гепнула). Я з того всього біжу назад по сходах, потім згадую, що туди окремий вхід і можна потрапити тільки з двору... Біжу туди, схопила її, обмацала лапки, тільце, мордочку - слава Богу, все нормально, жива, нічого собі не відбила, бо тільки один поверх пролетіла. То ще щастя, що на той дашок впала, бо якби в самий низ на асфальт летіла, то не знаю, чи вижила б. Тільки видряпувалася страшно, бо сама хотіла йти. Мала як побачила, що киця жива, відразу почала сміятися з радості.

Слава Богу, що все добре закінчилося. Принесла її, бачу - чоловік внизу стоїть (теж вибіг шукати). Кричу: я її знайшла, йди додому! Якось так бігли сходами в один час і розминулися...:8: Але я з того всього чуть не посивіла. На мужа гаркнула: щоб я відкритого вікна не бачила, коли кішка в кімнаті. Потім ще цілий вечір за нею спостерігала, чи все нормально.

Зате сусідам є про що поговорити)
Сусідська дівчинка як мене сьогодні побачила, і відразу ж своїй мамі: то там кіт летів, вниз летів! Інша сусідська дівчинка до Яни: это у вас кошка упала?
Відчуваю, що ще деякий час нас будуть називати "то ті, в яких кіт впав".

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

колись в знайомої з 6го поверху впав кіт, живий лишився...правда довелось лікувати бо мав забій органів.
а я не говорю з мужом, бо мали купу планів а він мало того шо спав довго а потім погнав на роботу бо там шось сталось...
ми з дівками поїхали трохи по справам, далі зайшли на налисники з ванільним соусом і припленталаись додому.