післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

До речі, стаття в тему http://flymama.info/about-me/kuda-uxodit-tok/

 

Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

хм, та не думаю. хоча з цього визначення починали всі мої психологи
а далі - про те, що психіатричне лікування - не так вже і страшно,
а далі - що ГВ - не так вже і важливо, і заради лікування можна відмовитись від тої "дрібниці"
ето ми прА-хА-ді-лі. Я не хочу бути найкращою, я хочу, щоб мені не боліло.

ото стопудів, просто краще не скажеш.

в 2008 - по повній, в 2012 - по скороченій

дякую, мені справді потрібен був дозвіл. Щоб не харити люд, у дописах буде лише цікава інформація, бо я шукаю вихід. а виписування піде в тег.
Ще хотілось відповісти на пару цікавих фраз.

 

Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

взагалі, коли хтось дізнається, що я вийшла заміж у 19 - одразу якесь таке співчуття типу "з дитсадочку - та й до плити". ні, у мене - не той варіант. Хіба всі домогосподарки страждають від своєї купи роботи і мріють про СПА?

не вперше це чую, але маю підстави не погодитись.

---------- Додано в 10:24 ---------- Попередній допис був написаний в 10:03 ----------

ну і останнє

мені справедливо натякнули в карму, що не можна аж так захаращувати форум

я не шкодую, що то все розповіла. Чула, що десь є жінки, які хочуть КР за бажанням. Так от, якби хоч одна з них прочитала весь той мій брєд і хоч трохи подумала...
Комплекси комплексами, але в мене реально страшенно болить живіт, деколи цілими ночами. А деколи цілими днями. При тому, що фізичне здоров'я - в нормі (перевірялась). І в інтимному житті проблеми не тому, що чогось там стидаюсь чи щось там вигадую, а тому, що мені нестерпно боляче. От і все.
знала, що буде тяжко. Не знала, що настільки.
але більше офтопити не буду, все вірно.

 

Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

Не можу з тим погодитися. Абсолютно несправедливо....Тема для того і є, щоб писати про післяпологову депресію. Дивно мені, якщо чесно. То в нас на форумі тепер можна писати тільки про хороше і безхмарне життя після КР? Тільки про те, які всі хороші і ідеальні?

 

Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

Як на мене це неправда. Вам користь - бо маєте хоч куди то все час від часу вилити. Іншим користь - бо якщо раптом хто має таке ж, то побачить, що не він один такий, що є де попросити хоча б моральної підтримки... Взагалі форум на то і є форум - щоб писали РІЗНІ люди на РІЗНІ теми, а на кожен товар свій покупець. Не подобається - не читай!

От тільки "любителям КР" (це я утрую, звісно - тобто таким, що вважають його нормальною альтернативою ПП) навряд чи піде на користь - як правило, чомусь читаєш ту інформацію, яка тобі "пасує".

 

Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

Забагато щось останнім часом натяків... Сумно.

 

Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

Якщо постійно себе переконувати в тому, що болить і накручувати спогадами як то всьо драматично було то біль буде тільки збільшуватися. Ефект плацебо. Що би хто вам не говорив ви ПЕРЕКОНАНІ в безвихідності своїх страждань і не хочете налаштовувати себе на гарний лад. Вам просто подобається страждати...

 

Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

Ви дуже помиляєтеся. 5 місяців - це дуже мало часу для того, щоб загоїти такі душевні рани

А вам подобається робити боляче іншим, колоти їх у найболючіше?

Міє, ви, на жаль, як і багато інших людей, вважаєте, що КР, то ніц страшного...Ну подумаєш, прооперували...Дякуйте Богу, що маючи трьох діток, ви не знаєте, що то таке, коли на рівному місці тебе покромсали. Не знаєте що це, коли тебе розривають думки, що ти погана мама, неповноцінна жінка, нездара, і взагалі нездаль, яка навіть народити сама не змогла...

 

Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

Здається це якраз дуже стосується теми: "міф чи причина для хвилювання".

Ви вважаєте, що то міф (чи якась така несерйозна проблемка. яку тут і не варто виносити на форум) і вся справа у тому, що людині просто лінь чи не хочеться подумати про щось інше? А якщо все ж це реальна проблема?

Так само як легко сторонньому сказати алкоголіку: "ну просто не пий, тобі просто подобається пити!", а то теж є хвороба і серйозна.


Цьомцьомка, Ви про це говорите з чоловіком? Питаюся, бо сама деколи собі поревлю на самоті, а чоловіка вже боюсь тим нагружати - він здається таким безпомічним і розгубленим у такі хвилини. Ви не боїтеся, що чоловік, бачачи ваші страждання просто відмовиться мати ще дітей? Тобто я вважаю, що ділитись треба, але сама це не можу робити - хіба вже "застукає" .

 

Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

так, це дуже мало часу, але коли людина хоче їх загоїти, вона шукає спосіб, в той час коли Юля вишукує недоліки своїх пологів і кожен раз переконує себе в тому що все так і все гірше ніж є насправді.. можна найти аргументи які тебе вилікують, а можна навпаки - затюкати себе до ручки. А тут Юля себе тільки тюкає.. хто б що не сказав, вона знає тільки ту сторону аргументу яка б усугубляла її страждання.. вже не в одній темі це прослідковується, але дівчатка не хочуть "ранити" страждальницю бо їй ж гірко...

так так подобається. Люблю мучити тих які себе самі домучити не можуть.. ага..
Звірюка..

А де ви прочитали таке моє вважання? Прошу цитату дати!
Я ніколи не говорила такого, і коли мені сказали з Вірою що будуть робити КР то мала страшний розпач. Але справилася з думкою і коли б потрібно було пішла б на КР бо тут справа не в моїх поглядах як воно б мало бути, а в тому щоб дитина народилася по перше жива, по друге здорова.. Ну але якщо комусь треба мучитися зайвий раз щоб робити з себе страждальницю ще пів життя..

Не одними пологами життя сповите знаєте?! Мене по житті покрамсало так, що дай бог вам не знати. Життя складна штука і якщо ти хочеш жити повноцінно то треба над собою працювати..

Знаю! Бо я була дуже поганою мамою... коли в мене народилася Віра і була маленька не могла брати груди, то я дурна погодилася впарити дитині суміш, в той час коли молоко сціджувала і виливала в умивальник.. ну то ж не можна дитині з соски давати... приїхали додому і дитина за тиждень вагу втратила до 2100 і молоко пропало.. та я була жахлива мама бо думала не про дитину, а про те як воно має бути.. ну але як писали в тій статті що нижче виклали - з першою дитиною народжується мама, з другою вже сама дитина - і це факт.

ага.. не знаю.. набрати 30 кг і важити 85 кг при рості 1.58.. коли ти сама на себе не можеш дивитися в дзеркало, а чоловік дивиться на тебе виключно як на матір своєї дитини і нічого більше.. ага я не знаю як то почувати себе неповноцінною..
Але знаєте при всіх своїх комплексах я ніколи не думала про те як я народила - я народила дітей! Здорових! Все решта не важно.
Так я могла скиглити коли Дара народилася.. що мені треба працювати що в мене двоє дітей які мене розривають на частини, що я не подобаюся свому чоловіку і я нездала мама..що в пологовому мясники і народження дитини чи не саме противне дійство на землі... (вже писала що третю дитину боялася народжувати і плакала чи не кожну ніч і мало хто розумів чого я боюся)
але замість того я взялася за себе на всіх фронтах і зараз я гарна мама, прекрасна дружина, чарівна жінка і просто щаслива людина. Розумієте різницю? Я сама взяла все в свої руки.

 

Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

комплекс відмінниці тут теж відіграє свою роль. Пишу це з власного досвіду. Я чудово знаю, що таке післяпологова депресія на власному досвіді. Спричинена вона була іншими чинниками, ніж у тебе ( перепрошую, що на "ти") , але вилазила я з неї довго. Зараз можу чесно зізнатися, що інколи здавалося, що без допомоги спеціалістів не справлюся. Мої рідні ( які до того перший час скептично відносилися) реально почали переживати , і навіть мама, яка до всього відноситься скептично, радила звернутися до психолога. І це не було викликано прчинами "от нечего делать", бо завантажена була "від і до" ( живемо окремо, розраховувати у всіх питаннях могли лише на себе).На щастя, допомога спеціалістів не знадобилася. Я сама на 100%не можу пояснити яким чином, але поступово з того стану витягнула себе сама. Але на це знадобилося більше 8 місяців ( у тебе минуло ще лише 5). Оті перші 8 місяців я реально згадую з жахом. І навіть зараз, коли вже минуло майже 8 років, моя підсвідомість періодично "проробляє ситуації того часу" у снах. І зараз з явився інший комплекс- вини. ТОбто проблема, як би я себе не переконувала, повнстю не минула. З депресії я вийшла, але проблема просто загнана була " у середину" ( можливо, саме це і допомогло вийти із депресивного стану на той час). Але ж вона нікуди не зникла.І її все-рівно треба "проробляти" із психологами ( я зараз чудово розумію причини свого тодішнього стану, але коли сама їх "проробляю", це породжує лише інші комплекси). Тому, якщо є можливість зараз, спробуй свої чинники проробити з психологом. Інакше помимо твоєї волі вона у підсвідомості все-рівно залишиться.

а тут "велике дякую" можна сказати певним людям, які у житті трапляються і культивують подібні думки, що справжня мама лише та, яка сама народила, до школи відправила тільки-но відлучивши від груді , жодного дня не користувалася памперсами ( бо ж вона любить свою дитину , а памперсами лише полегшує своє життя) і т.п. ( список можна продовжувати до нескінченності). І найчастіше від того страждають саме відповідальні жінки ( з тим самим навіть "комплексом відмінниці"), бо самокопання, аналізування властиве їм більше. ТОу надалі на "посіяному зерні" самі починають культивувати власні комплекси

---------- Додано в 09:04 ---------- Попередній допис був написаний в 09:01 ----------

розумієте, кожен різні ситуації переживає по різному. От у мене є хороша знайома- сама лікар. Два роки тому народила дитину ( другу у 40 років). І після пологів почала важити 90 кг ( при тому, що завжди мала модельну зовнішність). За рік вона зігнала тих 30 кг. Але комплекси у неї залишилися жахливі - тільки трансформуються вони не на своїй зовнішності, а на інших речах. І тільки коли розмовляєш з людиною і розбираєш певні ситуації, то виходить, що у багатьох з них ( навіть, здавалося б таких, які до ваги немають ніякого відношення). першопричиною були оті зайві 30 кг, яких вже давно нема.

---------- Додано в 09:06 ---------- Попередній допис був написаний в 09:04 ----------

при справжній післяпологовій депресії дуже рідко людина може справитися без допомоги фахівців. Бо це- медичний діагноз. Все решта- післяпологова хандра.

 

Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

ні я не вважаю це міфом. Я знаю що таке післяпологова депресія. На форум все це варто виносити, але треба шукати ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ проблеми. А людина власне НЕХОЧЕ чути іншого крім того що її ятрить. І дає зворотній звязок тільки тим висловам які ще більше драматизують ситуацію.

Це скаже постороння людина яка не має справи з нею. А той хто живе з алкоголіком буде діяти інакше..

Хехе.. а чоловік що сліпий? Чи ви думаєте йому легко? Але Юля до нього не говорить тільки тому що він не підтримує її страждань. Чоловіки взагалі терплять до пори до часу.. а далі коли страждання виїдять всі печінки їдуть шукати розраду... про це теж треба думати зараз, а не тоді коли він вже пішов, бо потім будуть приводи до нових страждань.

---------- Додано в 12:08 ---------- Попередній допис був написаний в 12:06 ----------

Справжній міф!

 

Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

От і молодець. А деякі жінки поки тільки йдуть до того, і можливо для того щоб вийти з того стану їм потрібно виговоритися і виплакатися хоча б тут. Щоб зрозуміли і підтримали, а не казали, що їм просто подобається мучитися, що вони робляит з себе страждальниць. Не все так просто, як вам здається на перший погляд. Думаю, якби було так просто, то ті лікарі в яких вже була Юля, не пропонували їй стаціонарне лікування...
І, Міє, ви не рівняйте "проблеми" з вагою, зовнішнім виглядом після пологів, зайвою вагою, непривабливістю для чоловіка, бо з тим стикається чи не кожна жінка під час вагітності та після пологів. І якби проблема була тільки в тому, то таких тем не існувало б. КР оправдане - то одне, а КР до якого довели і в якому не було ані найменшої необхідності, та ще й таким звірячим способ - то зооооовсім інша пісня, повірте.

 

Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

з чоловіком про такі речі треба поговорити. АЛе: якщо ви будете на протязі місяців говорити про свої переживання - рано чи пізно чоловікові це набридне. Бо якби ми того не хотіли, чоловік психологічно того не здатен відчути. Він може поспівчувати як людина. Але день в день на протязі місяців його то врешті-решт почне "напрягати". Бо реально він у тому проблему перестане вбачати.

---------- Додано в 09:13 ---------- Попередній допис був написаний в 09:11 ----------

так є. Але не кожен чоловік піде шукати розраду. Деякі самі від того впадають у депресію, причини якої пояснити не можуть. От лише чоловіка вивести з деперсії буде куди важче. Це затягується значно довше.

 

Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

Ви вважаєте, що вам не варто, а хтось - навпаки, зовсім іншої думки.

І взагалі, якось не гарно казати іншій, чужій людині, про що тобі варто писати, а про що НЕ варто. Тут форум, для того він і створений щоб писати. Хто не хоче. той просто не читає.

---------- Додано в 11:16 ---------- Попередній допис був написаний в 11:15 ----------

Власне, що хандру, плутають з справжньою депресією.

 

Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

Виплакатися треба тоді коли плачеться, а не викручувати з себе сльози жалем оточуючих... А стаціонарне лікування можуть і вам прописати якщо ви його будете шукати..

Я не рівняю, я говорю тільки про післяпологовий досвід не кажучи про те що в мене було до... але це теми не стосується.
Про звірячий спосіб ведення пологів в Цьомки, вже весь форум розписаний, але ж ні - це треба кожен раз заново підкреслювати і що це дає? Скільки будете плакати над цим "покійником" ? Скільки висмоктувати трагедії? Дайте вже душі минулого відійти в той світ! Але ж ні.. ви жалієте, і підтримуєте..

 

Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

"велике дякую"!

 

Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

Міє, якщо вас це дратує, то що заважає вам просто не читати, не реагувати на дописи? Не варта вказувати іншим скільки і про що писати.

 

Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

як відомо, післяпологових депресій існує три види. І далеко не в кожному випадку жінка може від неї позбавитися сама. Як кажуть самі психологи, при лікуванні деперсій, вплив йде одночасно і на маму і на дитину, оскільки депресивний стан матері здатен впливати на малюка у майбутньому ( на його психологічний стан навіть через кілька років).

я на те маю якось прореагувати чи як? чого чекається цим дописом і що хотіли цим сказати?

 

Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

де написано що Не варто? читати вмієте?

---------- Додано в 12:26 ---------- Попередній допис був написаний в 12:23 ----------

)))) та мені всерівно, я читаю те що мені цікаво. я питала про інше, яка користь від 5тимісячного товчення навколо одного і того ж самого? результат?

---------- Додано в 12:28 ---------- Попередній допис був написаний в 12:26 ----------

існує.. і всі три вона повязані з рівнем спаду гармонального фону. чим більше спад тим більша депресія. тому треба стимулювати вироблення позитивних гармонів, а не заганяти себе в кут ще більше. всі ми свідомі люди просто не всі ту свідомість направляють на вирішення проблем..