Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Уууу, я тим самим займалась вчора. І постіль поміняля, дві пралки перепрасувала, наварила і ще навіть прибрала в домі...
Ввечері ще в польоті до подушки заснула.
Оскільки вчорашній день був насиченим корисними справами, то сьогодні я цілий день з дитиною гуляю.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Сьогодні нарешті записалася на курси водіїв! Так хочу їздити тут і негайно, що вже не дочекаюся практичних занять!
А на вихідних вперше побувала в Білорусії (Брест). Так мені сподобалася сусідня країна! Білі берізки в перемішку з соснами, Брэсцкая крэпасць, Белавежская пушча, головна пішоходна вуличка "вуліца Савецкая", доглянуті будинки жовто-салатових кольорів, якісні дороги, безліч спорткомплексів для молоді, просто в захваті, не очікувала такого. Вікенд вдався на славу!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

дико виснажливий день!
баба (татова мама), навіть знаючи, що в мами проблеми з хребтом і їй категорично не можна нічогісінько сунути-тягати-піднімати - надавила на жалість (ну бо вона стара-хвора-немічна) і мама згодилась помити її кімнату. я поїхала їй допомогти.
ех, що я можу сказати, в них в хаті завжди було брудно, там вічний ремонт, колись ще був не надто вихований собака, який залишав свої сліди всюди... але я навіть не уявляла, що там може бути ТАК брудно.
ми чотири години прибирали манюсіньку кімнатку площею не більше 6 квадратних метрів.
от я не розумію такого. ну важко тобі зараз, не можеш добре ходити, але ж це не пояснює чому під шафою розсипані таблетки, термін дії яких вийшов в 1999 році. купа порожніх пляшок, пакетів з-під їжі, банки з запліснявілим варенням, одним словом всяке бєєє. ну навіщо то все зберігати. вся підлога, гірше від пересічного тротуару, покрита старими жуйками. і ще багато всього такого, продовжувати не буду. ми винесли 12 мішків зі сміттям з одної кімнати. і це ще не все, бо тридверну шафу ми навіть не відкривали сьогодні.
ех, так і пройшов весь день. а, нє, решта у вихвалялках буде, мабуть

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

І в мене сьогодні був якийсь такий важкий робочий день. Директор і заступник поїхали у відрядження, а я... Ціла купа дзвінків, гора пошти за себе і за тих двох дядьків. Причому озвучую рішення керівнитва від свого імені, а то всіх дратує.
Добре, що вирішила з податковою по старому ТзОВ і перевірку пройдемо без перевірки. В понеділок тільки довідку забрати.
Директор дзвонив цілий день на пару із застпуником, плюс до них - ще клієнти мої та їхні.
Зате офіс-менеджер та секретар(а у нас це дівчата) мали час заплести косички, помасажувати плечі одна одній та нажалітися на здоровя. Я просто сказилася!!! дівкам по 25, а болячки, як у пенсіонера. Я все розумію, і в мене здоровя не альо, але, перепрошую, я не трублю про то на цілий офіс, яка слаба, бідна та нещасна.
Додому місила йти пішки, слава Богу, що недалеко. Шалено крутилась голова. вдома просто впала. Мало того, ще несла із собою в торбі 15 тис.готівки.
Вобшем, до хати прийшов труп...
Не могла дочекатись, коли лапи дійдуть до посиденьок.
Ух, аж легше стало.
Пи.Си. На завтра лише миття вікон і, можливо, прання.
Люблю вихідні, особливо, коли їх багато!!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Нє, ну чому як тільки декілька вихідних підряд, то одразу псується погода..(((
Сидимо в хаті, дивимося у віконечко на дощ, малий нудиться, бо звик до постійного перебування на вулиці, таточко, зробивши закупи продуктів, побіг на роботу.. Сумно..
іду щось готувати смачненьке.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Маю дві врочистості. Перша - чоловік вже тиждень у відпустці (правда завтра вже на роботу) і моє старше дитьо не може татом натішитись. Вчора чоловік вже казав, що в нього вуха від малого болять. Сьогодні наш тато роблять вдома порядки і малого віддали моїй мамі на трохи то дитина образилася, а чоловік місця собі не знаходить. Але Антон вже зайнятий в бабусі різними справами і заспокоївся, а муж мій квіти рятує бо я навіть кактуси засушила (так їм і треба).
Друга врочистість - нарешті оформили куплену машину і я тепер вже справжня автовласниця.

Люди, кіко то грошей коштує. А ше, виявляється, в нас є така валюта "стогривень", яка багато чого швидко вирішує.

Так того чекала. Стільки років гроші складали. Мріяла, що буду з дітьми вільно пересуватись. Ага, моя менша радість така криклива і в кріселку верещить . Сама поки що з дітьми нікуди не виїду. Вчора вручила дітей татові і поїхала на сусідній вулиці вчитись під гору рушати. Включила "аварійку" і "бавилась" поки не стомилась і кружок ще по району проїхалась. А то так бачу, до зими буду чекати поки хтось зі мною буде їздити в машині в якості інструктора. От так і крутиться моє життя зараз навколо машини
Настрій сьогодні в мене дуже плаксивий і голова болить. Але то все минуче.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

ех, плани-плани-плани.
вчора домовились з батьками, що зранку поїдемо в Метро на глобальні закупи, а потім заберемо нарешті собаку до себе (я вже ну дуже за нею сумую). але через погоду ми вирішили, що везти собаку не варто, та й в магазин вирішили не йти.
от, проза. але маленька врочистість - в неділю в чоловіка в музеї сирний ярмарок - я з мамою і сестрою підем туди трошки розважитись

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

сьогодні мій обід проходив під гаслом "по бороді текло, але в рот не попадало", від жари на вулиці (в тіні 35 С), купила морозиво, то воно топилось з такою швидкістю, що я так і не змогла ним посмакувати! добре, що не повимазувала штани, і все решту!
нарешті вдома, і йду пекти цвібак, за рецептом однієї з форумлянок!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Якийсь писсемізм на мене навалився.
Завтра я стану на рік "мудрішою" а відчуття свята ходить десь дуже далеко, депресую не на жарт... Синулька досипає, бульбочка доварюється, повечеряємо з ним вдвох і підемо на якесь мАрожино в арсенчик.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

І мені так сумно-сумно: не встигла озирнутись, а наша львівська відпустка вже закінчується Маєм знову часто гостей, всі тепер приходять прощатись Наступного тижня їдем вже до лондонського дому. Ех.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Нудний прозовий день. Зранку ледве стягнула себе з ліжка, вилізла під дощ, аби на вокзал їхати. Запланувала поїхати у суботу до Франика, друзів побачити, бо давно там не була. Сьогодні мала купити квитки. А в касі мені сказали, шо квиток до Франика коштує 50 грн

дешевше хіба або о 5.30, або після обіду, і жоден варіант мені не підходить

. Я пошкодувала тих півсотки в одну сторону - дорогувато, як на мене, та й поїхала назад. От сиджу і займаюся нічим. Нудьга. Хочу гарну роботу!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

В мене проза, яка останнім часом дуже нагадує жилетку. Кожен день схожий на попередній. Багато роботи від якої не бачу очікуваного ефекту. Відпустка відкладається на невизначений термін. Чоловік, який "ощасливив" дуже складною ситуацією, треба приймати якесь рішення, а я поняття не маю, як буде правильно і добре. Чомусь дуже хочеться, щоб він все промоніторив, зважив і вирішив, а я як чемна дружина прислухалась до рішення (то видно я боюсь відповідальності ?)
Прозова погода, прозовий настрій.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

День просто атасний... тай тиждень цей був не з легких... в понеділок аварія, у вівторок у мене та мужа був просто таки "ступор"... в середу настало повне прийняття ситуації, якийсь спокій і на тобі! телефонує мама: бабуся втратила свідомість, впала і не може прийти до тями! я думала, що збожеволію!!! ще й у малявки аналізи виявились поганими... не тиждень, а "казка"!!! і це тільки середа!!!
сьогодні новий день і все змінилось... бабця "відійшла", з малявкою не все так погано, як я собі уявила і "накрутила"... Богу дякувати, все буде добре... я в це вірю

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Із вчорашніх планів на сьогодні вийшло лише прибирання. Зате балділа від погоди... Люблю таку, коли не потрібно нікуди йти. Можна лежати в ліжку і слухати шум дощу.
Вікна не получились, лише приготувала їсти та трішки прибрала в хаті. І все!!! Рудий дрих пів-дня після вчорашніх посиденьок з друзями... І ми тішили один одного своєю присутністю. Подивились три страшних фільми, скачаних напередодні. Як то добре, коли можна заховатись під чиюсь руку, коли страшно.
Загалом день пройшов краще, ніж планувала. А на завтра в планах все-таки миття вікон, надіюсь що погодні сайти брешуть...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

На частини мене рве від злості та обурення. Подзвонила сестра, яка навчається в Німеччині по Еразмусу. Десятого відмовте повторювати ту помилку.
Стипендія на магістратуру - 2 роки. Зате в університеті цього "не акцептують". Перший рік зараховують ніби по обміну, а на другий - поступайте заново, як іноземний студент. Навчання з жовтня, то коли б ви думали, буде рішення щодо прийому? Аж у вересні. Прекрасно, але це лише розминка.
Стипендія щомісячна, покриває витрати на проживання, харчування, страхівку, транспорт, різні незрозумілі нікому речі, от як податки на мобільні, радіо, телевізори:khomyak:, збір університетський. Зважаючи на кризові реалії та ріст цін (в зоні євро теж шалена інфляція), не залишається з неї нічого. Так, щоб тільки вижити. Взимку сталося так, що 3 (!!!!!!!!) місяці стипендії...не було. Немає грошей і все. Аж вкінці третього дали одну (то нічого, що за той час в людей купа штрафів та пені за несплачені вчасно рахунки), а дві інших пообіцяли влітку - в серпні і вересні, коли стипендії платити не мали. Де там... В травні знову та ж історія - стипендії немає. Надіялися на червень. А сьогодні дали зрозуміти, що стипендію виплатять аж у жовтні. Одну. З чого увесь цей час оплачувати квартиру, 80 євро щомісячно страхівки , котрі вичисляють автоматично) ніхто не знає і нікого це не хвилює. На всі запитання геніальна відповідь: "Ви ж договір підписувати, там вказано, що у виплаті стипендії можуть бути збої". То нічого, що німецьке законодавство передбачає мінімальний дохід на людину в розмірі 659 євро, стільки навіть безробітні отримують, а в студентів і того менше виходить. Цікаво, чи знають німецькі урядники, що ті, кому вони дали візу під гарантії німецької сторони живуть поза межею бідності, до того ж цілком законно. Ніхто собі ніякої проблеми з того не робить, відмовка - "треба було економити раніше". Ніяких гарантій, нічого такого, тотальне безправ"я. Я годинами можу описувати, як виглядає "німецька точність " та "порядок". Дебільніших правил не бачила, не чула і за ними не жила. То тільки там добре, де нас немає. Як вдало підмітила нині сестра, у себе на Батьківщині ми - нулі, але в Німеччині ми - нулі в квадраті.
Отаке моє сьогодення. Все, що було зранку, після цього неважливе. Ця новина просто мейд май дей.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Я сьогодні цілий день в приготуванні. Завтра раненько їдемо в гори, навіть не знаю коли повернимось....

З прози. Від самого ранку як варена, тиск низький, голова крутиться. Кава стояча ніц не дає.....

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

І в мене тиждень не з простих...в чоловіка проблеми на роботі, моя відпустка мала б початись з понеділка, але відклалась аж на серпень
Але добре, що сьогодні вихідний! Я цілий день чаклувала на кухні, порпалась у клумбі (в перерві між дощем), та й так пройшов вихідний, який завершую сидячи у ДП

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Нам ще залишився один робочий день до відпустки. Ну просто не можу дочекатись тої суботи!!!
Вчора провела гарний день з подружками в Сан Франциско. А сьогодні сиджу за комп"ютером, бо чекаю на дзвінок від одної людини, з якою домовлялась зідзвонитись вранці (а зараз вже ОБІД). Нервує мене це страшенно

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

шось кисну я сьогодні...як писали дівчата в іншій темі- передсвяткова депресія- певно то воно.
зовсім скоро мій день народження, розписка, весілля. а я якась не готова чи що.. може просто страшно, а я не хочу собі в цьому зізнаватись... одним словом, рве мене від якихось незрозумілих роздумів, сумнівів, довго стримуваних сліз. хочеться викричатись, виплакатись, відчути емоційне спустошення на певний час. бо занадто багато всього зараз...

псіходєл якийсь...

а ще їсти хочу шалено ггг :biggrin:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

ну то не стримуйся, подивись якесь емоційне кіно, поплач, якщо вже так хочеться, не тримай того в собі і зразу стане краще!