Відкрита велика жилєтка (3)

Discussion in 'Ой у Львові на базарі' started by levandivka, Jul 25, 2009.

Thread Status:
Not open for further replies.
Page 14 of 151
  1. Koza-Dereza

    Koza-Dereza Well-Known Member

    Відповідь: Відкрита велика жилєтка (3)

    Не знала чи сюда чи в анекдоти, але вже най буде історія сюди.
    Значить, проходжу я практику в федереальному суді. Щотижня вже 4 місяці приходжу до суду. Від недавна пропускний "пункт" (типу як в аеропорті, пропускаеш свої манелі через рентген і проходиш через метал детектор), почав вимагати щоб жінки знімали взуття на каблуках і пропускали через рентген і босяком йшли через метал детектор.
    Сьогодні: їду на практику в мештах на каблуках, але без колготок. Їду і думаю що не буду знімати і босою іти по брудній підлозі і далі ноги назад в мешти пхати. Приходжу, ну і звичайно вони мене не пропускають. Я кажу - проведи своїм ручним детектором і побачиш що то моє взуття - НЄ! Ах ти ж падло!!!! Я перше хотіла дзвонити судді, але потім пішла жалітись їхньому начальнику. Жаліюсь мол так і так, чого я маю знімати взуття і більше ніхто???? Шо це дискримінація проти каблуків? А ті "секюріті" вже біжать і кажуть йому що я не хтіла зняти взуття. Хоча вони мене бачать кожен тиждень вже 4 міс. Начальник каже що вони правила не роблять а роблять маршали (не знаю який український еквівалент, але кароче такий відділ не поліція не ФБР, а може щось між тим, ну в кіно деколи показують ЮЕс Маршал). Я кажу нема питань, нажаліюісь і там.
    Правда прийшлось всеодно зняти взуття щоб пройти. Посиділа на практиці, і в кінці дня всетаки пішла на поверх до маршала. Там мене зустрів дуже симпатичний маршал. Перше був люб"язний, але як почув що я жалітись - посерйознішав. А мені вже відступати нікуда. Але серце, моє серденько, вже не то що в п"ятки втекло, а просто в центр землі. Стою і думаю, він мене зараз як заарештує за дєбошир чи шо. Але вже стою і кажу - так і так - дискримінація, получаєцця товариш маршал. Чого це я маю або таскати дві пари взуття, або знімати мешти і йти по бруднючій підлозі???? Він слухає дуже уважно, дуже спокійно і дуже серйозно. А мені вже і смішно і страшно в одночас. І питається мене які я маю поради щодо ситуації. Я кажу, або давайте як в аеропортах - всі до одного все знімають безвибірково, або нехай пропускні вживають ручні детектори. Він далі дивиться на мене і каже "пішли вниз покажеш мені що сталос". Я подумала що мені капєц. Але іду... ще сказав мені що він запізнюється на зустріч... ну все, тепер мені точно капєц. Ще спитався на котрого суддю я працюю, де я вчусь... Ой мама. Але... приходим на пропускний пункт. Я знаю 100% що там була метушня між секюріті, бо всі мене запам"ятали хе хе хе. Маршал сказав щоб я пройшлась туда сюда в тих воротах, звичайно вони запищали через взуття. Маршалл мило поговорив з секюріті дядьком (не тим що мене затримав, а іншим) спитався чого не можна вживати ручні детектори... дядько погодився що можна (АГА!!!!!!!) і погодився що зимою з болотом буде капєц (АГА АГА АГА!!!!!!) Ну коротше, маршал, ще люб"язніше (але далі дуже серйозно) сказав що треба подумати про рішення, і запросив мене повідомити його якщо я щось придумаю....
    Мені було приємно що мене не послали далеко і глибоко і приємно що я всетаки дотрималась свого принципу!!!!! Але було страшно. Федерали не шуткують, І надіюсь що суддя не надає по шиї як взнає про мої пригоди :haha:)
     
    Koza-Dereza, Jun 28, 2012
    #261
  2. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Staff Member

    Відповідь: Перли наших вумних медиків про ГВ

    Мабуть, варто написати мені трохи більше. Просто воно все дуже болюче, важко писати, тому я так, уривками писала.
    Одразу після народження все було гаразд. Серцебиття було в нормі, дихання також. Всі рефлекси ідеальні. Трошки чути було, що дихальні шляхи ще не прочистилися, але наш Натусик таке саме мав і протягом доби воно минулося. Мелася поїла не раз, а двічі й собі мирно спала. Потому ще раз їла. А ввечері стан почав погіршуватися. Уночі я з нею майже не спала, бо вона була голодна, а їсти не дуже могла. Я мусіла тримати її так, аби голівка була суттєво вище від решти тіла й тоді вона трошки їла. Останній раз вона поїла вранці у неділю о 9:30. Потому прийшла акушерка на огляд, помітила, що мала дуже швидко дихає й відіслала нас до лікарні. Ми з донею вперше в житті їхали у швидкій. Акушерка направила нас у дитячу лікарню, котра є однією з найкращих у провінції. Якийсь час ми провели в кімнаті швидкої під постійним наглядом кількох лікарів та медсестер, які безперестанку мордували дитину всілякими аналізами, поставили крапельницю (ціле щастя, що ставлять або на ніжку, або на ручку), зробили перший рентген. Я постійно питала, чи можна її ще погодувати, але хоч мені й обіцяли, що як буде відомо, в яке відділення нас переведуть, то я погодую, цього так і не сталося. Обстеження та спостереження за донею протягом кількох годин дало лікарям переконання, що переводити її треба у відділення інтенсивної терапії.
    Діагноз нам поставити не зуміли й досі. Спершу думали, що в неї транзиторне тахіпноє, але водночас припускали, що може бути і пневмонія, оскільки рентген показував, що легені не є чистими. Почали давати їй антибіотики. Але ось уже котрий день лікування минув, а покращення не видно. Властиво сьогодні був один із найважчих днів для неї і для нас також. Мені вже кілька разів дозволяли потримати її на руках. Сьогодні навіть дали потримати "тіло до тіла" (skin to skin), бо вона вже була на мінімальній дозі кисню. А тоді раптом почалася якась криза. Нормою дихання для діток є 40-60 разів на хвилину, а в неї скочило до 120-156. І то тривало настільки довго, що їй терміново почали брати аналізи всього, чого лише можна було. Почали обстеження серця, бо вже кілька днів звертали увагу на те, що в неї дуже дивний мокрий кашель. Зробили ехокардіограму та інші перевірки серця. Завтра мають бути результати. Але після приступу мені більше не дозволили брати її на руки. І так важко бачити, як воно, біднятко, шукає ротиком чогось і починає плакати розчаровано, а мені не можна ні взяти її на руки, ні притулити до грудей... Та вона вже впізнає мій голос. Коли мене не було коло неї, бо пішла щось перекусити й зцідитися, їй брали аналіз крові й вона дуже розплакалася, нічим не могли заспокоїти. А я почала з нею говорити, співати їй, казати, як я її люблю, яка вона солоденька й гарнюня, і вона затихла, уважно дивилася в мій бік, а тоді заснула. І коли спала, то кілька разів усміхнулася... Така маленька моя радість.

    Я за той час, що вона в лікарні, відповідала вже на дуже різні й дивні запитання. То мене по кілька разів перепитували, скільки часу тривали пологи й коли відійшли води. Спихали все саме на те, що вона зашвидко пройшла пологові шляхи й із легень не витиснулася вся вода. А тепер уже котрий день розпитують, чи ніхто з нас не хворів респіраторними захворюваннями протягом останніх 6-ти тижнів, або чи не приходив до нас хто хворий. І я перебираю в голові всі ті 6 тижнів і нічого такого не пам'ятаю. Нині ще до всього мене лікар один перепитав, чи не хворіла я різними хворобами, в основному такими, що передаються статевим шляхом. Я таких назв навіть не чула ніколи. Перевірили всі аналізи, які я здавала вагітною. Тоді випитували історію родини, чи ніхто не хворів туберкульозом. Мені вже від тих усіх питань мурашки йдуть по тілу. Я розумію, що вони шукають причину Меласиних проблем із диханням, але все одно часом стає так страшно, коли оте все питають, бо зв'язок із її проблемами не завжди зрозумілий.
    Тахіпноє зараз ніби вже виключили. Принаймні сказали, що для транзироного воно задовго триває. Курс антибіотиків видовжили до 7 днів, замість перше запланованих двох. Пневмонію ще не виключають, але останній рентген показав майже чисті легені, тому 100% підстав ставити діагноз пневмонія нема. Тому вони далі шукають, а я чекаю кожного ранку, як манни небесної, коли може, почую щось втішне, щось більш конкретне, щось обнадійливе.
    Годують її через трубочку, яка йде до шлунка через носик. Прикладати до грудей не дозволяють, бо є ризик, що вона вдихне молоко, а не ковтне його. А з такими задишками, як була сьогодні, то вона взагалі буде не в стані щось смоктати, а тим більше їсти. Тому я ціджуся, молоко розігрівають і дають отаким чином. Помітила, що після мого молока вона спокійніша, краще спить. Коли давали суміш, то вона дуже крутилася, пускала бульки ротиком, швидше прокидалася. Так що хоч так я можу відчувати, що щось для неї роблю, поза тим, що є коло її ліжечка півдня або й довше, співаю їй і розмовляю з нею.
    Живу одним днем наразі, бо так простіше. Найважче - це йти додому й лишати її там саму. Пустка охоплює неймовірна. Удома притулю до себе манюні рожеві шкарпеточки, які були на ній того дня, коли нас відвезли в лікарню й намагаюся не плакати, але серце стискається за нею неймовірно. Пішли нині в магазин, то так важко було бачити жінок із дітками манюніми. Я би так хотіла й свою мати коло себе чимближче... Але вдома ще є двоє дітей, які теж потребують уваги, тому зациклюватися не можна, аби бути з ними також і давати любов. Часом беремо їх у лікарню зі собою, то так радісно бачити, як Натусик посміхається до Меласі, щось ніжно-ніжно лепече з широченною усмішкою на личку й ще ніжніше гласкає її по ручці або животику... А Дарко в той час проводить допит медсестрі, яка пильнує Меласю, аби довідатися всі нюанси про її здоров'я та всі покази на моніторі. І то є наша розрада. Їхній сміх, коли вдома бавляться, і отакі спільні сімейні візити до лікарні.

    Кожного дня молимося, щоби Господь дав світлий розум лікарям і допоміг знайти причину Меласиних задишок, допоміг їй дихати самій без кисню й аби ми нарешті забрали нашу дівчинку додому...
     
    Liliyah Romanova, Jun 28, 2012
    #262
  4. truskaffka

    truskaffka Well-Known Member

    Відповідь: Відкрита велика жилєтка (3)

    Тримайтеся! Дуже хочу Вас підтримати, молюся за вас із маленькою. Так мені Ваші слова аж у серце віддають.... У Вас має бути добре, чуєте? І буде!
     
    truskaffka, Jun 28, 2012
    #263
  5. NataliaFed

    NataliaFed Active Посиденька з баяном

    Відповідь: Відкрита велика жилєтка (3)

    Liliyah Romanova,
    Постараюсь сказати як найкоротше: ні на мить не дозволяйте зайвим думкам брати верх над вами. Тілька ваша тверда віра в те, що все буде добре. Вірте в себе,в волю до життя вашої дитини і в Божу ласку. Зневіра не допустима!
     
    NataliaFed, Jun 28, 2012
    #264
  6. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Staff Member

    Відповідь: Відкрита велика жилєтка (3)

    Я не зневірююся, я вірю, що все буде добре. Дуже сильно вірю! Просто боляче бачити, як воно мучиться біднятко, і дуже важко залишати її в лікарні, хоч я й знаю, що вона під найкращим можливим наглядом.
    Учора був дуже важкий день, один із найважчих. Сьогодні ж її стан стабільний і навіть будуть пробувати відключати від кисню на якийсь час, аби подивитися, як вона дасть раду сама. Якщо піде на поправку, то може, 3го липня відпустять додому вже. Щиро на це сподіваюся...
    Дуже дякую вам усім за неймовірну підтримку!! То така сила, важко слова добрати, щоби подякувати за неї!!
     
    Liliyah Romanova, Jun 28, 2012
    #265
  7. PanteraLviv

    PanteraLviv Well-Known Member

    Відповідь: Відкрита велика жилєтка (3)

    Читаю і не бачу, сльози на очах... Молюся за Вас з донечкою, все у вас буде добре! Бог вам допоможе!
     
    PanteraLviv, Jun 28, 2012
    #266
  8. Divchyna vesna

    Divchyna vesna Юна фіялка

    Відповідь: Відкрита велика жилєтка (3)

    Віра - найбільша сила. Мии віримо разом з вами.
     
    Divchyna vesna, Jun 28, 2012
    #267
  9. Hermi

    Hermi Well-Known Member

    Відповідь: Відкрита велика жилєтка (3)

    а інакше бути не може! Буде здоровим Ваше сонечко! Я хоч не лікар, але думаю, якщо планують відключати від кисню, значить Ваша донечка зі всім справиться!


    А в мене сьогодні жахливий день. Проспала, забула свою флешку, прочекавши 15 хв свого трамвая сіла на що приїхало. І так добралась до центру. Далі пішла на маршрутку, прочекала ще 10 хв, розізлилась і побігли на трамвай, трамвай чмихнув перед самим носом...Вирішила сісти на інший і трішки вже перейтись. А тут сталось диво, трамвай їхав у депо, але ми потрапили у затор. Прибігаю до перону, а мій поїзд мені засигналив у прощання, практично перед очима закрились двері і він рушив...Довелось їхати маршруткою. Побачила якогось чоловіка у формі і навіть не підходячи до маршрутки побігла по квиток, свою маршрутку наздогнала на виїзді з автостанції, даром переплатила 4 грн...Надіялась що на цьому всі біди закінчились, та де там. Виявилось, що та маршрутка ще їде через сусдні села, і я ще додатково 20 хв каталась по польовій дорозі...День пройшов просто "шикарно":sad:
     
    Hermi, Jun 28, 2012
    #268
  10. taniarz

    taniarz Active Member

    Відповідь: Відкрита велика жилєтка (3)

    Лілю, 3-го будете вже вдома зі своєю коханою Меласьою, і сімя буде тішитись маленькою донечкою-сестричкою, я переконана.:d25:

    а ми сьогодні на ,типу шопінгу, згубили Поліну улюблену лялю. Вона один раз за неї згадала, але ми відвели увагу. Я чуть не плакала, вона без неї ніц не може. Я памятаю де вона точно була останній раз, на щастя , наші походеньки вже закінчувались. Завтра буду обдзвонювати тих кілька останніх магазинів і адміністрацію ДрімТауну. Так хочу її знайти для доці!:d25:
     
    taniarz, Jun 28, 2012
    #269
  11. Agrafka

    Agrafka Member

    Відповідь: Відкрита велика жилєтка (3)

    Молюся разом з Вами за здоров`я Вашої донечки і Ваше. Серце стискається, коли то все читаю. Вірю, що все буде гаразд. Насправді, діточки є набагато сильнішими, ніж ми можемо собі це уявити, і Ваша донечка є сильна і все переборе. Нехай Бог Вам помагає.
     
    Agrafka, Jun 28, 2012
    #270
  12. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Staff Member

    Відповідь: Відкрита велика жилєтка (3)

    Не втомлюся дякувати вам за вашу безцінну підтримку!!!

    Сьогодні Мелася почувалася краще. Дякую Богові за почуте нарешті від лікарів, що "є незначний прогрес"!
    І медсестра в нас останні два дні просто чудова! Учора мене дуже опікала, аби я не стресувалася. Повторювала, що все добре. Лише нині на огляді сказала, що вчора був найважчий день із усіх. А нині стан Меласі був стабільний і медсестра мені спершу запропонувала прикласти малу до грудей після зціджування й водночас поставила годування моїм молоком через зонд. А потім, коли кілька годин пізніше мала дуже була розстроєна черговими оглядами й аналізами, запропонувала мені спробувати її погодувати. Мені руки тряслися... а малеча була така щаслива! Цицялася понад 40 хвилин, а тоді ще солодко спала в татка на руках 25 хвилин.
    Завтра мені обіцяли, що знову зможу спробувати годувати. Аби лиш стан був і далі стабільним, без стрибків, як учора.
    Дякую вам щиро за ваші молитви!!!
     
    Liliyah Romanova, Jun 29, 2012
    #271
  14. smugastik

    smugastik Well-Known Member

    Відповідь: Відкрита велика жилєтка (3)

    Лілічка, прогрес має бути і з кожним разом все більше і більше,впевнена що всі дівчата молятся за здоров"я вашої крихітки., тримайтесь ваша та наша спільна молитва обов"язково допоможе.
     
    smugastik, Jun 29, 2012
    #272
  15. Olka Sherolka

    Olka Sherolka розпатлана посиденька

    Відповідь: Відкрита велика жилєтка (3)

    Сьогодні зранку підвозила коханого на роботу, зупинилась там де завжди - неподалік переходу, а поруч котик сидить на узбіччі. Очевидно що машина збила, мордочка вся закривавлена, значні ушкодження, описувати не буду бо як згадаю знову розкисаю. Але сидить, ми з чоловіком побачили, я спочатку розгубилась, висадила чоловіка і дременула чим подалі, за кількасот метрів мізки ввімкнулись, згадала що неподалік ветклініка, привезла звідтти лікаря, але він після огляду сказав що зарадити нічим не можна, занадто значні пошкодження голови. Приспали білодашку щоб не мучився. Досі не можу до купи зібратись, розумію що тварини та і люди щодня гинуть на дорозі, але від цього не легше, як згадаю його збожеволілий від болю погляд - знову плачу. Бідний котик.
     
    Olka Sherolka, Jun 29, 2012
    #273
  16. Музик

    Музик Мартуська

    Відповідь: Відкрита велика жилєтка (3)

    а мене нині маршрутки ненавидять: виходила з одної, водій мене дверми притис, добре, що руки і добре, що мала в руках металеву коробку з печивом - вона мене і врятувала від травми. а потім як сідала в маршрутку, піднялась на сходинку і раптом водій вирішив різко натиснути на газ, а потім на гальма - і я опинилась на асфальті :sad:
     
    Музик, Jun 29, 2012
    #274
  17. Azza

    Azza Member

    Відповідь: Відкрита велика жилєтка (3)

    Що не день, то гірше. Замучена, все болить, розчарована тим,що якщо в чомусь не обізнаний, то цим скористаються. А тепер по-порядку, приїхала зранку у Львів, чоловіка висадила в Рясному а сама поїхала до сестри на Сихів. Близько 7-ої вечора подзвонив чоловік і сказав, щоб їхала за ним і ми ж зразу поїдем додому. Вирішила їхати по Науковій, а з Наукової в сторону Сокільниківі на обїздну. Доїжджаючи до кільця Львів-сокільники-Пустомити притормозила, пропустила машину і рушила, подивилась в дзеркало заднього виду і побачила що на мене жене друга машина. ! секунда і страшний удар , а потім пилюка і знов удар, скрегіт і дикий крик малого що сидів позаду в автокріслі. Машина встала, двері не відкриваються, під час аварії я так руками сперлась від руля в крісло, що в результаті воно було зміщене і лежало, до малого достатись не можу, відсуваю вікно вилажу, пробую відкрити задні двері, та де там, їх заклинило. Потім один із очевидців залазить в машину, відщіпає малого і подає через вікно. Потім була міліція яка все фіксувала, швидкої не викликали, на експертизу нас не везли. Всі розійшлись, я малого до швагра в машину посадила і ми поїхали в Чорнобильську, звідтамти нас направили в 8-му поліклініку. Там мене і малого оглянули(на шо пожалілись то і оглянули) питались як записувати дтп чи самі впали, сказала що самі(їхала з метою оглянутись а не довідки для даі збирати)крім того мене просто боліла голова і тушнило а в малого були подряпини і появлялись синячки на лівій руці(автомагнітола в нього полетіла).Нам дали направлення на Орлика і ми поїхали додому. А сьогодні з ужасним болем по всьому тілі і з млявим малим поїхали на огляд. На орлика встановили легкий струз мозку. Потім поїхала в 8-му де довелось доказувати шо мене щось болить, а як пішла на рентген, то лікарка сказала, для чого стільки провіряти, не так вже сильно і побилась. Ось такі у мене були свята, і вони продовжуються далі.
     
    Azza, Jun 29, 2012
    #275
  18. Hermi

    Hermi Well-Known Member

    Відповідь: Відкрита велика жилєтка (3)

    Сьогодны цылий день якась заторможена. Голова як вулик гуде. Сіла трішки готуватись до поступлення, півгодини сиділа вчилась, але зловила себе на думці - що я навіть букв не розумію що в книжці записані. Вечером пішла на грядку, там мене бджола вкусила, нога страшенно болить. В нас уже достигли кабачки, вирішила піджарити. все що зі жарила зїла мама, майже навіть не покуштувала, але я не дуже люблю кабачки, тож не для мене це не біда. Захотіла написати "своєму" сонечку, розмова якщо чесно взагалі не вдалась. відповіді отримувала через 10-15 хв, і то такі, ніби відстань. Через деякий час розмова ніби налагодилась. Зібралась іти спати, попращалась - "Я вже спатки, сонце, Солодких снів:*", а відповідь геніальна - бб. Якось обідно стало. Думала іти спати, а на душі щось важко, страшенно плакати хочеться. Я вже навіть не знаю що думати, як розуміти то все! Як то важко на душі!Може в нас і нічого не получиться...Як важко на душі...І хочеться, але ж силою нічого не зробиш. Як мене мучить питання цих стосунків, друзі, не друзі...Чому все так важко і не зрозуміло?
     
    Hermi, Jun 30, 2012
    #276
  19. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Staff Member

    Відповідь: Відкрита велика жилєтка (3)

    Не йде мені сон, то напишу тут пару слів.
    Учора й нині Меласин стан був стабільним. Принаймні таким видавався. Її відімкнули від кисню. Я годувала її двічі. І нас вирішили перенести у звичайну палату. Як ми раділи.
    На поверсі нас поселили в дуже сонячну палату. Прийшов час її годувати й мені знову дозволили прикласти її до грудей. Доня поїла й мирно заснула.
    Прийшли медсестри поставити крапельницю, точніше поміняти місце для неї, бо на лівій ніжці перестало працювати й вона дуже спухла. Вирішили поставити на праву ніжку. Як Мелася плакала. ((( Не вдалося поставити, то вирішили на ліву ручку. А в неї ті рученята вже зелено-сині від попередніх крапельниць. Та й ніжки сколені наніц від крапельниць та аналізів крові. Поки поставили крапельницю, дитина скричалася й зістресувалася так, що її важко було заспокоїти. Я тримала її на руках і тихенько наспівувала колискову, а її життєві показники раптом почали падати. Спершу дихання, а тоді й серце (а показники серця за весь час перебування в лікарні постійно були ідеальними, постійно!). Найбільше мене налякало, коли її диханя пішло вниз, а тоді впало взагалі так, що я сиділа, дивилася на цифри як заворожена й лиш просила доню "дихай, маленька, дихай". А на моніторі 22... 20... 16... 14... (25 найнижчий допустимий нормою показник) Медсестри зразу мені дали кисневу маску в руки, аби тримати дитині коло лиця. І дихання раптом скочило до 150. Як же ми спереживалися за той час!!
    Її знову підключили до кисню, поклали на ліжечко й мені на руки більше не дали. А тоді ще й лікар мені знову заборонила годувати грудьми. Сказала, що доня ще не готова. Я почала захищатися, що то не ГВ спричинило такий зрив у дитини, а те, що їй так довго ставили крапельницю й вона дуже за той час натерпілася. Ні, вони вважають, що то ГВ, бо дитина напрацювалася, поки їла. А якщо не саме ГВ, то в поєднанні зі ставленням крапельниці. А тоді давай ще "будемо робити рентген". Я зразу розповідаю, що останній рентген показав, що все добре, яка потреба знову її мучити? Ціле щастя, що інший лікар підтвердив, що більше не треба їй рентгенів.
    Зараз із киснем вона знову має добрі показники, але ж їй треба бути без нього, аби її додому відпустили. Дуже вас прошу далі молитися за неї. Вона сильна дівчинка, але вже стільки натерпілася за своє коротеньке життя... Нехай Господь пошле їй здоров'я та швидке одужання! А мені сили не втрачати витримки із тими всіма подіями, бо нерви вже починають здавати.
    Удома цідилася й випадково перевернула пляшечку з молоком, то так ридала, не могла стриматися. Роман не знав, як мене заспокоїти. Настрашила хлопців своїх тими плачами... Направду тримаюся з останніх сил, як можу, але часом так важко, не передати...
     
    Liliyah Romanova, Jun 30, 2012
    #277
  20. PanteraLviv

    PanteraLviv Well-Known Member

    Відповідь: Відкрита велика жилєтка (3)

    Лілю, тримайтесь, все буде добре, ще трішечки! Ми молимось за вас, хочу вам чимось допомогти. Донечка Ваша дуже сильна дівчинка, вона вже одужує і ви повернетесь скоро додому.
    То не ГВ спричинило зрив, я впевнена, а те що вона сильно плакала коли її ставили капельницю, адже плач це дуже великий стрес для дитини. А ви годуйте, прикладайте тоді коли це буде можливо, донечка одужає біля Ваших грудей, відчуватиме тепло і любов материнську. Все буде добре! Чуєте!
     
    PanteraLviv, Jun 30, 2012
    #278
  21. Ascorbinka

    Ascorbinka скептик-романтик

    Відповідь: Відкрита велика жилєтка (3)

    Лілю, щиро надіюсь, що моє судження хибне, але не може бути таке реакцією на введення якого препарату? (або навіть недобра/погано підібрана швидкість введення?)


    та хай, складна ситуація, дозвольте собі таку слабкість, якщо потім голова ясніша
     
    Ascorbinka, Jun 30, 2012
    #279
  22. dasha

    dasha Well-Known Member

    Відповідь: Відкрита велика жилєтка (3)

    Сумно так мені що така біда з такою мацьопкою. І так би хотілось чимось зарадити, але чим? Вже котрий день заходжу з надією, що ви вже дома. Дівчата багато з нас ходять в неділю на службу Божу. Давайте завтра всі хто має можливість підемо і занесемо за здоров"я Меланії, спільна молитва в церкві має велику силу.
     
    dasha, Jun 30, 2012
    #280
Page 14 of 151
Thread Status:
Not open for further replies.