Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання То дуже важливо - виговоритись. Тільки іноді ще буває, що коли починаєш писати. то ніби знов все в собі піднімаєш, накручуєш з самого початку...Ось був спокій - і рукою зняло. То теж така тонка межа. пишу так, бо сама така - ніби якось воно десь там....загнала далеко вглиб, аж раптом "зачеплюсь" за спогад, думку чи допис - і пішло-поїхало! І тоді на вечір забезпечена істерика і загострення депресії.
Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання не потім а натомість. Чесно, я боюся таких фраз, боюся гнівити Бога за те що не ціню в даний момент, бо коли шось стається недобре то ми були б щасливі шоб нічого не сталося. Може Ви втомилися просто?мабуть важко з двома маленькими дітьми....бо не зовсім зрозуміло, чи Ви вважаєте жінкою тільки ту жінку яка сама народила?
Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання та то ясно. просто найгірший спосіб когось втішити - сказати, що іншому гірше. думаю, Ви то і так знаєте. не сказала би. я думала, що фізично буде важче. ні, не зовсім просто я не відчуваю... нічого не відчуваю. з ночі, в яку народився Сергійчик - тільки біль і ступор. а колись я була красивою, у мене був і стиль і смак до одягу і косметики, і нормальне сексуальне життя. аж тепер цікаво, як то було. в житті на мене спираються рідні люди, на мою фізичну силу і на мої професійні навички розраховують. я нікого не підводжу. а всередині - як горіх, який хробаки зжерли.
Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання раджу фільм "Секса много не бывает" (2011), там героїня переживає дуже схожі по опису відчуття після народження дитини. Іноді корисно подивитись на ситуацію зі сторони.
Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання то не зовсім офтоп,тому навіть у тег не ховаю. колись у мене був абсолютний музичний слух. але і його більше нема. ще нікому того не казала, але був тиждень, коли я просто не бачила кольорів. ---------- Додано в 17:47 ---------- Попередній допис був написаний в 17:36 ---------- багато хто радить виплакатись. а я от вже скоро півроку навіть заплакати не можу.
Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання Якраз потім, а не натомість. Бо цьомцьомка мала все те саме що й ви, тільки в додачу ще й порізали, коли народити все ж не вдалося.... (в мене була така ж ситуація).
Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання Юля, та він у Вас був, є і буде! Невже Ви не чули, що люди зі стресу втрачають смак, нюх і т.п.? Повернеться і до Вас. Чому б Вам не піти на каву з кимось із форуму? Мабуть, Ви більшість дня сидите в чотирьох стінах, в мене як таке буває, то теж з розуму сходжу. Душ шарко, масажі, якісь легенькі СПА процедури, які не шкодять ГВ (тапками не кидайте, я не знаю точно які, з фахівцями слід радитися) - вони Вам просто необхідні як повітря. Я от нині після шарко як на світ народилася. Якщо Вам підходить - вперед! Концерти класичної музики - ще один спосіб пошвидше вилізти з депресії. Підіть в філармонію чи оперний, це справжнє чудо! Ніби зараз Ви якась страшко. Ви в дзеркало на себе дивилися? Натуральна блондинка з веееличезними очима. І фарбуватися не треба. Юля, Ви не те, що молода, а дуже юна жінка, на яку звалилася купа обов"язків. Ви вже багато в житті досягнули, але водночас із тим у Вас попереду ще море невідкритих вражень і непережитих емоцій! Почніть їх отримувати просто зараз!
Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання При цьому згадала ваші фото - якби мене спитав, де Ви найгарніша - я би сказала, що якраз на найсвіжіших фото - де ви з маленьким синочком. Все аж дихає красою. Що Ви таке говорите. То дійсно просто втома. Але не фізична, а таке собі психологічне виснаження. Ви праві, що втішити словами "комусь же ще гірше" важко, тим більше що зі сторони взагалі такі речі невидимі - гірше-ліпше. Але часом корисно просто собі на мить уявити своє життя БЕЗ чогось, що є - зразу накочується хвиля вдячності і тепла. Думаю, я тут Вам Америку не відкрила, ну але рятуємось чим можемо.
Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання Ну я говорила як приклад, за себе, не про Цьомцьомку.Для мене це могло б бути натомість, а могло бути і потім, якби доця не народилася до 20-00, мали робити кесерево, в 19-40 почалися потуги. Але знаєте Цьомцьомка як те все називається "горе от ума", бо в моєї сусідки по палаті було 12 годин схваток і потім щипці, думаєте вона хоч трошки опечалилася, нікапельки, все бігала малого в педіатрію лишати, бо не могла виспатися. Це синдром відмінниці, кли людина звикла шось робити завжди на 5, а потім коли шось не вдається то починається таке самокопання.
Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання нє-а сьогодні - виняток. зазвичай постійно десь ганяю з обома щастями своїми. я ще і працюю зараз, як не дивно якщо перекладена книжиця, у яку роблю внесок своєї праці, вийде друком, похвалюсь хай я сво, але на мене тоді накочується хвиля відчаю типу "краще не буде, тримайся за те, що маєш". маю що розповісти по темі. у 2 місяці мого Дмитрика я ледь його не втратила. він був у лікарні на межі життя і смерті. я була з ним разом, і у мене з того всього відкрилась кровотеча. 8 днів нашого спільного жаху. до видалення матки діло не дійшло, але уявіть собі, що то таке було. так от, повернувшись додому, чи стала я більше цінувати те, що маю? хтозна... а тим, що "комусь гірше" мене годують щоразу як по мені вже видно стає, що гаплик мені. так що то не є для мене відкриттям. я ціную своїх дітей. я все для них зроблю. про то мова не йде
Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання Добре, а не пробували тоді "клин клином" - закопатись в обов"язки ще глибше (раз Ви так добре даєте собі раду) щоб не було ні секунди самогриження? Просто щоб не було часу.
Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання Ой, щось мані здається, що то тільки поглибить депресію. Щоб вийти з проблеми, треба спочатку усвідомити і прийняти. Потім все розкласти по поличках, обдумати, обговорити....І обовязково - зміна обстановки. Добре десь поїхати на відпочинок і на довго, хоч на місяць..... Юль, а можи піди до ше якихось спеціалістів. Не думаю, що треба аж так радикально то все вирішувати. І ще.....обовязково треба виплакатися, сильно-пресильно, вголос. Спробуй написати все що тебе болить на папері, а потім то все спалити. Маю деякі цитати тут, почитай..... Бог допускає нам терпіння, щоб ми частіше прибігали до Нього (св. Іван Злотоустий) Коли Бог обдаровує когось даром терпіння, то виявляє йому більшу ласку, ніж коли б дав йому силу воскрешати померлих, бо, роблячи чуда, людина стає боржником Бога, а коли терпеливо зносить страждання, Бог стає її боржником (св. Іван Злотоустий) Не думай, що мій Отець зробить Своїми приятелями людей, яких не випробував стражданнями (з обявлення Ісуса св. Терезі з Лізьє) Велике горе і страждання когось розчавлюють, а когось роблять сильним і святим (о. Ігор Цар) Коли в святого Франциска з Асижу все було добре, то він боявся, чи Бог не забув за нього. Скорботи, які посилає Бог на врозумлення і навчання нам або як покарання за наші гріхи, є благотворними для нас і правдиво називаються спасительним хрестом. Господь нерідко кладе їх на своїх улюбленців та угодників, бо терпеливе знесення скорбот є найприємніше Йому (св. Никодим Святогорець)
Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання Ви пишете, що не відчуваєте себе жінкою. Що казати такій як я - що не могла зробити для своєї дитини навіть мінімального - взяти на руки, не кажучи про те, що стільки причин себе питатись: "А може я ОЦЕ неправильно робила? Чи ОЦЕ? Що саме я зробила, що змарнувала її шанс на життя?". Я себе відчуваю просто бракованою. Отакою бракованою і неповноцінною жінкою... А подивіться на себе - Ви дали життя двом сонечкам, Ви для них незамінна і просто най-най, Ви ще знаходите час на те, щоб купу всього читати і досліджувати (нехай Ви досліджуєте, зокрема, болюче питання, але ваш підхід не виглядає істеричним - це методичний пошук і аналіз), Ви он працюєте...Так купу всього.
Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання Люди, ви що? Самим себе заганяти в ступор? В кожного є за що себе картати. Як на мене усвідомлення. що проблема є то вже дуже добре. Тепер треба шлях до її вирішення. Падати в крайнощі не варто, бо небезпечно як для самої жінки, так і для оточуючих.
Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання пишу на форумі лівою рукою в правої часу нема. мені б навпаки, якщо на те пішло, хоч тиждень вдома без поїздок. у Вас випробування набагато тяжче за моє...
Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання Ох, дівчата, почитала вас і сиджу тут біля малої мало не реву... Кожному Бог дає випробування, кожен на них реагує по-своєму... Аби лиш не відбирати у себе світла в кінці тунелю, бо воно є завжди! Завжди!
Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання Якщо мені дозволено буде втрутитись, то докину свої коп. Тут хтось влучно написав про "синдром відмінниці" щодо cjomcjomka і мені здається, що ваші проблеми гарно полікує добряча "встряска" - ви зациклились на поганому, роздряпуєте рани і не даєте їм заживати, постійно все розмелюєте на дрібний мак і шукаєте в тому щось гірше від того гіршого, що вже знайшли. А насправді вам потрібно, щоб вас притулив чоловік, щоб сказав вам, що вас не звинувачує і що всі ваші страхи надумані, що ви гарна мама, приваблива жінка, що пора вже нарешті реально оцінити свої можливості і не вважати трагедією, якщо щось не вийшло перфекційно. А якщо маєте близьку подругу, то дайте їй шанс "надавати вам по дупі" і привести до тями відвертою розмовою. Коротше, злізайте з коня, припиніть гасити ізбушкі, виженіть із себе спартсменку, камсамолку і залиште просто хорошу дівчину, яка поверне вам радість життя, материнства та душевний спокій. Все налагодиться! Просто зараз ви ще у це не вірите, але все так і буде!
Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання а навіть якщо це насправді поїзд, то хтозна, може він ще й довезе швидше і у потрібному напрямку
Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання КР сам по собі травматична штука. І одна справа коли він робиться з дійсно вагомих причин. Ну або з не вагомих, але кобіта все-одно вірить лікарям, що так воно було треба, й інших варіантів не було, і "головне що з дитиною все добре, бла-бла-бла". А інша справа коли ти знаєш що приводу для КР особливо не було, а у тебе на животі шрам від кесарського. І в придачу купа досвіду відходження від цих "пологів" з "чудним" післяпологовим періодом. А в Цьомочки два таких КР. І з того, що Ви, Юля, описали в своїх розповідях виглядає що обидва рази в пологовому Вам не було що робити ні до- ні під-час ні після, і Ви то добре розумієте... Але Ви там були по всій програмі. Як на мене, просто ще мало часу минуло: тільки п'ять місяців і тільки десять днів... Тому, пишіть, бо як Ви самі казали: Ну а ми будемо вболівати по той бік монітора хто як здатен...
