Відповідь: Самодостатність і подружні стосунки егоїзм - то любов до себе, яка у певному дозуванні є нормою для людини в принципі. Егоцентризм - виражений пріоритет власних інтересів над інтересами оточуючих. сто відсотків думаю, "не можуть бути один без одного" - невірно. А вірно, ІМХО: "не можуть бути з кимось, крім..."
Відповідь: Самодостатність і подружні стосунки от власне мені теж. Мені чомусь нагадало оповідання Камю "Посторонний", не знаю як це правильно (художньо) перекласти українською мовою. Кому цікаво може почитати...найцікавіше, що точно такого самого чоловіка я знаю, і це жахливо (хоч і цікаво)
Відповідь: Самодостатність і подружні стосунки Як писав Лев Толстой - "Все счастливые семьи похожи друг на друга, каждая несчастливая семья несчастлива по-своему. Все смешалось в доме Облонских."
Відповідь: Самодостатність і подружні стосунки А можна ці твердження чимось обгрунтувати? Бо так назагал я не можу знайти жодного визначення самодостатності, де б це був діагноз. Щиро цікаво.
Відповідь: Самодостатність і подружні стосунки Самодостатньою, як на мене, можна охарактеризувати цілісну особистість, яка не тільки знає чого хоче від життя, але й вміє втілювати свої задуми в реальність. І чесно кажучи не розумію, чим ця риса може зашкодити сімейному житті, адже якщо було вибране сімейне життя, то це свідомий вибір, якого людина прагнула і досягнула.
Відповідь: Самодостатність і подружні стосунки У дописі №41 було дано тому визначення і пояснення, але якщо треба щоб Ліля то щераз переписала, то я її попрошу.
Відповідь: Самодостатність і подружні стосунки Добре, самодостатні відносно деяких тверджень є хворими і сім"ї не потребують, і не побудують. Отже, давайте поговоримо про самодостатніх №2, тих которі асоціюються з "незалежно-успішно-самостійними". Які прогнози на подружнє життя у них? Чи можливо, що для вдалого подружнього життя потрібна залежність від партнера, і чим вона більша -тим кращим, міцнішим і вдалішим буде шлюб?)
Відповідь: Самодостатність і подружні стосунки Це не діагноз, це лише внутрішня проблема, над якою треба працювати, то все. А десь таке було сказано в темі? З чого такі висновки? Крайнощі - це завжди погано, в який би бік ті крайнощі не йшли. Залежність - це так само погано, як і самодостатність. Я колись в іншій темі писала про пораду, яка мені дуже сподобалася, чи то пак рекомендацію. Про 10 "фантиків". Людина за день має зібрати 10 "фантиків", аби почуватися щасливою та повноцінною. Якщо вона одружена, то від партнера вона може отримати 5 таких фантиків. Якщо ж вона хоче отримати від нього всі 10, то тут вже будуть проблеми в сім'ї. У когось, бо від нього забагато хочуть, а в когось, бо недоотримує чогось, що собі придумав. Якщо ж від партнера отримувати лише 5, а решту 5 від роботи, дітей, хобі тощо, то такі сімейні стосунки будуть здоровими й не напрягатимуть нікого з подругів.
Відповідь: Самодостатність і подружні стосунки не висновок, а запитання. Дякую за відповідь. Отже певна залежність таки є потрібна. Це висновок)). Єдине, що відрізняється процент залежності від того наскільки персона є самостійною особистістю. Але в кожному разі людині потрібен зв"язок з партенром( інакше вона б не створювала б сім"ю), декому на побутовому грунті, декому на емоційному. Думаю, що виживуть ті, що на емоційному))) ні в якому разі не хотілося б розглядати крайнощі, тільки середньостатистичні варіанти.
Відповідь: Самодостатність і подружні стосунки Не своїми словами:"Незалежна жінка — це жінка, яка не знайшла нікого, хто хотів би залежати від неї." Саша Ґітрі
Відповідь: Самодостатність і подружні стосунки Лілю, якщо не секрет, в якому напрямку Ви бачите таку працю над собою? Чого має вчитися самодостатня людина, бути залежною від інших? Відчувати себе некомфортно наодинці? Я, чесно, не дуже розумію...
Відповідь: Самодостатність і подружні стосунки Це питання можна розглядати з двох боків. Одце ціле (сім"я) може бути збудовано з двох половин які доповнюють один одного черпаючи те, чого їм не вистачає. В такому випадку є залежність від сильної сторони партнера. Якщо ж ми говоримо про самодостатніх людей, то вони формують собою цілісність дещо іншу, адже вклад в сім"ю не йде за рахунок споживання в один одному потрібних рис характеру, а в звязку між результатами цих характерів. звичайно таких пар є не багато, бо зачипитися один за одного складніше, відповідно і втримати звязок не легко. Але тут є і дещо інше. так звана гравітація яка притягує і тримає потенціалом можливостей вже для сім"ї в якій кожна з половин залишається сама собою.
Відповідь: Самодостатність і подружні стосунки Якось читаю і нічого не можу зрозуміти. Що поганого в тому, що кожен сам собі господар??? Кожна доросла людина - сам собі господар і сама приймає рішення, які стосуються її самої. Бо якби потребувала допомоги інших в цьому, то це вже не доросла людина. Так, у дорослих самодостатніх людей є свої переконання і свої цінності, які вона хоче, щоб інші поважали, тому намагається поважати й цінності і переконання інших. Якщо ці цінності і переконання не суперечать цінностям і переконанням її "половинки", і обоє поважають їх, то в чому проблема? Чому ця пара не може називатися "сім’єю"? Це коли рішення приймаються обома не через примус, або так потрібно, бо він "голова", а коли обом комфортно від такого рішення. Щоб обом було комфортно, треба вміти йти на компроміс обом. Без самоповаги і поваги до своєї "половинки" - це неможливо. Самодостатня людина може поважати іншого, а може і не поважати, тоді це вже інша тема. Ми ж говоримо про тих, хто поважає. Хіба такі не спроможні створити повноцінну сім’ю?
Відповідь: Самодостатність і подружні стосунки Якщо це так важко зрозуміти, той не бачу суті далі пояснювати.
Відповідь: Самодостатність і подружні стосунки А можна детальніше, які то такі рішення стосуються виключно однієї людини? От я знаю(мене так вчили і життя підтвердило), що людина істота суспільна і все, що вона робить, які рішення приймає, який робить вибір чи не робить - все, тим чи іншим боком, але стосується суспільства у якому ми живемо. То як же в сім"ї можлива ситуація, коли одна людина приймає рішення, яке начебто стосується виключно її самої і не має впливу на партнера чи спільних дітей? От візьмемо для прикладу ситуацію з роботою: чоловік вирішує поміняти місце праці - це йому там працювати, не дружині і йому видніше, отже це його рішення, яке стосується лише його, але нові години праці чи з/п вплинуть на його сім"ю - позитивно чи негативно, але вплинуть.
Відповідь: Самодостатність і подружні стосунки От , власне , хотіла навести приклад з роботою. Якщо, припустимо, я, йду на роботу, яка потребує певних затрат часу, я ,як людина самодостатня і самостійна, роблю все , щоб від цього не постраждали інші члени "колективу". Якщо я є людина залежна- я спихаю частину своїх обов"язків на когось іншого, тим самим підтверджуючи свою несамостійність, бо неможу організувати свій побут сама, без залучення інших. Чи комфортно жити зі мною, самостійною, якщо попри більшу зайнятість, ніхто з сім"ї не є обділений увагою, фінансами, обслуговуванням? Думаю, що так. Чи комфортно буде мені звалювати на себе додатковий напряг? А це вже питання, яке я маю вирішити сама, і якщо понесла- то вже несу і ненарікаю. Частенько психологи радять добре подумати перед тим ,як йти вперед по кар"єрній драбині. Бо сім"я стає основною на тому шляху перешкодою. Жінки(чоловіки) починають нити, шо їм мало, мало часу, уваги, допомоги (бо таки просування потребує більшої затратності), вдома виходять скандали. Не через те, що партнери рухаються вперед, а тому що перекладають свої обов"язки на плечі дружин/чоловіків, а також тому що партнери не можуть вчасно перебудуватись і стати більш самостійними . Насправді ми кожного дня приймаємо самостійні рішення, правда? ніхто (свідомий))))не буде питатися в партнера про побутові дріб"язки. Будь-ласка, наведіть декілька прикладів проблем ( без глобальності, пліз) ,які ви не можете вирішити виключно самостійно, без чоловіка.
Відповідь: Самодостатність і подружні стосунки Реально спостерігаю тенденцію до кидання у крайнощі у цій темі. Ми не говоримо про "побутові дріб"язки", хоча і вони впливають на сімейний уклад (якщо наприклад дружина вперто готує те, що чоловік не любить, бо просто ніколи його не питає, що йому приготувати ібо вона самостійна господиня (чит. "що вміла, то зварила") ) Я багато чого можу вирішити без чоловіка, але у нас прийнято радитися і ставити до відома перед прийняттям рішення, а не перед доконаним фактом. Тобто, якщо жінка починає робити кар"єру і при тому має роботу поза домом, а дітям наймає няню, то вона є залежною особою, бо сама не справляється чи вона все ж крута бізнес-вумен? Тут є речі, які себе взаємно виключають - якщо жінка багато працює (чи чоловік багато працює), то сім"ї бракує уваги, то є факт - один вихідний на тиждень не компенсує того, що людина решту часу "живе на роботі" і знає про життя інших членів сім"ї лише по телефону. Такий тепер часі багато сімей мають такий розклад. Коли з"являються фінанси, тоді зникає час, коли в сім"ї двоє хочуть чи мусять інтенсивно працювати, тоді немає ні часу, ні "обслуговування", ні достатньої уваги, ні достатнього спілкування.
Відповідь: Самодостатність і подружні стосунки а чому вона має не питати? МОжливо ви про егоїзм? Ви думаєте в сім"ї самодостатніх не радяться?
Відповідь: Самодостатність і подружні стосунки А мою сім"ю ви як класифікували, якщо і в самодостатніх радяться, так само, як прийнято у мене? То не тема, то якийсь "глухий кут". Варто почати з того, хто що сам вкладає у слово "самодостатність". Особисто для мене це перекладається так: я з ніким не рахуюсь, інші люди мені потрібні тільки для того, щоб я міг почуватися ще більш значущо і мав кого принижувати, коли моя віра у власну значущість на секунду похитнеться. І то не залежить від соціального чи фінансового рівня людини, від її професійних і кар"єрних успіхів, то може бути взагалі далеке від реальності і базується в основному на уявленні людини про себе саму. Є ще інша грань самодостатності, то коли людина була настільки зранена тим/тими кому довіряла що вже більше не хоче пов"язувати себе з кимось і не хоче покладатися на когось - вона не довіряє і всюди чекає зради. А те, про що говорить більшість у цій темі, тобто бажання людини розвиватися професійно, заробляти гроші чи реалізовувати себе творчо будучи при тому в сім"ї і маючи повну свідомість того, що вона тепер не є сама по собі, бо "ми відповідаємо за тих кого приручили"(с), то є нормальні партнерські стосунки в сім"ї, де кожен, попри власні кар"єрні амбіції, зважає на потреби та бажання інших.
Відповідь: Самодостатність і подружні стосунки Ніколи не питаю. По-перше знаю відповідь, по-друге знаю, що люблять. Ні в якому разі не ставлю таке в приклад. просто факт такий)) ))) Крута бізнес вумен з успіхом може бути залежною особою. сім"ї бракує уваги коли жінка чи чоловік не хоче її дати. Можна мати велику зайнятість ( що зовсім не значить великих заробітків) і приділяти увагу сім"ї. І технічно це досить можливо, головне хотіти то все зорганізувати. Багато хто каже - але ж у мене така робота, що я не можу вирватись. А що, там прив"язують? Нема іншої роботи? Все від бажання залежить, а не від " так сі стало", як на мене це основний девіз несамодостатніх))). Хочуть... Самодостатність тут тільки пробігала, ці люди залежні.
