Відповідь: Жіноча зрада ну то озвучте у адвоката, нехай він, як стороння особа, засвідчить йому , що його поведінка не є обачною і йому не вигідна. Таких , а-ля агресивних, типів це гарно ставить на місце. смішно, у вас всі карти в руках, а ви терпите якісь малолєтскі знущання. так, є ситуація, ви промахнулись, але він , як Акела, промахнувся втричі, бо не знав, що їде до такої дівчини. Йому ж гірше. То хай в кулачок скрутиться. а вам потім відімстить, коли на ноги поставите)))) А що, перед подружками буде встидно? привезла хлопа, такий нічо. і тут його назад відправляти. ооой засміюуууть!)))
Відповідь: Жіноча зрада Матінко, цілком забрехалася дівка... А чи дівка?! Може то вдалий піар-хід від мартіні.)
Відповідь: Жіноча зрада А що? Ми всі у 20 років такі розумні, що ніколи не помиляємося? Мене от тільки цікавить, чого було заміж так рано хотіти, пощо того? Ну, ще в Україні добре, там ще культура така поки, що досі рано одружуються, і то вже менше. А в Штатах? Дивина та й годі.
Відповідь: Жіноча зрада та юж, сталосі. тепер хай думає, як вирулювати після "жіночої зради", і не доводить все до абсурдного садо-мазо стану. Хоча тут зрада не "жіноча", а "дитяча")))). " у мене цяці не було, я не знала чи вона мені дістанеться, то я вирішила іншою цяцькою погратися".
Відповідь: Жіноча зрада Файно написано... Так смачно, з приправами. Для театру годиться. А розбивати сім*ю такими порадами - негарно. TinyFlower, якщо не можете самі розібратись в ситуації, то йдіть до психолога. Сама. Результати, зазвичай, видно після перших консультацій. Мінятися (дорослішати) треба вам в першу чергу.
Відповідь: Жіноча зрада На жаль, треба було би включити перш за все любов - а то якось штучно не включається . До речі, про трощення....пам"ятаю ще з дитинства якісь свої підліткові істерики (не пускають на озеро, сварять за вибілену "чолку" ) - то все було якось своїм ходом, поки я не лупала дверима- в цей момент тато мій просто виходив з себе. Тепер я ніколи собі не дозволяю "гримати дверима" - навчена . Та й сама тепер дуже того не люблю. Ну тобто це такий неоковирний спосіб вивільнитись від негативу.... А, до речі, отакі дописи: мені якраз говорять про те, що між людьми є тепло і почуття - боїшся образити дорогу людину, стараєшся не переступити порогу. А у випадку авторки теми - то щось дуже і дуже сумнівно, щоб там "ся зашпортала любов"
Відповідь: Жіноча зрада ще трішки ми тут посидимо і почнеться, що він і пальці викручував,і до батареї привязував, і з хати не випускав....а вона все рівно любила.... аж раптом розлюбила... мені цікаво а скільки років нашій авторці?))) мабуть книжок перечиталась) або скучно вдома і вирішила до себе увагу привернути.... я думаю жодна жінка(яка себе поважає) після того як її чоловік тиждень люпцював, ображав,в хаті все громив та ще і в спалню не пускав такого би не терпіла...ну це моя думка.можливо хтось і вірить цим фантазіям я вже точно ні.хоча спочатку авторка викликала співчуття.
Відповідь: Жіноча зрада здається вже не дівчинка підліток...вже і розуму трохи мало би прибути...а тут дитячий садок....що хоче не знає? що робиться не розуміє...нащо це все?-темний ліс)
Відповідь: Жіноча зрада чекайте, не всі дорослі і досвідчені знають що робиться, чого хочуть і що відчувають... не завжди все просто
Відповідь: Жіноча зрада дівчата, мені 24, багато хто тут вже двійко діток мають в такому віці. Але я вважаю що я ще геть дітисько і мені ще вчитися й вчитися...
Відповідь: Жіноча зрада Пробачити зраду (але не забути) може жінка. Питання в часі. Чоловік не пробачить. Ніколи. Скільки б часу не пройшло, як-би ви не старались і як-би він не кохав. Це травма на все життя. У кращому разі буде тихо мститися. У гіршому постійно згадувати, прикладати руки і т.і. Знаю такі випадки. 35-річна пара розійшлась, жінка за пів року зустріла іншого, жили разом кілька місяців. Обоє зрозуміли, що то не їхнє. Тихо мирно розійшлись. А перший чоловік приповз на колінах, бо кохав. Знову живуть разом. Не витримав через три роки. Так побив, що ледве отямилась. Не допомогла навіть присутність батьків вдома.
Відповідь: Жіноча зрада ну якось вирисувалось хоч трохи чого хоче авторка - бути разом зі своїм чоловіком (то вже половина справи) )) друга частина - діяти в тому напрямку. Миріться з ним, терпіть його, звертайтеся до адвокатів-психологів, щоб вправляли мозги йому і вам... А ми власне чим поможемо? приїдемо і насваримо його (і вас)? Бо ті поради які тут дають авторці вона відкидає за якимись причинами... То нафіга переливати з пустого в порожнє??? тільки от речі на які певно варто звернути увагу... - проаналізуйте свою поведінку... буває, жінка яка недавно виїхала закордон = жінці яка живе в маленькому селі, хуторі, безлюдному острові.. а саме - перебуває у стосунках з чоловіками, які її не заслуговують бо самотньо чи нема з чого вибирати (на хуторі дійсно чоловіків може бути мало, а закордоном мовний чи ментальний барєр, принаймі спочатку)... так от - ви заслуговуєте на кращого... усвідомте це! а якщо прям лябов і кращого за нього нема - то терпіть все, що законом незаборонено (власне трощення вас і майна це занадто)... ясно, там де ви зараз нікому це нецікаво і непотрібно, бо там всі вирішують власні проблеми самі... поліції важливо щоб закон не порушувався, психолог вас послухає за гроші... чому б не понити на українському форумі?! власне понити, бо етап "отримати пораду і підтримку" вже закінчився...
Відповідь: Жіноча зрада Я також. Я її розумію, бо такі ситуації тут не поодинокі, і навіть зачепили мою родину безпосередньо. Тому, я її дуже добре розумію, і знаю про таких дівчат які рано вийшли заміж. Симпатія мого племінника вийшла заміж в 19 років, тут в США, за хлопця з України який набагато старший за неї. Як живуть, не цікавилась. Точно. Дякую. Я тут пояснюю з огляду на те, що у мене племінничка того самого віку і я знаю тутейшу українську молодьож, особливо з новоприбулих. Розуміючи відкіля ноги ростуть кажу - піди тайні фловер до адвоката, а вона - ми ходили, до еміґраційного але йому нічого не казали. УСЬО!!! Я випала в осадок. То якого милого ходити до адвоката, робити документи і давати чоловіку всі карти в руки, робити вигляд, що нічого не діється, підписувати йому документи і терпіти що він знущається? ЛЮДИ!!! Сказала, піди дитинко до психолога. А що у відповідь? Чоловік сказав, що не піде. Та на...ть на кровать. Нехай не йде. Якщо я була доросла і вирішила привезти собі чужу людину зза океану, то чому я не можу бути доросла аби сісти на роботі під час обіду на комп і пошукати собі де в мому районі є психолог і адвокат який займається розлученнями. Перша консультація в адвоката безкоштовна. Я говорю з того, що я бачу тут, і на моїх очах виросло вже не одне покоління дітей. Так цікаво доречі спостерігати за тими дітьми. Я їх пам’ятаю як вони були 7-ри річними малятками, а сьогодні вони вже в коледжі. Цікаво, так. Вони мене не пам’ятають, але цікаво за ними збоку спостерігати. Я то дуже люблю - спостерігати за людьми. Цікаві метаморфози нераз проходять. Плюс, такі шлюби тут є дуже часто і не всі з них такі щасливі. У нас в родині була подібна ситуація, і я про це тут писала колись. Правда, в нас в родині одна людина вирішила, що нема сенсу ліпити до купи те, що не ліпиться. Я хотіла вірити, що є шанси, але це не моє життя. Це було життя їхнє, і вони вирішили що тому не бути і все розірвали. А у них вже був церковний шлюб. І це уневажнили, саме тому, що не були готові бути подружжям. Багато тут написала, але бачу, що дівчинка або лінива, або залякана. Не має значення яка причина її поведінки, якщо вона не буде нічого робити то так їй і буде ціле життя. Буде жити з почуттям вини, бо вона щось зробила колись, а він буде почуватись, що має право бити і принижувати, бо колись вона помилилась. Кожен коваль свого щастя!
Відповідь: Жіноча зрада Та може історія і видумка, але часто в правду важче повірити, ніж у видумку.. Але хто вірить що тема - видумка адміна - краще просто не писати, щоб не збільшувати кількість дописів )) Бо якщо це таки правда, то авторці, мабуть неприємно. Tiny Flower, Ви не знайдете на форумі відповіді, що Вам робити далі. Відповідь Ви повинні дати самі. Тільки Ви знаєте переваги Вашого чоловіка, за що він сподобався, його хороші риси, його недоліки.. Тут Ви говорите тільки про недоліки, і у всіх складається враження, що він як звір, який довго прикривався овечою шкурою. Може в нього і справді нема хороших рис - не знаю. Але щось ж Вам у ньому подобалось, то ж не підліткове кохання, коли грають гормони, а на очах - рожеві окуляри. Те, що чоловік дозволяє собі підняти на жінку руку - для мене не вкладається ні в які рамки. Можливо Ви не хотіли помічати його нахили до жорстокості, та й закрили очі.. Можливо бачили одразу. Але до психолога Вам варто б сходити - нехай самій. Не дозволяйте йому себе ображати! Дозволите раз - так буде постійно. А Ви вже дозволили. Ви себе почуваєте настільки винною, що не бачите коли він переходить межу дозволеності. (Або можливо я неправильно щось зрозуміла.) Ламати техніку - одне, а ламати Вам життя і здоровя - зовсім інше. Знаю історію коли чоловік так бив дружину, що після того вона мусила операцію на зуби робити (вони теж були молоді, по 20 р., і коли мені то розказувала її мама - просто не могла повірити, що молоді хлопці бувають такими звірами.) Вони розлучились. Що буде далі з Вашою сімєю - ніхто крім Вас не вирішить, і відповідальність - тільки на Вас з чоловіком. Не слухайте нікого, робіть тільки так, як підказує Вам серце.
Відповідь: Жіноча зрада Шкода, що бендзина закінчилась. Тре буде попросити чоловіка аби заправив, і тоді поїду.
Відповідь: Жіноча зрада Якщо дуже хочете зберегти сім"ю, то наберіться терпіння. Ваш чоловік буде і далі Вас принижувати, але, з роками все рідше. А от чи витримаєте Ви всі ці приниження? Думаю, з часом, Вам остогиднуть його нагадування, любов зникне, а Ви захочете бути для когось бажаною, коханою і чистою. І захочете почати нові стосунки з іншим. Або знову підете до колишнього.