Оскільки в тему ДП-шників регулярно влізають з власною думкою, не прочитавши топ, створюю другу гілку. Для викладання лінків на МОЗівські замовні статті про жахливу небезпеку Домашніх Пологів та власних думок "чому боїтеся".
Відповідь: Обговорюємо пологи це справді немало звідки такі дані? Свєта, звідки ти взяла, що в загальному вдома проблеми рідше виникають? це припущення чи десь є статистика хоча б якась? така, в співвідношенні з пологами у ПБ.
Відповідь: Обговорюємо пологи Статистика взагалі наука цікава. Її можна крутити по різному і отримувати різні результати. Щоб можна було порівнювати, треба брати всі фактори - стимуляція і її вплив, передчасно викликані пологи (я маю на увазі не акушерські тижні, а втручання лікаря з метою пришвидшення початку пологів), вплив витискання на жінку і дитину, епізіо і зашивання, стрес дитини при народженні (шум, яскраве світло, раннє перерізання пуповини, зважування, витирання, одягання і т.д.), лікарняні інфекції. Порівнювати лише за кількістю померлих не знаю чи правильно. Я не цікавилась статистикою летальних випадків в наших ПБ. І я сумніваюсь, що можна довіряти офіційним даним, враховуючи, що лікарі прикривають свої тили як можуть на папері. Ну і тут можу сказати, що кожен робить те, що хоче. Хтось шукає причини, а хтось шукає можливості. Не бачила ще, щоб ДП вважали панацеєю. На ДП свідомо йдуть люди, які розуміють на що йдуть. І свідомо працюють над собою, щоб мінімізувати можливі ризики. Якийсь % того, що щось піде не так зажди є. І вдома, і в ПБ. Питання де % менший. ---------- Додано в 22:26 ---------- Попередній допис був написаний в 22:15 ---------- Можна в гугля спитати , наприклад.
Відповідь: Обговорюємо пологи А ви цікавилися всіма лікарняними сценаріями? За перепрошенням, але формулювання "дякую лікарям, що я й дитина живі" свідчать проти лікарняних пологів. Звучить майже як "спасибі, що живими випустили". Бо дуже часто воно так і є. І власне мазохізму жінок у тому я не можу зрозуміти. Це не панацея, це вибір. Панацея - свідомість жінки щодо процесу, в яких би стінах вона не знаходилася. Враховуючи, що в основному це пологи без будь-чиєї допомоги, статистика не така уже й погана. У країнах, де ДП є законними, статистика є тільки на користь ДП. Про Нідерланди кажуть, що там хіба емігранти в шпиталях народжують. Як на мене, скандали із викраденням немовлят, невіддаванням "мертвої" дитини батькам, брак будь-якої відповідальності за смерть дитини - свідчать проти медичної системи (саме пост-радянської), про всі жахливі сценарії, які можна почути від кожної другої жінки, якщо не частіше, мабуть, і згадувати не треба, тому вибір людей не на користь ПБ мене мало дивує. Хоча я особисто на соло-пологи би ніколи не наважалися, ні там, ні тут, вибір тих, хто на таке мене не дивує анітрохи. А маючи досвід і домашніх, і лікарняних пологів, називати домашників безвідповідальними язик не повертається, як і не повертається називати такими тих, хто народжував у лікарні, повністю контролюючи процес і виборюючи своє право на максимально можливу в лікарняних стінах природність пологів. Єдині, кого можна назвати безвідповідальними, на мою думку, - це ті, хто вважає себе хворими протягом вагітності, виконує всі вказівки лікарів із жк, вживає всі прописані ліки, лягає в патологію, не цікавлячись, чи потреба є, чи нема, й цілковито віддає все в руки лікарів під час пологів. Лікар не знає краще, не може знати, просто тому, що народжує не він. Є цілі статті про це. І про водні пологи також. До того ж є результати досліджень. Це загалом про домашні й про водні пологи. Статистик щодо ДП там, де вони є нелегальними, ніхто не обговорює. До речі, колись уже говорила про те, що серед знайомих одна жінка двічі мала "всі покази до КР" і обидва рази народила вдома БЕЗ ускладнень. І таких випадків є трохи, коли жінки беруть на себе відповідальність не вірити лікареві, й ідуть проти "показів". І без летальних наслідків й узагалі без ускладнень народжують здоровеньких діточок.
Відповідь: Обговорюємо пологи а ото дивились? http://soznatelno.ru/videossilki/55-videossilki/1566-business-of-being-born.html
Відповідь: Обговорюємо пологи Я не розумію нападів на домашні пологи й на тих, хто обирає саме їх. Саме тому, що ніхто не пропонує це як панацею, а виключно як вибір. Як і не розумію того, чому критика системи - це страшний кримінал, бо "там рятують життя". Ну так, рятують. Але там і багато-чим іншим займаються. Чому говорити про летальні випадки під час дп треба, а вже про лікарню (і не стільки летальні випадки, скільки нелюдські сценарії) - то мовчок? До речі, колись мені хтось говорив про стерильність, що мовляв у лікарні не можна заразитися. То, може, в Україні такий міф пропагують. Тут говорять відкрито про те, що саме в лікарні найлегше підхопити якусь заразу, і що саме лікарня є розсадником хворіб, тому й стараються не тримати людей у тих стінах без потреби. Тим більше маму з новонародженим малям.
Відповідь: Обговорюємо пологи кожен бачить те, що хоче побачити. я дійсно дякую лікарям за те, що маю дитину, за те. що допомогли мені у складній ситуації. знову ж таки, кажу тільки за себе...
Відповідь: Обговорюємо пологи А я за своїх дітей дякую Богу. А до лікарів у мене є претензії, але то вже пройшло, минуло 10 років. Але я навчилась і своїм дівчатам закажу мілліон разів аби вони мої помилки повторили.
Відповідь: Обговорюємо пологи ні, зараз такого нема. Навпаки, гол. лікар одного з наших пологових наголошує, що дитинка після народження одразу потрапляє не в стерильне лікарняне середовище. Тому так важлива присутність і тата на пологах- щоб малятко узяло одразу не лише лікарняну і мамину, а й татову мікрофлору.
Відповідь: Обговорюємо пологи А я не мала що на роботі робити, а до хати не пускали, і я тицьнула. Таке кіно, що плюти хочеться. Так гарно показано, як слабу родову діяльність лікують, а бідака лежить пляцком, задерла ноги догори і народжує.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів То тішить. Значить, то просто ще люди вірять у той міф, бо мені це писали буквально рік тому, може, ще й року не минуло. Питалися, як я хату простерилізувала й чим обліплювала кімнату. Якраз перед другими пологами дивилися. Дуже багато цікавої інформації. До речі, то не в цьому фільмі часом розмовляють із батьками жінок, котрі померли в лікарні через стимуляцію окситоцином?
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів Якщо кому цікава думка молодої нерожавшої і наразі не плануючої, але бажаючої в принципі колись дітей кобіти, то скажу таке: активно перечитую на ДП і про пологи вдома/в лікарні, і про лікарів, і про ГВ, і про слінги - інформація не завадить. Але чесно, чим більше читаю, тим більше нападає на мене страх будь-яких пологів. Можливо, то свідчить про мою моральну незрілість (дозволяю препарувати будь-яке моє висловлювання і ставити діагнози, ображатися не буду, чесно), можливо, то свідчить про незрілість психологічну чи як. Справді, одиниці є розповідей про пологи, які викликали в мене бажання зачати і з усмішкою народити дитину (переважно це є розповіді про домашні пологи). Про лікарні читаю - страх і жах і тихий ахтунг, виглядає мені так, що 99% медиків - то Джеки Потрошителі в білих халатах. Читаю про домашні - і теж нападає на мене страх, класичне "а як раптом щось піде не так"., а якби то була довгождана і, всяке ж може бути, єдина дитина, як зважитися на домашні? Напевне, я ще просто не дозріла до ніяких пологів узагалі. А ще в багатьох розповідях, як описують про больові відчуття, то в мене мандраж по тілу. Нє, я розумію, що треба перетерпіти, і що то не обов"язково в кожного буде страшенний біль (маю на увазі не знеболюючі чи кесарське - хоч там біль вже опісля - а різницю больового порогу). Але якось мушу робити паузу в перечитуванні хоч на день-два, бо аж зуби поскрипують, чесно. Я якось вважала, що отой біль і отой негатив від пологів зникає кудись з народженням дитини і поступається місцем щастю і позитивним емоціям, однак, бачу, що все дуже добре пам"ятається. Я нікого зараз не критикую. Повторюю, є дописи, які мене дуже захоплюють. Але, на жаль, більшість сценаріїв вбиває в мені бажання народжувати взагалі. Хоча не виключено, що це я "панікерка" та недозріла і ще багато чого не розумію.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів Мій вибір за пологовий.Хоча лікарень боюсь з дитинства, я навіть з підтримки втекла на 2 -ий день, пологи були легкі,а от після, плацента ніяк не виходила, щільно приросла, було ручне відділеня під загальним наркозом,трьохденний курс антибіотика. навіть не уявляю щоб робила вдома зі мною акушерка, плюс в пологах тиск піднявся до 180/130, дякуючи лікарю обійшлось без операції.Можливо живучи десь ів іншій державі ризикнула б , але в нас де перебуваючи в лікарняній установі за тебе ніхто не несе відповідальності - ніколи. Для мене Ліліна розповідь з яким багажем приїхала акушерка на ДП, якась облась фантастики. ---------- Додано в 20:52 ---------- Попередній допис був написаний в 20:43 ---------- А ви зайдіть в тему "Як нарешті стати мамою", де дівчата роками молять Бога і лікарів про дитину, а все безрезультатно, то бажання появиться зразу,не треба всі сценарії приміряти на себе,такі різні негативні ситуації зустрічаються не тільки в акушерстві,а й в інших галузях медицини, то тоді бажання іти до лікарів не буде взагалі.
Значить, щось не те читаєте. Пологи зовсім не страшні. А момент виходу дитинки в мене завжди асоціюється із усеогортаючим теплом. Таке відчуття, яке просто важко словами передати... Я думаю, що просто не час іще. Багато чого приходить під час вагітності. Коли буде вагітність, прийде й відчуття щодо того, яке рішення приймати та який вибір робити. Пологи в ПБ не означають автоматичного поганого сценарію, так само, як пологи вдома, не означають, що точно "щось піде не так". Позитивне налаштування, віра в себе, довіра до свого тіла й певність у діях не дасть лікарям вам зашкодити. У розповідях про пологи є такі, які власне це підтверджують. Я дуже вдячна своїй мамі, що вона мене позитивно налаштувала, не було ніяких страшилок, не рахуючи тиску проти сімейних пологів. Вдячна і свекрусі, що страшні сценарії мені розповідала уже під час другої вагітності, коли я мала вже достатньо знань і розуміння процесу, аби не сприймати ті чужі страшні історії надто серйозно. І дуже вдячна кумі за книжки про домашні пологи, які вона мені дала почитати під час першої вагітності. Так що на все свій час. І ніщо з того їй не знадобилося. Вона мусить то возити, але коли користувалася тим же кисневим балоном не пам'ятала. Просто такі правила, от і возить. Скільки часу?
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів А в мене його і так нема, чесно Вам скажу. Я щиро співчуваю тим дівчатам, справді. То радше в мене ситуативні емоції - дітей я хочу з часом, люблю, мене навіть дитячий плач рідко коли злостить. Я просто намагаюся проаналізувати той перечитаний об"єм інформації і розібратися сама для себе. Шанс, що після перечитування посиденьок, я перетворюся на "чайлдфрі" нікчемно малий, а тому ним можна знехтувати. Просто я висловила свої ситуативні емоції. Вважаю, що великим плюсом є хоча би те, що я не ховаю по страусиному голову в пісок, а читаю, читаю, читаю до посиніння або до втрати витримки. Ви справді праві, що не варто міряти всі сценарії на себе. Можливо, я міряю їх суто в силу свого характеру - але попри те стараюся знайти позитиви.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів Я будучи вагітною перечитувала всі розповіді по декілька раз, все уявляла якби я була на тому іншому місці, все собі думала " Я б здуріла, я б не витримала", а потім зрозумілам що так далі не можна і читала все якби для ознайомлення.Висновки вже робила в приймальному віділенні пологового.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів mrochkizm, я думаю, що коли ви будете вагітна, то всі ті думки і інформація в голові впорядкується, бо включиться материнський інстинкт, а цьому сприяють гормони вагітності, і у вас буде інше сприйняття цього всього. А коли у вас настане ПДП, а пологами ще і не пахне, то ви собі не уявляєте як сильно ви захочете родити і страху не буде (з власного досвіду ).
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів якби ви знали скільки дівчат вже навіть будучи вагітними, та й навіть мамами читають то дп нещасне... а толку.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів А хтось знає , який відсоток з тих , хто тут дописує - реально мав домашні пологи ? Я маю на увазі в Україні і конкретно у Львові ? Просто цікаво ?
