Оскільки в тему ДП-шників регулярно влізають з власною думкою, не прочитавши топ, створюю другу гілку. Для викладання лінків на МОЗівські замовні статті про жахливу небезпеку Домашніх Пологів та власних думок "чому боїтеся".
І ще раз вам напишу. Якщо людина за домашні й зробила все можливе, але "щось пішло не так", то вона має вмерти, поставити під загрозу своє здоров'я і дитини, аби тільки не йти в пологовий?? Я от готуюся зараз знову до домашніх, при тому у воді, але я свідома, що якщо щось не так, то можу опинитися в лікарні. Звичайно, я зроблю все можливе, і моя акушерка буде при мені чи вдома, чи в лікарні, постійно (обидві будуть властиво), але якщо виникне потреба їхати в лікарню, то я маю вперто лишатися вдома, бо я за домашні пологи чи як? Аж мене знудило, як уявила... Це ви серйозно?? Навряд. Тут теж не всі чоловіки активну участь беруть у пологах. Більшість просто тримає жінку за руку й усе. Мені мій дуже допомагав, то акушерка не могла спинитися його хвалити. Жартувала, що запросить у клініку працювати. Я готуюся до домашніх після всіх своїх проблем. Після операції по жіночому. Фактично мене не можна занести до "абсолютно здорових жінок" і мої знайомі, котрі народжували своїх 3-6 дітей у пологових мені так і кажуть, що "лікар би тебе поклав у лікарню". А чому? Вагітності, якщо вони не позаматкові, проходять у мене без проблем, пологи теж доволі швидкі й без ускладнень. То чому я раптом маю опинитися в "зоні високого ризику"? Абсолютно здорова жінка - це якесь абстактне й ідеалістичне поняття. Є 10-15% жінок, яким не рекомендують домашні пологи, а решта цілком може дати раду, адже тіло жінки створене для того, аби виношувати та народжувати дітей. А таких багато? Хоча, якщо є система та інструкція, то не бачу проблеми в тому, щоби говорити про ПБ тим, хто там ніколи не бував.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів А які жінки належать до цих відсотків? Які причини спонукають рекомендувати цим жінкам неДП?
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів Лілю, ви якось викривлено трактуєте мій допис. Я взагалі не мала на увазі того, що написали ви. Стосовно домашніх пологів у нас і у Штатах- це взагалі окрема тема. Бо у нас у породілі не буде у нас якраз той випадок, що якщо щось піде не так- часу на вирішення питання без кваліфікованої допомоги може просто не вистачити. І треба розділяти випадки, коли жінка йде свідомо на домашні пологи і опиняється у пологовому тому, що власне "щось пішло не так" ( такі речі взагалі не обумовлюються) і випадки, коли в принципі жінка реально не має наміру народжувати вдома попри розведену демагогію. Я ж і кажу, що особисто я пишаюся жінками, які народжують вдома. І я - не противник домашніх пологів. Але оскільки точно знаб, що особисто мені не вистачить сміливості, безпечності, спокою не перейматися тим, що "щось може піти не так", підтримки близьких і ще "надцяти" причин - не буду "заїкатися" про домашні пологи, а потопаю у пологовий, які попри все не вважаю злом.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів Проблеми зі серцем, тиском. Моральна неготовність. Якщо жінка ледве завагітніла, ледве виносила, то теж удома народжувати не дозволять. А ви так добре знаєте обставини всіх людей, що можете чітко сказати, де є намір, а де демагогія? Та, в Штатах то так, бо там нема такої системи, як у Канаді. Вони не є такими дружніми, і наскільки я розумію, там не акушерки, а радше дуоли допомагають породіллі. То щось таке з буддизмом дуже сильно зв'язане. І дуоли більше поширені, ніж акушерки (можу й помилятися, але таке склалося враження із переглянутих документальних фільмів). До речі, на соло пологи тут жінки також ідуть. Цілі історії про це є. Я не прихильник соло, бо ні чоловік би мене в тому не підтримав, ні сама би на таке не мала досить відваги піти, відповідно ніколи би нікому не закидала, що вони планували одне, а вийшло інше. Навпаки, молодці, що вміють бути гнучкими й змінити думку у відповідальний момент. Однак важливо пам'ятати одну річ. Тут не з'явилася така система, як є зараз, просто так, раптово, одного дня. Якби не було в 70-х роках такої ситуації, як є зараз в Україні (акушерки нелегально допомагали породіллям удома), то не з'явилися б у 80-х акушерки при лікарнях, котрі виїжджали додому допомагати, і не з'явилися б у 90-х акушерські клініки.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів Ну що ж - поляків можна привітати. Шлях довжиною у 25 років завершився узаконенням нових стандартів перинатальної допомоги та пологів. Серед багатьох важливих пунктів є і такий: жінка має право вибрати де вона хоче народжувати -вдома чи у пологовому, в якій позі і т.д. Вагітна жінка спільно із своїм лікарем розробляє "план пологів" і це не просто "ля-ля", а документ у якому буде зазначено побажання та вимоги щодо перебігу пологів.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів Та йой... Там і наших багато. Ще раз нагадаю, що наша приватна "дільнична" гінеколог у Н.Сончі після наших ДП поділиляся інфою: за надцять років до нас народжувала своїх дома, у ванні, хоч робочий день проводила у державній полУклініці...
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів Залежить від пари. В нас чоловік не готувався. Мені і не треба було. Тобто він не був проти. А вся підготовка була в мене в голові. Всім Між пологами "аби не в лікарні" і домашніми пологами є величезна прірва. іЦе не стіни , це не родичі. По суті її (ту прірву) переходиш тоді, коли свідомо береш всю відповідальність на себе і віддаєшся в руки Долі (Бога, ...в кожного свій варіант).
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів Залежить від пари (с) Буває, що не тільки відповідальність, а й керування процесом беруть на себе (під Божою опікою). А це вже суттєвий позитив. Нє?
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів Ви ще маєте час. Спробуйте іншим шляхом - не тиснути, а просити. Або навпаки. Вам видніше, ЩО на нього подіє. Хтось каже, що "мені народжувати, тому мені і вирішувати де це робити". Хтось проханнями і поясненнями. Якщо ви справді хочете і готові, все буде добре
Відповідь: Обговорюємо пологи Закрив мені Левандівка тему про домашні пологи((( то скажу тут...тільки прошу не сприймати то як ритику чи боронь Боже насміхання чи ще щось, що вигадає ваша уява. я дуже тішуся за тих хто народив сам, дуже тішуся якщо хтось народив вдома і має здорових і гарних діток. але!! я сама би на таке не пішла. і насправді я не розумію тих, хто свідомо йде на це, тим більше якщо є хоча б найменші протипокази. чомусь домашні пологи мені виглядають в таких випадках як впертість. впертість проти лікарів, проти медицини в цілому. от я хочу щоб було по моєму і все тут. багато хто пише про щасливе закінчення ДП, але ж є купа історій, де все закінчилось лікарнею, як мінімум. я розумію, не варто думати про погане, але ж і не можна закривати очі на можливі ризики. чи хотіла я ПП? ще й як!! і хоча я страшенна боягузка, і хоча розбите коліно то для мене трагедія, а лікування зубів можу відтягувати на місяці, лиш би не стикатись з лікарми і тим болем, я була готова на ПП. і коли лежала в патології і палатна лікарка захотіла поговорити по душам і сказала що мабуть буде КР, то я закатала істерику і втекла додому. бо я хотіла народити сама. я навіть сказала що не хочу чоловік абіля себе, бо з ним я розклеюсь і не зможу зосередитись на пологах. і я мала перейми, цілу ніч, регулярні. і розкриття певно було. але коли я побачила ті зелені води, і почула на моніторі що серце дитини прослуховується через раз, то що? треба було далі відстоювати ПП? на той момент в мене було дещо важливіше. аніж власні амбіції. і я можу на всі 100 сказати, що мене готували до ПП, бо все йшло до того, але сталось інакше. я ні в якому разі не хочу нікого образити, ще раз кажу. просто ми всі повторюємо що ситуації у кожного різні, і є купа моментів на котрі треба зважати, але вперто продовжуємо переконувати інших у своїй правоті. а так не можна. кожен має право вибору, і не нам їх засуджувати. ми можемо тільки прийняти його, або ж не прийняти...для себе.
Відповідь: Обговорюємо пологи були амбіції. Десь давно і далеко. А потім з'явився ключ до розуміння себе, свого тіла. Повна гармонія. Порушувати яку не хотілось навіть жодними зайвими обстеженнями. Хто відчуває такий стан - мене зрозуміє. хороші пологи - всього лише гармонійне продовження, а не "пощастило". Здорова вагітність-хороші пологи-природне батьківство(материнство). Довіра, спокій, любов. чому в мене не склалось з домашніми пологами - інша і надто особиста історія. але я сподівалась до останнього, що обставини зміняться, тому до варіанту ДП була готова. Не дано цього разу. А в лікарні все було прогнозовано.
Відповідь: Обговорюємо пологи Ті, хто свідомо йде на домашні пологи як раз тверезо оцінює можливі ризики. І вдома , і в ПБ. За моїми спостереженнями ті, в кого це скоріш за все матимуть проблеми і/або поїдуть в ПБ. Ніхто не каже, що вдома взагалі не буває проблем в пологах. Бувають. Але суттєво рідше , ніж в ПБ. Тому що проблеми на рівному місці не виникають. І якщо людина не відчуває в собі сили взяти відповідальність на себе за хід пологів, слухати себе, довіряти своїм відчуттям, інтуїції, дитині всередині, всесвіту/Богу/долі, вона з ймовірністю 99% поїде в ПБ. В природніх пологах оцінкою того, чи все гаразд є відчуття жінки. Біль і спокій, впевненість в тому,що все добре. Тому я не знаю, як тут оцінювати в годинах чи в см. Бо є реальні випадки, коли жінка вдома долежала кілька місяців з підтікаючими водами і в результаті народила чудову дитину. Коли пологи тривають кілька діб і все закінчується вдома народженням здорової дитини. І чим більше тим цікавишся, тим більше розумієш, що це не виняток і не випадковість. Це - норма. Але для цього треба довіряти собі, слухати і розуміти своє тіло, довіряти інтуїції.
Відповідь: Обговорюємо пологи а Ви цікавились усіма випадками ДП чи тільки тими що закінчились щасливо? випадки бувають різні.
Відповідь: Обговорюємо пологи Якщо Вас цікавить чи траплялись мені випадки з летальним закінченням - так. Декілька випадків за майже 5 років і більше 300 пологів
Відповідь: Обговорюємо пологи я все читаю, мовчу, але тут запитаю... А от якби у вашій ситуації вдруге почались пологи вдома, відійшли води, і дитина таки вперлась в рубець як і сталось у вас, і таки сталась та критична ситуація коли відлік йде похвилинно і не так багато тих хвилин, коли дійсно був реальний ризик що матка розірветься і те все матиме дуже погане закінчення, якщо не летальне для когось.... як би ви тоді розрулили ту ситуацію знаходячись вдома? Мене тільки цікавить ситуація яку я саме описала, без коментарів " а могло того і не бути, а могло бути по іншому" от готова ситуація, і що тоді? Швидка би могла не встигнути, а якби встигла то нічим би не допомогла. Ви могли би вже бути нетранспортабельними та й дорогоцінний час би втрачався... Я можу зрозуміти ситуацію коли довго до чогось готуєшся і в результаті то все насмарку бо на ті приготування всім іншим пофігу і т.д. Але чи варто ризикувати своїм життям і диттям дитини? Данков він також не перший раз пологи приймає, і якщо він без жартів каже що йому простіше розбиратись з бумажками аніж з вашими осиротілими родичами, думаєте це просто так було сказано щоб справити враження і ви в тому питанні більш компетентні і досвідчені ніж він? не хочу розгортати черговий виток дискуссії, тому моє питання виключно до цьомцьомки.
Відповідь: Обговорюємо пологи ось саме тому я і не розумію, чому ДП вважають панацеєю. при тому я не заперечую що такі випадки бувають і в пологових будинках... в принципі, я вважаю, що кожен виріує сам для себе, а нам залишається тільки прийняти чийсь вибір.
Відповідь: Обговорюємо пологи Юлічка, не ображайтеся, але ви не пробували зараз працювати з психологом? Справа у тому, що ви зробили усе можлие для природнього ходу пологів. Але не склалося це не по вашій волі. Значить , саме так і мало бути. В результаті з вами усе гаразд,з дітками теж. Але оце відчуття "провини" ( якої насправді нема)- перетворилося на справжню "ідею фікс"- "будь-якою ціною". З часу полоів вже пройшло кілька місцяів, а це почуття і далі вас не покидає. Причому, складається враження, що воно лише поглиблюється. Не варто цю ситуацію пускати на самоплин. Можливо, варто її "проробити" із психологом?Ще раз вибачте, просто реально не бачу жодної провини у тому, що пологи пройшли у пологовому і закінчилисяКР. Ви це повинні самі усвідомити. ---------- Додано в 18:47 ---------- Попередній допис був написаний в 18:41 ---------- не є противницею ДП. Але декілька випадків на 300 пологів- це не так і мало. 300 пологів- це середня кількість народження у нашому місті у 4 пологових за 8-9 днів. По аналогії, тоді кожні 8-9 днів у наших пологових могли б ставатися форс-мажори з летальним закінченням. Але цього немає. Кожен смертельний випадок набуває того чи іншого резонансу. Якби бралася вся статистика ДП, то показники були не такі позитивні.Все тут дуже відносно.
Відповідь: Обговорюємо пологи Домашні пологи і не є для всіх. Однак, якби це було аж так небезпечно, як то часто представляють, ця послуга би не поширювалася в багатьох країнах. А вона стає щораз популярнішою й популярнішою, бо має багато переваг. А те, що в лікарнях купа жахливих історій пологів (майже від і до), то це нормально? Це не лякає? Отакі слова свідчать хіба про знання лікарняних пологів і незнання, що таке пологи природні. Не знаю, де ви таке побачили. Я написала про те, що важливо пізнати процес і зрозуміти його для себе. І що саме історії домашніх пологів у цьому можуть допомогти. І навмисне додала, що вони будуть корисні й для тих, хто не планує народжувати вдома. Ну не для всіх вони, ті домашні пологи, не для всіх. Тут послугами акушерок користуються не лише ті, хто вдома хоче народити, а й ті, хто народжує в лікарні. Однак вони хочуть пологів з акушеркою, а не з лікарем. Чому? Бо вони хочуть, аби то було в них по-людськи, вони не хочуть, аби їх поглинули інструкції та приписи системи. От власне бажання мати людські пологи, з людським лицем, як тут пишуть часто, і повинно штовхати жінку до пізнання усього процесу (тоді й боятися не буде чого). А вже що жінка зробить із тими знаннями і чи здобуде їх взагалі - цілковито її власний вибір. Левандівка тому й блокував тему ДП тим, хто не вміє читати й вважає, що когось переконують на ДП. У темі безліч разів наголошувалося про те, що це не для всіх, але знання нікому ще не пошкодили. Однак деякі люди не вміють писати інакше, як зі страшилками. Коли мені одна знайома на мої слова, що я вдома буду народжувати, з великими очима прошепотіла "ти що? люди помирають!!", я їй спокійно відповіла, що "люди помирають всюди, і вдома, і в машинах швидкої, і в лікарні..." У багатьох країнах повертаються до домашніх пологів (саме домашніх, а не на сіні, як часто люблять закидати) і то з усією свідомістю та відповідальністю до цього ставляться. А не для всіх домашні тому, що там треба власне бути центром процесу, слухати себе й діяти відповідно до власних відчуттів, а не скинути все на лікаря, а потому лякати людей "ризиками", які невідомо чи й виникли в позалікарняних умовах. Мені єдине цікаво. Про яке право вибору можна говорити, якщо жінка вже в руках лікаря?
