Обговорюємо пологи

Відповідь: Обговорюємо пологи

води можуть вийти після дитини, особливо як увас - коли голова велика

в декого і день і 2, головне їй не мішати
а в лікарню нашо ви лягали заздалегіть?

 

Відповідь: Обговорюємо пологи

В мене шийка відкривалась 36 годин, дитьо більше ніж Ваше, обвиття пуповиною також було присутнє, двічі навколо шиї, голівка опустилась нормально.
Може якби Вам не пришвидшували процес окситоцином (2 капельниці!!!) - то все було б по іншому?

 

Відповідь: Обговорюємо пологи

В мене був подібний сценарій, хоча я приїхала в пологовий з переймами з проміжком 3 хвилини (які вже відчувала понад 18 годин) , з розкриттям в 1 палець (лікар навіть не вірив що це вже почався процес)!!! Почувши що таке незначне відкриття, я намагалась по максимуму розслабитись, ходила зігнувшись (спиною йшли перейми) і вже через 2 години майже повне розкриття, але як і у Вашому випадку голівка доні була дуже високо і 2-х кратне обвиття пуповиною. Звичайно вкололи окситоцин , як мені пояснили - велика дитина і високо голівка, довго буду мучитись (хоч я просила мене не чіпати і що потерплю скільки треба), прокололи води (коли було повне відкриття) і ще добрих 2-3 години я стримувала потуги!!! За пуповину: лікар казав не переживати, того моменту зняття обвиття я не памятаю, але ще на попередній зустрічі казав що, з обвиттям легко справиться і щоб я за таке не переживала (Софійка була обкручена пуповиною кругом голівки і животика). Так , Софійку мені витискали, але я припускаю, що то все через мою втому від стимульованих пологів, бо тужитись я вже сил не мала! Якби йшло все природньо , думаю можливо я б народила пізніше, але сили би ще мала тужитись , а не втрачала свідомість під час потуг!!! Лікарем і пологами я незадоволена, бо не йшов на компроміси, єдине за що вдячна, що не кесарив (медсестра йому неодноразово пропонувала типу велика дитина , хай жінка не мучиться)!!!

 

Відповідь: Обговорюємо пологи

ось
я зрозуміла
якби жінка пропустила всю ту історію знов через себе, зрозуміла які допустила помилки сама, і чим лікар не допоміг. і сказала - не сподобалось, але наступного разу буду думати і робити все шоб було природньо
так нє - дякую, шо довели до кс і покромсали

 

Відповідь: Обговорюємо пологи

когось мені то нагадує

я б жінок, які думають, що КР = не мучитись, водила на екскурсію в післяопераційну палату.

 

Відповідь: Обговорюємо пологи

То, 100 % Юль. Але не для всіх то показник, деяких треба в операційну водити!
Коли я лежала в післяопераційній, а до моєї сусудки прийшли дівчата з патології провідати, і кажуть, як класно прокесарили і все не треба біль терпіти

( хоча моя та сусідка на 3 день с трудом з ліжка вставала)

, вони певно подивились на мене, що я з малим по кімнаті ходжу туди-сюди, вирішили що то операція так фігня. В мене якась така агресія до них з"явилась, сказала що вони дури і я би ні за що в світі не погодилась би на КР добровільно і вигнала їх з кімнати, сказала що заважають мені. Вони покрутили пальцем у віска й пішли собі. Досі згадую, то мене аж тіпає від тих іхніх думок.

 

Відповідь: Обговорюємо пологи

Згадала про води. В один день зі мною прокесарили жіночку. Пологи - треті. Вона прийшла на огляд до лікаря - виявилось, що нема передніх вод. Підняли кіпіш. Де і коли щось потекло (і чи текло взагалі) - хз. Жінку вистрашили, що всім капець, інфекція. При тому що серцебиття малюка було в нормі, термін - доношений. Викликали професора і прооперували. Дитину "профілактично" забрали на Орлика в реанімацію. Через пару днів зясувалось, що з дитиною все добре. З мамою, канєшн, не все - бо ж операція. Ну і не знаю, як там у них ГВ налагодилось з кількаденною розлукою в такий важливий час. Отака от профілактика, отаке от дотримання наказів і протоколів МОЗ.

це так, епізод. Але за 10 днів, що я провела в лікарні - надивилась таких приколів, так на раз всього і не згадаєш. Але чоловікові по дорозі додому сказала, що народжувати ще якщо і буду - то або не в цій країні, або вдома.

---------- Додано в 11:46 ---------- Попередній допис був написаний в 11:44 ----------

Настюша, в мене так всі родичі вважають, бо єдиний приклад КР в родині - то я! Таке віслюче сприйняття... перейми з обох моїх пологів разом взяті точно не переважать післяопераційного болю

особливо - без анальгетиків в п/о періоді

.

 

Відповідь: Обговорюємо пологи

Може це вже оффтоп, але ти знаєш, от чесно, мені після операціїї, щоб сказати що сильно боліло - ні, да було тяжко розправити спину, йти рівно, постійно здавалось що в мене в животі дірка, але сильної болі я не відчувала. Знеболююче вкололи тільки 1 раз після операціїї зранку, на ніч я вже відмовилась, ще потім два рази приходили перепитували. Було погано мені на 3 добу, і більше через той катетр в руці, бо коли його зняли в мене така гематома була я руку зігнути/розігнути не могла, але тут лікар скомандував і мені швиденько комперес зробили і через дві години я вже була "как огурчик"). Так що в мене біль був не фізичний а душевний, і не був , а є...
Те саме можу сказати і про перейми, хоч останні 6 годин і зі стимуляцією, то вони йшли безперервно, але біль був терпимий... Певно в мене високий больовий поріг...

 

Відповідь: Обговорюємо пологи

Поясніть мені, будь ласка, для чого стримувати потуги? Тому що голівка не опустилась?

 

Відповідь: Обговорюємо пологи

Потуги почалися десь пів години опосля, для чого стимулювати я так і не зрозуміла. Пояснення було :" велика дитина і процес може затягнутись надовго, дитина ще високо, не командуй, я тут лікар і роблю краще для тебе і твоєї дитини!!!". Що перейми , що потуги легко передихувала і чітко розуміла що маю робити, останню годину було важко, бо була вже як в тумані (єдине памятаю: чоловік тримав за руку і просив дихати між потугами для нашої Софійки) і дуже розстроєна що мені таки поставили капельницю.

 

Відповідь: Обговорюємо пологи

Ми не порозумілись Я питаю, для чтого стримувати (а не стимулювати) потуги при повному відкритті, якщо жінку конкретно тужить?

Ці я не конкретно до Вас питаю, а взагалі. Мене теж просили стримувати, але там не було повного відкриття... Хоча, тепер би я певно тиснулась і не казала їм, хіба би самі запитали.

 

Відповідь: Обговорюємо пологи

Бо дитинка була ще високо, так пояснювали! Чітко памятаю яка мене злість брала, чого то мене переконують , що я дурна і щось колять як моя матка вже повністю відкрита, плідний міхур цілий! Після пологів довго ще була зла на себе , що не проявила "характеру ". Лікар коли слухав серцебиття , казав все добре!!! А мій чоловік до сьогодні вірить що всі дії лікаря були правильні- типу нашо так довго самій мучитись ну і дитина який важкий шлях проходить, тре помогти!!! Жалію що не давала читати розповіді про пологи, може б тоді відчув різницю.
Але проїхали!!! Я ситуацію відпустила , бо змінити я її вже не можу, на майбутнє зрозуміла, не треба було піддаватися на ті всі провокації і ретельніше готуватися до пологів!!!

 

Відповідь: Обговорюємо пологи

а ти думаєш не в цій країні так всі класно народжують. є всяке. тут не від країни залежить, а від тебе

 

Відповідь: Обговорюємо пологи

До вагітності і до читання цієї гілки, була впевнена, що стимулція пологів -це благо цивілізації, принаймні так мені постійно говорили бабця і мама, приводячи свої приклади пологів. Бабця народжувала першу дитину на початку 50х років вдома в далекому селі з бабкою-повитухою, розродитися не виходило протягом 3х діб, уже всі думали, що ні вона, ні дитина не виживе, але таки на кінець третьої доби народила, причому, як не дивно, дитина не була великою і народилася голівкою, як і належить.

Мама ж народжувала у кінці 70х у пологовому будинку в райцентрі, теж дуже довго тривали схватки (півтора доби) і дуже повільно відкривалася шийка, допоки "не дали спеціального укола"...
Тому мені всіляко наголошувалося, що тепер все простіше і легше, бо є "спеціальні уколи і капельниці", які все роблять швидше і легше, ніж колись...

Зараз, коли пробую з ними поговорити на тему, що шукаю лікаря, який би мене не стимулював і підтримував в бажанні народити максимально природним шляхом, натикаюся на тотальне нерозуміння, мене переконують, що у родині така особливість, що всім жінкам важко було вперше розродитися і взагалі морально готують не тільки на стимуляцію, а й на можливий КР...
Я, звичайно, на все це стараюся не особливо звертати увагу, перестала сперечатися, просто більше не озвучую своїх побажань щодо родів перед ними.

Але все ж почала задумуватися, наскільки є правди в тому забобоні, що родова діяльність у дочки проходить подібним чином до бабусиної чи маминої?

 

Відповідь: Обговорюємо пологи

Моя мама ледь не народила мою сестру в дородовій палаті - порівняно зі мною її пологи були ну дуууууууже стрімкими

 

Відповідь: Обговорюємо пологи

У лікарню я, звичайно, лягати не хотіла, але лікарка настояла, бо думала, що на днях народжу.

Можливо, правда, тут ніколи не вгадаєш, як воно піде. Та й то у мене були перші роди, нічого толком не знаєш як воно відбувається і думаєш лише про одне, щоби твоя дитина народилась.

Якщо ви думаєте, що я не думала і не прокручувала цю ситуацію сотні раз через себе, то ви помиляєтесь. Звичайно, певні уроки я з неї винесла. А ви берете і перекручуєте мої слова, мовляв, я дякую, що мене покромсали. Я дякую одному Богові за те, що моя дитина народилася живою-здоровою, а вже на другому плані є той факт, як пройшли мої пологи. Бо я впевнена, що другого разу в мене вийде краще.

 

Відповідь: Обговорюємо пологи

вона може собі настоювати шо хоче - і вишнівку і ябчанку
ви не хвора - чого лягати в лікарню?
я не перекручую. бог богом, але ви мама і ви відповідаєте за свою дитину з того моменту як її зачали
ні бог ні лікар ні мама-тато, тільки ви

 

Відповідь: Обговорюємо пологи

Я прекрасно знаю, що я відповідаю за свою дитину, але давайте закінчимо цю полеміку, бо ми з вами як глухий з німим говоримо.