Відповідь: Свекруха-бабуся (2) у кожного своє "село". мій чоловік з сестрою жили в селі в бабусі до школи. казав, що чекали з нетерпінням, коли приїде мама, але їм було добре в селі. і коли треба було йти в школу, то капризували, казали, що підуть в школу в селі і в місто не поїдуть. і зараз мають теплі відносини з бабусею-дідусем. а от мене з сестрою теж на канікули завжди в село відправляли, але для нас то було не добре, бо нічого не можна було, давали купу роботи (не важкої, але ставили перед фактом, що треба зробити і все), навіть книжок не давали читати у вільний час, бо "очі портим". так що все залежить від бабусі. але я точно не віддала б ніякій бабусі свою дитину, по-перше, як це не бачити свою дитину так довго, а по-друге, методи виховання не ті можуть бути. але вже коли старша дитина (шкільного хоча б віку), то можна спробувати на короткий час, а потім і на довший віддати дитину в село.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Це точно. Я аж коли детально перечитала теми "Ми і наші мами", "Свекруха-бабуся" і т.п. зрозуміла, настільки можна бути незадоволеним рідними. Більшість тих недоліків, які тут пишуть, є і в моєму щоденному спілкуванні з ними (втручання в особисте життя, постійні поради, дивні коментарі), але я досі вважала, що мені неабияк пощастило і всі вони в мене золоті... Чесно кажучи, на таке навіть не варто звертати увагу. Може, в тому секрет? Дивно читати фрази "не дам свекрусі нізащо дитину", "вона таке дурне говорить", "ще щось дитині нашкодить". І це ви кажете про тих, хто виховав ваших чоловіків:khomyak: Свекрухи - теж мами, при чому з великим досвідом. Не можна вберегти дитину від дитячих психологічних чи фізичних травм, навіть найкраща мама, що не спить і доглядає дитину 24 години на добу 7 днів на тиждень і з рук ту дитину не випускає не вбереже її від усього. Потім дитина скажу "Ти мною надто опікувалася, тепер я не можу прийняти рішення самостійно, ти винувата" або щось на зразок. І ніхто тут не винен - ні мама не погана, ні свекруха, ні теща. Життя таке. Ви зустрічали людину без комплексів, внутрішніх переживань родом із дитинства? Мені здається, чим більше в сім"ї дітей, тим більш це зрозуміло, що таке неможливо. Я виховувалася в ненав"язливій атмосфері, була і в татових батьків, і в маминих. І все було нормально. Вони різні люди, різних культур, від кожних взяла щось своє, бо одні в селі, а інші в місті). А такого близького чоловіка, яким для мене був дідусь (татів тато), я ніколи не зустрічала і, напевне, не зустріну. Мій спосіб мислити і дивитися на світ передав мені він. І батьки при цьому в мене теж не "прийомні", вони так само з любов"ю і відповідальністю мене виховували. Мама так натерпілася від своєї свекрухи образ і підколок, але ніколи на них не відповідала (виховання таке), то тепер тільки пожинає з того добрі плоди - не невісточка, а донька рідна. Чи ті свекрухи так ненавидять ваших дітей, що лиш чатують і момент вичікують, щоб напакостити?
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) і ще один момент. я коли була мала, то теж часто їздила в село на літо. хоча мене не залишали там на 3 місяці, але все одно я знаю що таке канікули на селі. так от....жодного разу я не відчувала що чимось обділена. тоді для нас робилося все. і досі згадую ті чудові тижні з бабусею, хоча тільки нещодавно почала усвідомлювати наскільки важко їй було з нами. а коли вже я була старша то все одно їздила до бабусі і проводила там час. а зараз, коли її вже нема, я ще ой як часто згадую ті наші розмови до ночі, її розповіді, казки, байки...і шкодую що так мало запитувала її. а зараз вже пізно, нема кого спитати. до чого я це? а до того що не можна обмежувати спілкування своїх дітей з родичами. це ВИ можете не мати спільної мови зі свекрухою, свекром, татом, мамою. а дітки знайдуть ту спільну мову, повірте. нам ще у них повчитись треба. щойно згадала, що і я довгий час жила в селі без мами. народився брат, мені 2,5 роки. через два дні після маминого повернення з пологового її забрали з зараженням крові. куди було мене дівати?? так, і я, і братик новонароджений кілька місяців жили не з мамою. виходу не було. тому не можна казати щось типу: як вона могла свою дитину віддати на село?? такий час був. ми тоді не жили, і не нам судити. а те що зараз пропонують таке зробити, то варто сісти і поговорити, пояснити своє бачення. а не на форумах жалітись яка в мене жахлива свекруха/мама
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Чесно кажучи я трохи переглянула своє ставлення до свекрухи і практично докорінно змінила його, усвідомивши, що я майбутня свекруха . І направду думаю в даному випадку не головне щоб мене (свекруху) любили, а головне повага. От моя до прикладу через ряд різних обставин зрідка приходить до нас, а ми до неї, але тим не менш я бачу, що вона дуже любить малого. Звичайно я їй не залишу дитину (у всякому випадку зараз), але не тому, що вона погана бабуся, а тому що Ромчик її боїться і навіть на руки не йде. Можливо з часом все зміниться. Але наразі так. Тим не менш я її дуже поважаю, бо вона в складних умовах виростила і виховала мені чудового чоловіка і то є великий приклад для мене. А щодо "не так виховуєш", "не тим годуєш"... то є нормальне явище коли живеш з батьками. Живеш з свекрухою, вона виховує, живеш з мамою-мама, але не виховувати, вони просто не можуть, бо ж "старші та мудріші". Та й навіть коли окремо живеш, то вони так "добра бажають" , треба послухати і просто робити своу. І їм приємно, що послухали, а тобі всеодно, бо маєш своє праду. А щодо відправити надовго дитину до свекрухи, то я б наразі не змогла розлучитись з дитиною довше а ніж на 3-4 години, як повітря мені бракує, і всеодно чи то мама чи свекруха Так звичайно, Ромчик ще маленький, але сумнівно, що тут щось зміниться, хіба час розлуки відтягнеться на 1-2 дні.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) То точно. Он сиджу і посміхаюсь з тих дописів. Тут і хотів би аби бабця займалась дітьми, а не будуть. Навіть шкода мені, що не можу відправити дітей в село на ціле літо. Їм б сподобалось. Проте, не можу, бо не маю на кого. Я не говорю, аби віддати як мого шваґра в свій час на 5 років в село бабці, бо мама з татом ще молоді і їм треба ще пожити, а дитина то обуза. Цього літа в нас не вийде щоб бабця з дідусем забрали дітей на море на тиждень, а було б суперово якби була така можливість. Мусимо віддавати в табір який нам коштує моєї три-місячної зарплати. Обтяжливі коментарі дорогої родини я розумію, але якщо не навчитись на них реагувати відповідно, і поважати тих родичів, які б вони не були, той буде важко жити і постійно людина буде в злості. Та подумаєш, каже рискаль на лопату. Я собі з того сміюсь. Або найкраще мій чоловік говорить - йдемо з мамом до маґазину. Регочу з того, бо діти в школі вчаться відміняти правильно а чоловіка переробляти не буду, а тим паче свекруху якій вже за 80 перевалило. Усміхнутись.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) чи не у візочку чи просто погуляти.... на то є чудова відповідь яку дуже полюбила моя дитина "Потомушо" ))) Вкратце: - Коли ти людині кажеш "Тримайте малу за руку, бо поряд дорога, а сама на 5 хвилин йдеш в магазин і виходиш і бачиш що дитина собі носиться неподалік проїзжаючих машин і на твоїму обличчі суцільне запитання, а тобі у відповідь "А як я її маю втримати за руку, якщо вона не хоче" - Коли ти кажеш "не робіть то і того, бо це є небезпечно, і це є не та звичка яку треба дитині прививати" і тобі кажуть, добре не буду, а ти за пів години приходиш і бачиш діаметрально протилежне... - Коли ти не маючи іншого виходу віддаєш дитину на цілий день свекрусі додому, але знаєш що гуляти з нею не будуть, бо ти її вділа не для прогулок а так щоб тільки з авто і додому перебігтись, і наголошуєш на тому щоб не гуляли, і тебе запевняють - що мол не хвилюйся, будем вдома бавитись. А потім через кілька місяців ти від інших родичів взнаєш що з твоєю дитиною кудись ходили ( в даному випадку це був поход до церкви на причастя старшої онуки) а на вулиці було не так вже і тепло, і тепер зрозуміло чого дитина потім захворіла.... - коли кажеш не давайте пити холодного, їсти шоколаду і т.д. і т.п. а їй дають ну ж бо вона так просила, такі оченятка були молящі.... - коли ще багато таких випадків коли ти думаєш - ну то ж доросла людина, і дітей своїх виховала і ніби ж не повинна так насрательські відноситись до твоїх прохань. При чому це прохання не просто мої бзіки, і реальні прохання з огляду на ситуацію, на особливість поведінки малої. І коли у відповідь я бачу що все те про що говориться, попереджається, проситься, і то ж не для себе прошу а для дитини, це все пропускається повз вуха і робиться по своєму. То мене реально не гребе після того нічого. І от з таких дрібниць ніби то, але чим далі тим міцніше моя впевненість що не варто повністю довіряти тій людині, бо довіра ніяк не получається. І тому тепер свекруха з малою не гуляє, і бавиться лише вдома, і то виключно у нас вдома, і без можливості самостійно, без мого відома вийти на вулицю. Може вона і чудова людина, може.... загалом вона не погана , і десь напевно в глибині душі таки хоче і допомогти, і малу любить і т.д.....але вона занадто специфічна, і та її особливість не дає мені можливості розслабитись і з легким серцем залишити з нею дитину.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) дуже прошу не сприймати мої слова особисто. я не виключаю що є дійсно екземпляри, але погодьтеся, деякі випадки (не Вами описані) дійсно не варті того щоб псувати нерви собі і оточуючим.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Недавно моя свекруха заявила, що її сини були надзвичайно хорошими хлопчиками, поки жили коло неї, а як поженилися, то ніби хтось підмінив: нікого не слухають, роблять що хочуть. Я кажу: ну так, то все жінки винні - все виховання спортили. Відповідь: напевно...
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) от і я не можу спокійно дивитись, коли мою річну дитину годують копченою ковбасою не першої свіжості за 25грн/кг. І хто би що не говорив, то є наші діти і нам вирішувати, як і чим їх годувати, і як їх виховувати. І, доречі, моя мамам ніколи собі не дозволить сказати, що я так виховую дітей, чи щось подібне. І лишній раз перепитає, чи можна дати Оленці щось поїсти.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Олюнь, бо мама вас поважає. А свекруха ні, і не вважає, що ви доросла особа з якою можна рахуватись. То ДУЖЕ неприємно і боляче, але і на те не треба реагувати. Плюс, мама і свекруха дві різні особи, той поводяться вони по різному. Доречі, мені порадили ніколи не казати, ані чоловіку ані мамі, ані нікому з родини - я вас прошу так не робити. Бо то для них зелене світло для обурення, і вона відповідно ще більше буде робити в поперек, аби на зло. Мол, хто ти така аби вказувати мені що і як робити, я розумніша бо ... а далі самі собі виберіть чому вона розумніша. На наступний раз скажіть, що ви були в лікарки ( не мус їм знати якої, і чи ви дійсно ходили) і вона/він сказала, що дитині ковбаска так зашкодила... ну і придумайте щось, аби свекруха задумалась. Скажіть мол, що її син так переживає бо мала їла то що не треба, а потім він почув на роботі, що то така трутка. Одним словом, говорити так, що ніби то ви в повітря говорите яке то зло та ковбаса сьогодні, як в телевізорі то і то показати... так сказати, аби вона задумалась, але не безпосередньо я не хочу аби ви їй не давали. Щераз повторюсь, що якщо свекруха почує слова "не давайте", скаже, що ви мама до душі і нічого не знаєте. Десь так. Мені легше, бо я не живу там де ви і я не є емоційно заанґажована, але я знаю які свекрухи бувають. Бачила і спілкувалась. Якось з свекрухами мені легше, ніж з рідною мамою.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Та то, швидше, як емоційна розрядка... Буває....Часом дійсно щодо когось то непомітно, а от щодо КОГОСь - як колода в оці
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) та власне були насправді в лікарки, маємо серйозну проблему із здоров"ям, яка напряму залежить від харчування, ніц не допомагає((( та й сама по собі вона не погана, і до нас ніби непогано ставиться, тільки щось - до нас по допомогу чи до моїх батьків, бо вони мають машину. А буває таке зробить/скаже - ніби я і мій чоловік - останні люди на світі, до яких вона б звернулась. Прикро, коли на добро відповідають злом. Але то вже зовсім інша тема
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Вибачайте мені, що не має ще досвіду з дітками, але це твердження дуже залежить від віку діток . І якщо дійсно для здоров"я і задоволення дитини добре відпустити її на трохи до бабусі...то чому б ні? Це я, звісно, не про маленьких ляль ...їх не хочеться і не треба відпускати
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) 100% Наша Яринка минулого літа була на дачі з моїми батьками, ми приїжджали на вихідні, я через день в будні дні. Їй однозначно було ліпше на дачі, ніж зі мною у Львові. Бо там простір, свіже повітря, басейн. гойдалка і т.д. В мене є знайома, як побачила, що мій чоловік гуляв сам з двома дітьми, вона була в шоці. Як я могла відпустити дітей самих з чоловіком. ЇЇ сину вже 5, а вона самого з чоловіком його не відпускає - бо він не догляне і не припильнує, як вона.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Ага, ще теж актуальне питання-переживання щодо харчування. Стараємось зараз впахати задля того, щоб більше фінансово допомогти батькам чоловіка, зробити їм ремонт в будинку і дати можливість постійно вживати смачне/корисне. Хочеться, щоб дитина максимально довго, хоч до 4 років не вживала усілякі гадості. Далі, я розумію, дитина буде в суспільство вростати, де дітки вимагають цукерки і вже важко відмовити. З солодкого - мед тощо - нормально. Думаю, що моя свекруха не буде завязувати повязку на вуха, щоб були вушка рівненькі, давати шоколад модифікований і там чіпси - бо дитина хоче чи неспокійна. Але співчуваю тим мамам, що подібні речі від бабусь спостерігають.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) То нам відомо, і це прикро і болить. Але направду дати тому час, і не звертати уваги. Ну що ти їй зробиш, як воно таке бідне і не хоче визнати, що те що ви робите це добре. Головне, що ви знаєте, що робите правильно для себе і для дітей, а те, що хтось вважає, що має бути інакше чи йому "підказали" сусіди і добрі люди, то вже їх проблема.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Особливо, зважаючи на те, що без існування діялектів та говірок, літературна мова взагалі би не з'явилася. У мене бабуся із села, то коли вона до нас приїжджала в гості, ми всі мимоволі переходили на "її мову". І знанню мови то не заважало. Нам навпаки всім то подобалося. Це тільки збагачує мову дітей, і розширює горизонти також. Як на мене, пустити на село - це не проблема, якраз навпаки. Я ДУЖЕ любила бути в бабусі й чекала літа. То ж як табір фактично. Проблема з тим, КОЛИ на те село пускати. Бувають геть невідповідні моменти.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) ...дівчата, знаєте?, я собі так дозволила трохи "помєчтать" - я би дуууже хотіла, щоб мої діти привозили мені внуків - хоч на пару днів. Я, навіть, уявляю собі як я буду випікати їм всякі пиріжки, варити смачнючі зупки, ... ходити по ягоди/гриби, ... якось так бачу "свою старість". Єдине, щоб і внуки мале таке бажання. Думаю, що ваші мами/свекрухи - з "добрих побуждєній" пропонують забрати натрохи внуків. Можливо, хіба, не в тій "формі"просять, чи не тИм аргументують. Якось так, мені здається. Якщо не дуже розумію людину - стараюсь стати на її місце, так сказати - з її "колокольні" глянути - помагає деколи
