Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

може тому і достало вже...
А саме смішніше, коли адміністратор, яка говорила по телефону, то побачила і почала кричати істеричним голосом - ААААА...тут півметра волосся ріжуть .

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

помогло?якщо так, то йду своє відміряю..настрій-мужказьол-разводдевичьяфамілія

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Дуже! Вийшла з настроєм, що життя прекрасне, погода супер, вихідні і взагалі - суцільний позитив

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

приймаю поради і копняки щодо того як нарешті сісти і дописати диплом!
цілий день відкладаю ето дєло "ну ще на півгодинки", роблю все що завгодно, тільки б того не братись. добре хоч не їм- апетит пропав наніц
вже навіть сукню весільну приміряла вшивати бачу її прийдеться добряче, нерви мої вже неуправляємі...
вчора була на урочистій частині випускного в моїй школі. ностальгія так мене накрила, що капці. надивилась на дівчат-красунь, вже змужнілих юнаків, горді обличчя батьків і вологі очі вчителів... згадала як то в мене було. незабутній день, яких мало в житті... і коліжанка моя, яка завжди для мене була дитиною, тепер вже юна дівчина, майже студентка... тяжко дається усвідомлення швидкоплинності часу, аж поки не побачиш її на яву... але то такі приємні моменти...
завтра йду в кіно на довгоочікуваний фільм і сирний попкорн
а на разі диплооом..допишіть його хтось замість мене. ну будь-ласка!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

В Мартухи шось нєпанятне з температурою, скаче цілий день від 36.7 до 37.7, тому ми успішно сидимо в хаті і ше й тата нікуда не впустили.
Дітьо спить, муж дивиться ТБ і жре сємки, так шо на всю хату чути а я хочу шось собі купити, терміново, поки є настрій гарно виглядати. Шукаю, шукаю і ніц, зато Мартусі навибирала цілу купу всякого добра
Доречі, дівчатка з наступаючим днем Матері всіх! Не забудьте!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Сьогодні гарний день видався
Зранку їздила в Ашан,треба було закупитися. Потім - була здибанка на суші із дівчатами-форумлянками . Гарно посиділи, побалакали, Юрчик-Тадей нас розважав .
Після того, як всі розійшлися, поки чекали на Лесиного мужа, я трохи побігала із Юрчиком і його шариком, який дали в Японахаті - знає ж маля, що я то люблю .
То були врочистості, а проза - в кінці здибанки мене голова розболілася, так шо цитрамон мене рятує.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Добре сьогодні відпочила, люблю порпатись в землі, правда шкода, що рідко приїжджаю на дачку, через те з печалю дивлюсь на те як вона поростає, але то таке все добре як би не той вітер в кінці трудового дня

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

не день, а суцільне розстройство.
встала зранку як побита (собака на мені всю ніч танцювала), ледве хату поприбирала, потім голова боліла, а тепер серце.
врочистість - посиділа з приємною компанією на сушах в новій Японі - класно!!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Байдикуватий день - чоловік поїхав на рафтинг, а я лишній раз втішилася що моя інтуїція лишила мене вдома, бо замерзла б в Карпатах на річці. Пішли з донечкою по магазинах, добре що моя найкраща подружайка нас забрала, а то б задубіли! Мама принесла борщу, повечеряли з подругою і дітьми, а сама гордо спекла сирник за рецептом з упаковки Dr.Oetker. Як добре байдикувати і робити щось у задоволення,а не те що мусиш. Їм морозиво і дивлюсь 8 сезон анатомії Грей.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Вчора, як д... вар"ятка вистоялася у черзі на Новій пошті, щоб почути, що моя довгоочікувана торбинка приїде аж у понеділок, а так мені і треба, бо не додумалася прослідкувати рух вантажу на їхньому сайті. Але сьогодні мене приємно вразила та ж НП, бо потрудилися прислати повідомлення, що не робили енну к-сть минулих разів, і ось я вже тішуся своєю мікроскопічною торбочкою, як дурник цьвочком.
Сьогодні в маршрутці, в дикій духоті і тисняві, мені нарешті пощастило присісти (біля моєї дитини місце звільнилося) і тут я чую над головою хамовите і вже зі старту на підвищених тонах "прохання": "Дитину на коліна візьми!", я повернулася на голос і отримала фразу:"Шо дивишся на мене?! Я сказав дитину на коліна посади!" Я в шоці, кажу дитині щоб сіла мені на коліна, бо дядя втомився і його манери від жари розплавилися, а дідок, як завівся:"Та шо то за молодь, шо таке, та я ветеран,афганець!Хочеш, я тобі посвідчення покажу?" І я не втрималася, і так до нього миролюбно, лагідно (я коли бачу, що людина "накручена"і шукає "зацепку" у мене автоматично вмикається режим "страшно інтелігентна") кажу: "А я мама трьох дітей. Посвідчення показати?" (блефувала - я не ношу посвідчення ) Дядько трохи розгубився, а поки він думав, що сказати, я йому пояснила все у тому ж режимі, що коли до людей ввічливо, тоді вони розуміють, а коли хамити, то не розумію із принципу і його вік не дає права на подібну поведінку. Дядько "покинув поле бою" зі словами: "Добре, всьо, хватіт!" і повернувся до мене спиною, виклавши ноги у прохід між рядами
Я б йому без проблем звільнила місце, хоча він ветеран, а не інвалід, але мене обурило те, що він ще перед тим, як відкрити рота вже мав сформовану думку, що я смарката сволота, яка не шанує його інтернаціональну відданість і вік, і тон у нього був відповідний. Але, як не дивно, той інцидент мені навіть настрою не зіпсував

А ще у п"ятницю ввечері телефонувала викладачка з музичної школи, котра проводила прослуховування серед учнів 1-2 кл. і сердечно запрошувала мою Аню на клас ф-но. Дитина хоче, аж пищить, а мама-тато думають, що навіть, якщо вдасться придбати інструмент, то де його поставити? На гітару чи скрипку місце є, а от на "маяніно"(як казала моя Анна у ранньому дитинстві) місця нету.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Сижу, реву...Один негатив...І день матері вродь. Вже третій рік, як я мама, і третій рік в цей день маю "презент" від чоловіка - зіпсований настрій і купу г...в свою сторону...А якщо врахувати вагітність - то четвертий. Не мій цей день, не мій...

а от я не маю 40 см волосся...і шоб то відрізати, щоб життя стало прекрасне?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Лежу, стережу сон мацьопи радикально збився з графіку, заснув ще перед 11-ю (що, в принципі, не дивно - такої неспокійної-безсонної-плаксиво-вередливої ночі дааавнееенько вже в нас не було ), тому муж пішов до церкви сам (лиш би не заснув там стоячи ), а в мене,як завжди, закон Мерфі в дії : є можливість поспати, а не спиться...
Привітань-подарунків навіть не чекаю, щоб не розчаровуватись. Потім подзвоню мамАм, та й вже.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

В хаті закінчилася кава, тому перед церквою поїхали в «A la minute» і на бали фішки поснідали та й попили кавусі. Служба сьогодні була якась особлива, а казання священник говорив дуже довго і гарно, в мене то сльози виступали, коли про матерів згадував, то сміх брав, були і такі моменти. Хто був нині на 2 службі в соборі св. Андрія, думаю мене зрозуміє.
Набрали водички на високому замку, пообідали борщиком з пловом, печу карпа і ліпитиму пельмені. Слухаю ФМ "Галичину", нині багато гарних укр. пісень про маму. Свекруху привітали зрання, а моя мама своє вітаннячко отримає аж вечірком. День нині буде певно кухонно-піжамним.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Я сьогодні в церкві теж не стримала сліз, дуже вже чуттєво було про матерів та ще й вперше в житті попала на службу, де урочисто причащали діточок (моє перше причастя не рахуємо ). Таке вже то урочисте дійство і теж казання було дуже проникливе.
Після служби дітки роздавали всім жінкам листівки, зроблені своїми руками, дуже-дуже приємно було.
Прийшла додому, а моя мама щось сильно не в дусі, нарікає на всіх і все. Так каже як Fleshka, що їй свято зіпсули (тільки хто, як і коли незрозуміло).

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

похолодало....але то не заважаэ старшiй донi вже пiв дня товктись на вулицi. Я пару днiв тому попекла олиэю ногу, рана гоэться погано, i досить велика. Чоловiк ахав охав... i знаэте шо менi склав....гг... технiку безпеки поварiв на кухнi ... давно я так не смiялась)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

День почався з якоїсь меланхолії: може через погоду а може через перевтому останнім часом. З самого ранку привітала свою маму з найкращим весняним святом. Сама привітань не чекаю, оскільки ще не стала мамою, все поки в планах та мріях. Сумувати, здається, і нема чого, хоча період напружений-сесія в університеті. Якось занадто серйозно я те все сприймаю, привчили до відповідальності ще з дитинства. Випила чашку чаю, прочитала кілька сторінок "Жерміналю", включила-виключила телевізор, подумала на різні одвічні теми, запланувала рейд по взуттєвих магазинах. Настрій трохи покращився, почала писати на форумі і сум як рукою зняло. Щось в тому є магічне...однозначно

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Теж день видався "не дуже"...
Зранку була у церкві, після Служби дзвонила мама, трохи побалакали. Очі на мокрому місці, бо вже два роки ми можемо говорити лише по телефону . А нині - так тим більше сумую, бо всюди про мам говорять...
З горя виїла всі горішки із пакетів сумішей сухофруктів, а тепер думаю, що робити із рештою вмісту пакетиків - їсти то не буду, мене тіки горішки чомусь зараз цікавлять.
Не хочу йти на роботу завтра! Дістало то всьо....

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

як тільки зазирну за вікно, то відразу відчуваю, що день буде лінивий, але в голові крутяться купа планів, один з найважливіших поїхати в магазин і послухати, яку газонокосарку будуть хвалити)))))))))). Мамочку привітала взамін отримала подарунок, як виглядає не знаю добре що "назву" його знаю)))))Всім бажаю приємного дня.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А ми майже 5
Добре що ще скайп є.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А в нашій церкві на дитячій літургії сьогодні дітки були до першого причастя. Дуже мені сподобалось, такі всі красиві були у вишиванках і такі камезельки і сарафани мали вишиті. Мені чомусь більше сподобалось ніж чорні костюми-білі плаття. І священник гарно розказував. Ще б мій шпунт не мав шило в попі, було б взагалі супер.