Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? Та так, вже як дитина трошки більша, то свідоміша, а як таке мале як моє, то де там. Мій Дмитрик, після літа взагалі будь який одяг чи взуття з криком вдягав. Звик, що літом встав і відразу на подвіря, добре якщо я хоч взути встигала. А прийшла осінь, шапка, куртка, то капець був. Тепер як хоче на вулицю, то сам приносить куртку, шапку щоб його вдягати.
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? це ж не електрика. Якщо дитина протестує проти рукавиць нехай спробує без, може дитині буде комфортно. Відчуття кожної дитини індивідуальні. В кожного свій поріг. В мене в однієї мамці малий так не любить холоду, що коли вона почала якось збиратися на вулицю, він облив її одяг водою і сказав: все ти вже не маєш в чому йти на двір гуляти. Такій дитині навіть з хати не хочеться виходити. А є діти які комфортно себе почувають і при - 15 без рукавиць і без шалика на очі. То чому б і ні. Може дитина впріває в тих рукавицях.
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? Сьогодні Гриць гуляв без рукавиць. Гуляли правда до 40 хв, але ручки весь час були гарячими... Тому все дуже індивідуально...
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? Якщо дитину ще не "задовбали" тими рукавицями, припускаю, що з ймовірністю 99% дитина після снігу в -15 почне плакати і просити в мами допомоги. Тоді і зрозуміє, що рукавички - це тепло.
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? Ромчик без рукавиць з хати не виходить, іноді одні треба вдягнути , а інші взяти з собою коли сідаємо в авто перше, що робить- рукавички знімає на вулиці, перші 15 хв в рукавицях, а далі як надумає чимось бавитись, чи сніжки ліпити то рукавиці знімає іноді можна домовитись щоб знов їх одягнув
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? А якщо запізно зрозуміє? Скільки часу потрібно щоб обморозити руки на такому морозі. Дома ми уже в "Афрфку" побавились - соплі таак течуть
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? Якщо мама настільки переживає і не може адекватно оцінити, то мабуть, не варто ризикувати.
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? ну мій то той 1 процент який в 99 не ввійшов... і плаче бо зимно і рукавиці не бере і сніг гребе... я з того виходила довгими рукавами - вдівала завеликі светрики і рукави вупускала з куртки, такий компроміс і руки вільні і не дує по них. Руки не відмерзли, гуляли чесно всі морози по годині часу. Але я була бідна - мені кожна бабуля казала що я дитині руки відморожу і он сама в рукавицях, а дитина бідна мерзне...
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? я сьогодні зі сльозами потягнула малого з майданчика додому спати. варіант "це останній раз їдеш з гірки" не проходить, "йдем шукати песика/котика/тата " теж. прийшлося силоміць тягнути. не знаю як з тим боротися. Може це стільки вражень, бо перший раз після зими, не знаю?
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? і в нас сьогодні так приблизно, поки майже всі дітиська не пішли по хатах, ми хтіли гуляти, зате потім зразу вдома ...брик і спати)))
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? Я десь за пів години до того часу, як треба вирушати додому, починаю говорити, що скоро підемо. Діткам часто важко швидко «переключитися» з одних занять на інші (як то хочеться дорослим). Ще в нас добре працює закон 5 хвилин. Малий приблизно розуміє, скільки це, і часто (90 погоджується щось зробити, якщо я даю йому додаткові 5хвилин на те, чого він бажає. Дивно, але цей фокус спрацьовує і увечері перед сном.
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? мамусі, як ви реагуєте на істерики аж до хрипоти майже 3-річної дитини практично на рівному місці? то пальчики не так порахували, то тваринку не так назвали, то щось не так поставили і т.д..... ні на шо не реагує, на задурювання не купляється і пояснення чому так, а не інакше теж, від розмов може ще гірше репетувати((( в мене вже деколи нерви здають і може получити по попі або просто лишаю в спокої, але заспокоювання і схлипування триває ще з 15 хв. і такі істерики дедалі частіше(((
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? Може, дитинка якийсь стрес пережила, чогось злякалася? Взагалі, діти страшенні консерватори - якщо двері десь відкриті - їх обов'язково треба закрити, якщо казку не тими словами розповідаєш, ніж звичайно - починає тебе поправляти, мов, там не так, а інакше мовилося і т.п. Ще може таким чином привертати до себе увагу. В нас такі періоди бувають теж, якщо хоче спати, хворий, він стає такий нервовий і прискіпливий, іноді хочеться по попі дати, але я його обнімаю, страюся швиденько відволікти, щось запитати, або полоскотати, погратися трохи, він тоді заспокоюється.
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? І в нас така ж історія. Завжди задумуюсь "ну що ж я не так роблю?!".... Відповіді наразі не знайшла. Переважно намагаюсь скласти нерви в кулачок і спокійно перетерпіти ті напади істерики/ниття без особливої реакції. Думається - не буде реакції - знайде інший спосіб вирішення . Чоловік так реагувати не може, його аж трясе, може шарпнути малу і від цього тільки гірше... Не знаю кого бігти заспокоювати - його чи дитину.
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? капець, малій 1р.10міс., вже місяць істерить... теж - то стілець не так поставила, то пластиліну мало дала... Ні, це не постійно, але вже сил не маю((( і що робити? пояснювати/розмовляти - безрезультатно, не чує; закрити на то очі - шкода, що мала реве; надавати по попі - а зміст? ще перестала спати вдень (не щодня, але! а якщо засинати хоче - то в 17 замість 14 години)
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? Веронка, а хіба Марго не 2,10? напевно криза 3-х років. Переросте, буде щось інше нове. Заскучати нам не дадуть.
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? то точно. Як сідає їсти, то все має бути до міліметра на тому ж місці - тарілка, горнятко, вилка, серветка. Як щось не там - їсти не буде. Але я вже то знаю і стараюся на місце ставити. І теж істерить деколи на порожньому місці. Я вже трохи навчилась стримуватися, а чоловік теж ще не дає з тим раду. Коли вже переросте то все? Але знає вже давно, що як сказали НІ то істерики не допомагають, а тільки гірше роблять. Хоч то добре ---------- Додано в 15:58 ---------- Попередній допис був написаний в 15:55 ---------- може через сонце? В мого теж таке було, вже думала що перестане вдень спати, але намагалась хоч лежати покласти.
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? моя-то від народження як барометр екстра-точності я її люблю, але руки опускаються
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? зараз ніяк не реагую перечікую обняти себе не дасть, а підняти мені важко, тому просто сиджу коло неї і шось говорю, стараюсь переключити увагу. Виходить може 1 раз на 3-4, тоді просто чекаю, йду на кухню/в іншу кімнату і шось "голосно роблю", коментую, без тих " якби Софійка не плакала..." , а просто говорю зараз треба мені зробити то і то, бо ми мусимо з донечкою йти в магазин, треба ж купити кефіру, і починаю напри клад одягатись. Це в нашому випадку діє, бо вийти в магазин для Софії дуже крута справа - дати гроші і шо-небудь купити то просто вище всяких досягнень і потреб. Як буде далі не знаю. Якийсь час повязувала з нянею, але от ми були без няні в Закарпатті 7 днів + потім довгі вихідні, словом не було няні 2 тижні, ну шо сказати - няня тут ні при чому Думаю, переросте. ---------- Додано в 19:19 ---------- Попередній допис був написаний в 19:15 ---------- А ще Софія плаче, коли встала пізніше ніж тато пішов на роботу в 50%, бо вона не встигла його поцьомати, пробували збудити раніше двічі - ше гірше, бо дитина не доспала то теж не реагую, плаче-ниє і самозаспкоюється
