Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Я вас розумію як ніхто. Тримайтесь. Треба виговоритись, просто виговоритись, бо маму не зміниш - пишіть. Ой, мамусі наші кохані!
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? та рано чи пізно розумію що прийде до того, що житимемо разом. в мене чоловік працює в іншому місті, тому платити за дві хати орендовану і батьків немає змісту. тим більше, що площа дозволяє жити разом. втекла б до чоловіка, але умови проживання там, та й ще з дитиною не найкращі.....от думаю що робити далі. може плюнути та втекти. іноді мені добре, що вони поруч, а іноді хочу на безлюдний острів.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Ми з будуємося разом з батьками. Буде одна хата, але все окремо, навіть окремий вхід. Нам таке підходить, бо значна економія на будівництві (один фундамент і дах). Та й ми зможем вжитись з моїми батьками. Мама така, що зайвий раз заходити в гості не буде, скоріше буде звати до себе. Та й зятя вона просто обожнює, місцями здається, що його любить більше ніж мене
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? я собі цього жаху життя разом з батьками уявити не можу і не хочу. я з дому почала йти (по-трошки) вже у 15-16 років. правдами і неправдами. я й забула, чому і як. але от влітку мала одну чудесну ситуацію. коли попросила маму переночувати людей, а вона сказала, що добре. я приходжу, а людям нема де спати. і от стою я в домі, де виросла і розумію, що навіть не маю куди піти поговорити по телефону і пошукати хату. а то вже 5 година вечора! в тому домі ніхто ніколи не мав свого куточка-все було якось настільки відкрито, що це мене вбивало. всі жахи повернулись в одну секунду. мама дзвонить мені вдень 1 раз в обов"язковому порядку.це надооооовго.кількість проміжкових коротких дзвінків коливається від 8 до плюс нескінченості. коли я розлучилась, мама хотіла мене "одружити з собою". це був жах. я воліла курити і пити в компанії 10 молодих атлетів на дискотеці з голими хлопами...ггггг але в неї було інше уявлення....ааааааа! відколи живу з моїм коханим, то вона приходить коли їй хочеться. дуже часто не попереджаючи, а ще частіше, коли кажеш, що нині не приходи-маю роботу. то вона каже добре і приходить! ще й має колючі від хати і в свої 30 я себе почуваю так, як ніколи не почувала в 14! а тепер, коли померли бабуся і її сестра, за якими мама доглядала, одна з моїх родичок почала напосідати, щоб міняти хати на одну велику і...жити з мамою, або хоча б в одному районі. я недаремно стільки офтопила моя відповідь однозначна НІ!. можливо, коли будуть діти я потребуватиму допомоги....але класно, коли вони зможуть поїхати до бабусі і там потусуватись.просто, якщо уявлю оцей марафон без жодної секунди, яка належить тобі, мене охоплює такий жах! я і так не відчуваю недоопіки, а то буде....хана! дуже люблю свою маму, але в різних квартирах і бажано, щоб ми жили у різних районах міста!щонайпрекрасніше-мій коханий зі мною згідний на всі чисті 100%
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? а я думаю, що життя разом з батьками - можливе. Якщо зовсім ніякого свалу нема в Україні ця тема була і буде, бо за наших часів дупи кризи дехто взагалі не має можливості знімати квартиру. То що ж тепер, не одружуватись? але перш ніж жити з батьками, треба на шмату вбитись, намагаючись знайти можливість жити окремо
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? клас! ото витерти б мій пост, бо я хотіла те саме сказати, але умная мисля прийшла опосля. і не мені
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? А я бы сказала что жить с родителями можно. Если обе стороны адекватные. А если родители "напрягают" - то снимать квартиру за любые деньги! Нервы дороже. В сентябре, через месяц после свадьбы, у меня умер папа. И мама осталась с моим старшим братом (давно взрослым). Но заходя в папину комнату постоянно плакала. И после девяти дней мы забрали ее к себе во Львов. Мне даже сложно передать как я рада что мама живет с нами Может это потому что у меня было счастливое детство и я очень люблю своих родителей, но когда мама в доме у меня на душе ощущение праздника, спокойствия, надежности. Мы раньше, конечно, ссорились но в моих лет 17 нашли общий язык раз и навсегда. Моего мужа никак не напрягает совместное проживание, так как мама никогда не лезет в наши разборки (да и так всегда на стороне мужа, прям сговорились :xaxa: ), никогда не позволяла повысить голос на мужа, сказать что-то грубо или даже просто поучать. Она переодически возвращается к брату (у нее там свой дом) и мы трое (еще мой средний брат) иногда в шутку спорим с кем будет жить мама :smile: . Сегодня она поехала домой, и я жду ее возвращения ))). А с родителями мужа мы жили 2 недели и смотали удочки, так как мама (которая постоянно звала нас к ней жить) сразу начала с вопроса ко мне: "Ты кто такая в этом доме?!" (мы еще не были женаты). Как-будто я там свои порядки наводила. И чем больше я молчала на наезды, тем больше ее это злило. Сначала меня то раздражало, а теперь все равно. Да и понимаю что неисключено что нам когда-то придется ее к себе забрать, потому что она стареет, болеет и Андрей у нее один сын. Но в такой ситуации, совместная жизнь возможна только на "нашей" территории где я никому (кроме мужа) командовать не дам. И еще очень важный момент, который я считаю очень важным в отношениях с родителями - нельзя разрешать им грубо разговаривать, напрягать, поучать свою половинку. И если бы мои обижали мужа - я бы это пресекала очень жестко.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Звичайно можливе життя разо з батьками, є і свої плюси, але краще, якщо є своя, неорендована оселя.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Ми з чоловіком коли одружилися прожили 3 дні з моїми батьками, бо на нашій квартирі жили квартиранти.....Ми б жили можливо б і тиждень але пішли приводити наше гніздечко до порядку і лишилися там і я ще на протязі 1 року перевозила речі.Прожили ми з чоловіком у своїй квартирі 3 роки і можливо б жили далі, але в мене померла бабуся(мамина мама) і тато попросив нас переїхати до них ТИМЧАСООВО(але як кажуть що в раадянському союзі саме надійне і те що на довго це тимчасове), бо мама моя сама у квартирі і щоб її легче було морально. Вот ми вже 3 рік живем з батьками і тільки 1 роаз в мене виникало велике бажання переїхати назад. Зараз в нас маленька донечка і думаю що коли вона трошки підросте ми таки переїдемо щоб в неї була своя кімната. А так мій чоловік має хороші стосунки з моїми батьками. Але я важаю що молодяята мають пожити хоч 1 рік самі щоб притертися і батьки не могли лізти в їх життя. Коли ми прийшли до моїх батьків жити в нас була добре сформована сім"я в якій ми вже знали які в нас плюс і мінуси.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Я б сказала так: "Можно. Но не нужно." Золоті слова!!!!! Рано чи пізно у когось не витримують нерви
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? У кожного своя ситуація, думаю, залежить від характеру і адекватності 'сторін' Ми живемо з моєю мамою - квартиру знімати з малою дитиною на руках і безробітною мною в свій час ми не потягнули( у нас це задоволення коштувало на той час від 2500 гривень за квартиру з найгіршими умовами, а чоловік гроші коли як приносив). По всякому бувало - і я при цьому була між двох вогнів - то мама щось не так зробить, чоловік мені виказує, та й мамі не завжди все подобається)) а я розрулюю ситуацію всіми правдами і неправдами, намагаючись зберегти мир в сім'ї.. Але є і позитивні сторони - мама завжди допоможе - коли потрібно на когось залишити дитинку, коли швиденько вранці зварити кашку тому думаю, потрібно спочатку зважити плюси і мінуси і вирішувати - жити чи не жити з батьками.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? На мою думку, НЕ ЖИТИ. Сім"я повинна жити окремо і незалежно. Ніхто не каже, що це легко, але людина має бути самодостатня - сама приймати рішення і нести за них відповідальність у своїй сім"ї. Мені теж було важко з двома маленькими дітьми, нікого поруч не було - ні мами, ні свекрухи - але я справлялася. Не відразу, а поступово, вчилася планувати і організовувати своє життя так, щоб дати раду тому, що подарував мені Бог. Тому, що дуже люблю свою сім"ю. І я повторювала собі це завжди, коли мені було важко. Чоловік мене дуже підтримував, допомагав у догляді за дітьми, в домашній роботі... Це теж гарно вплинуло на наші стосунки і тільки зміцнило їх. Труднощі багато вчать. Зараз ми живемо поряд з моїми батьками (в одному будинку), і це не є проблемою. Моя мама іноді і сама до мене приходить за якоюсь порадою, каже, що гордиться мною... Я тішуся з того. Тепер я розумію, слова, що Бог ніколи не дасть випробувань більше, аніж людина може перенести. І такими випробуваннями він не карає нас, а робить сильнішими, мудрішими...
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Не завжди просто фінансово є можливість заплатити за квартиру кожен місяць - на ті 200-300 грн, що після того залишаться від чоловіковоі зарплатні, сім'я не виживе.. А коли дитина ще мала, працювати не підеш, та й не беруть. Навіть коли вона вже в садочок ходить - тільки дізнаються, що в тебе дитина, їх уже ти не цікавиш.. У мене є однокласниця, яка вже четвертою дитиною вагітна, в чоловіка маленька зарплатня, старша дочка ходить в другий клас уже.. То вони живуть з її батьками в двокімнатній квартирі, ще пощастило, що квартира не однокімнатна Тут уже питання стоїть не так: хочеш-не хочеш, а мусиш((
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Думаю, якби була однокімнатна, то би не була ситуація:
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Цілком погоджуюся, що можливе. І що навіть має свої переваги. Однак для мене більше переваг має життя окремо. На щастя, наші батьки також дотримуються аналогічної думки
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Зараз майже півроку живу з батьками чоловіка. 3кімнатна квартира. ТТТ, нормальні люди. Конфлікти виникають - і виникають вони між чоловіком та його батьками. Іноді прям нестерпно це все спостерігати. Тим не менш, знаємо, що чим наполегливіше будемо робити його батькам ремонт в будинку (12 км від Львова), тим швидше (а бажано до Нового 2013 року ) це все закінчиться. Відношусь до теперішнього положення по-філософськи.. Такий собі класний досвід. Але краще, щоб він вже закінчився)).
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? НЕ розумію. Про що ті молоді люди думають? Нащо родити 4-х дітей, якщо нема грошей, бо в чоловіка маленька зарплата, і ще й жити нема де? Чи четверта дитина є засобом отримання грошей? Можете мене тут зараз тапками закидати, покусати, засуджувати, але я дійсно знаю людей, які дітей народжують через те, що держава дає на них допомогу і вигляді 50-100тис.грн. Ну і щоб не був зовсім оффтоп: З батьками добре жити на одній вулиці, в одному районі, на крайній випадок в одному будинку (багатоквартирному), але не в одній квартирі, навіть якщо вона 5-ти кімнатна!!! І немає значення чиї це батьки. Молода сім"я повинна жити окремо. Нажаль не у всіх так получається.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Теж підтримує позицію, що жити потрібно окремо від батьків. Ну хоча б старатись, щоб так вийшло.Звичайно, що є плюси і мінуси. Ми жили 2 роки з моїми батьками, але в мене батьки класні дуже, жили собі на 2 поверсі у батьківському домі. Сильно нас не рухали, але інколи так хотілось побути самим, щоб не хто не рухав.Потім переїхали до Львова, бо підвернулась робота. Звичайно, що тяжко, бо десь би не відмовився, щоб мама тобі помогла, порадила. Але спілкуємось у телефоному режимі, ну і звичайо навідуємося час від часу в гості.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Ну.... не знаю як для кого-для мене особисто життя з батьками можливе:girl_firt:
