Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? Манелі в руці - і "па-па, цьом-цьом". Навіть Церква дозволяє сепарацію, якщо є загроза здоров'ю. Моральному в тому числі. Хіба що то для жінки теж норма, тоді звиняйте. У таке пхатися - себе не шанувати, бо відомо, що де двоє б'ються...
Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? Ви не повірите, але більшість жінок у рівних умовах (побут-робота) біжать з порога до плити. І більшість чоловіків в Україні вважають це нормою, а самі спокійно сідають на диван і пульт в руки. Яке замовити? Іди і готуй. І ще в спину: "Ну ще до-о-о-овго?" Саме тому, перекласти побутові завдання іноді на чоловіка є нормально у СПІЛЬНОМУ побуті. І я, як правило, вживаю сюсі-прелюдії, якщо щось потрібно ОСОБИСТО МЕНІ. А спільний побут на те і спільний. Смітять всі, в прання кидають всі, їсти треба всім.
Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? І я так роблю. А який вихід? Тримати дитину і чоловіка голодними? Якщо дуже змучена, то попереджаю заздалегідь, що чоловіку нічого готувати не буду, хай йде в ПХ чи за хотдогами, а малому запарюю кашку і все. Але чоловік вдячний за це, а не вважає за норму. Тут вже як навчите так і буде.
Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? Зараз я сиджу вдома, то на мені вся домашня робота. Чоловіка ж залучаю часом до "винеси сміття, раз ти ще не роззувся", "сходи за картошкою в гараж, раз ти ще не роззувся". і дуже рідко "попилосось коврик". Коли ж я була на роботі часом прилазила додому без сил, то вечерю або готував чоловік або вечеряли "підножним кормом": бутерброди зі шпротами або смажена картошка, або чоловік збирав по холодильнику все їстівне. Але гнобити мене словами "ти сидиш в мене на шиї і ніц не робиш", мужу ні разу в голову не приходить, бо на мені прибирання, прання, готовка, сніданки йому на роботу, прасування, прибирання за котом, походи в магазини. Він і сам знає скільки то забирає сил і часу, за що я його й люблю дуже-дуже.
Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? А я регулярно чую, що раз чоловік заробляє гроші, і мене з дітьми утримує, то допомагати по господарству не зобов"язаний. І гуляти з малими чи перевіряти уроки в теж - бо змучений. От вже з дня на день виходжу з декрету на роботу. І навіть шансу не буде не бігти з порогу до плити - бо треба буде прибігти з роботи - зразу за малими - до школи і в садок - потім додому - приготувати, нагодувати, зробити/перевірити уроки, вислухати, щось трохи поприбирати... А потім з роботи прийде змучений чоловік...Поїсти - і до телевізора... Ні, він не змушуватиме мене щось робити - просто нічого не робитиме сам. І посуд брудний йому не заважає, і розкидані іграшки теж ( може сісти на ліжко прямо на розсипаний конструктор чи ходити по дитячих посудках), а прохання і крики малих - просто не чує. От і готую себе морально до розуміння:smile: Бо теж чую від нього регулярно - не роблю того і того, бо ти не вмієш до мене знайти підхід...поясніть, чому я маю шукати підхід до дорослого чоловіка, який має двох дітей, бачить, що в хаті щось треба зробити - і не робить, бо гарно не попросили ( той же карниз, який малі разом зі шторами обірвали, висів над "шкільним" столом малої тиждень - і щодня вона за ним робила уроки). Як на мене - це банальна лінь, прикрита демагогією...
Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? Ну пристрельте мене, але не розумію я такого розуміння. Брудний посуд йому не заважає. А як щодо відсутності їжі, наприклад?
Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? Я виходжу з цієї ситуації так: ми готуємо, чи робимо щось по дому разом, коли я змучена і муж теж, як на мене такі моменти вчать розуміння один одного.І цей спільний процес для нас такий кайф. І ще завжди заздалегідь домовляємося на рахунок купівлі продуктів, Якщо чоловікові чогось захотілось, то спершу він це узгоджує зі мною. В мене підростає син, і він теж залучається до побутових робіт (ось наприклад насмітив - попилососив, а не я з тряпочкою і пилосом в білому хфартушку)
Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? Запросто... По-перше, повної відсутності їжі бути не може - бо ж діти. Може бути не те, або не так приготоване, як йому смакує. То просто не їстиме. 2 пляшки пива, сємки і горішки. Мали колись розмову - помий ввечері посуд за собою і малими - все ж я приготувала, а ти теж їв - то не їв вдома ввечері півроку, а інколи мив одну свою тарілку. Фраза :"Ти готуєш/прибираєш для себе" в нас теж коронна.
Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? О, ну так це ж прекрасно! Заробить за півроку такої дієти гастрит - а біль мотивує трошки краще, ніж ввічливі прохання
Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? Та вже певне має, але ж то не від пива. То від моєї зупи, рису з овочами і печених пиріжків з вишнями - їх їсти не може, бо печія.
Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? Та йой... В Дорожній полУклініці на сходовій клітці, як щас помню, висів за совєтів санбулютєнь: "Каждий дєнь на тощак сіґарєта - лучшая в мірє для язви дієта!" Дзузьки! Брешуть! Не діє! Перевірено! А "пиво і фісташки"..? Удень харчуватися нормально ніхто ж не заважає. Там і тарілки мити не тра...
Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? Думаєте, варто розжитися штамом Хелікобактер пілорі і підсипати в пиво?
Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? Ні, фраза з Вашого підпису "Нема нічого більш природнього за природній добір." імпонує більше.
Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? Власне що суть не в кількості, а в типі штама. Є більш вірулентні, є менш )
Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? Треба від вас тікати... Фахівці... І на форимівках не сідати близько...
Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? З хворим чоловіком важко налагоджувати стосунки , тому краще без тих, більш чи менш вірулентних, штамів.
Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? я через таке переходила... елементарно: ( за 16 років спільного життя я багато "експерементувала", що знайти підхід до свого чоловіка і вихід із своєї ситуації)- просто буде собі смажити яєчню або канапки гризти.І так- з дня в день, незважаючи вже на наявну виразку, отриману ще до нашого знайомства . мого не мотивувало і у нас таке звучало: "ти теж тут живеш". Ойой... А винні у тому ми самі, бо в певний час дали "упущеніє", внаслідок чого чоловік розслабився. А виправляти помилки через багато років та коли ще чоловік у періоді "психологічної кризи після 40"- легше застрелитися. Чесно. Але можливо. Лише то потребує багацько часу, наполегливості, купи з їдених собі ( не йому) нервових клітин ( жеби то все було зроблено з головою і по принципу "не нашкодь собі сама") і суто індивідуального підходу до свого чоловіка.
Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? От тому я й думаю, що моє "резет покоління" не таке вже й неправе у деяких випадках.
Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? Ну, моє покоління теж таким було... У 25...При наявності батьків, кватири, "престижної" професії і відсутності дітей... І конкурентноздатність на "ринку" ще ого, і все життя попереду... Все змінюється... У свої 25 я почитувала популярного тоді психолога Козлова, який стверджував, що насправді сім"я більше потрібна жінці, тому вона і повинна за неї боротись. Тоді таке твердження мене страшенно бісило, а тепер таке враження, що більшість наших чоловіків (та й суспільсва загалом) теж так вважають (певне, прочитали і взяли на озброєння)... Але один постулат пана психолога вважаю корисним: перш ніж приймати будь-які різкі рішення в житті - сядьте і подумайте - що ви виграєте від цього, а що втратите (отак - листок на дві половики розграфити, і все записати)... Так от, від "ресету" ( маю на увазі розлучення), ні я , ні моя сім"я загалом, не виграють нічого. Я втрачу чоловіка, діти - батька ( не найгіршого, якщо подумати, і любимого), бабцю (єдину, і дуже любиму), звичний рівень життя і т.д. А обов"язки, відповідальність, робота, побут залишаться. Вже навіть без надії на підтримку чи допомогу... Тому і пристосовуємось, і ремонтуємо те, що є. Хоч часом і зриви бувають ( ну, і поскаржитись хочеться, хоч на форумі).
