Зрада чоловіка, що робити?

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

ну не факт, що якщо гульнув, то це не повториться... то що тоді вішатися? в житті є набагато більші радості як "целомудренність" не такого вже чоловіка
якщо він все одно понад все любить свою сім"ю, то попри всі чоловічі витребеньки (в яких дааалеко не завжди до ліжка доходить) він її буде любити і намагатися зберегти всіма силами.
а якщо не любить - таких "і нє дєржим"

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

ну але таких із себе ріжуть біля кожного слупа

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

але ж він не в непритомності був коли зраджував, тобто прекрасно усвідомлював що робить..., хіба ні? для мене зрада абсолютний синонім російського слова "предательство", будь вона один раз чи сто... але разом з тим я не з тих жінок які кажуть що як їм зрадять, то відразу виженуть... я навіть не уявляю як би поступила, можливо б і пробачила. але зрада є зрадою, як її не називай.
а стосовно психологій мені не зрозуміло, тобто походжати наліво чоловікам то нормально??

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

Я мала на увазі небажання працювати над собою і над стосунками.

Повністю підтримую. Але часом жінкам властиве прагнення переробити чоловіка під себе. Це видається їм простішим, ніж змінити себе. Про такі випадки я й казала. Звичайно, нічого доброго в такій позиції немає.

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

Егоїзм напевне присутній в кожній людині, просто в когось він не помітний, а в когось такий величезний, що не озброєним оком видно. І якщо ти- дорослий, розумний мужчина бачиш, що твоє панькання самим з собою дає негативний результат, то візьмись за розум. Жінка тут може лиш наштовхнути, надихнути, поговорити, але все решта суто на самому чоловікові. Ніхто напевно не ладен на стопроцент керувати чиїмись діями, поступками. Подружжя- то єдине ціле в ідеалі, але як не крути- то є дві різні людини.

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

А якщо жінка і знає, що, наприклад в 50 не може зрівнятися з 30річною, ну не може вона того змінити, навіть якби хотіла. То що, зелене світло чоловіку, бо він хоче молоду і красиву, а жінка не може? Я теж багато чого хочу, але...

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

Уява рисує листочок паперу з планом:
1. Боротьба з власною егоїстичністю. Щоденний тренінг "я - не егоїст"
2. Виробити бажання догодити не самому собі. 15 хв. щоденно переводжу бабусь через дорогу.
3. Опанування методики подолання...

Смішно?
Про яке бажання боротися мова? Ви про що?
Собі подібні завдання ставите?
В реальному житті плани і хотілки зовсім інші.

Шо-шо?
Той мужчина, про якого мова, в якому відділенні/палаті лікується?
Хто його до такого маніакально-депресивного стану довів, жи він ТАК думає?

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

Дуже шкода, що жінка обрала собі чоловіка, який і в 50 оцінює лише її "зовнішню оболонку" і для якого вищим почуттям є еротичне бажання, а слово "шлюб" для нього пустий звук.. Насправді, таку примітивність таки можна розпізнати не в 50, а набагато раніше..

А якщо припустити, що він за роки спільного життя не знайшов у жінці чогось вартого кращого ставлення і поваги (що б стримало від зради)? То він погано шукав, чи все ж не міг знайти те, чого не було? Або було десь поміж купою негативу.. Думаю, не все так просто і однозначно.

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

Ну, якщо вона його раптом на дорозі знайшла в 50 років, то можна цим і не перейматись.

А якщо його вже років 20 знає, то це якесь прозріння, чи як?

 

У якій номінації?

 

Хто? Та жінка звісно.)

От, бачите, я вже все знаю. (жарт)

Так ніби ж добре я написала

Чи ні? Як ні то поправте.

Гмм, я так думаю як кохаєш чоловіка, то кохаєш його і зі всіма недоліками.

Я свому отак говорю: "я люблю тебе таким як ти є, але оце і оце мені робить дуже боляче, май на увазі, не роби такого більше" ну, не дослівно, щось типу того.

Номінація номінацією, але тільки серед моїх знайомих є два такі випадки.
Перший- на моїй ж роботі один великий начальник поміняв дружину на молоду співробітницю В них вже дитина є.
Другий випадок- моєї мами подругу покинув чоловік пішовши до 20-и річної, він теж вже з нею створив сім"ю.
Шкода що так відбувається, але напевно не дарма говорять "сивина в бороду..." Щось тай в цьому є.

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

та є... але і є ті ж розбіжності психології і фізіології... чоловіки не так страшно дорожать тією чистотою чи збереженню себе для партнерки (хай навіть дуже коханої). для них розвага чи пригода - не дорівнює зрада.
ну є в них таке... хай мене тут каменують, але всі розуміють що це правда...
а жінки більш віддані сімейному вогнищу дітям і йому... партнеру (як частині цього)... от і все.

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

Два?
А скільки випадків інших вікових категорій?
Скільки сімей пройшло через зраду-розлучення у 25, 33, 40?
Зрозуміло ж, що є і 20-річні, і 33-річні, і 40-а, і 50-и, і більше...
І кожна вікова категорія має інше бачення, іншу проблематику.
Можна сміливо до "сивини в бороду" встановити "вуса", "(за-)лисину", "тростину".
Так, з сивиною іноді приходить мудрість/байдужість/маразм. Так, кожен етап - зміна гормонального плану. Так, коли діти "вилетіли з гнізда", відбувається зміна пріоритетів. Але стверджувати, що саме "сивина у бороді" - більш небезпечний період, "бо їй 50"..?

А пальчиком помахуєте "ньо-ньо, нізззя..." ?

Ліля, думаю, написала дуже важливу річ:

І О.Гадецький про це вказує чітко: не варто чоловікам давати інструкцію "зараз візьми молоток і забий ось тут цвях", краще попросити допомоги "мені потрібно повісити тут картину"

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

Взагалі-то я не стверджувала, а лиш написала

Не дуже мені подобаються репліки типу цієї, чесно.

Виглядає як насмішка.

Не сперечаюсь, але я так думаю не може бути до всіх одинакового підходу, бо характери і люди занадто різні. Так само ніякі старання і намагання жити, говорити, поступати правильно не дають ніяких гарантій, що зрада ніколи не спіткає сім"ю. Це дуже складна тема... Стверджувати, чи давати якісь рекомендації- чудово, але це все лиш припущення, в житті все трохи по-іншому.

Мене колись зрадив хлопець перед самим весіллям, коли вже все було готово. В душі я його пробачила, але свідомо іти з тою людиною під вінець відмовилася. Як пригадую ті відчуття, мені мороз по шкірі. Ти сидиш як зомбі, третій день не їш, не п"єш, в шафі валяється весільне плаття, а на душі так гидко, що словами не описати. Повністю описати ті відчуття надто складно, єдине як пригадую нашу розмову (не істерику, не крик, а саме розмову) пам"ятаю що ніяк не могла заставити себе глянути йому в лице. Дивилась куди попало тільки не на нього. Не могла...

Я собі навіть уявити не можу що відчувають зраджені жінки, які жили в шлюбі, виховували діток... І ніякі доводи, типу винні двоє, або ж сама винна мене не переконають. Ніхто, ніхто, ніхто не давав права чоловікам зраджувати дружин, щоб там не було, якби важко не було, які б проблеми не були в сім"ї головою треба думати, бо з коханими так не поступають. Гарна пісня є українська зі словами "де є кохання там не може бути зради".

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

Та йой.

Ви ж не перший день на форумі... Жодного знущання не вкладаю

Просто, певна ляльковість у фразах проглядається. Он, і Ліля писала:

Так, звичайно!
Але є певна відмінність чоловічої логіки/сприйняття і жіночої. Я б до чоловіків найперше чоловічу логіку приміряв. У звичайного, непідкаблучного чоловіка і підхід звичайний, чоловічий.

Згоден, з КОХАНИМИ. А зрада трапляється саме в моменти, коли в кохання "голова болить".